Рішення

від 14.07.2008 по справі 9/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/79

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.07.08 р.                                                                                                    Справа № 9/79                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Закритого акціонерного товариства „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння”, м.Донецьк

до відповідача Державного Відкритого акціонерного товариства „Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин”, м.Торез

про стягнення 22 570грн.52коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Ротару М.І. – представник (за довіреністю №б/н від 28.05.2008р.);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного Відкритого акціонерного товариства „Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин”, м.Торез про стягнення заборгованості в сумі 22 570грн.52коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 20 190грн.37коп., пені в розмірі 1 723грн.12коп. та 3% річних в розмірі 657грн.03коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договори №3 від 03.01.2006р., №7 від 03.01.2006р., специфікації до договору №7 від 03.01.2007р., від 01.03.2007р., накладні №132 від 01.12.2006р., №93 від 18.08.2006р., №114 від 06.11.2006р., видаткові накладні №1-00000039 від 15.03.2007р., №1-00000088 від 13.07.2007р., рахунки №376 від 01.12.2006р., №262 від 18.08.2006р., №343 від 06.11.2006р., №377 від 27.11.2006р., рахунки-фактури №1-0000041 від 01.03.2007р., №1-0000048 від 14.03.2007р., №1-0000116 від 13.07.2007р., довіреності серії ЯМЗ №218563 від 23.11.2006р., серії ЯМЗ №219877 від 17.08.2006р., серії ЯМЗ №218544 від 06.11.2006р., серії ЯМЗ №218564 від 23.11.2006р., серії ЯНС №510156 від 15.03.2007р., серії НБГ №562860 від 13.07.2007р., податкову накладну №356 від 01.12.2006р., акти виконаних робіт від 27.11.2006р., від 01.03.2007р., лист-вимогу №01-226 від 26.04.2007р.

09.06.2008р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву №312 від 09.06.2008р., відповідно з яким позовні вимоги визнає частково, а саме визнає суму основного боргу в розмірі 7 188грн.23коп. Суму основного боргу в розмірі 13 002грн.14коп. не визнає, посилаючись на відсутність документів, що підтверджують зазначену заборгованість.

14.07.2008р. позивачем надана заява про уточнення позовних вимог №б/н від 14.07.2008р., відповідно з якою останній відмовляється від стягнення пені в розмірі 1 723грн.12коп. та 3% річних в розмірі 657грн.03коп. та просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 19 348грн.28коп.

Суд розглядає зменшені позовні вимоги.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

03.01.2006р. та 03.01.2007р. між Закритим акціонерним товариством „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння”, м.Донецьк та Державним Відкритим акціонерним товариством „Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин”, м.Торез укладені договори № 3 та №7, відповідно з якими виконавець (позивач) зобов`язується виконати наступні роботи згідно заявок замовника (відповідача) та специфікацій, підписаних обома сторонами: а) ремонт бурового обладнання та інструменту; б) виготовлення нестандартного обладнання та інструменту; в) ремонт та виготовлення породоруйнівного інструменту. Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виготовлену продукцію (п.1.1, 1.2 договорів).

Відповідно до п.2.2 договорів, при виконанні робіт замовник здійснює передоплату виконавцю в розмірі 100% вартості замовлення до початку проведення робіт.

На виконання умов договорів позивачем на адресу відповідача були виставлені рахунки №376 від 01.12.2006р., №262 від 18.08.2006р., №343 від 06.11.2006р., №377 від 27.11.2006р., рахунки-фактури №1-0000041 від 01.03.2007р., №1-0000048 від 14.03.2007р., №1-0000116 від 13.07.2007р. на загальну суму 65 606грн.28коп.

Всупереч умовам договорів, без попередньої оплати, позивач виготовив та поставив на адресу відповідача продукцію, обумовлену специфікаціями, що підтверджується накладними №132 від 01.12.2006р., №93 від 18.08.2006р., №114 від 06.11.2006р., видатковими накладними №1-00000039 від 15.03.2007р., №1-00000088 від 13.07.2007р. (копії накладних наявні в матеріалах справи), а також виконав роботи відповідно до актів виконаних робіт від 27.11.2006р., від 01.03.2007р., копії яких наявні в матеріалах справи – всього на загальну суму 65 606грн.28коп.

Фактичне отримання відповідачем зазначеної продукції та виконаних робіт підтверджується підписом представника відповідача на зазначених накладних та актах виконаних робіт в графі „принял”, а також довіреностями серії ЯМЗ №218563 від 23.11.2006р., серії ЯМЗ №219877 від 17.08.2006р., серії ЯМЗ №218544 від 06.11.2006р., серії ЯМЗ №218564 від 23.11.2006р., серії ЯНС №510156 від 15.03.2007р., серії НБГ №562860 від 13.07.2007р. на отримання цінностей від ЗАТ РМЗ „СШБ”.

За твердженням позивача, відповідач частково оплатив вартість отриманої продукції та виконаних робіт загальною вартістю 46 258грн.00коп., у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви за останнім утворилась заборгованість в розмірі 20 190грн.37коп.

Однак, як встановлено судом в процесі розгляду справи, фактична сума заборгованості становить 19 348грн.28коп. (розмір зазначеної суми відображений позивачем у заяві №б/н від 14.07.2008р.)

26.04.2007р. позивачем на адресу відповідача був надісланий лист-вимога №01-226 від 26.04.2007р. з вимогою погасити заборгованість за отриману продукцію. Однак дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки, як зазначено вище, позивач всупереч вимогам договорів здійснив поставку товару без отримання суми передоплати, то ним було недотримано встановленого порядку поставки товару, а відповідно і порушений порядок оплати.

На ряду з зазначеним, відповідно до п.4 ст.538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

З огляду на зазначене, в даному випадку при визначені моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції суд вважає за необхідне застосувати положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, відповідно з якими якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції та виконаних робіт виникає у відповідача з моменту пред`явлення позивачем грошової вимоги, тобто з урахуванням поштового обігу, кінцевим строком оплати отриманої за договорами продукції є 05.05.2007р.

Згідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В свою чергу, згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договорами, виконавши необхідний обсяг робіт, що підтверджено матеріалами справи. Відповідач всупереч вимогам договорів та закону свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг та отриманої продукції не виконав, у зв'язку з чим з його боку виникла заборгованість за договорами №3 від 03.01.2006р., №7 від 03.01.2006р. в сумі 19 348грн.28коп.

Як зазначено вище, відповідач частково визнає суму основного боргу, а саме не визнає суму основного боргу в розмірі 13 002грн.14коп., що виникла на підставі накладної №114 від 06.11.2006р., посилаючись на відсутність документів, що підтверджують зазначену заборгованість.

Суд не приймає заперечення відповідача, оскільки матеріали справи містять копію довіреності серії ЯМЗ №218544 від 06.11.2006р., якою підтверджено отримання відповідачем спірної кількості товару; крім того, відповідно до чинного законодавства України накладна є товаророзпорядчим документом, на підставі якого між сторонами виникають взаємні права та обов`язки. Враховуючи те, що накладна №114 від 06.11.2006р. на суму 13 002грн.14коп. містить підпис представника відповідача, який підтверджує отримання продукції за зазначеною накладною, а сторонами не представлено доказів зворотнього, тому суд вважає, що заперечення відповідача є необґрунтованими, а продукція за накладною №114 від 06.11.2006р. на суму 13 002грн.14коп. вважається отриманою відповідачем належним чином, а відповідно і підлягає оплаті в порядку, встановленому умовами договорів та вимогами чинного законодавства.

Крім того, для всебічного та об`єктивного розгляду справи, господарський суд ухвалами від 09.06.2008р. та 26.06.2008р. зобов'язав відповідача надати письмові пояснення стосовно наявності підписів на накладних №93 від 18.08.2006р., №114 від 06.11.2006р., №132 від 01.12.2006р., на видаткових накладних № 1-00000039 від 15.03.2007р., № 1-00000088 від 13.07.2007р., письмові пояснення щодо наявності довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯМЗ №219877 від 17.08.2006р., ЯМЗ №218544 від 06.11.2006р., ЯМЗ №218563 від 23.11.2006р., ЯМЗ №218564 від 23.11.2006р., ЯНС №510156 від 15.03.2007р., НБГ №510156 від 13.07.2007р., надати належним чином завірену копію журналу реєстрації накладних за період з серпня 2006р. по липень 2007р. (для залучення до матеріалів справи) та оригінал зазначеного журналу (для огляду у судовому засіданні), надати письмові пояснення стосовно наявності або відсутності заборгованості відповідно до накладної №114 від 06.11.2006р.

Однак вимоги суду не виконані, відповідні пояснення не надані.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за отриману продукцію та виконані роботи, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 19348грн.28коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що фактичне виконання позивачем підрядних робіт за договорами №3 від 03.01.2006р., №7 від 03.01.2006р. підтверджено матеріалами справи, а також враховуючи часткове визнання відповідачем суми основного боргу, суд дійшов висновку, що вимоги Закритого акціонерного товариства „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння”, м.Донецьк в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 20 190грн.37коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 19 348грн.28коп.

Як зазначено вище, позивач відмовився від стягнення пені в розмірі 1 723грн.12коп. та 3% річних в розмірі 657грн.03коп.

Відповідно до п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, господарський суд припиняє провадження у справі №9/79 в частині стягнення пені в розмірі 1 723грн.12коп. та 3% річних в розмірі 657грн.03коп. у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 538 Цивільного кодексу України; ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України; ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                          ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння”, м.Донецьк до відповідача, Державного Відкритого акціонерного товариства „Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин”, м.Торез про стягнення заборгованості в сумі 22 570грн.52коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 20 190грн.37коп., пені в розмірі 1 723грн.12коп. та 3% річних в розмірі 657грн.03коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Державного Відкритого акціонерного товариства „Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин” (за адресою: вул.Широкая, 8, м.Торез, Донецька область, 86600, р/р 260073011460111 в ПІБ м.Тореза Донецької області, МФО 334282, ІПН 001803305243) на користь Закритого акціонерного товариства „Ремонтно-механічний завод „Спецшахтобуріння” (за адресою: вул.Магдебурська, 1в, м.Донецьк, 83038, р/р 26001051702497 в Донецькому РУ „Приватбанку”, МФО 335496, код ЄДРПОУ 32831825, ІПН 328318205680) суму основного боргу в розмірі 19 348грн.28коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 193грн.48коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 101грн.15коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в розмірі 1 723грн.12коп. та 3% річних в розмірі 657грн.03коп. припинити провадження у справі.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 14.07.2008р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя                                                                                                                                           

16.07.08