Рішення

від 08.08.2011 по справі 51/240

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/240     

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 справа №  51/240     

08.08.11

За позовом   Відкритого акціонерного товариства «Хутрофірма «Тисмениця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соломон Інвест»      

про стягнення заборгованості в сумі 318 260,68 грн.

Суддя  Пригунова А.Б.  

Представники:

від позивача: Гончарук О.П.

від відповідача: Бешлега А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Відкрите акціонерне товариство «Хутрофірма «Тисмениця»звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соломон Інвест», в якому просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 318 260,68 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 18.07.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 18.07.2011 р. на підставі ст. 77 ГПК України судом оголошувалась перерва до 08.08.2011 р.

У процесі розгляду спору відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що суму заборгованості визнає, натомість можливість щодо погашення такої перед позивачем у нього відсутня.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 08.08.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2008 р. між ТОВ «Соломон Інвест»та ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця»укладено договір купівлі-продажу товару, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а останній зобов'язався в порядку та на умовах даного договору прийняти і оплатити товар (верхній одяг). Загальна ціна товару згідно з вказаним договором складає 1 340 996,88 грн.

Так, на виконання умов договору купівлі-продажу від 29.10.2008 р. за видатковими накладними № 0000187 від 01.11.2008 р. та № 0000188 від 01.12.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв обумовлений зазначений договором товар на суму 593 985,11 грн. та 747 011,77 грн. відповідно.

Натомість, відповідач зобов'язання, встановлені п. 8.1 договору купівлі-продажу від 29.10.2008 р., перед позивачем не виконав, загальну ціну товару протягом 90 банківських днів з дати приймання-передачі товару позивачу не сплатив.

Судом також встановлено, що 04.04.2011 р. між ТОВ «Інвестбуд-2007», ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця»та ТОВ «Соломон Інвест»укладено договір про переведення боргу, яким урегульовано відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (ТОВ «Інвестбуд-2007») у зобов'язаннях, що виникають із наступних договорів, укладених між ТОВ «Інвестбуд-2007»та ТОВ «Соломон Інвест»: договір доручення № 6/04-9/1 від 06.04.2009 р. на суму 112 150,00 грн., заборгованість за яким на дату укладення договору складала 106 480,00 грн.; договір уступки права вимоги боргу № 1 від 10.03.2011 р. на суму 53 358,00 грн., заборгованість за яким на дату укладення договору складає 53 358,00 грн. (далі –основні договори).

Тож, за умовами договору про переведення боргу від 04.04.2011 р. ТОВ «Інвестбуд-2007»перевів борг на ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця»у розмірі 159 838,00 грн., що виник на підставі зазначених вище основних договорів, а  ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця»погодилось виконати зазначені грошові зобов'язання.

Відповідно до п. 3 договору про переведення боргу від 04.04.2011 р. ТОВ «Соломон Інвест»не заперечив проти заміни ТОВ «Інвестбуд-2007»ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця», і підписуючи зі своєї сторони договір дав свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, викладених у договорі.

Також в ході розгляду спору, суд встанови, що 03.09.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати у власність позивачу, а останній зобов'язався прийняти та оплатити товар у кількості, зазначеній у специфікації (додаток № 1 до вказаного договору), всього на суму 300 000,00 грн.  

Серед зазначеного, суд також встановив, що 04.04.2011 р. між ТОВ «Соломон Інвест», ЗАТ «Броварський завод пластмас»та ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця»укладено договір № 1 уступки права вимоги боргу за договором про переведення боргу б/н від 02.08.2011 р., за умовами якого ТОВ «Соломон Інвест»уступив ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця»в повному обсязі право вимоги боргу за договором про переведення боргу б/н від 02.08.2010 р., що укладений між ЗАТ «Броварський завод пластмас», ТОВ «Соломон Інвест»та ТОВ «Будівельна компанія «Імпульс Інвест Буд».

На дату укладення вказаного договору заборгованість ЗАТ «Броварський завод пластмас» за договором про переведення боргу б/н від 02.08.2010 р. становила 428 771,40 грн. (п. 1.1 договору № 1 від 04.04.2011 р. уступки права вимоги боргу за договором про переведення боргу б/н від 02.08.2011 р.).

Згідно з п. 1.6 договору № 1 від 04.04.2011 р. уступки права вимоги боргу за договором про переведення боргу б/н від 02.08.2011 р. ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця»зобов'язалась сплатити ТОВ «Соломон Інвест»428 771,40 грн. шляхом безготівкового перерахування у строк до 08.04.2011 р.

Крім того, 04.04.2011 р. між ТОВ «Соломон Інвест», ЗАТ «Броварський завод пластмас»та ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця»укладено договір № 2 уступки права вимоги боргу за договором про переведення боргу б/н від 02.08.2011 р., за умовами якого ТОВ «Соломон Інвест»уступив ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця» в повному обсязі право вимоги боргу за договором про переведення боргу б/н від 02.08.2010 р., що укладений між ЗАТ «Броварський завод пластмас», ТОВ «Соломон Інвест»та ТОВ «Будівельна компанія «Імпульс Інвест Буд».

На дату укладення вказаного договору заборгованість ЗАТ «Броварський завод пластмас» за договором про переведення боргу б/н від 02.08.2010 р. становила 134 126,80 грн. (п. 1.1 договору № 2 від 04.04.2011 р. уступки права вимоги боргу за договором про переведення боргу б/н від 02.08.2011 р.).

