Постанова

від 15.07.2008 по справі 30/251-07-6813

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/251-07-6813

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"15" липня 2008 р. Справа № 30/251-07-6813

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.   

при секретарі судового засідання  Бритавській Ю.С.  

за участю представників сторін у судовому засіданні 24.06.2008р.:

від позивача: Севостьянова С.О. за довіреністю від 14.01.2008р. №01-13/163

від відповідача: Ільїна Л.М. за довіреністю від 19.01.2007р. №2/2007

за участю представників сторін у судовому засіданні 15.07.2008р.:

від позивача: Севостьянова С.О. за довіреністю від 14.01.2008р. №01-13/163

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Студія Негоціант”

на рішення господарського суду Одеської області від 08 травня 2008 року   

у справі №30/251-07-6813

за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Студія Негоціант”

про  виселення,  стягнення  заборгованості  з  орендної  плати  у  сумі  6433,36 грн., пені  у  сумі 670,82 грн. та плати за фактичне користування приміщенням у сумі 27792,95 грн., -   

В С Т А Н О В И В:

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю „Студія Негоціант” з нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 108,8 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 1, та стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за договором від 24.01.2005р. №4/5 в сумі 14933,36 грн. та  пені в сумі 1068,17 грн.

В ході розгляду справи 24.04.2008р. позивач надав до суду уточнення позовних вимог, згідно з якими позивач просив виселити ТОВ „Студія Негоціант” з нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 108,8 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 1, стягнути  з відповідача на свою користь заборгованість по орендній  платі в сумі 6433,36 грн.,  пеню в сумі 670,82 грн. та плату за фактичне використання приміщення в сумі 27792,95 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08 травня 2008 року у справі №30/251-07-6813 (суддя Рога Н.В.) позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задоволено. ТОВ „Студія Негоціант” виселено з нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 108,8 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 1. З ТОВ „Студія Негоціант” на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради стягнуто заборгованість по орендній  платі в сумі 6433 грн. 36 коп.,  пеню в сумі 670 грн. 82 коп., плату за фактичне використання приміщення в сумі 27792 грн. 95 коп., держмито в сумі 434 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн.

          Приймаючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради є правомірними та обґрунтованими, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Відповідач із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради у задоволенні позову, з посиланням при цьому на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

За доводами скаржника суд першої інстанції при винесенні рішення не прийняв до уваги те, що між сторонами відбувались переговори про можливість укладення мирової угоди. До того ж оскаржуване рішення було прийнято за відсутності представника відповідача, який не був повідомлений належним чином про зміну часу судового засідання.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Разом з тим відповідач не виконав вимог ухвали суду від 28.05.2008р. щодо надання доказів сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими, позивач не погоджується з апеляційною скаргою ТОВ „Студія Негоціант”, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до апеляційного господарського суду 24.06.2008р.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 15.07.2008р., про що сторони повідомлені належним чином, про що свідчать підписи представників сторін на розписках про оголошення перерви в судовому засіданні, а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Студія Негоціант” за відсутністю представника відповідача у судовому засіданні 15.07.2008р.  

Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 24 січня 2005р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець, позивач) та ТОВ „Студія Негоціант” (Орендар, відповідач)  був укладений договір №4/5 оренди нежитлового приміщення, згідно з яким Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 108,8 кв.м., розташоване за адресою:  м. Одеса, вул. Дерибасівська, 1, з метою розміщення книжкового магазину та видавництва.  

Відповідно до п.1.2 договору термін його дії встановлений до 05.01.2006р.  

Вимогами ч.2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін  і  на тих самих умовах, які були передбачені договором.  

Таким чином, на підставі ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”  строк дії договору був продовжений автоматично.

За умовами договору за орендоване приміщення орендар зобов'язався сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становив за перший після підписання договору оренди місяць 1692,70 грн. (без ПДВ), вказана сума підлягала щомісячній індексації. Орендар повинен був вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів господарської діяльності (п.п. 2.2, 2.4 розділу 2 договору).

Згідно з вимогами п.4.7 договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду.

За вимогами пункту п.4.10 договору у випадку припинення дії договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення.

Відповідно до п.5.3 договору у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх обов'язків щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 30.06.2007р. за ним утворилася заборгованість по орендній платі у сумі 11882,28 грн.

Враховуючи несплату орендної плати протягом трьох місяців поспіль позивач листом від 30.07.2007р. №01-15/1128 повідомив відповідача про відмову від договору оренди на підставі ст.782 Цивільного кодексу України та запропонував здійснити фактичну передачу позивачу нежитлового приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 108,8 кв.м., розташованого за адресою:  м. Одеса, вул. Дерибасівська, 1, та підписати акт приймання-передачі, а також оплатити заборгованість по орендній платі та пеню. При цьому у вказаному листі позивач зазначив, що у разі невиконання відповідачем вищенаведених вимог, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради буде змушено звернутись до господарського суду з позовом про примусове виселення відповідача з зазначеного приміщення та стягнення збитків (а.с. 11).

Вказане повідомлення отримано відповідачем 01.08.2007р., про що свідчить підпис представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 13).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем (Товариством з обмеженою відповідальністю „Студія Негоціант”) вимоги позивача, викладені у повідомленні від 30.07.2007р. №01-15/1128, виконані не були, у зв'язку з чим позивач звернувся до місцевого господарського суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу та просив суд виселити ТОВ „Студія Негоціант” з об'єкту оренди -  нежитлового приміщення першого поверху та підвалу загальною  площею 108,8 кв.м, розташованого у м. Одеса по вул. Дерибасівська, 1.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до уточнених позовних вимог, наданих до суду першої інстанції 08.05.2008р., позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у сумі 6433,36 грн. та пеню у сумі 670,82 грн., виходячи з розрахунку станом на 31.03.2008р. посилаючись на ст.10, ч.2 ст.18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, п.5 ст.762 та п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, п.5.2. договору між сторонами від 24.01.2005р. №4/5. Водночас, позивач на підставі п.4.10 договору просив суд стягнути з відповідача плату за фактичне користування приміщенням після розірвання договору, яка складає 27792,95 грн.

Відповідачем доказів належного виконання умов договору щодо оплати орендної плати, а також доказів звільнення об'єкту оренди та передачі його позивачу до суду надано не було.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, з огляду на наступне.

Згідно з ст. 319 ЦК України власник володіє, користується,   розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч.1-2).

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного і комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Вимогами ч.1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві майно у стані, в якому воно було одержано, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, у зв'язку з відмовою відповідача у добровільному порядку повернути об'єкт оренди, вимога Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради щодо виселення відповідача з нежитлового приміщення підвалу та першого поверху, загальною площею 108,8 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим, вимогами ст.626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди.

Згідно ст.19 цього ж Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.  

Як вже було зазначено вище, відповідач своїх обов'язків щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати належним чином не виконував, а тому вимога позивача щодо стягнення з ТОВ „Студія Негоціант” заборгованості по орендній платі є правомірною.

Вимога позивача щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання - оплати орендної плати також є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню на підставі п.5.2 договору, вимог ст.ст. 230-232 ГК України, ст.ст. 549-552 ЦК України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Окрім того, оскільки відповідач не виконав вимоги позивача щодо звільнення орендованого приміщення у добровільному порядку відповідно до умов укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення від 24.01.2005р. №4/5, апеляційний господарський суд вважає правомірною також вимогу позивача про стягнення з відповідача на підставі п.4.10 договору плати за фактичне користування приміщенням.

При цьому апеляційний господарський суд приймає до уваги надані представником позивача до суду першої інстанції розрахунки заборгованості по орендній платі, пені та плати за фактичне користування приміщенням (а.с. 80-81), оскільки вони складені у відповідності до вимог законодавства та умов укладеного між сторонами договору.

Доводи скаржника стосовно того, що судом першої інстанції при розгляді справи не враховано те, що між сторонами відбувались переговори про укладення мирової угоди, не заслуговують на увагу, як необґрунтовані. Навпаки з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції порушив провадження у справі №30/251-07-6813 15.08.2007р., за клопотаннями відповідача неодноразово відкладав розгляд справи та продовжував строк розгляду справи, а рішення по справі було прийнято 08.05.2008р. Таким чином відповідач мав достатньо часу для проведення переговорів з позивачем про укладення мирової угоди.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що відповідач не був повідомлений про зміну часу судового засідання суду першої інстанції, і прибувши 08.05.2008р. о 10:00 на засідання суду, застав його завершеним, а тому не мав змоги прийняти участь у судовому засіданні, є безпідставними, оскільки спростовуються змістом протоколу судового засідання господарського суду Одеської області від 08.05.2008р. по справі №30/251-07-6813,  в якому зазначено, що судове засідання почалось о 10:00 (а.с. 83). Відповідачем у відповідності до ч.5 ст.81-1 ГПК України не було подано письмових зауважень з приводу допущених у зазначеному протоколі неправильностей.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Студія Негоціант”, а отже оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача (ТОВ „Студія Негоціант”).

Таким чином, оскільки відповідач не виконав вимог ухвали суду від 28.05.2008р. щодо надання доказів сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі, апеляційний господарський суд стягує з нього недоплачене державне мито за розгляд апеляційної скарги в сумі 135 грн.

Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Рішення господарського суду Одеської області від 08 травня 2008 року у справі №30/251-07-6813 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Студія Негоціант”  –без задоволення.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Студія Негоціант” (65014, м. Одеса, вул. Канатна, 16, кв. 5, ЄДРПОУ 20973176, р/р 2600531356 в АБ „Південний”, МФО 328209) до Державного бюджету України (ЄДРПОУ 23213460, р/р 31114095700008 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач - ГУДКУ в Одеській області, символ звітності банку 095, КБК 22090200) 135 (сто тридцять п'ять) грн. недоплаченого держмита за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя

Судді

О.О. Журавльов

В.М. Тофан

М.В. Михайлов