Рішення

від 25.07.2008 по справі 7/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/106

 25.07.08  

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                                      тел. 698166

просп. Миру , 20                                                  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

“ 22  ”  липня  2008 року                                                                              справа № 7/106

Суддя            Н.О. Скорик, розглянувши матеріали за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю  ?Запоріжметалхолдінг?

Пош. адреса: 04074, м. Київ,  вул.. Лугова, 9Юр. адреса:  011133, м. Київ,в ул. Щорса, 29

До Товариства з обмеженою відповідальністю ?Контракт  - М?16600, м. Ніжин,  вул.. Шевченка, 111а

Про  стягнення 453140,96 грн.

 Представники сторін:

Від позивача : Сторожук Ю.М. –дов. № б/н від 09.01.2008 р.

Від відповідача :  Солодяк В.Р. –дов. № 3 від 13.05.2008 р.

Суть спору:

          Заявлено позов про стягнення 416997,26 грн. боргу по неоплаті  вартості товару (металопрокату) згідно договору № 1/1/134/03/07 від 03.01.2007 р., накладних №  РН РН1 – 007331, РН РН1 –009079, № РН РН1 –011909, № РН РН1 –012224, № РН РН1 –000200, № РН РН1 –000506, № РН РН1 –000688, № РН РН1 – 000588, № РН РН1 –000754, № РН РН1 – 000826,  № РН РН1 – 001010, № РН РН1 –001009, № РН РН1 –001257, № РН РН1 –001283, 8497,77 грн. пені за  прострочення оплати, 1275,62 грн. – 3% річних та 24098,16 грн. інфляційних.

          Відповідач проти  позову заперечує, посилаючись  на поставку йому  за вказаними  в позовній заяві  накладними товару не  за договором, на який  посилається  позивач, оскільки  умови  поставки товару  (найменування та ціна), що  поставлявся за деякими накладними, інші, ніж  визначено договором (специфікаціями).

          В судовому засіданні  22.07.2008 р. позивачем подано  заяву про збільшення розміру  позовних вимог в частині  інфляційних , відмовившись при цьому  від 3% річних, та зменшення  розміру  позовних вимог в частині  основного боргу. Позивач  просить  стягнути  374937,80 грн. боргу, 31550,67 грн. пені, 46652,49 грн. інфляційних  та зазначає, що  нарахування  вказаних сум  ним  проведено на підставі  наданих відповідачем   доказів часткової оплати.

          Заява  позивача  про збільшення  розміру позовних вимог  та зміну  при цьому предмета  позову  прийнята судом до розгляду ; спір розглядається  з врахуванням даної заяви.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,   суд

Встановив:

          Відповідно до ст. 173 Господарського  кодексу України  Господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання  та іншим учасником  (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу  якого  один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити  певну дію господарського  чи управлінсько -  господарського  характеру  на користь  іншого суб?єкта  (виконати  роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший  суб?єкт (управлена  сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати  від зобов?язаної сторони виконання її обов?язку.

          Згідно ст.. 193 Господарського кодексу України суб'єкти  господарювання та інші   учасники господарських відносин повинні  виконувати господарські  зобов'язання  належним чином відповідно  до закону , інших правових актів, договору, а за відсутності  конкретних вимог щодо  виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що  у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання  господарських договорів застосовуються відповідні  положення   Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

          Договір є підставою  виникнення  цивільних прав і обов'язків ( ст.. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають  виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст.. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від  виконання зобов'язання не допускається, якщо  інше  не встановлено  договором  або законом (ст.. 525 Цивільного кодексу України).

          Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є  обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

          Відповідно до  ч.2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський   договір  вважається  укладеним,  якщо  між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто  згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного  виду,  а  також  умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При  укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

          Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного  документа,  підписаного  сторонами  та  скріпленого печатками.   Допускається   укладення  господарських  договорів  у спрощений  спосіб,  тобто  шляхом  обміну  листами,  факсограмами, телеграмами,  телефонограмами  тощо,  а також шляхом підтвердження прийняття до виконання  замовлень,  якщо  законом  не  встановлено спеціальні  вимоги  до  форми  та  порядку  укладення  даного виду договорів.

