Рішення

від 23.09.2011 по справі 36/297

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/297

23.09.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мавелес»

До Публічного акціонерного товариства «Мостобуд «Мостобудівельний загін № 103»

про стягнення 51 172, 63 грн.  

Суддя Трофименко  Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 –дов. № б/н від 12.08.2011 р.

від відповідача: не з’явився    

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мавелес»звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд «Мостобудівельний загін № 103»заборгованості в розмірі 51 172, 63 грн. відповідно до договору суборенди № М-061 від 01.02.2011 р., з яких: заборгованість з орендної плати в розмірі 30 782, 52 грн., штраф в розмірі 20 220, 51 грн., 3 %  річних в розмірі 169, 51 грн.  Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати суборендних платежів відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2011 р. порушено провадження у справі № 36/297, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.09.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 р. у даній справі розгляд справи відкладено на 21.09.2011 р. у зв’язку з неявкою у судове засідання представників сторін.

У судовому засіданні 21.09.2011 р. на підстав ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 23.09.2011 р.

У даному судовому засіданні представник позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву про зміну підстав позову, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 30 782, 52 грн., штрафні санкції (пеню)  в розмірі 1819, 38  грн., 3 %  річних в розмірі 169, 51 грн.  

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що вона відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з чим приймає її до розгляду.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 23.09.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мавелес»(далі-орендар) та Публічним акціонерним товариством «Мостобуд «Мостобудівельний загін № 103»(далі –суборендар) укладено договір суборенди № М-061 від 01.02.2011 р., за умовами якого орендар зобов’язався передати, а суборендар прийняти в оперативну суборенду нежиле приміщення, розташованого в будівлі за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, 23 км. Об’єкт суборенди знаходиться у користуванні орендаря з правом суборенди на підставі договору  оренди № Г4 від 01.02.2011 р.

Відповідно до п. 3.1.1. суборендар сплачує орендарю орендну плату за користування об’єктом суборенди та експлуатаційні витрати.

Згідно з п. 3.1.2. розмір орендної плати за 8 кімнат на другому поверсі 7-го корпусу бази відпочинку «Промінь»становить: 30 180, 00 грн. Розмір орендної плати за місяць за весь об’єкт суборенди визначається як добуток розміру орендної плати за один квадратний метр  та площі об’єкту суборенди, у тому числі ПДВ. Починаючи з другого календарного місяця розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, за винятком випадків дефляції.

Пунктом 3.1.6. договору передбачено, що орендна плата за поточний місяць сплачується суборендарем без нагадування орендаря, в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря авансом не пізніше  5 числа кожного поточного місяця.

Відповідно до п. 3.1.8. договору у випадку прострочення  по сплаті орендної плати суборендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту повного погашення боргу.

Згідно з п. 4.1. договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами з урахування дати прийняття об’єкта оренди суборендарем за актом приймання-передачі, та дійсний до 29.02.2012 р.

Як вбачається  з матеріалів справи, 01.03.2011 р. орендар передав, а суборендар прийняв у тимчасове платне користування нежитлові приміщення 8 кімнат на другому поверсі 7-го корпусу бази відпочинку «Промінь»розташованих в будівлі за адресою:  м. Київ, Бориспільське шосе, 23 км., що підтверджується актом приймання-передачі об’єкта суборенди.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав умови договору суборенди № М-061 від 01.02.2011 р. щодо сплати суборендних платежів, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість з суборендної плати в розмірі 30 782, 52 грн. за період з 01.03.2011 р. до 31.05.2011 р.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача відповідно до договору суборенди № М-061 від 01.02.2011 р. заборгованість з суборендної плати в розмірі 30 782, 52 грн. за період з 01.03.2011 р. до 31.05.2011 р., штрафні санкції (пеню) в розмірі 1819, 38  грн., 3 %  річних в розмірі 169, 51 грн.  

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Статтею 774 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не з’явився,  заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено договір суборенди № М-061 від 01.02.2011 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.  

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона  доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

У відповідності до розрахунку суборендної плати за договором суборенди № М-061 від 01.02.2011 р., здійсненого позивачем  та перевіреного судом, розмір заборгованості відповідача зі сплати суборендних платежів становить 30 782, 52 грн. за період з 01.03.2011 р. до 31.05.2011 р.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з суборендної плати відповідно до договору суборенди № М-061 від 01.02.2011 р. в розмірі  30 782, 52 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач  просить  стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату суборендних платежів відповідно до договору суборенди № М-061 від 01.02.2011 р. в розмірі 1819, 38  грн.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

При перевірці правильності обчислення позивачем пені, заявленої до стягнення, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату суборендних платежів відповідно до договору  суборенди № М-061 від 01.02.2011 р.  в розмірі 1819, 38  грн. є правомірними та такими, що  підлягають задоволенню.

Окрім того, у зв’язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов’язань зі сплати суборендних платежів за договором  суборенди № М-061 від 01.02.2011 р., позивач  просить  суд стягнути з відповідача  3% річних в розмірі 169, 51 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем 3% річних, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 169, 51 грн.  є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мавелес»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд «Мостобудівельний загін № 103»(02081, м. Київ, вул. Причальна, 2, код 01386295), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мавелес»(01001, м. Київ, провулок Музейний, 2 В, код 37193333) заборгованість  з суборендної плати в розмірі 30 782 (тридцять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн.  52  коп.,  пеню в розмірі 1 819 (одна тисяча вісімсот дев’ятнадцять ) грн. 17 коп., 3 % річних  в розмірі 169  (сто шістдесят дев’ять) грн. 51  коп.,  327  (триста двадцять сім)  грн. 71 коп. державного мита та  236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

            Суддя

                                                                          Трофименко Т.Ю.

                                        Повний текст рішення складений: 23.09.2011 р.