Постанова

від 20.09.2011 по справі 30/100-04-3305

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/100-04-3305

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" вересня 2011 р. Справа № 30/100-04-3305

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого                      Андрєєвої Е.І.

          Суддів:                              Лавренюк О.Т.,

                                                     Ліпчанської Н.В.,

          При секретарі                     Подуст Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача – Клакарь К.М.,

від відповідача – не з'явився,

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 24.05.2004р.

по справі № 30/100-04-3305

за позовом Приватного підприємства „Каролайн”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Одеська міська рада

про розірвання договору купівлі-продажу та визнання права власності,

встановив:

У травні 2004 року Приватне підприємство «Каролайн»(далі –ПП «Каролайн») звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю  «Універсал»(далі –ТОВ «Універсал») про розірвання договору купівлі-продажу від 26.12.2003 р., укладеного між сторонами, та визнання права власності за ПП  «Каролайн»на об'єкт нерухомості: кафе –бар «Кокос», розташований на земельній ділянці, загальною площею     551 м2 , який знаходиться за адресою: м. Одеса, Приморський район, південна сторона пляжу «Аркадія», буд. 17, який складається з: літери А: зал кафе –74,0 м2, кабінет –8,5 м2 , підсобне приміщення –1,2 м2 ; літери Б: кухня –12,7 м2 , миєчна –7,9 м2, туалет –0,9 м2; літери В: склад –4,6 м2; літери Г: навіс –295,7 м2; літери Д: зала кафе –98,1 м2  (І - рівень), зала кафе –116,1 м2  (ІІ –рівень ), та № 1 –хвіртка.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24 травня 2004 р.  у справі № 30/100-04-3305 (суддя Рога Н.В.) позов «Каролайн»задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу від 26.12.2003 р., укладений між ПП «Каролайн»та ТОВ «Універсал»; визнано за ПП  «Каролайн»право власності на об'єкти нерухомості, зазначені у позовній заяві; стягнуто з ТОВ «Універсал»на користь ПП «Каролайн»витрати по сплаті держмита у сумі 85,00 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, його оскаржила Одеська міська рада. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги послалась на порушення судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права та на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Представник скаржника та відповідач своїми правами на участь у судових засіданнях не скористались, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Свідченням тому є відповідні повідомлення.  Приймаючи до уваги вимоги ст. 75 ГПК України, судова колегія вирішила за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника скаржника та представника відповідача за наявними матеріалами.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення, відповідність прийнятого судом рішення нормам чинного законодавства, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23.12.2003 р. між ПП «Каролайн»та ТОВ «Універсал»був укладений договір купівлі-продажу.

Відповідно  до умов вищезазначеного договору Продавець (ПП «Каролайн») зобов'язався передати у власність Покупця (ТОВ «Універсал»), а Покупець –прийняти та сплатити у строки  на умовах договору, індивідуально визначене майно у вигляді будівель, господарських приміщень та споруд (кафе-бар «Кокос»), загальною площею 551 м2 , за адресою: м. Одеса, Приморський район, південна сторона пляжу «Аркадія», буд. 17. Характеристика об'єкта купівлі-продажу приводиться в технічному паспорті Одеського МБТІ та РОН від 21.05.2003р.

Згідно з п. 2.2 договору ТОВ «Універсал»зобов'язався перерахувати грошові кошти в розмірі 230 000,00 грн. з урахуванням ПДВ на поточний рахунок ПП «Каролайн»протягом 3-х календарних місяців з моменту підписання договору.

На підставі пунктів 3.1, 3.2, 4.1 договору  Покупець зобов`язався оплатити повну суму об'єкта купівлі-продажу на поточний рахунок Продавця та протягом 10 календарних днів прийняти даний об'єкт підписанням акту прийому –передачі.