          03.01.2007 р.  між  сторонами  укладено договір № 1/1/134/03/07 за яким  позивач  зобов?язаний був  поставити відповідачу металопрокат в асортименті, узгодженому  в специфікації, яка є  невід?ємною  частиною договору, а відповідача -  прийняти та  оплатити  вартість  товару.

          Специфікаціями,  доданими до матеріалів справи,  сторони  визначили асортимент  товару :  найменування товару та  ціну (листи металопрокату х/к та  листи  г/к з зазначенням їх розміру). Специфікація в послідуючому  переукладалась в зв?язку  зі змінами  цін  без зміни найменування  товару.

          В період з 07.08.2007 р. по 06.02.2008 р.  позивачем поставлено  договірний товар  (листи  металеві) на загальну  суму 579253,09 грн. за накладними №   РН РН1 –007331, РН РН1 –009079, № РН РН1 –011909, № РН РН1 –012224,  № РН РН1 – 000588, № РН РН1 –000754, № РН РН1 – 000826,   № РН РН1 – 001010, № РН РН1 –001257.

          По деякому з договірного виду  товару  (металевих листів) випускна ціна  узгоджувалась  сторонами  при  передачі  товару  шляхом  зазначенням  номера, дати договору  та ціни  листів в накладних, рахунках   на оплату, які зазначались  в цих накладних, та шляхом  прийняття цього  товару  відповідачем , часткових його  оплат, при  відсутності  заперечень.

          Відповідно до умов  договору   (п. 9.2. договору) та специфікацій відповідач зобов?язаний  був оплатити  вартість  договірного товару  на протязі 10 робочих  днів на  підставі рахунку –фактури. Позивач стверджує, що  рахунки  - фактури передавались  відповідачу при одержанні  товару, про що  свідчить  зазначення номера та дати рахунку  в накладних. Крім того, в специфікаціях, підписаних сторонами  при укладанні договору, зазначена  умова оплати без  залежності від  рахунків –протягом 10 –ти робочих  днів з дати  поставки.

          Отже, відповідач в усякому випадку зобов?язаний був оплатити  вартість  договірного товару  (металевих листів) в десятиденний  строк з дня  одержання .

          Відповідач порушив  умови договору –вартість товару  оплатив частково .

          Без укладання договору шляхом  його оформлення  як єдиного  письмового  документу позивачем   в період з 20.09.2007 р. по 06.02.2008 р.  поставлявся  товар: труба, арматура, квадрат, круг, швелер, кутник, сітка арматурна. Товар відпущено  на загальну суму  70843,11 грн. і одержано  відповідачем  за накладними №  РН РН1 –009079,  № РН РН1 –000200, № РН РН1 –000506, № РН РН1 –000688, № РН РН1 – 001010, № РН РН1 – 001009, № РН РН1 –001257, № РН РН1 –001283.

          Позивачем  пред'явлено рахунки  на оплату , які зазначені в накладних.

          Згідно ст.. 530 Цивільного кодексу України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Оскільки  строк оплати  вартості  товару ,  відпущеного за накладними без оформлення договору як єдиного письмового  документу, сторонами  не узгоджено  позивачем  направлено  претензію № 03/128 від 06.03.2008 р. , одержану відповідачем 14.03.2008 р. , згідно поштового повідомлення.

          Таким чином,  відповідач зобов?язаний  оплатити  цей  товар в строк  до 21.03.2008 р..

          Відповідачем  частково  оплачена вартість  одержаного  товару на загальну суму  275158,40 грн., що підтверджується  виписками  банку, наданими відповідачем.

