Рішення

від 14.09.2011 по справі 35/218

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/218

14.09.11

За позовом  Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

До          Концерну «Військторгсервіс»

про                    стягнення 21 861,52 грн.  

Суддя  М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від позивача:          ОСОБА_1 –предст. за довіреністю;

від відповідача:          ОСОБА_2 –предст. за довіреністю;

Рішення прийняте 14.09.2011, у зв»язку з оголошеною в судовому засіданні перервою, на підставі ст. 77 ГПК України, з 12.09.2011 по 14.09.2011.

У судовому засіданні 14.09.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Концерну «Військторгсервіс»про стягнення 21 861,52 грн., з яких: 20 945,17 грн. –основного боргу, 361,83 грн. - інфляційних втрат, 89,92 грн. - 3% річних, пені –464,60 грн. та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2011 порушено провадження у справі №35/218, розгляд справи призначено на 27.07.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2011 №35/218, на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 15.08.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2011 335/218, на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 12.09.2011.

В судовому засіданні 12.09.2011 представник позивача подала суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд припинити провадження у справі в частині основного боргу у зв»язку із його сплатою та стягнути інфляційну складову боргу в розмірі 361,83 грн., пеню в розмірі 464,60 грн. та 3% річних в розмірі 89,92 грн.  

В судовому засіданні 12.09.2011, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 14.09.2011.

В судовому засіданні 14.09.2011 представник відповідача надав суду докази сплати основного боргу в розмірі 20 945,17 грн.

В судовому засіданні 14.09.2011, на підставі ч.2 ст.89 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                                 ВСТАНОВИВ:

01.02.2003 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", в подальшому перейменованою на Публічне акціонерне товариство "Київенерго", в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (далі –позивач) та Головним управлінням торгівлі тилу МО України було укладено договір №1541381 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі –Договір).

01.02.2003 року згідно Додаткової угоди до Договору були внесені зміни і доповнення до даного Договору, зокрема згідно п.3.1 угоди змінено сторону у Договорі з Головного управління торгівлі Тилу Міністерства оборони України на Концерн «Військторгсервіс».

Згідно із п.2.2.1 та 2.3.1 Договору позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, яку відповідач зобов»язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення-доручення про укладення Договору та п.5.1 Договору про приладах обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Згідно п.5. Додатку 4 до Договору передбачено, що відповідач зобов»язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділенні теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Сплату за вказаними документами відповідно до п.2 Додатку 4 до Договору відповідач виконує до початку розрахункового періоду з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач не виконує належним чином свої зобов’язання за Договором в частині своєчасної сплати вартості спожитої теплової енергії, внаслідок чого за період з 01.03.2011 по 01.06.2011 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, розмір якої станом на 01.06.2011 становить 20 945,17 грн.

Під час розгляду справи представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд припинити провадження у справі в частині основного боргу у зв»язку із його сплатою та стягнути інфляційну складову боргу в розмірі 361,83 грн., пеню в розмірі 464,60 грн. та 3% річних в розмірі 89,92 грн.  

Відповідач не заперечував проти позовних вимог, на підтвердження сплати суми основного боргу в розмірі 20 945,17 грн. надав суду платіжне доручення №6603 від 07.09.2011.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем заборгованість була погашена, що підтверджується наданими суду доказами.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведених норм законодавства позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 361,83 грн., пеню в розмірі 464,60 грн. та 3% річних в розмірі 89,92 грн.  за порушення строків оплати поставленої теплової енергії у березні 2011 –червні 2011.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 20 945,17 грн.  припиненню провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в розмірі 361,83 грн., пені в розмірі 464,60 грн. та 3% річних в розмірі 89,92 грн. задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються  відповідача.    

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.  Позов задовольнити частково.

2. В частині стягнення 20 945,17 грн. суми основного боргу припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

3. Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А, ідентифікаційний код 33689922) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305) 361,83 грн. (триста шістдесят одну гривню 83 коп.) –інфляційних втрат, 464,60 грн. (чотириста шістдесят чотири гривні 60 коп.) –пені, 89,92 грн. (вісімдесят дев»ять гривень 92 коп.) –процентів річних, 218,62 грн. (двісті вісімнадцять гривень 62 коп.) –державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00  коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                              М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту  рішення: 19.09.2011