Рішення

від 06.09.2011 по справі 5020-1281/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2011 року

справа № 5020-1281/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-1281/2011

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юреко»

про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 110 000 грн,

за участю представників:

позивача –ОСОБА_1, посвідчення №29  від 25.04.2001;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н  від 06.09.2011;    

Суть спору:

16.08.2011 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юреко»про стягнення заборгованості за надані послуги за договором про надання юридичних послуг №12/06 від 12.06.2007 в сумі 110 000грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 18.08.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушене провадження у справі.

Ухвалою суду від 06.09.2011 відмовлено Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідач правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України, не скористався: не подав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, проте, у судовому засіданні усно пояснив, що проти задоволення позову не заперечує.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення  представників сторін

в с т а н о в и в:

12.06.2007 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець, далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юреко»(Замовник, далі - відповідач) був укладений договір про надання юридичних послуг №12/06 (далі –Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов’язався надати Замовнику юридичні послуги з питань консультування Замовника в області господарського, цивільного та інших галузях права, а також з питань захисту інтересів Замовника в судах України та Російської Федерації по справі №20-6/294-7/732-2/103-5/353 по спору з Міністерством оборони Російської Федерації про стягнення збитків. Замовник зобов’язався оплатити надані послуги в порядку та на умовах, визначених Договором (арк.с.7-9). Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до виконання сторонами своїх зобов’язань за договором.  

Відповідно до розділу 4 Договору за послуги, зазначені в розділі 1 Договору, Замовник виплачує Виконавцю 100 000 грн шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця. Замовник також оплачує (або компенсує) інші витрати (судові збори, державні мита, витрати на відрядження), які пов’язані з виконанням Договору, а також винагороду за підсумками розгляду спорів у суді, яке можливо бути обумовлено сторонами договору додатково. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок Виконавця протягом трьох днів з моменту виставлення рахунку на оплату.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що за підсумками надання послуг сторони підписують акт приймання виконаних робіт, який підтверджує надання послуг Виконавцем.

30.12.2008 між сторонами було укладено Додаткову угоду, відповідно до умов якої за послуги, зазначені в розділі 1 Договору, Замовник виплачує Виконавцю 110 000 грн шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця. Замовник також оплачує (або компенсує) інші витрати (судові збори, державні мита, витрати на відрядження), які пов’язані з виконанням Договору, а також винагороду за підсумками розгляду спорів у суді, яке можливо бути обумовлено сторонами договору додатково. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок Виконавця протягом одного календарного місяця з дати підписання цій угоди, тобто до 30.01.2009 на підставі рахунку, виставленого Виконавцем (арк.с.10).

Як зазначив позивач, зобов’язання щодо оплати наданих позивачем юридичних послуг відповідач не виконав належним чином, у зв’язку з чим заборгованість останнього склала 110 000,00 грн.

Дана обставина обумовила звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Відповідач у судовому засіданні усно пояснив, що проти задоволення позову не заперечує.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, заслухавши представників  сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов Додаткової угоди від 30.12.2008 позивачем був виставлений рахунок-фактура №30/12 від 30.12.2008 на оплату наданих юридичних послуг на суму 110 000,00 грн (арк.с.12).

21.06.2011 між сторонами підписаний акт приймання - передачі виконаних робіт (надання послуг), відповідно до якого загальна вартість наданих юридичних послуг склала 110 000,00грн, сторони претензій один до одного не мають (арк.с.13).

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач зобов’язався здійснювати оплату на розрахунковий рахунок Виконавця протягом одного календарного місяця з дати підписання цей угоди, тобто до 30.01.2009 на підставі рахунку, виставленого Виконавцем .

В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей                                   525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надання позивачем юридичних послуг підтверджується належними доказами, а саме актом приймання - передачі виконаних робіт (надання послуг), відповідно до якого загальна вартість наданих юридичних послуг склала 110 000,00 грн (арк.с.10-18).

Відповідач не подав суду доказів оплати отриманих юридичних послуг.

Враховуючи те, що своєчасне внесення плати за надані послуги є одним з основних обов’язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 110 000,00 грн.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити  повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юреко»(99055,                         м. Севастополь, вул. Генерала Лебедя, 37, ідентифікаційний код 20717349) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99040, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість за надані послуги за договором про надання юридичних послуг №12/06 від 12.06.2007 в сумі 110 000грн, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 1 100,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                          І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 12.09.2011.