ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а-292/08(1827) Головуючий суддя у 1-ій
Категорія статобліку - 49 інстанції - С.А. Гончаренко
№ 11/259/07-АП
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2008 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського
апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді
- Проценко О.А. (доповідач),
суддів -
Коршуна А.О., Уханенко С.А,
при
секретарі - Піцик Р.В.
за
участі представників:
від позивача
- Копан О.С.дов №25064/10-014
від 28.11.07 ,
від відповідача
- Кузнецов Д.В. дов.1/2008 від
22.02.08.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну
скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя
на постанову
господарського суду Запорізької області від 25.05.2007 року по справі №
11/259/07 -АП
за позовом Прокурора
Комунарського району м.Запоріжжя в інтересах держави в особі Державної
податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
«Грінвей-1»
про визнання недійсною угоди,
ВСТАНОВИЛА:
В
березні 2007 року Прокурор Комунарського
району м.Запоріжжя звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах
держави в особі Державної податкової інспекції в Комунарському районі
м.Запоріжжя до ТОВ «Грінвей-1» про визнання недійсною угоди купівлі-продажу
№68-СА, укладеної 15.08.2003р. між ТОВ «Старт» та ТОВ «Грінвей-1».
В обґрунтування позовних
вимог позивач посилався на те, що угода
між ТОВ
«Грінвей -1» та
ТОВ «Старт» була укладена з порушенням чинного законодавства, оскільки
за рішенням Вишгородського районного
суду Київської області від 12.05.06р. установчі
документи та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Старт» визнанні
недійсними з моменту реєстрації; крім того, угода № 68-СА від 15.08.03
підписана невідомою особою, яка не мала відповідних повноважень укладати такі
угоди від імені ТОВ «Старт», тому така угода не може породжувати будь-яких юридичних наслідків для сторін і має бути визнана недійсною.
Розглянувши
позов, господарський суд Запорізької області
постановою від 25.05.07 року
відмовив в задоволенні адміністративного позову з посиланням на те, що
визнання в судовому порядку нечинними з моменту реєстрації установчих
документів і свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Старт» не може
бути підставою для визнання нечинними здійснених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично
значимих дій, оскільки його контрагенти можуть нести відповідальність тільки за наявності вини. Крім того, судом
встановлено, що наступними своїми діями (складення актів прийому-передачі
товару, отримання грошових коштів за вищезазначеною угодою, видача податкових
накладних) ТОВ «Старт» підтвердило виконання договору, тобто повноваження
особи, яка підписала договір, підтверджено.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції,
позивач просить скасувати постанову
господарського суду Запорізької
області від 25.05.07 року та
постановити нове рішення, яким
задовольнити адміністративний позов.
В обґрунтування апеляційних вимог Державна податкова
інспекція у Комунарському районі посилається на порушення судом першої
інстанції норм матеріального права та невірну оцінку фактів у справі. Так,
між ТОВ «Грінвей-1» та ТОВ «Старт»
15.08.03р. укладено договір купівлі - продажу товарів № 68-СА, відповідно до
якого ТОВ «Старт» зобов'язувалось прийняти та оплатити комплекс управління
обладнанням телекомунікаційних мереж «КУОТКС 172114» ТУ У 33.2
-31756962-002-2003. Разом з тим, за рішенням Вишгородського районного суду
Київської області від 12.05.06р. установчі документи та свідоцтво платника
податку на додану вартість ТОВ «Старт» визнані недійсними з моменту реєстрації. Даним рішенням встановлено, що
ОСОБА_1 в зв'язку зі скрутним
матеріальним становищем за винагороду, за проханням ОСОБА_2 зробила підписи на документах, але ніяких установчих
документів вона не складала, їх зміст їй невідомий, особисті кошти та будь-яке
майно в статутний фонд не вносила. Таким
чином, на думку апелянта, є підстави вважати, що сторонні особи, укладаючи
оспорювану угоду купівлі - продажу, діяли умисно з метою приховання прибутку, одержаного на підставі даної угоди.
Разом з тим, судом залишено поза увагою факт набрання законної сили рішенням
Вишгородського районного суду Київської області та те, що згідно із ст.72 КАС
України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цівільний або господарській справі, яке набрало
законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті
самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Апелянт не
погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що сам факт
скасування держреєстрації підприємства не тягне за собою недійсності всіх
укладених в подальшому угод. Також, на думку апелянта, є недоречним посилання суду на те, що у державному реєстрі
відсутній запис про припинення
реєстрації ТОВ «Старт». Підставою для
вчинення запису про ліквідацію
підприємства є рішення суду. Державний реєстратор лише проводить дії по
вчиненню такого запису, саму ж підставу - рішення виносить суд після
дослідження всіх доказів, обставин, пояснень по справі. У даному випадку,
відсутність у державному реєстрі такого запису є технічним недоліком в роботі державного реєстратора.
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -
підприємців» визначено порядок припинення
юридичних осіб, тому апелянт вважає, що для суду пріоритетне значення
повинні мати наслідки проведених органом ДПС дій стосовно ТОВ «Старт», визнання у судовому
порядку недійсними установчих документів, зняття з податкового обліку,
кримінальна справа, а не дії реєстратора.
Далі апелянт зазначає, що Управлінням податкової міліції
ДПА у Запорізької області розслідується справа №5100503 по обвинуваченню
директора ТОВ «Грінвей -1» ОСОБА_3 у скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст.366,
ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.1 ст.366, ч.2
ст.15, ч.5 ст.191 КК України. Під час розслідування даної справи встановлено,
що директор ТОВ «Старт» ОСОБА_2 зазначену угоду не укладала та не підписувала.
За висновками проведеної на досудовому слідстві почеркознавчої експертизи від
05.05.06. підпис від імені ОСОБА_2, яким посвідчено угоду №68-СА від 15.08.03
між ТОВ «Старт» та ТОВ «Грінвей -1», проставлений не ОСОБА_2, а іншою особою.
Відповідач
проти апеляційної скарги заперечує посилаюсь на те, що судом першої інстанції
були повністью встановлені всі обставини, що мають значення для справи,
висновки суду обгрунтовані, рішення суду прийнято з дотриманням норм
процесуального права та з правильним застосуванням норм матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду
в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в Комунарському
районі м.Запоріжжя не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Як
свідчать матеріали справи, 15.08.2003 року між ТОВ «Грінвей-1» та ТОВ «Старт»
було укладено договір купівлі-продажу товару №68-СА, за умовами якого
постачальник (ТОВ «Старт») зобов'язується поставити продукцію - «Комплекс
управління обладнання телекомунікаційних мереж «КУОТКС-172114», а покупець (ТОВ
«Грінвей-1») - прийняти її та оплатити. Пунктом 4 договору встановлено, що
постачальник передає продукцію покупцю на умовах EXW в редакції ІНКОТЕРМС 2000,
тобто на складі постачальника за адресою: 08162, Київська обл., К-Святошинський
р-н, смт.Чабани, вул.Кірова,5а. В додаток до договору № 68-СА від 15.08.2003р.
сторонами були підписані специфікації №1 від 15.08.2003р. та № 2 від
19.09.2003р., згідно з якими ТОВ «Старт» поставляє ТОВ «Грінвей-1» комплекси
«КУОТКС-172114» у кількості 44 штуки на загальну суму 195936576,00 грн., у тому
числі ПДВ 32656096,00грн. За актами прийому-передачі від 18.08.2003р. та від
19.09.2003р. товар був переданий покупцеві відповідно до умов договору та
специфікацій. Про перерахування вартості товару за зазначеною угодою з
урахуванням ПДВ свідчать виписки по особовому рахунку ТОВ «Старт» за період з
29.08.2003р. по 03.11.2003р. з урахуванням ПДВ. Відповідачу були виписані
товариством „Старт” податкові накладні №11 від 18.08.2003р., №14 від
19.09.2003р. Крім того, факт повного розрахунку між ТОВ „Грінвей-1” та ТОВ
„Старт” підтверджено Актом перевірки ТОВ „Грінвей-1” Державної податкової
адміністрації у Запорізькій області №19/35-01/31757201 від 18.08.2004р.
Таким
чином, суд першої інстанції вірно встановив, що сторони оспорюваної угоди
виконали її належним чином у повному
обсязі.
Суд не приймає посилання позивача на рішення
Вишгородського районного суду Київської області від 12.05.2006р., яким були
визнані недійсними статутні документи ТОВ „Старт”, його свідоцтво платника
податків.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини,
встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській
справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у
яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Однак як вбачається з вказаного рішення, ані
позивач по данній справі - ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя, ані
відповідач - ТОВ „Грінвей-1” участі при розгляді справи Вишгородським районним
судом Київської області не приймали; обставини, що встановлені рішенням Вишгородського
районного суду Київської області від 12.05.2006р. не стосуються предмету
розгляду цієї справи.
Статтею 33 Закону України „Про державну реєстрацію
юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” встановлений порядок припинення
юридичної особи, який передбачає припинення юридичної особи на майбутне;
юридична особа вважається такою, що припинилася з дати внесення до Єдиного
державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної
особи. Крім того, відповідно до ч.2 ст. 18 Закону
України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -
підприємців» від 15.05.2003 р. №755 якщо відомості, які підлягають внесенню до
Єдиного державного реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя
особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може
посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про
те, що такі відомості є недостовірними.
На час здійснення операцій по купівлі-продажу ТОВ «Старт»
і «Грінвей-1» були належним чином
зареєстровані повноважними органами (тобто держава визнавала їх
правосуб'єктність), були поставлені на облік в податковій інспекції та
зареєстровані як платники податку на додану вартість.
