Ухвала

від 19.09.2011 по справі 34/179-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 34/179-А Гол овуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Межеви ч М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" вересня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Ки ївського апеляційного адмін істративного суду у складі: г оловуючого - судді Межевича М.В., суддів Василенка Я.М та Гром Л.М., розглянувши в поря дку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляцій ну скаргу Херсонської митниц і Державної митної служби Ук раїни на постанову Господарс ького суду м. Києва від 2 липня 2007 року у справі за адміністр ативним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Узбекплодовочторг»до Херс онської митниці Державної ми тної служби України, Головно го управління Державного каз начейства в Херсонській обла сті, третя особа, яка не заявля є самостійних вимог на предм ет спору, на стороні позивача - Закрите акціонерне товари ство «Чумак»про скасування р ішення № 508010000/6/000557 від 15 березня 2006 р оку, зобов' язання вчинити д ії та стягнення 29463,72 грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Господарс ького суду м. Києва від 2 липня 2007 року у справі позовні вимо ги задоволенні в повному обс язі.

Відповідач просить скасув ати постанову суду першої ін станції та постановити нове рішення про відмову в задово ленні позовних вимог, посила ючись на неправильне застосу вання норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповіда ча, перевіривши матеріали сп рави та обговоривши доводи с карги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скар га підлягає залишенню без за доволення, а постанова суду - б ез змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшо в висновку, що оскільки додат кові документи від декларант а позивача не витребовувалис ь, то у відповідача не було під став самостійно визначати ми тну вартість товарів, що імпо ртувались в Україну за контр актом № 0301/2006 від 03.01.2006 року та прий мати рішення від 15 березня 2006 р оку № 508010000/6/000557 щодо самостійного визначення митної вартості товару.

З таким висновком суду не мо жна не погодитися, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2006 між ТОВ «Узбекпло довочторг»та Компанією «Фор тронікс Бізнес Лтд»(надалі « Продавець») було укладено Ко нтракт № 0301/2006, відповідно до умо в якого «Продавець»зобов'яза вся продати та поставити «По купцю», а «Покупець»зобов'яз ався придбати та прийняти ві д «Продавця»концентрат яблу чного соку 70%, спаковану у бочк и (надалі Товар) у відповіднос ті до умов Контракту.

У відповідності до пункту 4 вищезазначеного Контракту ц іна товару складає 550 доларів США за нетто тонну, на умовах С ІF Одеса, Україна. Загальна вар тість товару складає 280500,00 дола рів США.

На виконання Контракту № 0301/2 006 від 03.01.2006 Компанією «Фортроні кс Бізнес Лтд» 15.03.2006 було постав лено позивачу 88000 кг концентро ваного яблучного соку (нетто ) з вмістом сухих речовин 71 % на загальну суму 244420,00 грн., що підт верджується інвойсом від 21.01.200 6 № 05035-002А. Товар надійшов на розм итнення на Херсонську митниц ю (митний орган). За домовленіс тю з позивачем декларантом т овару на митниці виступило З АТ «Чумак».

Декларантом товару - Закрит им акціонерним товариством « Чумак»заявлено до розмитнен ня товар за договірною (інвой сною, фактурною) вартістю, та н адано до митного органу конт ракт № 0301/2006 від 03.01.2006, інвойси на па ртію товару, товарно-транспо ртні накладні, коносамент, се ртифікат походження, докумен ти, які є обов'язковими згідно Постанови КМУ «Про затвердж ення Порядку декларування ми тної вартості товарів, що пер еміщуються через Митний корд он»від 28.08.2003 № 1375.

Не погоджуючись із заявлен ою митною вартістю товарів, в ідповідач прийняв оскаржува не рішення, згідно з яким само стійно визначив митну вартіс ть, застосувавши при цьому ре зервний (шостий) метод визнач ення митної вартості товарів .

Основні засади визначення митної вартості товарів вре гульовані розділом 10 Митного кодексу України та іншими но рмативно-правовими актами з митної справи.

Митною вартістю товарів, як і переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що б ула фактично сплачена або пі длягає сплаті за ці товари, об числена відповідно до положе нь цього Кодексу.

Митна вартість товарів, я кі переміщуються через мит ний кордон України, визнача ється декларантом відповідн о до положень цього Кодексу.

Відомості про митну вартіс ть товарів, які переміщуютьс я через митний кордон Україн и, використовуються для нара хування податків і зборів (об ов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у в ідповідних випадках для розр ахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стя гнень, встановлених законами України.

Митна вартість товарів і ме тод її визначення заявляютьс я (декларуються) митному орга ну декларантом під час перем іщення товарів через митний кордон України шляхом поданн я декларації митної вартості .

Відповідно до статей 264, 265 Мит ного кодексу України заявлен а декларантом митна вартість товарів і подані ним відомос ті про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, до кументально підтверджених д аних, що піддаються обчислен ню. У разі потреби у підтвердж енні заявленої митної вартос ті товарів декларант зобов'я заний подати митному органу необхідні для цього відомост і та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до п орядку, що встановлюється Ка бінетом Міністрів України. М итний орган здійснює контрол ь правильності визначення ми тної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу .

Митний орган має право упев нитися в достовірності або т очності будь-якої заяви, доку мента чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Для підтвердження заявлен их відомостей про митну варт ість товарів, що переміщують ся через митний кордон Украї ни, декларантом подаються до кументи, передбачені пунктом 14 Постанови Кабінету Міністр ів України «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщ уються через митний кордон У країни» від 28.08.2003 N 1375, що була чинн ою на час виникнення спірних правовідносин, які підтверд жують витрати, визначені у ст атті 267 Митного кодексу Україн и.

