Рішення

від 11.07.2008 по справі 15/210-08 (н.р. 33/230-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/210-08 (н.р. 33/230-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2008 р.                                                            Справа № 15/210-08 (н.р. 33/230-07)

вх. №

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя   Лаврова Л.С. 

суддя                         Пелипенко Н.М.

суддя                         Гребенюк Н.В.

при секретарі судового засідання Шаршакова Н.А.

за участю представників сторін:

 позивача - Уставницька В.М.  відповідача - Харченко  О.В., Бездітко П.В.

розглянувши справу за позовом ІП "Омбілік Інвестментс", м. Харків    

до  ТОВ "Агрокомплекс Заповіт", с. Сидоренкове  

про стягнення 38711,23 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Іноземне підприємство "Омбілік Інвестментс" (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Агрокомплекс Заповіт"( відповідача) 38711,23 грн., з яких 1503,15 грн. пені, 29155,00грн. штрафу, 8053,08грн. упущеної вигоди за договором уступки вимоги, укладеним між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Середа О.Є. (Кредитор) та Іноземним підприємством “Омбілік Інвестментс” (Новий кредитор), відповідно до якого позивач по справі одержав право вимоги виконання ТОВ “Агрокомплекс Заповіт”(Боржник) зобов'язань за договором купівлі-продажу №17-0104, укладеним між Кредитором та Боржником 17.04.2006р., та додатковою угодою №1 до нього від 19.04.2006р.

10.06.2008 року позивач по справі надав уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на свою користь  за договором купівлі-продажу №17-0104 від 17.04.2006 року та додатковою угодою №1 до договору № 17-0104 від 17.04.2006 року на суму пені у розмірі 1503 грн 15 коп, суму штрафу 29155грн, збитки у розмірі 8053,08 грн , державне мито 387,11 грн, 118 грн судових витрат( а.с.11-12 т.3)

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову.

Суд продовжує розгляд справи з урахуванням уточнених позовних вимог.

Позивач свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що у визначений договором строк відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання з поставки позивачу належної кількості цукрового буряку. Згідно договору купівлі-продажу за прострочення у поставці товару передбачено застосування пені та штрафу, у зв'язку з чим позивачем були нараховані відповідні штрафні санкції. Як вважає позивач, згідно додаткової угоди до договору купівлі-продажу відповідач також повинен компенсувати позивачу процентну ставку за користування коштами. Щодо товару, який не поставив відповідач, позивач втратив до нього інтерес і тому позивач вважає суму недопоставленого товару своїми збитками.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує. Свої заперечення проти позову обгрунтовує тим, що позивач затягнув вивезення буряку з поля своїм транспортом, про неможливість виконати умови договору належним чином другу сторону не повідомив, дві третини врожаю було переміщено автотранспортом Позивача до цукрозаводу понад встановлений строк, отже саме з боку позивача відбулося порушення обов'язків за договором купівлі-продажу, позивач не звертався до відповідача з вимогами стосовно недопоставки товару, не має законних підстав для задоволення вимог стосовно компенсації процентної ставки і відсутні правові підстави для нарахування пені та штрафу. Представники відповідача у судовому засіданні підтримують доводи, викладені у відзиві на позов, тому просять позовні вимоги залишити без задоволення.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 27.05.2008р. до  10.06.2008р. , з 10.06. 2008 року до 17,06.2008 року з 17.06.2008 року до 27.06.2008 року , з 27.06.2008 року до 02.07.2008 роу , з 09.07.2008 року до 11.07.2008 року до 11 години.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін судом встановлено, що 17.04.2006р. між СПДФО Середа Олексій Євгенович та ТОВ "Агрокомплекс Заповіт" був укладений договір купівлі-продажу №17-0104. Відповідно до п.1.1 цього договору відповідач, який виступає продавцем, продає, а СПДФО Середа О.Є., який виступає покупцем, зобов'язується прийняти та оплатити цукровий буряк, що відповідає вимогам Державного стандарту 17421-82 в кількості та за цінами, що вказані в даному договорі.

17.08.2006 р. між СПДФО Середою О.Є. та позивачем, який є фінансовою установою та внесений до державного реєстра, був укладений договір поступки вимоги б/н, згідно якого позивач є новим кредитором одержує право вимоги виконання відповідачем договору купівлі-продажу №17-0104 від 17.04.2006р. Договір орієнтовна вартість якого складала 100035,00 грн. продано за 135000,00 грн. На момент укладання Договору поступки права вимоги Покупець не виконав повністю свої зобов'язання по оплаті товару. Це підтверджується графіком фінансування (т.1, а.с. 33) та платіжними дорученнями, за якими сплачено за товар (т.1, а.с. 34-38). Остання сума –35 грн. була сплачена наступного дня після укладення цього Договору, тобто 18.08.06.  В подальшому,  додатковою угодою №1 від 19.04.2006 р. до Договору №17-0104 сторони погодили компенсацію покупцю процентної ставки із розрахунку 20% річних цукровим буряком, строк її погашення, першочерговість викупу покупцем залишку цукросировини за додатковою угодою та порядок відвантаження товару, як транспортом покупця, так і транспортом продавця за взаємною угодою сторін (т.1, а.с. 23).

