Постанова

від 27.09.2011 по справі 16/17-2578-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/17-2578-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"27" вересня 2011 р. Справа № 16/17-2578-2011

    Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Ізмаїльський винзавод”

на рішення господарського суду Одеської області від 26.08.2011 р.

по справі № 16/17-2578-2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Ферменова”

до закритого акціонерного товариства „Ізмаїльський винзавод”

про стягнення 22784,04 грн.

                                                      В С Т А Н О В И В:

30.06.11 р. товариство з обмеженою відповідальністю „Ферменова” (далі за текстом –ТОВ „Ферменова”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до закритого акціонерного товариства „Ізмаїльський винзавод” (далі за текстом –ЗАТ „Ізмаїльський винзавод”) про стягнення з останнього 22636,15 грн. грн. заборгованості, з яких 21146 грн. основного боргу за поставлений товар, 1208,4 грн. збитків від інфляції та 281,75 грн. –3% річних.

Заявою від 02.08.11 р. позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” 21160 грн. основного боргу, 1236,02 грн. збитків від інфляції, 388,02 грн. –3% річних, а також 408,11 грн. витрат на відрядження представника ТОВ „Ферменова”.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.08.11 р. (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено, з ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” на користь ТОВ „Ферменова” стягнуто 21160 грн. основного боргу, 1236,02 грн. збитків від інфляції, 388,02 грн. –3% річних та 408,11 грн. витрат на відрядження представника позивача для участі у судових засіданнях. Крім того, відповідача на користь ТОВ „Ферменова” стягнуто 227,84 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт поставки відповідачу товару –сухих активних дріжджів та поживного середовища, за який ЗАТ „Ізмаїльський винзавод”, в порушення своїх зобов'язань, не розрахувався.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області від 26.08.11 р., ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду та прийняти нове, яким відмовити ТОВ „Ферменова” у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї скарги ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” зазначає, що рішення суду 1 інстанції прийнято з порушенням норм чинного законодавства, оскільки висновок суду щодо правомірності позовних вимог суперечить обставинам справи.

Зокрема, апелянт звертає увагу суду на те, що позивач на підтвердження своїх вимог надав лише видаткові накладні, тоді як, відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Мінтрансу України від 14.10.97 р., єдиним документом, призначеним для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку по дорозі їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи є товарно-транспортна накладна. Оскільки примірників вказаного первинного документу в матеріалах справи немає, скаржник вважає, що позивач не дотримався законодавчо визначеного порядку для оплати товару, а відтак позовні вимоги ТОВ „Ферменова” не є доведеними, тобто не підтверджені належними доказами.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про день, час та місце судового засідання належним чином повідомлені, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляли, про причини неявки у судове засідання не повідомили, тобто без поважних причин не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за їх відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2010 р. ТОВ „Ферменова” (постачальник) поставило ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” (одержувач) сухі активні дріжджі SIHA 4 та поживне середовище SIHA PROFERM+2 (далі за текстом - товар), у зв'язку з чим обома сторонами були підписані видаткові накладні № Фер-000090 від 04.10.10 р. на суму 13080 грн. та № Фер-000094 від 11.10.10 р. на суму 13080 грн., а всього –на 26160 грн. З боку одержувача видаткові накладні підписані Узун Д.І., яка діяла на підставі довіреності № 308830 від 04.10.10 р. за якою належало отримати саме той товар, який значився за видатковими накладними.

Позивачем також були виставлені рахунки-фактури на оплату поставленого товару в сумі 26160 грн. із зазначенням кінцевого строку оплати товару, а саме: рахунок-фактура № Фер-000092 від 04.10.10 р. –строк оплати до 05.10.10 р. та рахунок-фактура № Фер-000097 від 11.10.10 р. –строк оплати до 12.10.10 р.  

Однак, відповідач вказані рахунки не оплатив, у зв'язку із чим 15.11.10 р. ТОВ „Ферменова” було направлено претензію на адресу ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” з вимогою сплатити протягом 7 днів з дня її отримання всю суму заборгованості, однак вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді.

