ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" вересня 2011 р. Справа № 5002-18/1252-2011
Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:
головуючого Євсікова О.О.,
суддів Барицької Т.Л.,
Кролевець О.А.,
розглянувши касаційну ска ргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постанову Севастопольського апеляц ійного господарського суду в ід 12.07.2011
у справі №5002-18/1252-2011 господарського суд у Автономної Республіки Крим
за позовом Комунального підприємств а "Рабус"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору
Феодосійська міська рада
про розірвання договору оренд и нерухомого майна та зобов' язання звільнити нежилі прим іщення
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача повідомлени й, але не з'явився;
- відповідача повідом лений, але не з'явився;
- третьої особи повідомл ений, але не з'явився;
Розпорядженням секре таря першої судової палати В ищого господарського суду Ук раїни від 20.09.2011 №03.07-05/515 змінено скл ад колегії суддів, в провадже нні якої знаходилась дана сп рава, та сформовано наступни й склад суддів: головуючий су ддя - Євсіков О.О., судді - Бар ицька Т.Л., Кролевець О.А.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського с уду Автономної Республіки Кр им від 23.05.2011 у справі №5002-18/1252-2011 (судд я Осоченко К.І.) Комунальному п ідприємству "Рабус" (надалі по зивач/скаржник) відмовлено у задоволенні позову до Фізич ної особи-підприємця ОСОБА _4 (надалі відповідач) про роз ірвання договору оренди від 30.12.2009, укладеного між позивачем та відповідачем, а також про з обовязання відповідача звіл ьнити нежилі приміщення, які є предметом вказаного догов ору оренди. Рішення суду моти вовано тим, що позивач в обґру нтування своїх позовних вимо г, посилається на ст.ст. 202, 203, 215 ЦК України, які передбачають пі дстави для визнання договорі в недійсними; при цьому, позив ач не наводить жодних правов их обґрунтувань, визначених як в статті 782 ЦК України, припи си якої унормовують право на ймодавця відмовитися від дог овору найму, так і в статті 651 ЦК України, приписи якої унормо вують загальні підстави для розірвання договорів. При ць ому, господарський суд першо ї інстанції прийшов до висно вку, що обрана позивачем підс тава позову не відповідає за значеному предмету позову.
Постановою Севастопольськ ого апеляційного господарсь кого суду від 12.07.2011 (судді: Запла ва Л.М., Воронцова Н.В., Ткаченок М.І.) вказане рішення місцевог о господарського суду скасов ано та прийнято нове рішення , яким визнано недійсним дого вір оренди, укладений між поз ивачем та відповідачем, зобо в'язано відповідача звільнит и нежитлові приміщення, які є предметом договору оренди.
Відповідач, не погоджуючис ь із постановою суду апеляці йної інстанції, звернувся з к асаційною скаргою до Вищого господарського суду України , в якій просить постанову ска сувати, рішення місцевого го сподарського суду від 23.05.2011 зал ишити без змін. Підстави каса ційної скарги обґрунтовують ся порушенням судом апеляцій ної інстанції норм матеріаль ного та процесуального права .
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодо ю для суду касаційної інстан ції переглянути в касаційном у порядку оскаржуваний судов ий акт.
До початку судового засіда ння від позивача у справі над ійшло клопотання (телеграма) про відкладення розгляду сп рави у зв'язку з неможливістю направити в судове засіданн я належного представника, як е за результатами його розгл яду було відхилено судовою к олегією у зв'язку з тим, що сто рони були попереджені в ухва лі про порушення касаційного провадження від 13.09.2011 про те, що нез'явлення їх уповноважени х представників у судове зас ідання не перешкоджає розгля ду даної справи та не тягне пе ренесення її на інші строки.
Ознайомившись з матеріала ми та обставинами справи на п редмет надання їм господарсь кими судами попередніх інста нцій належної юридичної оцін ки та повноти встановлення о бставин справи, дотримання н орм матеріального та процесу ального права, згідно з вимог ами ст. 1115 Господарського проц есуального кодексу України, колегія суддів прийшла до ви сновку про задоволення касац ійної скарги з огляду на наст упне.
Позовом у процесуальному с енсі є звернення до суду з вим огою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і п ідстави позову. Предметом по зову є певна матеріально-пра вова вимога позивача до відп овідача, в даному випадку, роз ірвання договору оренди від 30.12.2009, укладеного між позивачем та відповідачем. Підстава ми позову є вказані позиваче м обставини, з якими позивач п ов' язує свою матеріально-пр авову вимогу, тобто, які обґру нтовують заявлену вимогу. В даному випадку, підставами заявленого позивачем позову є невідповідність укладеног о між сторонами договору чин ному законодавству, типовому договору оренди; так, як ствер джує позивач, укладений між н им та відповідачем договір н е містить усіх істотних умов , визначених у ст. 10 Закону Укра їни "Про оренду державного та комунального майна". Про необ хідність приведення договор у відповідно до умов чинного законодавства, відповідач н еодноразово повідомлявся, пр оте, жодних дій не вчиняв. При цьому, в якості правового обґ рунтування заявлених ним вим ог, позивач посилається на ст .ст. 202, 203, 215, 216, 386, 387 ЦК України, ст. 10 За кону України "Про оренду держ авного та комунального майна ", Пленум Верховного Суду Укра їни від 06.11.2009 №9 "Про судову практ ику розгляду цивільних справ про визнання правочинів нед ійсними".
Водночас, як вірно встанови в місцевий господарський суд , підстави для розірвання дог овору оренди за ініціативою наймодавця визначені в ст. 783 Ц К України, загальні ж підстав и для розірвання будь-якого в иду договорів визначені в ст . 651 ЦК України, посилання на які відсутні в позовній заяві; зм іст позовної заяви зводиться виключно до тверджень про ві дсутність в укладеному між с торонами договорі оренди усі х істотних умов, притаманних такому виду договорів, що, як правомірно зазначив суд перш ої інстанції, не може слугува ти підставою для задоволення обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтере сів про розірвання такого до говору; іншими словами, обран а позивачем підстава позову не відповідає обраному ним п редмету позову.
Щодо іншої вимоги позивача про зобов'язання відповідач а звільнити майно, яке є предм етом оспорюваного договору, колегія суддів також погоджу ється із висновками суду пер шої інстанції про те, що, задов олення вказаної вимоги було б можливим у разі визнання ос порюваного договору недійсн им, нікчемним, тощо, про що поз ивачем позов не заявлявся; в д аному ж випадку, за відсутнос ті підстав для розірвання до говору оренди і за наявності дійсного договору оренди, ві дсутні підстави для зобов'яз ання відповідача звільнити м айно, яке є предметом оспорюв аного договору.
Отже, при розгляді даної спр ави, місцевим господарським судом вірно встановлені обст авини справи, застосовано но рми матеріального та процесу ального права, на відміну від суду апеляційної інстанції, який, наведеного вище не врах ував, а зазначив, що оскільки д аний позов про розірвання до говору оренди обґрунтовуєть ся його недійсністю, то, відпо відно, п.1 ч. 1 ст. 83 ГПК України на дає право суду задовольнити позов та визнати такий догов ір недійсним. Однак, судом апе ляційної інстанції не врахов ано, що, по-перше, позивач в дан ій справі способом захисту с вого права обрав розірвання договору, своїм правом щодо з міни підстави або предмету п озову, передбаченим частиною 4 ст. 22 Господарського процесу ального кодексу України, поз ивач не скористався, то у суд у апеляційної інстанції не б уло права змінювати предмет позову, розглядати позовні в имоги, які не були заявлені по зивачем, а саме - визнавати д оговір, який вимагалося розі рвати, недійсним; по-друге, вст ановлення судом апеляційної інстанції відсутності у дог оворі оренди від 30.12.2009 усіх істо тних умов не може слугувати п ідставою для визнання такого договору недійсним, адже це с уперечить позиції Пленуму Ве рховного Суду України "Про су дову практику розгляду цивіл ьних справ про визнання прав очинів недійсними" від 06.11.2009 №9.
Наведені вище порушення су дом апеляційної інстанції но рм процесуального та матеріа льного права призвели до ска сування правомірного рішенн я суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні по зовних вимог; таким чином, пос танову суду апеляційної інст анції слід скасувати, а рішен ня місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11111 Господ арського процесуального код ексу України, Вищий господар ський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Севастопольсько го апеляційного господарськ ого суду від 12.07.2011 у справі №5002-18/1252 -2011 скасувати.
Рішення господарського су ду Автономної Республіки Кри м від 23.05.2011 у справі №5002-18/1252-2011 залиш ити без змін.
Головуючий суддя О.О. Є всіков
Судді: Т.Л. Барицька
О .А. Кролевець
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2011 |
Оприлюднено | 04.10.2011 |
Номер документу | 18389667 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Барицька T.Л.
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Заплава Лідія Миколаївна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Заплава Лідія Миколаївна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Заплава Лідія Миколаївна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Заплава Лідія Миколаївна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Заплава Лідія Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні