Постанова

від 05.09.2011 по справі 28/358-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/358-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2011 року                                    Справа №  28/358-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                               Головко В.Г., Стрелець Т.Г.

при секретарі судового засідання       Соловйовій О. І.

з участю представників сторін :

позивача –Биковського М.Ю.,

відповідача –Сисоєва К.М.,

третьої особи –Романченко Д.Ю

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агростар 2007” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  27.05.2011р. у справі

за позовом         Державного підприємства “Дніпропетровська державна сільськогосподарська машино-технологічна станція”, м. Дніпропетровськ

до  відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Агростар 2007”, с. Дороге Дніпропетровського району Дніпропетровської області

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору – Дніпропетровська обласна державна адміністрація

про стягнення 28000гр. та по зустрічному позову про визнання договору дійсним та визнання права на земельну ділянку

В С Т А Н О В И В :

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2008р. відмовлено в задоволенні позовних вимог державного підприємства “Дніпропетровська державна сільськогосподарська машино-технологічна станція” (далі ДП). Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Агростар 2007” (далі ТОВ “Агростар”) задоволено : визнано дійсним договір від 17.12.2007р. та визнано за ТОВ “Агростар” емфітевтичне право на земельну ділянку, площею 93,0857га., розташовану у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області (т1 а.с.66-74, 80-84). Зазначене рішення в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось, в зв'язку з чим, у відповідності до ст.85 ГПК України, воно набрало законної сили.

    14.04.2011р. до господарського суду надійшла заява ДП (в особі керуючого санацією)  про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що під час здійснення процедури санації, керуючому санацією стало відомо про те, що договір від 17.12.2007р. укладено сторонами не зважаючи на наявність постанови державного виконавця про накладення арешту на все нерухоме майно ДП.

    Ухвалою суду від 27.05.2011р. (т2 а.с.13) до участі у справі залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Дніпропетровську обласну державну адміністрацію.

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2011р. рішення від 12.08.2008р. в частині задоволення зустрічного позову скасовано.

     Не погодившись з рішенням, ТОВ “Агростар” звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати, та відмовити в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами. При цьому апелянт зазначив, що заявником не наведено обставин, які можна визнати нововиявленими.

     У своєму відзиві позивач зазначив, що рішення суду від 27.05.2011р. є законним та обґрунтованим.

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

    Відповідно до ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

     З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця від 20.03.2007р. накладено арешт на все нерухоме майно ДП (т1 а.с.105). Таким чином, з часу прийняття відповідної постанови, ДП було позбавлено права здійснювати відчуження належного йому нерухомого майна.

     Безпідставними є посилання відповідача на те, що про наявність постанови про арешт нерухомого майна позивач на час розгляду справи був проінформований та на те, що спірний договір не є договором відчуження нерухомого майна, в зв'язку з чим на нього не розповсюджується дія постанови державного виконавця з огляду на таке.

    З матеріалів справи (т1 а.с.88-95) вбачається, що 26.12.2007р. відносно ДП порушено справу про банкрутство, з 29.01.2008р. введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено відповідного арбітражного керуючого розпорядника майна, а з 26.07.2010р. введено процедуру санації та призначено керуючого санацією.

    З огляду на це, з часу порушення справи про банкрутство та введення процедури розпорядження майна керівництво підприємством здійснюється з урахуванням приписів Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

    Статтею 1 вказаного Закону визначено, що розпорядник майна це фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у  справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом. При цьому ст.31 Закону передбачено, що розпорядник майна має право звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом та зобов'язаний вживати заходів для захисту майна боржника.

    Позов ДП про стягнення з ТОВ “Агростар” 28000гр. надійшов до суду 22.07.2008р. Враховуючи вищенаведені норми Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” на цей час арбітражний керуючий, що здійснював повноваження розпорядника майна позивача, не тільки мав право приймати участь у розгляді справи, але й зобов'язаний був це робити. Проте арбітражного керуючого до участі у справі допущено не було, а матеріали справи не містять доказів того, що останнього було проінформовано про наявність у суді господарської справи №28/358-08.

    Таким чином, арбітражного керуючого (як в якості розпорядника майна, так і в якості керуючого санацією) було позбавлено можливості приймати участь у розгляді справи №28/358-08, отже відсутні підстави вважати, що арбітражному керуючому на час розгляду справи було та могло бути відомо про наявність істотних для справи обставин.

    Що стосується посилань відповідача на те, що укладений сторонами спірний договір є договором емфітевзису, тобто не є договором відчуження нерухомого майна, то колегія суддів враховує наступне.

    Відповідно до ст.395,407 ЦК України договором емфітевзису є договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, тобто договір, який не передбачає переходу права власності на земельну ділянку.

    В той же час, з тексту спірного договору (т1 а.с.5-6,51) вбачається, що при укладенні договору ДП виступало в якості продавця, тобто особи, яка згідно зі ст.655 ЦК України передає або зобов'язується передати у власність іншій особі товар або майно. Пунктом 3.1.2 договору також передбачено, що ДП зобов'язано передати відповідачу земельну ділянку у власність. Крім того, умовами договору (п1.2) передбачено, що фактично земельна ділянка передається не для сільськогосподарських потреб, а з метою будівництва на ній комплексу по переробці та розміщенню відходів.

    Таким чином, спірний договір містить в собі одночасно ознаки різних господарських договорів, зокрема, купівлі-продажу та суперфіциї. Оскільки предметом договору є земля, тобто нерухоме майно, відносно його укладення існувало обмеження, встановлено постановою державного виконавця від 20.03.2007р.

    За таких обставин місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що обставини, на які послався заявник є нововиявленими обставинами, які унеможливлюють задоволення зустрічного позову про визнання договору дійсним та визнання права на земельну ділянку.

   В той же час, скасувавши рішення від 12.08.2008р. в частині зустрічного позову, суд в порушення приписів ст. 114 ГПК України не прийняв нового рішення щодо позовних вимог ТОВ “Агростар”. В зв'язку з цим рішення суду повинно бути змінено на підставі п4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування судом норма процесуального права.

    Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агростар 2007” залишити без задоволення.

    Рішення господарського суду Дніпропетровської області від  27.05.2011р. змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції :

    Задовольнити заяву державного підприємства “Дніпропетровська державна сільськогосподарська машино-технологічна станція” про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

    Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2008р. в частині задоволення зустрічного позову скасувати.

    Відмовити в задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю “Агростар 2007”.

    В решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2008р. залишити без змін.

    Головуючий                                                                                                А.О. Логвиненко

    Суддя                                                                                                          Т.Г. Стрелець

Суддя                                                                                                          В.Г. Головко

Повний текст постанови виготовлено 6.09.2011