Відповідно до п. 14 Порядку дл я підтвердження заявлених ві домостей про митну вартість товарів, що переміщуються пі дприємствами через митний ко рдон України, декларант пода є: угоду (договір, контракт), на підставі якої здійснюється поставка товарів, і додатки д о неї; рахунок-фактуру (інвойс ) і банківські платіжні докум енти (якщо рахунок сплачено) а бо рахунок-проформу для умов но-вартісних угод (договорів , контрактів), а також інші пла тіжні та/або бухгалтерські д окументи, що підтверджують в артість товару; угоду (догові р, контракт) про перевезення, т ранспортні та страхові докум енти; рахунок про сплату нада них транспортно-експедиційн их послуг або офіційно завір ену керівником і головним бу хгалтером підприємства каль куляцію транспортних витрат у разі, коли транспортні витр ати не були включені до рахун ка-фактури (інвойсу); пакуваль ні листи; ліцензію на ввезенн я (вивезення) товарів, імпорт ( експорт) яких підлягає ліцен зуванню; сертифікат про похо дження товару, сертифікат як ості, безпеки тощо.

Так, зі змісту частин 1-5 ст. 266 М К убачається, що визначення м итної вартості товарів, які і мпортуються в Україну, може з дійснюватися за такими метод ами: 1.) за ціною договору щодо т оварів, які імпортуються (вар тість операції); 2.) за ціною дог овору щодо ідентичних товарі в; 3.) за ціною договору щодо под ібних (аналогічних) товарів; 4. ) на основі віднімання вартос ті; 5.) на основі додавання варт ості (обчислена вартість); 6.) ре зервного.

Основним є метод визначенн я митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів , які імпортуються (вартість о перації).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо м итна вартість товарів не мож е бути визначена шляхом заст осування попереднього метод у.

Митні органи мають виключн у компетенцію в питаннях пер евірки та контролю правильно сті обчислення декларантом м итної вартості.

Разом з тим, дискреційні фун кції митних органів мають за конодавчі обмеження у випадк ах незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зок рема, належить процедура кон сультацій між митним органом та декларантом з метою обґру нтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов' язок послідовного в ибору методів (від першого до шостого) визначення митної в артості товарів.

Однак, митним органом не бул о застосовано жодного методу , крім №6, для визначення митно ї вартості товару.

При цьому, колегія суддів вв ажає за необхідне зазначити, що митним органом не було дот римано самої процедури відмо ви, оскільки якщо після вивче ння поданих декларантом доку ментів митний орган аргумент овано не погоджується з ними і не здійснює митне оформлен ня товарів за заявленою декл арантом митною вартістю, що є фактичною відмовою у оформл енні товарів та випуску їх ві дповідно до заявленого митно го режиму, він відповідно до с татті 80 Митного кодексу Украї ни зобов'язаний видати декла ранту письмове повідомлення із зазначенням причин відмо ви і після цього може самості йно визначити митну вартість товарів, що декларуються.

Листом Комітету Верховно ї Ради України з питань фінан сів і банківської діяльності від 02.04.2004 р. N 06-10/10-392 з метою однозна чного тлумачення та застосув ання окремих законодавчих но рм з питань митної оцінки тов арів роз'яснено:

«Якщо після вивчення подан их декларантом документів (о сновних та додаткових) митни й орган аргументовано не пог оджується з ними і не здійсню є митне оформлення товарів з а заявленою декларантом митн ою вартістю, що є фактичною ві дмовою у оформленні товарів та випуску їх відповідно до з аявленого митного режиму, ві н відповідно до статті 80 Митно го кодексу України зобов'яза ний видати декларанту письмо ве повідомлення із зазначенн ям причин відмови і після цьо го може самостійно визначити митну вартість товарів, що де кларуються.»

Крім того, колегія суддів зв ертає увагу, що вказаний това р неодноразово ввозився пози вачем та при розмитненні дек ларувалась фактурна ціна, що підтверджувалось наданими д о оформлення вантажно-митної декларації документами.

За наведених вище обставин , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те , що митний орган безпідставн о застосував метод №6 «резерв ний метод»визначення митної вартості товару, оскільки ми тним органом не доведено ная вність підстав для застосува ння резервного методу.

Колегія суддів вважає за не обхідне зазначити, що митниц я не надала доказів, які б підт верджували відсутність зазн ачених вище підстав для визн ачення митної вартості за пе ршим методом.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інста нції не спростовують і апеля ційним судом відхиляються.

Оскільки судове рішення у хвалене судом першої інстанц ії відповідно до норм матері ального права при дотриманні норм процесуального права, н а підставі повно і всебічно з ' ясованих обставин в справі , підтвердженими доказами, а д оводи апеляційної скарги вис новків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційн ої інстанції підстав для йог о скасування не вбачає.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч. 1 ст. 197, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС Украї ни, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Херсон ської митниці Державної митн ої служби України залишити б ез задоволення, а постанову Г осподарського суду м. Києва в ід 2 липня 2007 року - без змін.

Ухвала апеляційної інстан ції за наслідками її перегля ду, набирає законної сили чер ез п' ять днів після направл ення її копії особам, які беру ть участь у справі та може бут и оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного су ду України протягом двадцяти днів після набрання законно ї сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Я.М. Василенко

Суддя Л.М Гром