Однак, у встановлений у договорі строк Покупець вартість об'єкту купівлі-продажу не перерахував, чим порушив умови договору. Крім того, ПП «Каролайн»отримало від ТОВ «Універсал»лист, в якому останній відмовляється від прийнятих на себе зобов'язань , а саме, перерахування грошових коштів на поточний рахунок ПП «Каролайн», посилаючись на необхідність викладення  п. 2.2 та п. 4.1 договору в редакції, запропонованій ним. Також  ТОВ «Універсал»зазначив, що після підписання даного договору, він став власником будівель, господарських приміщення та споруд (кафе-бару «Кокос»).

Згідно з ст. ст. 526, 611, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності розірвання між ПП «Каролайн»та ТОВ «Універсал»договору купівлі-продажу від 23.12.2003 р. та визнання права власності будівлі, господарських приміщень та споруд (кафе-бару «Кокос»),  загальною площею 551 м2 , які знаходяться за адресою: м. Одеса, Приморський район, південна сторона пляжу «Аркадія», буд. 17, за ПП «Каролайн».

Твердження скаржника, що позивач порушив ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України, ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 116 Земельного кодексу України, є хибним, оскільки відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 719 від 15.11.2001 р. КП „Узбережжя”, за рахунок земель міста земельні ділянки, загальною площею 0,0551 га, за адресою: м. Одеса, Приморський район, південна частина пляжу „Аркадія”, передані у тимчасове дострокове користування, на умовах оренди, строком на 10 років, для експлуатації кафе-бару з літніми майданчиками, у тому числі:

-          земельна ділянка, площею 0,0433 га, для експлуатації кафе-бару з літнім майданчиком (у т. ч. площа літнього майданчика 0,0119 га);

         -          земельна ділянка, площею 0,0118 га, для експлуатації літнього майданчика.

Крім того, Одеська міська рада згідно з ст. 125 Земельного кодексу України та ст. ст. 5,6,15, ч. 3 ст. 16, 17,18,20 Закону України „Про оренду землі” посилається, що в матеріалах господарської справи відсутні докази, що підтверджують виникнення будь-яких прав позивача на земельну ділянку, розташовану в м. Одеса, південна сторона пляжу „Аркадія”, д. 17.

Однак,  дане посилання Одеської міської ради, спростовується доказами, що є в матеріалах справи, а саме Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11306156 від 21.07.2006 р.  та технічним паспортом від 31.07.2006 р., які видані Комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” на кафе-бар „Кокос”, який знаходиться за адресою: Одеська обл.., м. Одеса, пляж „Аркадія”, буд. 17 та складається з: літери А: зал кафе –74,0 м2, кабінет –8,5 м2 , підсобне приміщення –1,2 м2 ; літери Б: кухня –12,7 м2 , моєчна –7,9 м2, туалет –0,9 м2; літери В: склад –4,6 м2; літери Г: навіс –295,7 м2; літери Д: зала кафе –98,1 м2  (І - рівень), зала кафе –116,1 м2  (ІІ –рівень ), та № 1 –хвіртки.

Судова колегія, вважає  за необхідне зазначити, що всі посилання Одеською міською  радою  в апеляційній скарзі на порушення позивачем та судом першої інстанції законодавства України, спростовуються доказами, що були надані ПП „Каролайн” до Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2011 р. Саме ці докази підтверджують, що позивач у відповідності до норм чинного законодавства набув право власності на кафе-бар „Кокос”, який знаходиться за адресою: Одеська обл.., м. Одеса, пляж „Аркадія”, буд. 17. При цьому, мова йде про право власності на споруди.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На думку судової колегії, місцевий суд повно, всебічно та об'єктивно встановив  фактичні обставини справи, дав належну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, а тому рішення місцевого суду відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для його скасування, передбачених ст. 104 ГПК України, судова колегія не вбачає.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового  рішення.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає передбачених ст. 104 ГПК України, правових підстав для скасування рішення місцевого суду і задоволення апеляційної скарги.

Керуючись  ст.ст.101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,  суд, -

постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 24.05.2004р. у справі № 30/100-04-3305 залишити без змін, а апеляційну скаргу Одеської міської ради –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий                                                                      Е.І. Андрєєва

Судді:                                                                                О.Т. Лавренюк

                                                                                           Н.В. Ліпчанська

Постанова підписана 21.09.2011р.