Згідно з п. 1.6 договору № 3 від 04.04.2011 р. уступки права вимоги боргу за договором про переведення боргу б/н від 02.08.2011 р. ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця»зобов'язалась сплатити ТОВ «Соломон Інвест»134 126,80 грн. шляхом безготівкового перерахування у строк до 08.04.2011 р.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Форма згаданих вище договорів відступлення права вимоги відповідає формі договорів, на підставі яких виникло зобов'язання, яке в наступному було відступлено,  і такі, в свою чергу, не містять обмежень щодо передачі права вимоги за цими договорами.

Також матеріалами справи встановлено, що з метою погашення заборгованості, яка виникла у сторін внаслідок вчинення зазначених вище правочинів, між ТОВ «Соломон Інвест»та ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця»01.04.2011 р. укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до умов п. 1 якого позивач та відповідач, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 ЦК України про залік таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з наступних договорів:

- за договором купівлі-продажу товару б/н від 29.10.2008 р. на суму 1 340 996,88 грн. позивач є кредитором, а відповідач є боржником при виконання зобов'язання в сумі 1 340 996,88 грн., де загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за вказаним договором становить 1 340 996,88 грн.;

- за договором купівлі-продажу товару б/н від 03.07.2009 р. на суму 300 000,00 грн. відповідач є кредитором а позивач є боржником при виконання грошового зобов'язання в сумі 300 000,00 грн., де загальна сума заборгованості позивача перед відповідачем за цим договором становить 300 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.04.2011 р. вказані вище зобов'язання за вищевказаними договорами припиняються в обсязі, що становить 300 000,00 грн., оскільки зустрічні вимоги є однорідними.

Тож, з моменту набрання чинності вказаного договору, який відповідно до п. 6 умов останнього, набрав чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, сторони не є зобов'язаними за договорами, зазначеними в п. 1 цього договору на суму 300 000,00 грн., а саме: за договором купівлі-продажу товару б/н від 03.07.2009 р. на суму 300 000,00 грн. зобов'язання позивача припинились в повному обсязі, та за договором купівлі-продажу товару б/н від 29.10.2008 р. на суму 1 340 996,88 грн. позивач є кредитором, а відповідач є боржником при виконання грошового зобов'язання в сумі 1 040 996,88 грн.

В наступному, 11.04.2011 р. між ТОВ «Соломон Інвест»та ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця»укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до п. 1 якого сторони маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 ЦК України про залік таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з наступних договорів, у яких позивач та відповідач є сторонами:

-  за договором купівлі-продажу товару б/н від 29.10.2008 р. на суму 1 340 996,88 грн. позивач є кредитором, а відповідач є боржником при виконання зобов'язання в сумі 1 040 996,88 грн., де загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за вказаним договором становить 1 040 996,88 грн.;

- за договором уступки права вимоги боргу № 1 від 04.04.2011 р. на суму 428 771,40 грн. відповідач є кредитором, а позивач є боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 428 771,40 грн.;

- за договором уступки права вимоги боргу № 2 від 04.04.2011 р. на суму 134 126,80 грн. відповідач є кредитором, а позивач є боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 134 126,80 грн.;

- за договором про переведення боргу б/н від 04.04.2011 р. на суму 159 838,00 грн. відповідач є кредитором, а позивач є боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 159 838,00 грн.

Загальна сума заборгованості позивача перед відповідачем за вищевказаними договорами складала 727 736,20 грн.

Відповідно до частини третьої п. 1.4 договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.04.2011 р. вказані вище зобов'язання за вищевказаними договорами припиняються в обсязі, що становить 722 736,20 грн., оскільки зустрічні вимоги є однорідними.

Таким чином, з моменту набрання чинності вказаного договору, який відповідно до п. 7 умов останнього, набрав чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, сторони не є зобов'язаними за договорами, зазначеними в п. 1 цього договору на суму 722 736,20 грн., а саме: за договором уступки права вимоги боргу № 1 від 04.04.2011 р. на суму 428 771,40 грн. зобов'язання позивача припинились в повному обсязі; за договором уступки права вимоги боргу № 2 від 04.04.2011 р. на суму 134 126,80 грн. зобов'язання позивача припинились в повному обсязі; за договором про переведення боргу б/н від 04.04.2011 р. на суму 159 838,00 грн. зобов'язання позивача припинились в повному обсязі; за договором купівлі-продажу товару б/н від 29.10.2008 р. на суму 1 340 996,88 грн. позивач є кредитором відповідача, а останній є боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 318 260,68 грн.

В силу положень ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, згідно зі ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Серед іншого, пунктом 3  договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.04.2011 р. сторони дійшли згоди, що відповідач зобов'язується в строк до 14.04.2011 р. сплатити позивачу суму заборгованості з договором купівлі-продажу товару б/н від 29.10.2008 р. в розмірі 318 260,68 грн.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару згідно з договором. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, та визнаний відповідачем.

З урахуванням викладеного, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 318 260,68 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Відкритого акціонерного товариства «Хутрофірма «Тисмениця»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соломон Інвест»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 12, код 32532069) на користь Відкритого акціонерного товариства «Хутрофірма «Тисмениця»(77400, Івано-Франківська обл.,                  м. Тимениця, вул. Вербова, б. 9, код 00300015) 318 260 (триста вісімнадцять тисяч двісті шістдесят) грн. 68 коп. основного боргу, 3 182 (три тисячі сто вісімдесят дві) грн. 61 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяПригунова А.Б.

Дата підписання рішення:19.08.2011 р.