          Загальна  заборгованість  відповідача складає  374937,80 грн.   якої 324900,36 грн. –борг за договором  № 1/1/134/03/07 від 03.01.2007 р. (неоплачений товар  за накладними  №  РН РН1 –000754, №  РН РН1 –000826, №  РН РН1 –001010, №  РН РН1 –001257 повністю  та накладна          №   РН РН1 –000588  в сумі 64181,89 грн.) та 50037,44 грн. –борг за товар, відпущений  без укладання  договору  шляхом  оформлення  як єдиного  документу .

          Доказів  сплати боргу відповідач  не надав.

          Отже,  борг в сумі 374937,80 грн.. підлягає  стягненню, а позовні вимоги в цій частині  - задоволенню.

          Згідно ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Позивачем  нараховано та пред'явлено позовні вимоги  про стягнення 46652,49 грн. інфляційних за період  прострочки  оплати  з 28.01.2008 р. по 01.07.2008 р..

          Враховуючи, що інфляційні нараховані позивачем  за прострочку  оплати товару   як відпущеного за договором №  1/1/134/03/07 від 03.01.2007 р. , сума інфляційних , належних до  стягнення складає 38122,69 грн. в розрахунку  фактичного  періоду прострочки оплати товару, відпущеного за договором  № 1/1/134/03/07 від 03.01.2007 р. за період  з 07.02.2008 р.  по 01.07.2008 р. та прострочки  оплати товару  відпущеного без оформлення  договору як єдиного  письмового документу  за період  прострочки  з 22.03.2008 р.  по 01.07.2008 р.

          В решті позовних вимог  про стягнення  інфляційних  позов задоволенню не підлягає.

          Пунктом 10.4. договору  №  1/1/134/03/07 від 03.01.2007 р.  передбачено нарахування  пені за прострочку оплати  вартості товару в розмірі  подвійної облікової ставки  НБУ від  суми боргу за кожний день  прострочки.

          Позивачем пред?явлено  вимоги про стягнення  31550,67 грн.  пені за період  прострочки  оплати вартості товару з 28.01.2008 р.  по 01.07.2008 р.

          Сума пені належна до сплати  за період прострочки  оплати товару, відпущеного за договором  №  1/1/134/03/07 від 03.01.2007 р.  складає 26889,56 грн.

          Відповідач не надав доказів  відсутності своєї вини в несвоєчасній оплаті  товару..

          За таких обставин, позовні вимоги  про стягнення 26889,56 грн. пені  підлягають задоволенню.

          Оскільки згідно  ст. 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) є одним  з видів  забезпечення виконання зобов?язання, а відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України   правочин   щодо   забезпечення   виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі – пеня за прострочку оплати  товару, відпущеного без укладання  договору як єдиного  письмового документу, нарахуванню не підлягає, в зв?язку  з відсутністю  документального підтвердження  в письмовій формі  угоди сторін  про  неустойку.

          Позов  в цій частині  вимог задоволенню  не підлягає за безпідставністю  цих вимог.

          Недоплачена сума  державного мита в зв?язку зі збільшенням  розміру  позовних вимог  підлягає стягненню з  позивача  .

          Керуючись  ст.. 526,530,546, 547, 625,712 Цивільного кодексу України, ст.. 173,180,181,193 Господарського кодексу України,  ст.. 49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

          1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Контракт –М”, м. Ніжин, вул.. Шевченка, 111а (р. 26003052601394 в Філії “РЦ” Приватбанку, МФО 320649, код 14338139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжметал Холдінг”, м. Київ, вул.. Лугова, 9 (р. 260093013767 в АБ “Національні інвестиції”, МФО 300498, код 31407820) 374937,80 грн. боргу, 26889,56 грн. пені, 38122,69 грн. інфляційних, 4399,50 грн. державного мита, 118 грн. витрат з інформаційно –технічного забезпечення розгляду у судах.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          2. В решті позову відмовити.

          3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжметал Холдінг”, м. Київ, вул.. Лугова, 9 (р. 260093013767 в АБ “Національні інвестиції”, МФО 300498, код 31407820) на користь Державного бюджету (р. 3111095700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) 22,73 грн. державного мита.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                 Н.О. Скорик

25.07.2008 р.