Постанова

від 27.09.2011 по справі 5016/2075/2011(12/97)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5016/2075/2011(12/97)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"27" вересня 2011 р. Справа № 5016/2075/2011(12/97)

 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

 Головуючого судді:   Бєляновського В.В.,

                       Суддів:   Шевченко В.В.

                                    Мирошниченко М.А.

при секретарі   -   Риковій О.М.

за участю представників сторін:

Від позивача: Цуріка М.В.

Від відповідача: Антинескул В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Промінвесткапітал”

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 26.07.2011 року

у справі № 5016/2075/2011(12/97)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Промінвесткапітал”

до відповідача: Приватної компанії „Евролюкс”

про стягнення 1 052 471грн. 34 коп.

                                                  ВСТАНОВИЛА:

У червні 2011 року ТОВ „Промінвесткапітал” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до приватної компанії „Евролюкс” про стягнення 1 052 471,34 грн. боргу, що виник у зв'язку з неоплатою поставленого товару згідно з договором № 1 від 29.03.2011р. Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на ст. ст. 525, 526, 629, 692, 712 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.07.2011 року (суддя –Семенов А.К.) у задоволенні позову відмовлено повністю з мотивів недоведеності позовних вимог.

В апеляційній скарзі ТОВ „Промінвесткапітал” просить зазначене рішення скасувати повністю та стягнути з відповідача борг в сумі 1 052 471,34 грн. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм матеріального і процесуального права.

          У відзиві на апеляційну скаргу відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі і зобов'язується здійснити розрахунок за отриману малясу в найкоротші терміни.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.          

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 29.03.2011 року між ТОВ „Промінвесткапітал” (продавець) та ПК „Евролюкс” (покупець) було укладено договір поставки № 1, за яким продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти й оплатити малясу бурякову врожаю 2010 року (товар), в строки і на умовах передбачених цим договором, а також додатками до нього.

Умовами п. 2.1 даного договору сторони визначили найменування, кількість, ціну та загальну вартість товару.

За умовами п. 4.1 даного договору покупець здійснює 100% оплату вартості товару після підписання акту приймання –передачі товару протягом 30 днів.

На виконання своїх зобов'язань за укладеним договором позивач поставив відповідачеві 1235,295 тн маляси загальною вартістю 1 052 471,34 грн., що підтверджується видатковою накладною № ПК-0000003 від 31.03.2011р. та не заперечується відповідачем.

Оплата отриманого товару у встановлений строк відповідачем проведена не була, у зв'язку з чим в нього утворилася прострочена заборгованість перед позивачем в сумі 1 052 471,34 грн., що підтверджується атом звірки взаєморозрахунків станом на 30.04.2011р., підписаним обома сторонами та засвідченим їх печатками.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий суд послався на те, що позивачем не доведено, що відповідач свого обов'язку щодо розрахунку за отриманий товар у встановлений строк не здійснив, оскільки договором поставки від 29.03.2011р. строк розрахунку не встановлений, а з вимогою відповідно до ст. 530 ЦК України позивач до відповідача не звертався. Отже, позивачем всупереч вимог ст. 33 ГПК України  не доведено, що його права і охоронювані законом інтереси порушено і він має право на звернення до господарського суду за їх захистом.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону, що регулює спірні правовідносини.

Так, як вже було зазначено вище, умовами пункту 4.1 договору чітко встановлено обов'язок покупця здійснити 100% оплату вартості отриманого товару протягом 30 днів після підписання акту приймання –передачі товару.

Наявна в справі видаткова накладна № ПК-0000003 від 31.03.2011р., є належним доказом підтвердження достовірності факту передачі позивачем та приймання відповідачем визначеного товару на суму 1 052 471,34 грн.

Таким чином, остаточний розрахунок з позивачем за отриманий згідно з вищевказаною накладною товар відповідач повинен був здійснити не пізніше 30.04.2011 року.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ч. 1 ст. 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не заперечуючи по суті і обсягу отриманого від позивача товару, не надав суду належних доказів проведення розрахунку в повному обсязі, у зв'язку з чим прострочений борг відповідача перед позивачем в сумі 1 052 471,34 грн. слід визнати таким, що підлягає стягненню.          

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення про відмову у позові повністю місцевий господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України за рахунок відповідача позивачеві підлягають відшкодуванню витрати зі сплати державного мита в сумі 15 787,50 грн., у тому числі 5262,50 грн. за подання апеляційної скарги, та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Керуючись  ст. ст.  99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Промінвесткапітал” задовольнити.

          Рішення господарського суду Миколаївської області від 26.07.2011 року у справі № 5016/2075/2011(12/97) скасувати.

          Позов задовольнити.

          Стягнути з Приватної компанії „Евролюкс” (54000, м. Миколаїв, вул. Кірова, буд. 238/4, офіс 429, ідентифікаційний код 31047798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Промінвесткапітал” (04047, м. Київ, вул. Бережанська, 4, код ЄДРПОУ 34727945) 1 052 471 грн. 34 коп. боргу та 16023 грн. 50 коп. судових витрат.

          Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ з зазначенням правильних реквізитів сторін.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.      

Головуючий  суддя:                                                             Бєляновський В.В.  

Судді:                                                                                      Мирошниченко М.А.

  Шевченко В. В.