Рішення

від 22.09.2011 по справі 13/100-24/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/100-24/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И    

22 вересня 2011 р.   Справа № 13/100-24/38   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі Дичковській І. М., за участю представника позивача Заника М. Ф. та представника відповідача Сорохтея В. М., у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом Міністерства юстиції України про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Оріана"          на користь держави 19 561 828 грн 23 коп., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне казначейство України.

15 листопада 2010 р., Міністерство юстиції України звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ВАТ "Оріана" на користь держави                 19 509 283 грн 10 коп. (Т 1 а. с. 3). В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив,                            що за результатами розгляду заяви компанії "Regent Engineering International Limited", 03 квітня 2008 р., Європейський суд з прав людини виніс рішення, яким зобов'язав державу Україну сплатити компанії-заявнику суму заборгованості за рішенням арбітражного суду від 23 грудня 1998 р., що становить 2 466 906 доларів США 47 центів. В період з грудня 2008 р. по березень 2009 р. держава повністю виконала згадане рішення Європейського суду, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Проте, оскільки, позивач вважає, що констатовані Європейським судом в ході розгляду цієї справи порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. мали місце внаслідок порушення               ВАТ "Оріана" строків і порядку виконання своїх зобов'язань за укладеним з ТОВ "COM" (правонаступником якої є компанія "Regent Engineering International Limited") контрактом та невиконання протягом тривалого часу рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 23 грудня 1998 р. у справі АС № 142у/98,                     то виконання державою згаданого рішення Європейського суду завдало Державному бюджету України збитків на суму 19 509 283 грн 10 коп., що становить 2 466 906 доларів США 47 центів за офіційним курсом НБУ станом на 07 липня 2010 р., які й підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 1166 ЦК України.

07 грудня 2010 р., ВАТ "Оріана" подало відзив на позов (Т 1 а. с. 47), із змісту якого вбачається, що відповідач проти позову заперечує, оскільки грошові вимоги компанії "Regent Engineering International Limited", про які йдеться в позові, уже визнані судом в ході розгляду справи про банкрутство ВАТ "Оріана" та включені до реєстру вимог кредиторів.

23 грудня 2010 р., господарський суд Івано-Франківської області (суддя Шкіндер П. А.) виніс рішення, яким відмовив у задоволенні позову Міністерства юстиції України (Т 1 а. с. 33).

16 лютого 2011 р., Львівський апеляційний господарський суд указане рішення суду першої інстанції - залишив без змін (Т 1 а. с. 86).

20 червня 2011 р., Вищий господарський суд України постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2011 р. та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2010 р. - скасував, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції (Т 1 а. с. 117). При цьому, Вищий господарський суд України висновки судів попередніх інстанцій повважав передчасними й такими, що всупереч положенням ст. 43 ГПК України, були зроблені без ґрунтовного дослідження всіх обставин справи, які мають важливе значення для правильного вирішення спору. Так, обставини щодо наявності вини боржника (відповідача) стосовно невиконання своїх зобов'язань за контрактом та невиконання рішення МКАС при ТПП України не були предметом дослідження судів попередніх інстанцій.

13 липня 2011 р., розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області справу № 13/100 було скеровано на новий розгляд судді Ткаченко І. В. (Т 2 а. с. 1),                    у зв'язку з чим справі присвоєний № 13/100-24/38.

27 липня 2011 р., суд отримав доповнення до відзиву ВАТ "Оріана" (Т 2 а. с. 5). Із змісту цього доповнення видно, що на переконання відповідача вина ВАТ "Оріана" була наявною суто і безпосередньо перед ТОВ "COM" щодо боргу, який виник у 1998 р. А, оскільки у зазначений період ВАТ "Оріана" перебувало в управлінні державних органів, що підтверджується відповідними постановами Кабінету Міністрів України, Фондом державного майна України було зупинено продаж акцій ВАТ "Оріана", а згодом у 2002 р. - взагалі порушено справу про банкрутство товариства. Відтак, ВАТ "Оріана" заперечує наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями товариства та завданими державі збитками, про які йдеться в позові.

28 липня 2011 р., суд відклав розгляд справи згідно ст. 77 ГПК України.

05 серпня 2011 р., від позивача суд отримав письмові пояснення на відзив (Т 2 а. с. 13). Так, позивач вважає, що рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 р. ВАТ "Оріана" визнано винуватим у тривалому невиконанні рішення МКАС при ТПП України, у зв'язку з чим й було винесено рішення на користь компанії "Regent Engineering International Limited". Доказів відсутності такої вини відповідачем не надано, а тому позивач наполягає на стягненні з ВАТ "Оріана" завданих Державному бюджету України збитків, що відповідає положенням статей 1166 і 1191 ЦК України.

09 серпня 2011 р., суд оголошував перерву в засіданні до 13 вересня 2011 р.

15 серпня 2011 р., від Державного казначейства України надійшла заява (Т 2 а. с. 19), в якій зазначається про те, що третя особа повністю підтримує позовні вимоги Міністерства юстиції України та просить суд слухати справу без участі її представника.

18 серпня 2011 р., суд отримав від ВАТ "Оріана" нові доповнення до відзиву (Т 2                     а. с. 22), в яких відповідач звертає увагу на викладені у пунктах 59 і 60 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 р. висновки, вважаючи їх такими, що повністю спростовують посилання позивача на наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями               ВАТ "Оріана" і завданими державі збитками. Крім того, відповідач виклав свою позицію щодо законності й обґрунтованості порушення справи про банкрутство ВАТ "Оріана".

13 вересня 2011 р., за відповідним клопотанням позивача суд виніс ухвалу про продовження строку розгляду даного спору на п'ятнадцять днів, тобто до 28 вересня 2011 р.

В засіданні, яке відбулось 13 вересня 2011 р., суд оголосив перерву до 22 вересня 2011 р.

16 вересня 2011 р., суд отримав від ВАТ "Оріана" ще одне доповнення до відзиву                  (Т 2 а. с. 30), в якому відповідач указує, що в пунктах 59 і 60 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 р. зазначено, що ВАТ "Оріана" не мала можливості виконати рішення МКАС при ТПП України від 23 грудня 1998 р. у справі АС № 142у/98 з причини неплатоспроможності (порушення справи про банкрутство). Тобто, це рішення суду не виконувалось тривалий час і не тільки з вини ВАТ "Оріана". При цьому ж звернення до Європейського суду з прав людини компанії "Regent Engineering International Limited" взагалі було пов'язано із неналежним виконанням своїх обов'язків Державною виконавчою службою України. Оскільки, з 02 серпня 1999 р., тобто з моменту відкриття виконавчого провадження, у держави в особі виконавчої служби виник обов'язок виконати рішення МКАС при ТПП України від 23 грудня 1998 р. В свою чергу, Європейський суд не знайшов фактів, які б підтверджували, що органи державної влади вживали хоча б якихось заходів для виконання цього судового рішення. Крім того, відповідач виклав свої міркування щодо пропуску позивачем строку позовної давності згідно положень ст. 257 ЦК України і ст. 71 ЦК УРСР, оскільки органи державної влади про порушене право особи, яка 12 жовтня 2002 р. звернулась до Європейського суду, дізнались ще 02 серпня 1999 р.

21 вересня 2011 р., суд отримав від позивача заяву, в якій ставиться питання про уточнення позовної вимоги щодо стягнення збитків, які були завдані Державному бюджету України в сумі 2 466 906 доларів США 47 центів, з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на день надходження позову до суду, тобто 15 листопада 2010 р., що становить 19 561 828 грн 23 коп. (Т 2 а. с. 33).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виконавши вказівки, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 20 червня 2011 р., заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

17 липня 1997 р., Україна ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. (Конвенція).

Згідно з положеннями ст. 14 Закону України "Про міжнародні договори України", міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб. Положення ст. 15 цього Закону визначають, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

За змістом ст. 46 Конвенції, Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточне рішення Європейського суду з прав людини (Європейський суд) у будь-якій справі, в якій вони є сторонами.

