Рішення

від 07.07.2011 по справі 2/137пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.07.11 р. Сп рава № 2/137пд

Суддя господарського суд у Донецької області Мартюхін а Н.О.

при секретарі судового зас ідання Москаленко О.О.

розглянув у відкритому суд овому засіданні господарськ ого суду справу

за позовом: Товариства з об меженою відповідальністю „Т ПК Укрсплав”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальніст ю „Моноліт”, м. Донецьк

за участю третьої особи: Ві дкритого акціонерного товар иства „Градієнт”, м. Донецьк

про визнання недійсним укл адений між ТОВ „ТПК Укрсплав ” та ТОВ „Моноліт” договору з астави нерухомого майна від 02.12.2010р.; визнання за ТОВ „ТПК Укр сплав” право власності на са мовільно збудований об' єкт нерухомого майна - Багатоп алівна заправна станція, яка розташована в м. Донецьку по в ул.. Горновій, 2а.

За участю

представників сторін

від позивача: ОСОБА_1- за довір.

від відповідача: ОСОБА_2 - за довір.

від третьої особи: не з' яв ився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеж еною відповідальністю „ТПК У крсплав”, м. Донецьк, звернувс я до господарського суду Дон ецької області з позовом до Т овариства з обмеженою відпов ідальністю „Моноліт”, м. Доне цьк про визнання недійсним у кладений між ТОВ „ТПК Укрспл ав” та ТОВ „Моноліт” договор у застави нерухомого майна в ід 02.12.2010р.; визнання за ТОВ „ТПК У крсплав” право власності на самовільно збудований об' є кт нерухомого майна - Багат опалівна заправна станція, я ка розташована в м. Донецьку п о вул. Горновій, 2а.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач поси лається на укладення між ТОВ „Моноліт” та ВАТ „Градієнт” 29.04.2008р. договору підряду № 12-04/08. По зивач отримав від Відповідач а вимогу, згідно якої останні й пропонує ТОВ „ТПК Укрсплав ” погасити заборгованість ві дповідача за договором підря ду, шляхом передачі йому майн ового комплексу автозаправн ої станції, яку відповідач вв ажає своєю власність посилаю чись на договір застави неру хомого майна від 02.12.2010р. Як на пр авові підстави заявленого по зову позивач посилається на ст.15, 16, 203, 209, 220, 331, 376, 386, 392, 577, 585 Цивільного кодексу України, ст. 13, 14, 16 Закон у України „Про заставу”, ст. 20 Г осподарського кодексу Украї ни.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставників сторін та дослід ивши надані докази, суд встан овив.

Як вказує позивач та не спр остовано сторонами 29.04.2008р. між В ідкритим акціонерним товари ством „Градієнт” (Замовник) т а Товариством з обмеженою ві дповідальністю „Моноліт” (Ге нпідрядник) був укладений до говір підряду № 12-04/08.

За цим договором Замовник д оручає, а Генпідрядник зобов ' язується своїми силами вик онати роботи з обліцовки інж енерно-лабораторного корпус у, що належить Замовнику, розт ашованого по вул.. Комуністич на, 4, в Пролетарському районі м. Донецька. Замовник при вико нання Генпідрядником взятих на себе зобов' язань, зобов' язується прийняти фактично в иконані роботи та оплатити ї х.

Пунктом 2.1. договору встанов лено, що загальна ціна за робо ти по договору визначається відповідно до актів виконани х робіт, які є невід' ємною ча стиною договору.

Відповідно до п. 2.3. договору поточні та кінцеві розрахунк и по договору здійснюються З амовником за фактично викона ні роботи, в продовж десяти ка лендарних днів з моменту під писання форми КБ-2в та КБ-3 на ро зрахунковий рахунок Генпідр ядника.

Згідно до п. 2.4. договору Форм и КБ-2в та КБ-3 Генпідрядник пер едає замовнику в строк не піз ніше першого числа місяця, на ступного за звітним, а Замовн ик в продовж п' яти днів пере віряє реальність форм та зоб ов' язаний підписати їх в ча стині фактично виконаних роб іт.

Пунктом 4.1. договору визначе ний строк виконання робіт - 31 грудня 2010р.

За цим договором ТОВ „Монол іт” провело ремонтно-будівел ьні роботи на будівлі інжене рно-лабораторного корпусу, р озташованого за адресою: м. До нецьк, вул. Комунстична, 4.

Проте, як вказує позивач ос таннім було отримано вимогу від ТОВ „Моноліт”, де останні й просить погасити заборгова ність відповідача за договор ом підряду, шляхом передачі й ому майнового комплексу авто заправної станції, що розташ ована по вул. Горнова, 2а у м. Дон ецьку, яку він вважає своєю вл асністю, посилаючись на дого вір застави нерухомого майна від 02.12.2010р.

З матеріалів справи видно, щ о дійсно 02.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальніст ю „Моноліт” (Заставоутримува ч) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТПК Укрсп лав” (Заставодавець) був укла дений договір застави нерухо мого майна, у простій письмов ій формі.

За цим договором Заставода вець передає в заставу Заста воутримувачеві належне йому на праві власності нерухоме майно - автозаправну станц ію, як забезпечення виконанн я зобов' язання оплатити вар тість робіт за договором під ряду № 12-04/08 від 29.04.2008р.

Пунктом 5 договору встановл ено, що строк виконання зобов ' язань, забезпеченого цим д оговором, встановлено до

Відповідно до п. 8 договору у разі неналежного виконання умов основного зобов' язанн я, Заставоутримувач має прав о звернути стягнення на Майн о, задовольнити свої вимоги у повному обсязі на момент фак тичного задоволення, у тому ч ислі відшкодування збитків.

Згідно до п. 10 договору зверн ення стягнення на заставлене Майно може бути здійснено у б езспірному порядку на підста ві виконавчого напису нотар іуса з подальшою реалізацією Майна заінтересованим покуп цям за ринковими цінами або ч ерез аукціон.

Цей договір набуває чиннос ті після його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Заставодавцем сво їх зобов' язань (п. 12 договору ).

Позивач просить визнати не дійсним договір застави неру хомого майна від 02.12.2010р., оскіль ки останній не був посвідчен ий нотаріально.

В силу статей 4-2, 4-3, 4-7 Господарс ького процесуального кодекс у України правосуддя у госпо дарських судах здійснюється на засадах рівності всіх уча сників судового процесу пере д законом і судом; сторони та і нші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої в имоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішенн я ухвалюється суддею за резу льтатами обговорення усіх об ставин справи.

Відповідно до вимог статей 32-33 Господарського процесуал ьного кодексу України, доказ ами у справі є будь-які фактич ні дані, на підставі яких госп одарський суд у визначеному законом порядку встановлює н аявність чи відсутність обст авин, на яких ґрунтуються вим оги і заперечення сторін, а та кож, інші обставини, які мають значення для правильного ви рішення господарського спор у. Докази подаються сторонам и та іншими учасниками судов ого процесу.

Виходячи з принципу повног о, всебічного та об' єктивно го розгляду всіх обставин сп рави, суд вважає вимоги позив ача про визнання недійсним д оговору такими, що не підляга ють задоволенню, враховуючи наступне:

Оцінюючи доводи сторін, суд виходить з того, що згідно ч. 1 с т. 202 Цивільного кодексу Украї ни правочином є дія особи, сп рямована на набуття, зміну аб о припинення цивільних прав та обов'язків.

Вирішуючи спір про визнанн я договору недійсним, суд пов инен встановити наявність ти х обставин, з якими закон пов' язує визнання договорів неді йсними: відповідність догово ру вимогам закону, додержанн я встановленої форми договор у, дієздатність сторін за дог овором, у чому конкретно поля гає порушення вільного волев иявлення та не відповідність його внутрішній волі учасни ка правочину, не спрямованіс ть сторони на реальне настан ня правових наслідків правоч ину та інші обставини, що мают ь значення для правильного в ирішення спору.

Відповідно до статті 215 Циві льного Кодексу України підст авою недійсності правочину є недодержання в момент вчине ння правочину стороною (стор онами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою , п' ятою та шостою ст.203 Цивіл ьного Кодексу України, а саме : 1) зміст правочину не може суп еречити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавс тва, а також моральним засада м суспільства; 2) особа, яка вчи няє правочин, повинна мати не обхідний обсяг цивільної діє здатності; 3) волевиявлення уч асника правочину має бути ві льним і відповідати його вну трішній волі; 4) правочин має б ути спрямований на реальне н астання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 13 Закону України „П ро заставу” встановлено, що д оговір застави повинен бути укладений у письмовій формі.

У випадках, коли предмето м застави є нерухоме майно, ко смічні об'єкти, транспортні з асоби, що підлягають державн ій реєстрації, договір заста ви повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відп овідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне пос відчення договору застави не рухомого майна, транспортних засобів провадиться за місц езнаходженням (місцем реєстр ації) цього майна або за місц езнаходженням (місцем реєстр ації) однієї із сторін догово ру, договору застави космічн их об'єктів - за місцем реєстра ції цих об'єктів.

Законодавством України може бути передбачено й інші випадки нотаріального посві дчення договору застави.

Угодою сторін може бути п ередбачено нотаріальне посв ідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обо в'язковим в силу законодавст ва України, але на цьому напол ягає одна із сторін.

Приписами ст. 577 Цивільного к одексу України визначено, що якщо предметом застави є нер ухоме майно, а також в інших в ипадках, встановлених законо м, договір застави підлягає н отаріальному посвідченню.

Статтею 14 Закону України „П ро заставу” визначено, що нед отримання вимог щодо форми договору застави та його н отаріального посвідчення тя гне за собою недійсність дог овору з наслідками, передбач еними законодавством Україн и.

Відповідно до приписів ст. 1 6 Закону України „Про заставу ” право застави виникає з мом енту укладення договору заст ави, а в разі, коли договір під лягає нотаріальному посвідч енню - з моменту нотаріальног о посвідчення цього договор у.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановле на законом (нікчемний правоч ин). У цьому разі визнання т акого правочину недійсним су дом не вимагається (ст . 215 Цивільного кодексу Україн и).

З огляду на викладене, оскіл ьки спірний правочин вчинено у простій письмовій формі та не посвідчений нотаріально, останній є нікчемним. Таким ч ином, враховуючи приписи ст. 215 Цивільного кодексу України визнання нікчемного правочи ну недійсним судом не вимага ється.

З огляду на викладене у задо воленні позовних вимог про в изнання недійсним договору з астави нерухомого майна від 02.12.2010р. слід відмовити.

Щодо вимог позивача про виз нання за Товариством з обмеж еною відповідальністю „ТПК У крсплав” права власності на самовільно збудований об' є кт нерухомого майна - Багат опалівну заправну станцію, я ка розташована в м. Донецьку п о вул. Горновій, 2а, то суд виход ить з наступного.

Так, як видно з матеріалів с прави та не спростовано стор онами майно - Багатопалівна з аправна станція, яка розташо вана в м. Донецьку по вул. Горн овій, 2а була збудована ТОВ „ТП К Укрсплав” - його власними силами та за власний кошт від повідно до проектної докумен тації, розробленої ТОВ „Нафт огазбудпроект” (ліцензія АВ № 359523).

Відповідно Ліцензії серії АВ № 479369, виданої Інспекцією Де ржавного архітектурно-будів ельного контролю у Донецькій області 22.06.2009р. ТОВ „ТПК Укрспл ав” має право здійснювати го сподарську діяльність, пов' язану із створення об' єктів архітектури.

Так, відповідно до зведеног о кошторисного розрахунку ва ртість будівництва \заправн ої станції склала 2476768грн.

Спірний об' єкт знаходить ся на земельній ділянці, зага льною площею 13441кв.м., за адресо ю м. Донецьк, вул.. Горнова, 2а у К уйбишевському районі.

Відповідно до договору кор истування № 8/2348 від 03.02.2011р. укладе ного між Донецькою міською р адою та ТОВ „ТПК Укрсплав”, ос танньому дозволено користув ання земельною ділянкою зага льною площею 13441 кв.м., яка знахо диться за адресою: м. Донецьк, вул. Горнова, 2-А у Куйбишевськ ому районі.

Тобто, судом встановлено, що спір полягає у встановленні права власності Товариства з обмеженою відповідальніст ю „ТПК Укрсплав” щодо спірно го майна - об' єкту самочинн ого будівництва.

Як встановлено ч. 1 ст. 376 Цивіл ьного кодексу України нерухо ме майно вважається самочинн им будівництвом, якщо воно зб удоване або будується на зем ельній ділянці, що не була від ведена для цієї мети, або без н алежного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівел ьних норм та правил.

Отже, законодавство визнач ає декілька ознак, за якими (о кремо або у сукупності) здійс нюване чи здійснене будівниц тво нерухомого майна кваліфі кується як самочинне.

Наразі, як вбачається із над аних до матеріалів справи до кументів спірне майно є само чинно побудованим через відс утність відповідної дозвіль ної та проектної документаці ї, факт чого Позивачем визнає ться. Правомірність віднесен ня здійсненого Позивачем буд івництва до самочинного узго джується із змістом ст. 29 Зако ну України „Про планування і забудову територій”, за яким здійснення будівельних робі т без відповідного дозволу в іднесено саме до самочинного будівництва

Товариство з обмеженою від повідальністю „Моноліт” не в изначає та оспорює право вла сності Товариства з обмежено ю відповідальністю „ТПК Укрс плав” на об' єкт нерухомого майна - Багатопалівна запра вна станція, яка розташована в м. Донецьку по вул. Горновій , 2а, у зв' язку з чим останній звернувся до суду з вимогою п ро визнання за ним права влас ності на спірний об' єкт.

Оцінивши в сукупності викл адені сторонами доводи та за перечення та представлені в їх обґрунтування докази, гос подарський суд вважає, що поз овні вимоги Товариства з обм еженою відповідальністю „ТП К Укрсплав” в цій частині під лягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.16 Цивільно го кодексу України способами захисту цивільних прав та ін тересів може бути визнання п рава.

Згідно із ст.20 Господарсько го кодексу України права та з аконні інтереси суб' єктів г осподарювання захищаються ш ляхом, зокрема, визнання наяв ності або відсутності прав.

Відповідно до ст. 392 ЦК Україн и власник майна може пред' я вити позов про визнання його права власності, якщо це прав о оспорюється або не визнаєт ься іншою особою, а також у раз і втрати ним документа, який з асвідчує його право власност і.

З наведених норм Цивільног о кодексу України випливає, п озов про визнання власності подається у випадках, коди пе вній особі право або набуття цією особою права не визнаєт ься, оспорюється іншою особо ю або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують п риналежність їй такого права .

Позов про визнання права вл асності це не договірна вимо га власника майна про конста тацію перед третіми особами факту приналежності позивач у права власності на спірне м айно, не поєднане з конкретни ми вимогами про повернення м айна чи усунення інших переш код, не пов' язаних з позбавл енням володіння.

При цьому нормами Цивільно го кодексу України не визнач ений перелік особі, до повнов ажень, яких належить визнанн я чи невизнання прав за будь-я кими юридичними чи фізичними особами. Особою, яка не визнає право, може бути будь-яка особ а, а не лише особа, якій надано такі повноваження.

Як вбачається із матеріалі в справи, сутність розглядув аного спору полягає у встано вленні права власності позив ача щодо спірного нерухомого майна - Багатопалівна заправ на станція, яка розташована в м. Донецьку по вул. Горновій, 2а .

За приписами ст. 181 Цивільног о кодексу України до нерухом их речей (нерухоме майно, нер ухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розта шовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможлив им без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно до ст. 32 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни доказами у справі є буд ь-які фактичні дані, на підста ві яких господарський суд у в изначеному законом порядку в становлює наявність чи відсу тність обставин, на яких ґрун туються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставин и, які мають значення для прав ильного вирішення господарс ького спору.

Ці дані встановлюються так ими засобами, як письмовими і речовими доказами, висновка ми судових експертів.

Ухвалою господарського су ду Донецької області від 24.06.2011р . у справі було призначено суд ову будівельно-технічну експ ертизу, проведено якої доруч ено судовому експерту Жукову Віктору Івановичу, який відп овідно до свідоцтва № 322 має пр аво проведення судових інжен ерно-технічних експертиз.

Відповідно до висновку буд івельно-технічної експертиз и № 09/23/07/11 від 06.07.2011р. судовим експе ртом були зроблені наступні висновки:

- виходячи з співвідношення наданої документації та віз уального обстеження об' єкт а, слідує: будівлі та споруди б агато паливної заправ очної станції розташованої за адре сою: м. Донецьк, вул.. Горнова, 2а є нерухомим майном, що відпов ідає вимогам діючих будівель них норм та правил (ДБН) та при датні для експлуатації за пр изначенням;

Відповідно до нормативних вимог, будівля операторсько ї за ступенем капітальності відноситься до другої групи та є капітальною будівлею.

Конструкції будівлі багат о паливної заправної станції виконані із відповідних нор мам будівельних матеріалів, в відповідності з технологіє ю, що забезпечує правильне ко нструкторське поєднання еле ментів, не порушує експлуата ційну міцність конструкції в цілому. Недоліки конструкто рсько-технічного характеру н е виявлені для введення буді влі в експлуатацію.

Будівля операторської баг атопалимвної заправної стан ції відповідає нормативним в имогам пожежної безпеки ДБН В.1.1-7-2002 та санітарним вимогам ві дповідно ДБН В.2.2-9-2009. „суспільна будівля та споруда” та прида тні для подальшої експлуатац ії за призначенням.

Відповідно до ст. 42 Господар ського процесуального кодек су України висновок судового експерта для господарського суду не є обов' язковим і оці нюється судом за правилами в становленими ст. 43 ГПК України .

За приписом ст. 43 Господарсь кого процесуального кодексу України господарський суд о цінює докази за своїм внутрі шнім переконанням, що ґрунту ється на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в с удовому процесі всіх обстави н справи в їх сукупності, керу ючись законом.

Виходячи з того, що Жуков В.І . є судовим експертом з правом проведення судових експерти з з правом проведення судови х інженерно-технічних експер тиз, суд приймає до уваги вказ аний вище висновок як належн ий та допустимий доказ.

Оцінюючи обставини справи та докази подані Товариство м з обмеженою відповідальніс тю „ТПК Укрсплав”, аналізуюч и норми чинного законодавств а, господарський суд виходит ь з наступного.

Земельна ділянка, на якій ро зташована будівля була перед ана у користування ТОВ „ТПК У крсплав” за договором корист ування № 8/2348 від 03.02.2011р.

Таким чином, Товариство з об меженою відповідальністю „Т ПК Укрсплав” як повноважений користувач відповідної земе льної ділянки управнений в п орядку ч.ч. 3, 5 ст. 376 Цивільного к одексу України розраховуват и на визнання за ним права вл асності у судовому порядку н а здійснене самочинне будівн ицтво нерухомого майна.

Відповідно до приписів ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, я ка виготовлена (створена) осо бою, набувається нею, якщо інш е не встановлено договором а бо законом. Особа, яка виготов ила (створила) річ зі своїх мат еріалів на підставі договору , є власником цієї речі. Право власності на новостворене не рухоме майно (житлові будинк и, будівлі, споруди тощо) виник ає з моменту завершення буді вництва (створення майна).

Тобто, з урахуванням того, щ о будівля багато паливної за правної станції було побудов ано ТОВ „ТПК Укрсплав” власн ими силами та зі своїх матері алів, то ТОВ „ТПК Укрсплав” є в ласником цього майна.

Водночас, відсутність у Тов ариства з обмеженою відповід альністю „ТПК Укрсплав” нале жного правоустановчого доку менту щодо цього об' єкту ун еможливлює реєстрацію права власності на нього згідно пр иписів ст. 182 Цивільного кодек су України та Закону України „Про державну реєстрацію ре чових прав на нерухоме майно та їх обмежень”. В свою чергу, за змістом ч. 6 ст. 3 Закону Укра їни „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме май но та їх обмежень” відсутніс ть такої реєстрації істотним чином обмежує позивача у реа лізації прав, гарантованих с т. ст. 317, 319 Цивільного кодексу Ук раїни, що є неприпустимим у св ітлі положень ст. 41 Конституці ї України та ст. 1 Першого прот околу Конвенції про захист п рав і основоположних свобод людини 1950р., ратифікованого За коном України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР.

З огляду на вище викладене суд дійшов висновку, що Товар иство з обмеженою відповідал ьністю „ТПК Укрсплав” є влас ником об' єкту нерухомості, а саме Багато паливної запра вної станції, яка розташован а в м. Донецьку по вул.. Горнові й, 2а.

Судові витрати підлягають віднесення на відповідача п ропорційно розміру задоволе них позовних вимог, у відпові дності до вимог ст. 49 ГПК Украї ни.

На підставі викладеного ке руючись нормами Цивільного к одексу України, Господарсько го кодексу України, ст. ст. 22, 33, 41, 43, 49, 59, 60, 65, 82-85 Господарського проце суального Кодексу України, с уд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальніст ю „ТПК Укрсплав”, м. Донецьк до Товариства з о бмеженою відповідальністю „ Моноліт” про визнання недійс ним укладений між ТОВ „ТПК Ук рсплав” та ТОВ „Моноліт” дог овору застави нерухомого май на від 02.12.2010р.; визнання за ТОВ „Т ПК Укрсплав” право власності на самовільно збудований об ' єкт нерухомого майна - Ба гатопалівна заправна станці я, яка розташована в м. Донецьк у по вул. Горновій, 2а. - задово льнити частково.

Визнати за Товариством з об меженою відповідальністю „Т ПК Укрсплав” (83009, м. До нецьк, вул. Новоросійка, 9, ЄДРП ОУ 3339352, п/р 26002019667001 в ПАТ КБ „Южкомба нк”, м. Донецьк, МФО 335946) право вл асності на самовільно збудов аний об' єкт нерухомого майн а - Багато паливну заправну станцію, яка розташована в м. Донецьку по вул.. Гоновій, 2а.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю „Мо ноліт” (83041, м. Донецьк, вул. Севе рино-Уральська, 40, р/р 26006301591905 у Про летарському відділенні ПІБ м. Донецька, МФО 33430 1, ЄДРПОУ 32427151) на користь Товари ства з обмеженою відповідаль ністю „ТПК Укрсплав” (83009, м. Дон ецьк, вул. Новоросійка, 9, ЄДРПО У 3339352, п/р 26002019667001 в ПАТ КБ „Южкомбан к”, м. Донецьк, МФО 335946) витрати п о сплаті державного мита в ро змірі 9915грн. та витрати на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу в розмі рі 118грн.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апе ляційну скаргу не було подан о. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не с касовано, набирає законної с или після розгляду справи ап еляційним господарським суд ом.

Рішення суду може бути оска ржене через господарський су д Донецької області в апеляц ійному порядку протягом деся ти днів з дня підписання ріше ння.

Видати наказ.

Суддя Мартюхіна Н.О.

< Список > < Дов ідник >

< Список > < Довід ник >

Повний текст рішення скла дено та підписано 07.07.2011р.