Рішення

від 19.09.2011 по справі 1/194

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/194

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  1/194

19.09.11

За позовом                     Публічного акціонерного товариства «Альфа –Банк»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерголізинг»

Про                              стягнення 83 312 750,99 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    не з'явився

від відповідача           не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Альфа –Банк»(далі –позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерголізинг»(далі –відповідач)  про стягнення 83 312 750,99 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № ІВ71-МВ/09 від 23.06.2009р.

Ухвалою суду від 14.07.2011р. порушено провадження у справі № 1/194 та призначено розгляд на 26.08.2011 р.

26.08.2011р. представник позивача свої вимоги підтримав свої вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини  своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 19.09.2011, у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

19.09.2011 представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини  своєї відсутності суд не повідомив.

У зв'язку з подачею представником позивача у попередньому судовому засіданні всіх необхідних документів, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами по суті спору.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом 25.08.2011р., а саме: 01025, м.Київ, вул. Десятинна, 4/6.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що  примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір відкриття кредитної лінії           № ІВ71-МВ/09 від 23.06.2009р. (далі –кредитний договір), відповідно до якого позивач відкрив відповідачу кредитну лінію, з лімітом заборгованості 410 000 000,00 грн., процентна ставка за користування кредитними коштами складає: 47% річних за користування кредитом наданим у гривня; 26% річних за користування кредитом наданим у доларах США та євро. Строк дії кредитної лінії  з 23.06.2009 по 23.06.2011 включно.

          Відповідно до п.4.2 кредитного договору          банк надає відповідачу кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами). Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до кредитного договору.

Так, 24.06.2009 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 (про надання траншу) до договору про відкриття кредитної лінії № ІВ70-МВ/09 від 23.06.2009р відповідно до якої позивач надав відповідачу транш в сумі 399 768 600,00 грн. зі сплатою процентів в розмірі 41,9% річних, зі строком повернення 23.06.2010 року. згодом угодою№ від 28.09.2009р. про внесення змін до додаткової угоди №1 від 24.06.2009р. розмір процентів за користування траншем було зменшено до 20% річних. Вказаний транш було повернуто 24.06.2010, що підтверджується випискою по особовому рахунку.

Відповідно до п.6.2 кредитного договору проценти, нараховані за користування кредитом або його частино, відповідач зобов'язаний сплатити не пізніше дня повернення кожного траншу.

Таким чином розмір нарахованих процентів за користування траншем, наданого позивачем на підставі  додаткової угоди № 1 від 24.06.2009р. за період з 24.06.2009 по 23.06.2010 складає 98 662 890,48 грн.

Платіжним дорученням № 109 від 24.06.2010 відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості по процентам у розмірі 22 400 541,77 грн.

24.06.2010 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №2 (про надання траншу) до кредитного договору № ІВ70-МВ/09 від 24.06.2010р. відповідно до якої банк надав відповідачу транш в сумі 394 770 000,00 грн. зі сплатою процентів в розмірі 15% річних, згодом додатковою угодою процентну ставку було зменшено до 12,4% річних.

Позивачем за користування траншем було нараховано відповідача проценти на суму 76 262 348,71, яку останній мав сплатити у наступні строки: - 11 439 352,31 грн. до 30.09.2010р.; - 15 252 469,74 грн. –до 31.12.2010р.; 19 065 587,18 грн. –до 31.03.2011р.; 30 504 939,48 грн. –до 23 06.2011р.

Відповідач в порушення умов договору розрахувався частково у розмірі 26 691 822,05 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань за кредитним договором, у останнього перед позивачем утворився борг у розмірі 83 312 750,99 грн. по процентам за користування кредитом.

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача  83 312 750,99 грн. та судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 1054 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є кредитним договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Враховуючи вищенаведене, та той факт що відповідачем було прострочено сплату процентів за користування кредитним договором, внаслідок чого у останнього перед позивачем утворився борг у розмірі 83 312 750,99 грн. (обґрунтований розрахунок наявний в матеріалах справи) є обґрунтованим, документально підтвердженим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань по оплаті за поставлений позивачем товар доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 25 500,00 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача..

Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерголізинг»(01001, м.Київ, вул. Десятинна 4/6, код ЄДРПОУ 35529530) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк»(01025, м.Київ, вул. Десятинна 4/6,  код ЄДРПОУ 23494714) 83 312 750 (вісімдесят три мільйони триста дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 99 коп. –заборгованості за користування кредитними коштами, держмито в розмірі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                         В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 22.09.2011р. )