У зв'язку із обов'язком України виконувати рішення Європейського суду у справах проти України, 23 лютого 2006 р., Верховна Рада України прийняла Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Згідно положень ст. 2 цього Закону, рішення Європейського суду є обов'язковим для виконання Україною відповідно до вимог згаданої вище ст. 46 Конвенції.

Як визначено статтями 3, 8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", виконання рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України у тримісячний строк з моменту набуття рішенням статусу остаточного. Крім того, цим Законом (ч. 4 ст. 9), передбачений обов'язок Органу представництва звертатися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування стягувачу.

Органом представництва, як визначено у ст. 1 цього Закону, є орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень. Так, за змістом постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 р. № 784 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" таким органом є Міністерство юстиції України.

Як видно із матеріалів справи, за рішенням МКАС при ТПП України від 23 грудня         1998 р. з ВАТ "Оріана" був стягнутий на користь ТОВ "COM" борг в сумі 2 466 906 доларів США 47 центів, що виник в результаті невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами контракту (Т 1 а. с. 24).

02 серпня 1999 р., ВДВС Калуського районного управління юстиції відкрило виконавче провадження по виконанню цього рішення.

18 та 21 жовтня 1999 р., виконавча служба наклала арешт на майно ВАТ "Оріана". А,           13 грудня 1999 р., - скасувала постанову про накладення арешту на майно ВАТ "Оріана".

14 грудня 1999 р., на майно ВАТ "Оріана" знову було накладено арешт, а 16 грудня                   1999 р. - виконавча служба вирішила продати частину арештованого майна боржника.

В період 1999-2000 рр., ТОВ "СОМ" зверталось до арбітражного суду щодо порушення справи про банкрутство ВАТ "Оріана".

1999-2003 рр., виконавчою службою проводились різні заходи з метою погашення боргу ВАТ "Оріана". Зокрема, виконавча служба виставила платіжні вимоги до банку, арештувала активи боржника, заборонила продаж майна ВАТ "Оріана" без спеціального дозволу, намагалась продати частину майна боржника для погашення заборгованості. Також виконавча служба арештувала банківські рахунки та акції ВАТ "Оріана".

Разом з тим, виконавче провадження неодноразово зупинялось через оскарження боржником дій виконавчої служби в судах та через ініціювання численними кредиторами компанії порушення щодо неї справи про банкрутство.

Врешті, 19 вересня 2002 р., господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі про банкрутство ВАТ "Оріана", яке триває й зараз.

ТОВ "СОМ" із згаданою вимогою було включене до реєстру вимог кредиторів                   ВАТ "Оріана".

10 лютого 2003 р., між ТОВ "СОМ" і компанією "Regent ingineering international LTD" був укладений договір про уступку боргу за рішенням МКАС при ТПП України від 23 грудня 1998 р.

Протягом червня-вересня 2004 р., ТОВ "СОМ" і компанія "Regent ingineering international LTD" в судовому порядку вирішували питання щодо заміни кредитора у справі про банкрутство ВАТ "Оріана".

Так, 10 вересня 2004 р., Львівський апеляційний господарський суд виніс відповідне рішення, яким визначив компанію "Regent ingineering international LTD" кредитором                   ВАТ "Оріана" щодо боргу в 2 466 906 доларів США 47 центів за рішенням МКАС при ТПП України від 23 грудня 1998 р.

09 грудня 2004 р., виконавча служба замінила першого кредитора на компанію "Regent ingineering international LTD" у виконавчому провадженні.

30 грудня 2005 р., виконавча служба зупинила виконавче провадження та передала виконавчі листи розпоряднику майна ВАТ "Оріана" відповідно до постанови господарського суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2005 р.

06 лютого 2006 р., господарський суд Івано-Франківської області ухвалив заміну первісного кредитора ТОВ "СОМ" на компанію "Regent ingineering international LTD" та зобов'язав розпорядника майна ВАТ "Оріана" внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.

Оскільки, рішення МКАС при ТПП України від 23 грудня 1998 р. так і залишилось невиконаним, компанія "Regent ingineering international LTD" звернулась із відповідною заявою до Європейського суду за прав людини. Зокрема, компанія заявник скаржилась за п. 1 ст. 6 Конвенції та за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції на невиконання рішення МКАС при ТПП України від 23 грудня 1998 р. А саме, заявник стверджував, що рішення суду не виконувалось через неналежне виконання своїх обов'язків державною виконавчою службою та у зв'язку із введенням в дію Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна"            № 286-111 від 29 листопада 2001 р.

