Рішення

від 15.07.2008 по справі 5020-11/267

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-11/267

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"15" липня 2008 р. справа № 5020-11/267

За позовом Приватного підприємства “Тимоген”

до Відкритого акціонерного товариства “Севастопольське автотранспортне підприємство 14369”

про визнання безумовного права на ведення господарської діяльності  та здійснення права власності, зобов`язання не чинити будь –які  перешкоди у веденні  та користуванні нерухомим майном, зобов`язання не обмежувати будь –яким способом доступ до об`єкту нерухомості, здійсненню незабороненої у встановленому законом порядку господарської діяльності, будь –яких будівельно –монтажних робіт у безпосередньої близькості до об`єкту нерухомості

Суддя   Дмитрієв В.Є.

Представники:

від позивача           Тиман Г.З., довіреність б/н від 01.01.2008

від відповідача          не з`явився

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про  визнання безумовного права на ведення господарської діяльності  та здійснення права власності, зобов`язання не чинити будь –які  перешкоди у веденні  та користуванні нерухомим майном, зобов`язання не обмежувати будь –яким способом доступ до об`єкту нерухомості, здійсненню незабороненої у встановленому законом порядку господарської діяльності, будь –яких будівельно –монтажних робіт у безпосередньої близькості до об`єкту нерухомості.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно, належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Справа розглядається за наявними в неї матеріалам у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно  статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні представнику позивача роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представника відповідача, суд,  встановив:

08.05.2002 та 19.11.2003 між позивачем та відповідачем було укладено договори купівлі –продажу, відповідно до умов яких Приватне  підприємство “Тимоген” набуло право власності на нерухоме майно  - будівлю посту ТО-2 та посту змазки літер “А”, площею 514,1 кв.м.,  збірно –розбірний док  лит. Г площею 336,7 кв.м., будівлю деревопереробного цеху лит. Д площею  208,2 кв.м., будівлю зварювального цеху лит. Е площею 261,1 кв.м., будівлю ремонтного боксу лит. Ж площею 1015 кв.м., будівлю діагностики площею 296,6 кв.м.,   яке  розташоване за адресою м. Севастополь, вул. Паршина, 6 и 4.

22.05.2006 між позивачем та Севастопольською міською радою  було укладено договір оренди земельною ділянкою, на якій розташована асфальтований майданчик площею 2,61 кв.м., право користування яким належить позивачу.

Відповідно до актів про перешкоди у володінні та користуванні   майном від 03.01.2008, від 01.02.2008, від 03.03.2008, від 01.04.2008, від 05.05.2008,  від 02.06.2008, від 01.07.2008 (арк. с. 42-48)   Відкритим акціонерним товариством “Севастопольське автотранспортне підприємство 14369” чиняться перешкоди у користуванні  майном та у реалізації його права власності.

У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду із позовом про визнання безумовного права на ведення господарської діяльності  та здійснення права власності, зобов`язання не чинити будь –які  перешкоди у веденні  та користуванні нерухомим майном, зобов`язання не обмежувати будь –яким способом доступ до об`єкту нерухомості, здійсненню незабороненої у встановленому законом порядку господарської діяльності, будь –яких будівельно –монтажних робіт у безпосередньої близькості до об`єкту нерухомості.

Судом розглянуті позовні вимоги позивача, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково в частині зобов`язання не чинити будь –які  перешкоди у веденні  та користуванні нерухомим майном, зобов`язання не обмежувати будь –яким способом доступ до об`єкту нерухомості, здійсненню незабороненої у встановленому законом порядку господарської діяльності, будь –яких будівельно –монтажних робіт у безпосередньої близькості до об`єкту нерухомості у зв`язку з наступним.

Статтею 334 Цивільного кодексу України закріплено, що  право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 4 цієї ж статті визначено, що якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до вимог статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Можливість захисту права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння у вигляді вимагання усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном закріплено статтею 391 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги вищевикладене,  суд вважає що відповідач безпідставно перешкоджає користуванню відповідачу майном, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вимога про визнання безумовного права на ведення господарської діяльності  та здійснення права власності не підлягає задоволенню у зв`язку з тим з наступним.

Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звертатись до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Пунктом другим статті 16 Цивільного кодексу України  встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів:

    1) визнання права;

    2) визнання правочину недійсним;

    3) припинення дії, яка порушує право;

    4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

    5) примусове виконання обов'язку в натурі;

    6) зміна правовідношення;

    7) припинення правовідношення;

    8) відшкодування  збитків  та  інші   способи   відшкодування майнової шкоди;

    9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

    10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,  органу  влади  Автономної  Республіки  Крим  або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способи, що встановлений договором або законом.

Захист прав суб'єктів господарювання та споживачів визначений ст. 20 ГК України, згідно ч. 2 якої кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту у  позові є таким, що задоволенню не підлягає, оскільки не передбачений чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 42,5 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 75, 82–85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство “Севастопольське автотранспортне підприємство №14369” (99012, м. Севастополь, вул. Паршіна, 6, ідентифікаційний код 03117524)  не чинити перешкоди Приватному підприємству “Тимоген” (99012, м. Севастополь,  вул. Паршіна, 4, ідентифікаційний код 13789236) у веденні  та користуванні нерухомим майном - будівлю посту ТО-2 та посту змазки літер “А”, площею 514,1 кв.м.,  збірно –розбірний док  лит. Г площею 336,7 кв.м., будівлю деревопереробного цеху лит. Д площею  208,2 кв.м., будівлю зварювального цеху лит. Е площею 261,1 кв.м., будівлю ремонтного боксу лит. Ж площею 1015 кв.м., будівлю діагностики площею 296,6 кв.м., асфальтований майданчик площею 2,61 кв.м.  яке  розташоване за адресою м. Севастополь, вул. Паршина, 6 и 4 шляхом  зобов`язання не обмежувати будь –яким способом доступ до об`єкту нерухомості, здійсненню незабороненої у встановленому законом порядку господарської діяльності, будь –яких будівельно –монтажних робіт у безпосередньої близькості до об`єкту нерухомості.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Севастопольське автотранспортне підприємство №14369” (99012, м. Севастополь, вул. Паршіна, 6, ідентифікаційний код 03117524) на користь Приватного підприємства “Тимоген” (99012, м. Севастополь,  вул. Паршіна, 4, ідентифікаційний код 13789236) державне мито в сумі 42,5 грн., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу  в сумі  59,00 грн.          

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копії  рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                                              В.Є. Дмитрієв          

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 21.07.2008

РОЗСИЛКА:

Приватне підприємство “Тимоген” –99012 м. Севастополь, вул. Паршина, 4

Відкрите акціонерне  товариство “Севастопольське автотранспортне підприємство 4369” –99012 м. Севастополь, вул. Паршина, 6