Рішення

від 22.04.2011 по справі 24/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/15

22.04.11

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі

                     Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до                  Житлово-будівельного кооперативу "Проектувальник-3"

про                стягнення 82 714, 15 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

Від позивача:       ОСОБА_1 (дов. №д07/2011/02/01-1 від 01.02.2011р.)

Від відповідача:  Ларінов Є.Л. голова.

У судовому засіданні 22 квітня 2011 року, згідно з вимогами статті  85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О  Б  С  Т  А  В  И  Н  И      С  П  Р  А  В  И:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з житлово-будівельного кооперативу "Проектувальник-3" (далі –відповідач) 82 714, 15 грн. заборгованості, з яких 72 800,14 грн. –основного боргу,1 000, 68грн. –пені, 6 759, 46 грн. –інфляційних втрат та 2 153, 87 грн. –відсотків річних за теплову енергію спожиту за договором №311523 від 01.02.2000р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2011р. порушено провадження у справі № 24/15 та призначено справу до розгляду на 28.03.2011р.

Ухвалами Господарського суду м. Києва 28.03.2011р. та від 04.04.2011р. розгляд справи відкладався у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

У судове засідання 22.04.2011р. з’явилися представники сторін та надали пояснення по суті справи.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві за вх. №048-71-2196 від 28.02.2011р.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених в його письмовому відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи, та з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

01 лютого 2000 року між позивачем - акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (за договором - енергопостачальна організація) та житлово-будівельним кооперативом "Проектувальник-3" (за договором - споживач) був укладений договір №031-1523-3 на постачання теплової енергії, предметом якого є постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на умовах передбачених договором, та своєчасна оплата споживачем вартості одержаної енергії.

Обсяги постачання теплової енергії, тарифи на теплову енергію, порядок розрахунків, умови припинення подачі теплової енергії встановлені сторонами в додатках до договору №031-1523-3.

Облік споживання відповідачем теплової енергії за договором №031-1523-3 передбачено проводити розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, які можуть змінюватись в період дії договору.

Відповідно до п. 3 договору №031-1523-3 та звертання-доручення до нього, визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється розрахунковим способом та по приладах обліку згідно договірних навантажень.

Згідно п. 5 додатку №4 до договору №031-1523-3, відповідач зобов’язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду, та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо рахунків на початок розрахункового періоду.

На виконання умов договору позивач, в період з 01.12.2008р. по 01.02.2011р. поставив, а відповідач прийняв теплову енергію на загальну суму 152 605, 32 грн., що підтверджується даними показників приладів обліку, за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Позивач стверджує, що відповідач, в порушення взятих зобов’язань, вартість поставленої теплової енергії у визначені договором строки не оплатив і на момент звернення з позовом до суду за відповідачем по договору №031-1523-3 утворилась заборгованість в сумі 72 800, 14 грн.

Відповідач одержання від позивача теплової енергії у обсягах, обумовлених сторонами, в тому числі в додатку № 1 до договору №031-1523-3 не спростовував.

До прийняття рішення по справі, у судовому засіданні 04.04.2011р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, у якій зокрема зазначає, що відповідачем у лютому 2011р. було частково сплачено суму основного боргу у розмірі 15 000,00 грн., а отже станом на день розгляду справи сума основного боргу становить 57 800, 14 грн., 6 759, 46 грн. –інфляційних втрат, 2 153, 87 грн. –3% річних та 1 000, 68 грн. –пені.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує, стверджуючи те, що сума заборгованості значно менша, так як позивач не врахував всі оплати за спожиту теплову енергію в спірний період.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України “Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Пунктом 3 Додатку № 4 до договору визначено, що споживач щомісячно до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач підтвердив факт поставки теплової енергії відповідачеві та наполягає на невиконанні відповідачем договірних зобов’язань і наявності у нього несплаченої заборгованості в сумі 57 800, 14 грн.

Оскільки, відповідно  до  ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обов’язок підтвердити факт повної оплати вартості одержаної енергії товару покладається саме на відповідача.

Відповідач одержані від позивача обсяги теплової енергіє не спростував, але заявлений позов визнав частково. У відзиві на позовну заяву він зазначив що позивачем невірно була обрахована сума боргу, оскільки, по-перше, позивачем було об’єднано два різні за структурою тарифи, по-друге, табуляграми видаються не завірені печаткою, та несвоєчасно, що призводить до затримки платежів, по-третє, позивачем не було враховано надходження у розмірі 3 000,00 грн. В зв’язку з цим відповідач вважає обґрунтованим та визнає основний борг в сумі 26 947, 46 грн.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на відносини які існують між відповідачем та мешканцями будинків, що і обслуговує житлово-будівельний кооператив "Проектувальник-3" , оскільки правовідносини між сторонами по справі виникли на підставі договору №031-1523-3 від 01.02.2000р., положення якого і визначають їх права і обов’язки, а також відповідальність за його невиконання.

Таким чином, відповідач не позбавлений права ставити питання про внесення змін до договору №031-1523-3 від 01.02.2000р, стосовно порядку введення в дію нових тарифів на постачання теплової енергії. До цього часу відповідних змін до договору не вносилося.

Факт постачання відповідачу за період з 01.12.2008р. по 01.02.2011р. теплової енергії в обсягах, передбачених додатком №1 до договору №031-1523-3 від 01.02.2000р, підтверджується обліковими картками, відомостями обліку за вказаний період та іншими матеріалами справи. Доказів здійснення оплати в установлені договором строки вартості спожитої енергії в сумі 57 800, 14 грн. відповідач не надав.

Враховуючи те, що наявні у справі докази підтверджують обґрунтованість розрахунків позивача, а також те, що відповідач обставин доведених позивачем не спростував, господарський суд вважає підтвердженим факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем по договору №031-1523-3 від 01.02.2000р за період з 01.12.2008р. по 01.02.2011р. в сумі 57 8900, 14 грн.

Крім суми основної заборгованості позивач за невиконання договірних зобов’язань просить суд стягнути з відповідача 13 475,37 грн. інфляційних втрат та 4 336,76 грн. річних, обрахованих за період з листопада 2010р. по лютий 2011р.

Відповідно до ст. ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач за невиконання договірних зобов’язань просить суд стягнути з відповідача 6 759, 46 грн. інфляційних втрат, 2 153, 87 грн. річних та 1 000, 68 грн. пені обрахованих за період з січня 2009р. по  лютий 2011р.

Відповідно до ст. ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обов'язок боржника відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, встановлений ст. 625 ЦК України. Застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок сум інфляційних втрат та річних, наведений позивачем, вимогам діючого законодавства відповідає, в зв’язку з чим господарський суд м. Києва дійшов висновку що вимога позивача про стягнення  з житлово-будівельного кооперативу  "Проектувальник-3" інфляційних втрат в сумі 6 759, 46 грн., 2 153, 87 грн. річних та 1 000, 68 грн. пені, також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 578, 00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 164, 91 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 25, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва –

В  И  Р  І  Ш  И  В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "Проектувальник-3" (03049, м. Київ, вул. Ніщинського, 10, код ЄДРПОУ 22873639) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5. код ЄДРПОУ 00131305) 57 800 (п’ятдесят сім тисяч вісімсот) грн. 14 коп. основного боргу, 6 759 (шість тисяч сімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 46 коп. інфляційних втрат, 2 153 (дві тисячі сто п’ятдесят три) грн. 87 коп. відсотків річних, 1 000 (одна тисяча) грн. 68 коп. пені, 578 (п’ятсот сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 164 (сто шістдесят чотири) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Суддя                                                                                           В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 23.09.2011р.