В результаті розгляду заяви компанії "Regent ingineering international LTD", Європейський суд виніс рішення від 03 квітня 2008 р. (Т 1 а. с. 11), яким визнав допущені державою Україною порушення п. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та постановив, що протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним відповідно до п. 2 ст. 44 Конвенції, держава-відповідач має сплатити компанії-заявнику суму заборгованості за рішенням МКАС при ТПП України від 23 грудня 1998 р.

Крім того, у своєму рішенні Європейський суд зазначив (Т 1 а. с. 22):

"59. Суд зауважив, що одною із головних причин невиконання органами державної влади рішення арбітражного суду було банкрутство ВАТ "Оріана", яке належало державі та було в її управлінні. Однак, необхідно зазначити, що хоча процедура виділення коштів для виплати боргів держави може спричинити деякі затримки у виконанні рішень за рахунок коштів державного бюджету, це не може виправдати невиконання зобов'язань за пунктом 1 статті 6 Конвенції. Проте, слід зазначити, що час призначення сплати державної заборгованості був причиною затримки виконання рішення суду за рахунок коштів державного бюджету. Пояснень щодо причин невиконання гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язань не було надано.

60. Крім того, із матеріалів справи не вбачається, що органи державної влади вживали якихось заходів для виправлення ситуації у цій справі. Таким чином, Суд вважає, що тривале невиконання рішення становить порушення пункту 1 статті 6 Конвенції."

Указане рішення Європейського суду було виконано в повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України, що підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень (Т 1 а. с. 34-39) про перерахування компанії "Regent ingineering international LTD"                 2 466 906 доларів США 47 центів.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про відшкодування за рахунок відповідача збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування за рішенням Європейського суду з прав людини.

Для настання цивільно-правової відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, зокрема, наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача та його вина.

В ході розгляду справи суд установив, що рішення МКАС при ТПП України від                     23 грудня 1998 р. набрало законної сили й тривалий час не було виконано.

Як визначено у ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Крім того, за змістом ст. 129 Конституції України, серед засад судочинства визначено обов'язковість рішення суду. Наведене означає, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а тому має відповідати й вимогам п. 1 ст. 6 Конвенції.

Тож, порушення відповідачем умов договору, а також невиконання судового рішення є протиправною поведінкою відповідача у цивільно-правовому сенсі.

Так, невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань перед ТОВ "COM" та рішення МКАС при ТПП України від 23 грудня 1998 р., безумовно, згодом призвело до порушення цивільних прав компанії "Regent ingineering international LTD".

Разом з тим, виходячи зі змісту рішення Європейського суду від 03 квітня 2008 р. та зроблених найвищою судовою інстанцією висновків, викладених у пунктах 59 і 60 цього рішення, суд вважає, що й певна поведінка держави-відповідача призвела в результаті до порушення прав компанії "Regent ingineering international LTD". Зокрема, згідно з висновками Європейського суду, однією із головних причин невиконання органами державної влади рішення МКАС при ТПП України (після відкриття виконавчого провадження) стало банкрутство ВАТ "Оріана", яке належало державі та було в її управлінні. В той же час, як зазначив Європейський суд, не було встановлено, що органи державної влади вживали якихось заходів для виправлення ситуації у цій справі, тому Європейський суд й дійшов висновку про те, що тривале невиконання рішення становить порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.

Із матеріалів справи вбачається, що компанії "Regent ingineering international LTD" з Державного бюджету України було виплачено 2 466 906 доларів США 47 центів. Тож, указана сума є збитками, яких зазнав Державний бюджет України, у тому числі в сенсі положень ч. 5        ст. 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Причинний зв'язок полягає в порушенні сторонами норм Конституції, цивільного законодавства, зволіканні із виконанням рішення МКАС при ТПП України, наслідком чого стало звернення компанії "Regent ingineering international LTD" до Європейського суду, що в свою чергу спричинило негативні наслідки у вигляді збитків, яких зазнав Державний бюджет України.

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини. Тобто, наявність вини презюмується, а відсутність вини - доводиться заподіювачем шкоди.

Так, з однієї сторони - вина ВАТ "Оріана" у невиконанні своїх договірних зобов'язань перед ТОВ "COM" та рішення МКАС при ТПП України є очевидною, оскільки, навіть відкриття виконавчого провадження не є перешкодою для відповідача у виконанні обов'язку сплатити борг, який був покладений на нього за рішенням МКАС при ТПП України від                  23 грудня 1998 р.

Але з іншої - слушними вбачаються й доводи відповідача, які ґрунтуються на висновках Європейського суду про те, що й органи держави-відповідача нічого не зробили для виправлення ситуації, пов'язаної із ВАТ "Оріана", яке належало державі й було в її управлінні.

Згідно ст. 1191 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої іншою особою, зумовлює виникнення права зворотної вимоги до порушника.

Тож, керуючись принципами розумності та справедливості судочинства, суд приходить до висновку, що вимоги позивача слід задовольнити частково, й стягнути з відповідача половину збитків, завданих Державному бюджету України у зв'язку із виплатою компанії "Regent ingineering international LTD" відшкодування в сумі 2 466 906 доларів США 47 центів за рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 р., що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 15 листопада 2010 р.,                         становить - 9 780 914 грн 11 коп.

Що стосується вимоги відповідача про застосування позовної давності, слід зазначити наступне.

Із змісту положень ч. 5 ст. 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" вбачається, що Орган представництва зобов'язаний протягом шести місяців з моменту, визначеного в ч. 4 ст. 8 цього Закону (списання коштів з певної бюджетної програми Державного бюджету України), звернутися до суду з відповідним позовом. Загальний строк позовної давності для звернення з такими позовами визначається відповідно до ЦК України.

Згідно даних долучених до матеріалів справи платіжних доручень (Т 1 а. с. 34-39), відшкодування компанії "Regent ingineering international LTD" із Державного бюджету України було виплачено у кілька частин в період з 23 грудня 2008 р. по 26 березня 2009 р. Позов Міністерства юстиції України надійшов до суду 15 листопада 2010 р. Отже, посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності є безпідставними.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково;

з відкритого акціонерного товариства "Оріана" (77300, Івано-Франківська область,               м. Калуш, вул. Євшана, буд. 9; ідентифікаційний код 05743160) на користь держави стягнути завдані Державному бюджету України збитки в сумі 9 780 914 (дев'ять мільйонів сімсот вісімдесят тисяч дев'ятсот чотирнадцять) грн 11 коп. (що становить 1 233 453 (один мільйон двісті тридцять три тисячі чотириста п'ятдесят три) долари США 23 центи за офіційним курсом гривні до долара США Національного банку України станом на 15 листопада 2010 р.) (одержувач - Державне казначейство України, м. Київ, банк одержувача - Державне казначейство України, м. Київ, ЄДРПОУ 20055032, код банку 820172, рахунок                                № 31116115700028, код класифікації доходів 24060300, "Інші надходження";                           стягувач - Міністерство юстиції України, 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13; ідентифікаційний код 00015622).

В доход державного бюджету з відкритого акціонерного товариства "Оріана" (77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Євшана, буд. 9; ідентифікаційний код 05743160) стягнути 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн державного мита (одержувач - УДК           м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код 20568100, банк одержувача - ГУДК України в Івано-Франківській області, р/р 31113095700002, МФО 836014, код платежу 22090200).

В доход державного бюджету з відкритого акціонерного товариства "Оріана" (77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Євшана, буд. 9; ідентифікаційний код 05743160) стягнути 118 (сто вісімнадцять) грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (одержувач - Державний бюджет м. Івано-Франківська, ідентифікаційний код 20568100, банк одержувача - ГУДК України в Івано-Франківській області, р/р 31212264700002, МФО 836014, код платежу 22050000).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

          Суддя                                                                                                    І. В. Ткаченко

                                                                                                    повне рішення складено 23 вересня 2011 р.