Постанова

від 17.04.2008 по справі 2-а-955/2008

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

а

а

ВІННИЦЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс

(0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

17 квітня 2008 р.                                                                                      Справа № 2-а-955/08

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Федчук Віталій Володимирович,

При секретарі судового засідання:   Педорук Олеся Сергіївна 

За участю

представників сторін:

позивача      : 

ОСОБА_1

відповідача

:   в судове засідання не з'явився, надав

заяву про розгляд справи у його

відсутності

розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1

до:   Уповноваженого

Верховної Ради України з прав людини 

про:

визнання протиправною бездіяльність

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженого

Верховної Ради України з прав людини про визнання неправомірною бездіяльності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час виборчої

компанії у 2007 році у позивача виникли труднощі з реалізацією виборчих прав,

що виникли в результаті протиправних дій і бездіяльності органів державної

влади.

В зв'язку з цим позивач неодноразово звертався до

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з проханням вчинення

відповідних дій щодо захисту його виборчих прав.    

Однак, на жодне звернення позивача Уповноважений

Верховної Ради України з прав людини так і не надав відповідь, чим порушив

вимоги ст.ст. 1, 15, 19, 20 Закону України “Про звернення громадян”, ст.ст. 2,

3, 13, 14, 17 Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав

людини”.

В судовому засіданні позивач надав суду доповнення до

позовної заяви, в якому просив суд визнати протиправною і такою, що вчинена з

порушенням присяги, бездіяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав

людини щодо невтручання у підготовку, прийняття та подальше застосування Закону

України “Про внесення змін до Конституції України”№2222-4 від 08.12.2004 року,

законів України “Про вибори народних депутатів України”№1665-4 від 25.03.2005

року та “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим,

місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”№3253-4 від 21.12.2005 року;

визнати протиправною і такою, що вчинена з порушенням присяги, бездіяльність

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо не розгляду та

вирішення звернень громадянина ОСОБА_1 від 27.08.2007 року, від 19.09.2007

року, від 23.10.2007 року та від 24.10.2007 року у строки, передбачені ст.20

Закону України “Про звернення громадян”та у порядку визначеному ст.13 та ст.14

Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”;

зобов'язати Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини вжити

невідкладних заходів щодо усунення порушень, допущених при підготовці, прийнятті

та подальшому застосуванні Закону України “Про внесення змін до Конституції

України”№2222-4 від 08.12.2004 року, законів України “Про вибори народних

депутатів України”№1665-4 від 25.03.2005 року та “Про вибори депутатів

Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних,

міських голів”№3253-4 від 21.12.2005 року; зобов'язати Уповноваженого Верховної

Ради України з прав людини розглянути та вирішити всі питання, поставлені

громадянином ОСОБА_1 у зверненнях від 27.08.2007 року та 19.09.2007 року в

порядку, визначеному ст.13 та ст.14 Закону України “Про Уповноваженого

Верховної Ради України з прав людини”; винести окрему ухвалу щодо порушень

Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини присяги Уповноваженого, які

мали місце при вчиненні протиправної бездіяльності щодо розгляду та вирішенні

звернень громадянина ОСОБА_1 від 27.08.2007 року та 19.09.2007 року, 23.10.2007

року та 24.10.2007 року.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився,

надав заяву про розгляд справи у його відсутності. Також надав суду письмове

заперечення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 неодноразово був присутнім на

особистих прийомах в Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав

людини. Разом з тим, ним до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

подавалися звернення від 27.08.2007 року, 19.09.2007 року, 23.10.2007 року та

24.10.2007 року. Позивачу повідомлялося, що дії, пов'язані з його пропозиціями

стосовно захисту прав виборців, вимагають ретельного вивчення та аналізу. Крім

того, на час розгляду справи в суді письмова відповідь на зверненняОСОБА_1 була

надана (копія відповіді від 14.03.2008 року).

Вислухавши пояснення позивача та представника

відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд

дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Позивачем в порядку, визначеним законодавством України,

подавалися звернення від 27.08.2007 року, 19.09.2007 року, 23.10.2007 року та

24.10.2007 року адресовані Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини

з метою усунення перешкод щодо реалізації його виборчих прав як громадянина

України.

В судовому засіданні підтвердився факт отримання

відповідачем відповідних письмових зверненьОСОБА_1 (даний факт не заперечується

представником відповідача), про що свідчить розписка на зверненнях від

27.08.2007 року та 19.09.2007 року, а також виписка з журналу обліку особистого

прийому громадян Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав

людини та інформація щодо надходження н а адресу Уповноваженого Верховної Ради

України з прав людини письмових зверненьОСОБА_1

Конституцією України (зокрема ст.40) передбачено, що усі

мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або

особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого

самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані

розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом

строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про звернення

громадян”органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи,

керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від

форм власності,  об'єднань громадян, до

повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань),  зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати

їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного

законодавства і забезпечувати їх 

виконання,  повідомляти  громадян 

про  наслідки розгляду заяв

(клопотань). Ч.3 даної статті передбачено, що відповідь за результатами

розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який

отримав ці заяви і до компетенції якого входить 

вирішення  порушених у заявах (клопотаннях)

питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що звернення

розглядаються і  вирішуються у термін не

більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують

додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від  дня їх отримання. 

Отже, Закон встановлює загальний термін, в період якого

необхідно дати відповідь на звернення громадянина (не більше одного місяця). В

деяких випадках Законом передбачено інші строки надання відповіді на звернення.

Судом встановлено, що позивачу було надано відповідь на

його звернення лише під час розгляду адміністративної справи у Вінницькому

окружному адміністративному суді 14 березня 2008 року, чим порушено положення

ч. 1 ст. 20 Закону України “Про звернення громадян”.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна

довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності

суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого

рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує

проти адміністративного позову.

Оскільки судом встановлено, що Уповноваженим Верховної

Ради України з прав людини несвоєчасно, з порушенням термінів, встановлених

Законом України “Про звернення громадян”, було надано відповідь на звернення

громадянинаОСОБА_1, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій

частині є обґрунтованими та доведеними, а, отже,  підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог в частині визнання бездіяльності

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини як таку, що вчинена з

порушенням присяги, суд вважає відмовити, оскільки позивачем не було надано

доказів щодо порушення Уповноваженим тексту присяги, передбаченої ст.7 Закону

України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”.

Разом з тим відповідно до ст.166 КАС України винесення

окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду. Оскільки позивачем не було

доведено факт порушення Уповноваженим присяги, тому в частині позовних вимог про

винесення окремої ухвали щодо порушення Уповноваженим Верховної Ради України з

прав людини присяги суд вважає відмовити. 

Керуючись

ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов

ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання

протиправною бездіяльність, зобовязання вчинити певні дії задовольнити

частково.

Визнати

протиправною бездіяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 27.08.2007 року, 19.09.2007

року, 23.10.2007 року, 24.10.2007 року.

Зобов'язати

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відповідно до Закону

України "Про звернення громадян" надати відповідь на звернення

ОСОБА_1 від 27.08.2007 року та 19.09.2007 року.

В

решті позову відмовити. 

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може

бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення

постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення

в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна

скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів

після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може

бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо

скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне

оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до

суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна

скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала

суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення,

якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного

розгляду справи.

 Повний

текст постанови виготовлений 23.04.2008 року

Суддя/підпис/                                                        Федчук

Віталій Володимирович

Станом на 23.04.2008 року постанова

не набрала законної сили

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: