Постанова

від 21.09.2011 по справі 31/211

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2011                                                                                           № 31/211

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лосєва  А.М.

суддів:            Разіної  Т.І.

          Шипка  В.В.

при секретарі:           Корчевському  В.В.

за участю представників

позивача:                     ОСОБА_1. – дов. №01-9/5627 від 10.05.2011р.;

відповідача-1:           не з’явились;

відповідача-2:          ОСОБА_2. – дов. №306 від 05.04.2011р.;

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго»

на Рішення                      Господарського суду міста Києва

від                               13.07.2011р.

у справі                     №31/211 (суддя Качан Н.І.)

за позовом            Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго»

до                           1) Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Каштан” в особі Полтавського обласного управління Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Каштан”

          2) Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Каштан”

про                                    стягнення 4 816,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Полтаваобленерго» (далі – позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Каштан” в особі Полтавського обласного управління Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Каштан” (далі – відповідач-1) 4 816,50 грн. страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортних засобів №11674-2009 КАСКО/ПТ/2865 від 02.12.2009р., обґрунтовуючи свої вимоги безпідставною відмовою відповідача-1 від виплати страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку – дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП).  

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.04.2011р. матеріали справи №18/439/11 були надіслані за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2011р. справі №18/439/11 було присвоєно номер №31/211.

Представник відповідачів проти задоволення позову заперечував, зазначаючи про порушення позивачем умов договору добровільного страхування транспортних засобів №11674-2009 КАСКО/ПТ/2865 від 02.12.2009р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2011р. у справі №31/211 у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим Рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2011р. у справі №31/211 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття неправильного по суті спору рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2011р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.09.2011р.

Розпорядженням Секретаря судової палати від 20.09.2011р. змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Лосєва А.М., суддів Разіної Т.І., Шипка В.В.

В судовому засіданні 21.09.2011р. представник позивача надав документи на підтвердження зміни організаційно-правової форми з Відкритого акціонерного товариства  «Полтаваобленерго» на Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго», на підтвердження чого надав копію довідки з ЄДРПОУ та витяг із Статуту товариства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2011р., на підставі         ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, було здійснено заміну Відкритого акціонерного товариства  «Полтаваобленерго» його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Полтаваобленерго».

Представник позивача у судовому засіданні 21.09.2011р. підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, Рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2011р. у справі №31/211 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.09.2011р. заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

02.12.2009р. між позивачем, як страхувальником, та відповідачем, як страховиком, було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів №11674-2009 КАСКО/ПТ/2865 (далі – Договір страхування), за умовами якого відповідач зобов'язався при настанні страхового випадку відшкодувати завданий збиток в межах страхової суми у порядку і на умовах, передбачених Договором страхування, а позивач в свою чергу зобов'язався своєчасно сплатити страховий платіж і виконати інші умови, передбачені Договором страхування. Об'єктом страхування є автомобіль марки  VOLKSWAGEN PASSAT B6 HIGHLINE, сірий, 2007 року випуску, об'ємом двигуна см куб. 1984. державний номерний знак НОМЕР_1, серія і номер технічного паспорту ДАП 051107, номер кузова (шасі) НОМЕР_2.

В п.2.9 Договору страхування визначено, що вигодонабувачем по Договору є позивач.

Згідно з розділом 3 Договору страхування страховим випадком є подія, передбачена Договором страхування, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику. Страховий захист розповсюджується на страхові випадки, що настали в період дії цього Договору.

Страхова сума становить 205 000 грн., страховий платіж - 13 079 грн. (п.4 Договору страхування).

30.12.2009р. між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору страхування, згідно з якою (п.п.2.1, 2.2) Державний реєстраційний номер на автомобіль змінені на НОМЕР_1, номер техпаспорту змінений на - серія ДАП №051107. Інші умови Договору страхування залишені без змін.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що 17.02.2010р. на автодорозі Київ-Харків в районі с.Чапаєвка, Великобагачанського району сталася ДТП за участю застрахованого відповідачем автомобіля і останній зазнав механічних пошкоджень.

18.02.2010р. позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку, а 23.02.2010р. звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування.

Розмір матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок ДТП, становить 5 326,50 грн., що підтверджується Рахунком №29 від 19.02.2010р., нарядом-замовленням від 04.03.2010р., виданими Товариством з обмеженою відповідальністю «Автодім Полтава», до якого позивач звернувся для проведення відновлювального ремонту автомобіля.

Позивач оплатив вартість ремонту автомобіля, на підтвердження чого надав суду  платіжне доручення №303550 від 25.02.2010р. на суму 5 326,50 грн.

Оскільки за зверненням позивача відповідач не з’явився для проведення огляду застрахованого автомобіля та не здійснив виплату страхового відшкодування, яке за розрахунком позивача становить 4 816,50 грн. (5 326,50 грн. – 510,00 грн. франшизи за Договором страхування), позивач звернувся з позовом про стягнення суми страхового відшкодування в судовому порядку.

Місцевий господарський суд відмовив в позові повністю, зазначивши, зокрема, про те, що позивач не підтвердив наявність підстав для виплати відповідачем страхового відшкодування.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками Господарського суду міста Києва, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Страховик зобов'язаний відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором (ч.1 ст. 988 Цивільного кодексу України).

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) (ст. 990 Цивільного кодексу України).

Як уже зазначалось вище, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач безпідставно відмовляється виплатити позивачу суму страхового відшкодування за збитки, завдані внаслідок ДТП, яке мало місце 17.02.2010р.

В матеріалах справи наявне листування, яке здійснювалось між сторонами, з якого вбачається, що відповідач повідомляв позивача про необхідність надання додаткових документів для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування (листи відповідача вих.№994 від 09.11.2010р., вих.№175 від 28.02.2011р.).

Доказів, які б свідчили про надання повного пакету витребуваних відповідачем документів, та врегулювання даного питання між сторонами суду не надано.

Окрім того, апеляційний господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що умовами Договору страхування чітко передбачені дії страхувальника у разі настання страхового випадку, зокрема, позивач зобов’язаний:

- надати відповідачу документи, необхідні для прийняття рішення про визнання події, що сталася страховим випадком, визначення розміру завданого збитку (п.9.1.4 Договору страхування);

- надати відповідачу можливість для проведення експертного огляду пошкодженого транспортного засобу, а також пошкоджених частин, деталей транспортного засобу та його ремонту (п.9.1.5 Договору страхування);

- зберігати пошкоджений транспортний засіб в тому вигляді, в якому він залишився після страхового випадку до прибуття представника відповідача для огляду транспортного засобу (п.9.1.7 Договору страхування);

- письмово узгодити з відповідачем порядок дії щодо урегулювання збитку, вибір незалежного експерта для оцінки матеріального (відновлювального) ремонту, вибір підприємства яке буде здійснювати ремонт, в тому числі вартість нормо годин, вартість запчастин, та інших матеріалів (п.9.1.8 Договору страхування);

- не проводити ремонт пошкодженого транспортного засобу без погодження з відповідачем (п.8.2.13 Договору страхування).

Відповідно до ст. ст. 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Належних та допустимих доказів на підтвердження звернення позивача до відповідача з приводу внесення будь-яких змін або доповнень до умов Договору страхування, а також доказів, які б свідчили про врегулювання цих питань у судовому порядку ані апеляційному господарському суду, ані суду першої інстанції надано не було.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Оскільки в процесі судового розгляду було встановлено порушення позивачем умов Договору страхування, зокрема, позивач не погодив свої дії по визначенню розміру відновлювального ремонту автомобіля, не провів відповідної автотоварознавчої експертизи та відремонтував автомобіль без погодження з відповідачем, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість та нормативну непідтвердженість позовних вимог.

В ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, тоді як згідно з ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія дійшла висновку про те, що Рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2011р. у справі №31/211 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2011р. у справі №31/211 – без змін.

2. Матеріали справи №31/211 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена  до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя                                                                      Лосєв  А.М.

Судді                                                                                          Разіна  Т.І.

                                                                                          Шипко  В.В.

26.09.11 (відправлено)