Про поступку договору СПД ФО Середа Олексій Євгенович повідомив продавця 17.08.06, але останній з цим не погоджувався (т.1, а.с. 140) та вже з 15.09.06 запропонував покупцю розпочати отримання цукрового буряка у кількості 100,00 тон (т.1, а.с. 138,), а 16.09.06 запропонував йому ще 100 тон (т.1, а.с. 143). Про достатню для виконання у Відповідача кількость бурякосировини свідчать наявні у матеріалах справи документи  (т.1, а.с. 130, 131, 137, 153, 154, 157, т.2, а.с. 4-8).

Відповідач 20.09.06 отримав від Позивача повідомлення  про перебрання на себе функцій нового кредитора (покупця) та готовність прийняти бурякосировину (т.1, а.с. 31).

У судовому засіданні позивач поясняв, що Відповідач у цей же день представив Позивачу графік продажу цукрового буряку до 30.09.06 включно з умовою покладення транспортних витрат на покупця (т.1, а.с. 143), а 22.09.06 при повторному врученню цей графік погоджений керівником Позивача (т.1, а.с. 145). При цьому Позивач був письмово попереджений, що Відповідач не має умов для зберігання цукрового буряку. Таким чином, сторони  погодили заміну кредитора та змінили умови Договору №17-0104 стосовно умов продажу, про що свідчить подальше приймання представниками Позивача буряку на найманий ними автотранспорт.

Відповідно до умов Договору №17-0104 та погодженого графіку кількість бурякосировини до продажу –550,00 тон була розрахована на врожай з відхиленням у бік погіршеної цукристості, тобто із розрахунку 15,2 %, згідно таблиці, що міститься у пункті 2.1 Договору. При середній цукристості проданого у 2006 році Відповідачем буряку –16,1%, що підтверджується даними лабораторії ВАТ “Новоіванівський цукровий завод”та актом прийому –передачі виконаних робіт по договору № П –17/06 від 25.09.06  (т. 1, а.с. 51), Відповідач повинен був продати Позивачу 508,928 тон товару. Фактично у фізичній вазі на цукрозавод було транспортовано 593,800 тон цукрового буряку, в заліковій вазі –508,639 тон. Позивач прийняв цю кількість та здав на переробку. Претензій щодо кількості та якості цукросировини від переробника не отримав.

Частиною 3 ст. 693 ЦК України встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти і, що договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.  

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п.1 додаткової угоди №1 від 19.04.2006р. до договору купівлі-продажу №17-0104 відповідач повинен компенсувати позивачу процентну ставку із розрахунку 20% річних цукровим буряком за ціною 195,00 грн. за одну тону в заліковій вазі. Пунктом 2 додаткової угоди №1 строк погашення компенсації процентної ставки встановлено до 01.10.2006р. Але сторони не узгодили, що  день одержання цієї суми від покупця, є умовою для нарахування процентів. Також вони не визначили предмет компенсації процентної ставки і це також свідчить про те, що сторони не дійшли згоди щодо встановлення обов'язку Продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від Покупця. До того ж, операція по компенсації процентної ставки, як це записано у договорі, за стандартом бухгалтерського обліку (П(с)БО 31 "Фінансові витрати" не передбачена. Невірним є і представлений позивачем розрахунок суми компенсації процентної ставки.

Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.  Позивач не надав суду даних за якими він підставно вимагав надати товар у своє розпорядження, а відповідач відмовив йому у цьому. Винність відповідача не підтверджена і не доказана.

Суд, даючи оцінку зазначеним доказам, вважає, що Відповідач за додатковою угодою №1 до договору №17-0104  не повинен був надавати позивачу компенсацію процентної ставки 20% відповідною поставкою цукрового буряку, що дорівнює 41,38 тоннам в заліковій вазі при базовій цукровості 16% за ціною в заліковій вазі без ПДВ на суму 8069,34 грн.