Лише 17.01.11 р. відповідач частково сплатив борг в розмірі 5000 грн., що підтверджується випискою відділення „Ренесанс” ПАТ „ВТБ Банк”, копія якої наявна в матеріалах справи.

Відповідно із ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно із п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин, за вимогами ч.1 ст. 205 ЦК України, може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно із ч.1 ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Наявні матеріали справи та вищенаведені приписи цивільного законодавства свідчать про те, що між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу товару, вчинення якого посвідчується видатковими накладними № Фер-000090 від 04.10.10 р. та № Фер-000094 від 11.10.10 р., та досягнуто згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу, що зафіксовано у рахунках-фактурах № Фер-000092 від 04.10.10 р. та № Фер-000097 від 11.10.10 р., де визначені найменування та загальна вартість товару на суму 26160 грн., а також строки його оплати.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується ЗАТ „Ізмаїльський винзавод”, позивач свій обов'язок за договором виконав та надав відповідачу обумовлений сторонами товар, тоді як відповідач своїх зобов'язань щодо оплати 26160 грн. вартості поставленого товару виконав лише частково –в сумі 5000 грн.

Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З врахуванням вимог вищенаведених статей ЦК України та наявних доказів, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 21160 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивач за ст. 625 ЦК України здійснив розрахунок збитків від інфляції –на суму 1236,02 грн. та 3% річних в розмірі 388,02 грн., починаючи з 01.12.10 р. по 30.06.11 р., які були стягнуті місцевим господарським судом в повному обсязі.

Судова колегія, в свою чергу, також перевірила розрахунки та вважає, що позивачем неправильно визначено розмір 3% річних та збитків від інфляції за спірний період, які, відповідно до розрахунку колегії, становлять 455,83 грн. та 1507,63 грн. відповідно. Разом з цим, оскільки позивачем до стягнення була заявлена менша сума збитків від інфляції та 3% річних, то судова колегія, не виходячи за межі заявлених вимог, вважає, що вірним буде стягнення саме 1236,02 грн. збитків від інфляції та 388,02 грн. –3% річних.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Беручи до уваги розташування ТОВ „Ферменова” у м. Києві, судова колегія вважає за можливе віднести понесені позивачем витрати в розмірі 408,11 грн., підтверджені проїзним документом серія УП № 063889 та фіскальними чеками ПІК „ААЗ Трейдінг Ко”, до таких, що пов'язані з розглядом справи, а тобто до судових витрат, які також підлягають стягненню з ЗАТ „Ізмаїльський винзавод”.

Доводи ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” щодо необґрунтованості позовних вимог ТОВ „Ферменова” у зв'язку із відсутністю товарно-транспортних накладних судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки видаткові накладні, що містяться в матеріалах справи та підписані позивачем та відповідачем, є документами встановленої форми та мають характер двосторонньої угоди, яка укладається між постачальником та одержувачем товару. Тобто в даному випадку відсутність товарно-транспортних накладних жодним чином не ставить під сумнів факт передання позивачем ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” обумовленого товару в кількості, узгодженій сторонами.

Відповідачем також не було пред'явлено ТОВ „Ферменова” жодних претензій щодо поставленого товару, його кількості або якості, більше того, - відповідач сплатив частину боргу за поставлений товар в розмірі 5000 грн., що свідчить про його згоду щодо належного документального оформлення угоди та можливості її оплати.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань щодо проведення розрахунків за поставлений товар та необхідності стягнення з ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” суми основного боргу, а також збитків від інфляції, 3% річних та витрат на відрядження представника.

За таких обставин, апеляційна скарга ЗАТ „Ізмаїльський винзавод” підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду 1 інстанції –залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Ізмаїльський винзавод” залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 26.08.11 р. –без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

                Головуючий суддя                                                  М.С. Петров

                Суддя                                                                      Г.П. Разюк

                Суддя                                                                      С.І. Колоколов

Повний текст постанови складено 28.09.11 р.