Рішення

від 01.06.2006 по справі 3/199/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/199/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2006 р.Справа №  3/199/06

м. Миколаїв

За позовом: Кооператив «Транзит», м. Миколаїв

До відповідача: ВАТ «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій», м. Миколаїв

Про  визнання дійсним договору оренди нежитлового приміщення

Суддя Таранущенко О.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Чернега Л.Т.,

   Гуменний Д.Ю., за дорученням;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні присутні:

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дійсним договору нежитлового приміщення №006 від 01.01.2002р., розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул.. Проспект Жовтневий,21. Свої позовні вимоги ґрунтує на підставі ст.ст. 525, 629 Цивільного кодексу України, ст.. 162 Цивільного кодексу УРСР.

          Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив по суті позовної заяви не надав.

Отже, справа розглядається на підставі ст.. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників позивача, суд –

встановив:

01 січня 2002 року між сторонами було укладено договір №006 про оренду нежитлового приміщення, яке розташовано за адресою: м. Миколаїв вул. Проспект Жовтневий, 21. Строк дії оренди встановлено до 31.12.2009р.

Протягом терміну користування даним об'єктом позивач справно платив орендну плату, про що свідчать копії чеків, використовував приміщення за призначенням, здійснив капітальний ремонт даного приміщення, тобто виконував свої зобов'язання за договором.

В лютому 2006р., як зазначає позивач, відповідач звернувся до позивача про звільнення орендованого приміщення до 01.03.2006 р. мотивуючи тим, що така угода, як договір оренди від 01.01.2002р. не має юридичної сили, по причині відсутності нотаріального посвідчення, що дійсною угодою є договір оренди від 01.01.2001р. строк дії якого закінчився 31.12.2005р.

Матеріали справи свідчать, що на момент укладання/підписання договору був чинним Цивільний Кодекс УССР, тобто договір було укладено за приписами вказаного кодексу, який передбачав:

Відповідно до ст. 47 вказаного кодексу нотаріальне посвідчення угод  обов'язкове  лише  у  випадках, зазначених у законі.  Недодержання  в  цих  випадках  нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

            Згідно зі с т .ст. 256, 257  Цивільного кодексу УРСР за  договором  майнового  найму  наймодавець   зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату. Договір  найму  майна  державних,  кооперативних  та    інших громадських організацій повинен бути укладений у письмовій формі, за винятком випадків, передбачених окремими правилами.

          За приписами ст. 48 Цивільного кодексу УРСР недійсною є та угода, що  не  відповідає  вимогам   закону.

На час укладання спірного договору для вказаного типу договорів не було передбачено обов'язкового нотаріального посвідчення.

          Прикінцевими та перехідними положеннями Цивільного кодексу України передбачено, що даний Цивільний   кодекс  України  застосовується  до  цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин,  які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

          Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Стаття 209 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин,  який  вчинений  у  письмовій  формі,   підлягає нотаріальному  посвідченню  лише у випадках,  встановлених законом або  домовленістю  сторін. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який  правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

          Підставою недійсності правочину, відповідно до ст.. 215 Цивільного кодексу України є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу. Недійсним є правочин,  якщо його  недійсність  встановлена законом   (нікчемний  правочин).  У  цьому  разі  визнання  такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках,  встановлених  цим  Кодексом,  нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

В зв'язку з тим, що з матеріалів справи не вбачається того, що відповідач фактично ставить під сумнів дійсність угоди, укладеної між сторонами, яка містить всі необхідні умови такої угоди та узгоджена підписами уповноважених на те представників сторін, позивач, враховуючи вищенаведене, правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів на майбутнє.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати дійсним укладений між Кооперативом «Транзит»(код ЄДРПОУ 06653006) та ВАТ «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій»(код ЄДРПОУ 03117820) договір оренди нежитлового приміщення №006 від 01.01.2002р., яке знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул.. Проспект Жовтневий,21.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя О.Г.Таранущенко