Позивач у судовому засіданні не заперечував, що автомобілі, на яких вивозилась бурякосировина, були найняті винятково ним. Між тим, тільки 25.09.06  позивач, за відсутності власного вантажного автотранспорту, уклав договір на доручення пошуку перевізника і укладання від імені Довірителя договору на надання послуг на транспортування сахарного буряка на ВАТ “Новоіванівський цукровий завод”(т. 1, а.с. 45), а безпосередній договір  з перевізником - СВК “Дружба” уклав взагалі 27.09.06.  Знайшла підтвердження при розгляді справи і обставина, що автомобілі, за виключенням 28.09.2006 р., робили не більше одного рейсу за день, тоді як викопаного буряку було достатньо для повного виконання договору до 01 жовтня 2006 р. Ще один договір комісії на придбання послуги транспортування позивач уклав з ПСП “Нове життя”аж 05.11.06 (т. 1, а.с. 47). Це підтверджує, що з вивезенням бурякосировини врожаю 2006 рок за договором №17-0104 забарився позивач, а його вимоги, заявлені в позові до ТОВ "Агрокомплекс Заповіт" безпідставні і необґрунтовані. Ухиляючись від належного виконання погодженого з відповідачем графіку вивезення бурякосировини, як обов'язкового елементу зустрічного виконання зобов'язань, саме позивач сприяв простоям навантажувача і працівників відповідача у викопаного на полях буряка, про що складено відповідні акти та направлено листи та телеграми (т.1, а.с. 105-129, 146 -148, 150,151). Всі транспортування товару свідчать про те, що Покупець знав про місце розташування партій товару і вивозив його.

Суд керується статтею  219 ГК України  і вважає, що неналежне виконання господарських зобов'язань, яке пред*являє відповідачу позивач,  спричинено неправомірною бездіяльністю саме позивача щодо виконання зобов'язання з транспортування товару, і тому суд не вбачає вини та звільняє відповідача від відповідальності, в т.ч. щодо нарахування штрафу та пені.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв*язку із знищенням або пошкодженням речі, також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка боржника та збитками  і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність  не настає.

Натомість, сума збитків, яку просить стягнути позивач не обґрунтована і базується на умовному припущенні про можливість отримання ним прибутку в результаті випадкового збігу обставин. Відповідно, суд не вбачає, що належними доказами позивач довів наявність самих збитків, винність відповідача, а отже, у притягненні його до цивільно –правової відповідальності суд відмовляє.

Твердження позивача, що йому було невідомо місце розташування буряків, викопаних і готових до вивезення не відповідає дійсності. Усього полів було чотири –біля сел Дмитрівка, Корсунівка, Рідкодуб, Контакузівка Валківського району Харківської області. З усіх цих полів позивач самостійно вивозив бурякосировину, що підтверджується довіреностями та накладними на товар (т. 1, а.с. 55-78) та не заперечувалось і самім позивачем в засіданні суду.

Суд вважає, що саме відповідач є власником і належним продавцем свого товару, який він отримав на законних договірних підставах. Це підтверджується представленими ним копіями відповідних договорів (т.1, а.с. 153, 154), копіями актів  (т.1, а.с. 130, 131), первинними обліковими документами (т.2, а.с. 4-8).  

Як вбачається із матеріалів справи, за згоди позивача відповідач станом на 01.10.2006 р. поставив позивачу 195,422 тони цукрового буряку в заліковій вазі на суму 38383,80 грн. Зокрема, відповідач поставив товар позивачу 26.09.2006 р. - 18,710 тони в заліковій вазі на суму 3892,80 грн., 28.09.2006 р. -135,481т. в зал. вазі на суму 27079,94 грн., 30.09.2006р. - 16,995 тони в заліковій вазі на суму 3204,58 грн., 01.10.2006р. - 24,236 тони в заліковій вазі на суму 4806,48 грн. У подальшому відповідач здійснював поставки товару наступним чином 02.10.2006 р. - 33,782 тони в заліковій вазі на суму 6752,01 грн., 05.10.2006 р. - 11,851 тони в заліковій вазі на суму 2368,66 грн., 11.10.2006р. - 8,666 тони в заліковій вазі на суму 1689,87 грн., 26.10.2006 р.- 81,079 тони в заліковій вазі на суму 15936,89 грн., 05.11.2006 р. -51,716 тони в заліковій вазі на суму 10003,94 грн., 07.11.2006 р. - 79,753 тони в заліковій вазі на суму 15427,42 грн., 22.11.2006 р. - 46,370 тони в заліковій вазі на суму 8888,67 грн. Загалом поставлено товару на суму 100051,26 грн. Це підставно доказує про повне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.

На підставі викладеного , суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись 1,2, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, колегія,

ВИРІШИЛА:

В задоволені позову відмовити.

Головуючий суддя                                                                     Лаврова Л.С. 

суддя                                                                                            Пелипенко Н.М.

суддя                                                                                            Гребенюк Н.В.

рішення підписане 11.07.2008 року.