Посилання позивача на матеріали кримінальної справи, в
тому числі пояснення ОСОБА_2 в ході розслідування, не приймаються до уваги,
оскільки з урахуванням норм ч.4 ст.72 КАС України, зокрема, лише вирок суду в
криміналі справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для
адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи
бездіяльності особи, щодо: ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце
діяння та чи вчинене воно особою.
Як свідчать матеріали справи на момент укладання та
виконання оспорюваної угоди №68-СА від 15.08.2003 р. ТОВ „Старт” було
зареєстровано у ЄДРПОУ, мало свідоцтво платника податків, таким чином наступне
визнання недійсними статутних документів і свідоцтва не є підставою для
визнання спірної угоди недійсними. Це також підтверджується Актом перевірки ТОВ
„Грінвей-1” Державної податкової адміністрації у Запорізькій області
№19/35-01/31757201 від 18.08.2004р., в
якому вказано, що відносно ТОВ „Старт” була здійснена зустрічна перевірка щодо
угоди №68-СА і порушень податкового законодавства не встановлено. Крім того,
згідно листа голови Вишгородської районної державної адміністрації Київської
області №144 від 23.05.2007р., підтверджено, що ТОВ „Старт” (код ЄДРПОУ
20588573) було зареєстровано 24.11.1994р., запис про припинення ТОВ „Старт” як
юридичної особи відсутній.
Як на
підставу визнання угоди недійсною позивач посилається на укладення її з метою, завідомо суперечною інтересам
держави та суспільства, але мотивує позов тим, що угода з боку ТОВ «Старт»
підписана не уповноваженою особою. За приписами ст.44 ЦК УРСР письмові угоди
повинні бути підписані особами, які їх укладають. Відповідно до ст.29 ЦК УРСР,
юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через
свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом
(положенням).
У даному
випадку оскаржувальна угода укладена юридичними особами, які мали необхідну
цивільну дієздатність, права та обов'язки за вказаною угодою набули юридичні
особи - ТОВ „Грінвей-1” та ТОВ „Старт”. Колегія суддів враховує те, що
законодавство, чинне на час укладення та виконання договору №68-СА, зокрема
ст.154 ЦК УРСР, допускає можливість укладення угод шляхом обміну листами або
прийняття до виконання замовлення. Як вбачається з матеріалів справи, сторони
за договором №68-СА від 15.08.2003р. узгодили всі необхідні умови угоди. Колегія суддів також приймає до уваги той
факт, що деякі проплати за договором №68-СА від 15.08.2003р. були зроблені вже
після зміни директора ТОВ „Старт” (проплати за 03.10.03р., 13.10.03р.) й ці
кошти були отримані та прийняті ТОВ „Старт”.
Відповідно
до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких
ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Колегія
погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано
доказів завдання оспорюваною угодою шкоди інтересам держави та суспільства.
Позивач не довів суду, в чому саме полягає така шкода, не доведено також умислу
з боку сторін угоди №68-СА від 15.08.2003 р.
Суд не
приймає до уваги матеріали кримінальної справи (протокол допиту свідка,
висновки почеркознавчої експертизи та інш.), які були надані Позивачем в
обгрунтування позовних вимог. Оскільки відповідно до ст.70 КАС України
належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не
бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. В даному
випадку матеріали кримінальної справи не можуть вважатися належними та
допустимими доказами, оцінку доказам що були зібрані у ході досудового слідства
та правомірності одержання доказів у кримінальній справі надає суд при її
розгляді та винесені вироку. З урахуванням
приписів ст.72 КАС України тільки вирок суду в кримінальній справі є підставою
для звільнення від доказування. Апеляційному суду надані докази закриття за
відсутністю складу злочину кримінальної справи, на матеріали якої посилається
позивач.
Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано
дійшов висновку про те, що позивач не довів обставин, в чому саме полягала
завідомо суперечна інтересам держави та суспільства мета укладання оспорюваного
ним договору, не довів невідповідність оспорюваного договору законодавству та
не встановив підстав для визнання оспорюваної угоди недійсною.
За таких
обставин доводи апелянта не спростовують
висновків суду першої інстанції, апеляційну скаргу Державної податкової
інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя
на постанову господарського суду Запорізької області від 25.05.07 року у
справі № 11/259/07 -АП про визнання недійсною угоди слід залишити без
задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись статтями 195, 196, 198,
200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
У Х В А
Л И Л А :
Апеляційну
скаргу Державної податкової інспекції у
Комунарському районі м. Запоріжжя на
постанову господарського суду Запорізької області від 25.05.07 року. у справі № 11/259/07-АП залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької
області від 25.05.07р. у справі №11/259/07-АП залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у
відповідності до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого
адміністративного суду України протягом одного місяца.
Головуючий
суддя: О.А.Проценко
Судді: А.О.Коршун
С.А.Уханенко
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2008 |
Оприлюднено | 30.07.2008 |
Номер документу | 1849547 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Проценко О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні