Постанова

від 22.07.2011 по справі 10/20/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/20/2011

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.07.2011 р.           справа №10/20/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівПриходько І. В.,Донця О. Є., Ломовцевої Н. В.,

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:не з'явились;

від відповідача:не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьке підприємство «МЖК «МРІЯ»м.Сєвєродонецьк Луганської області

на рішення господарського суду

Луганської  області

від04.04.2011р.

у справі№10/20/2011 (суддя Мінська Т.М.)

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване шахтобудівельне управління №1»м. Антрацит Луганської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьке підприємство «МЖК «МРІЯ»           м. Сєвєродонецьк Луганської області

простягнення 148 554,99 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване шахтобудівельне управління №1»(далі –позивач)  звернулось  до господарського суду з  позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьке підприємство «МЖК «МРІЯ»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 148 554,99 грн., у тому числі: основний борг в сумі 83 301, 69 грн., інфляційні витрати в сумі 22 470,47 грн., 3% річних в сумі 5 525, 30 грн., пені в сумі 37 257, 53 грн.

У ході розгляду справи від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно з якою  позивач просить суд  стягнути з відповідача заборгованість за договором підряду від 25.07.2007 № 8 (далі –Договір № 8)                83  298, 69 грн., інфляційні в сумі 22 469, 66 грн., 3% річних в сумі 5 525, 10грн. та пеню в сумі 9 914, 04 грн. Заява прийнята судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Луганської  області від 04.04.2011р. у справі №10/20/2011 позовні вимоги задоволені частково та присуджено до стягнення з  відповідача  борг у сумі 83 298, 69 грн., інфляційні втрати –22 469, 66 грн., 3% річних –5 525,10 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 1 112,99 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в  сумі  216,70 грн. Вказане рішення суду мотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог щодо існування суми боргу. У задоволенні позову в части стягнення пені в сумі 9 914,04грн. відмовлено з  підстав нарахування пені позивачем з  порушенням  норм  ч. 6  ст. 232 Господарського кодексу України.   

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції апелянт  звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду в частині стягнення інфляційних в сумі 22 469, 66 грн. та 3% річних в сумі 5 525,10 грн. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в цій  частині.

В обґрунтування своїх вимог заявник апеляційної скарги посилався  на порушення судом норм матеріального права, а саме  безпідставне нарахування інфляційних та 3% річних,  оскільки Договором  № 8  не було передбачено їх нарахування у  разі прострочення зобов'язання.

У судове  засідання 19.07.2011р. представники сторін не з'явились, відзив на апеляційну скаргу   позивач не надав.

З огляду на ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом, а також, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою,  колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянув матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд встановив наступне.

Між сторонами 25.07.2007р. укладено договір підряду №8, згідно якого субпідрядник (позивач) зобов'язався виконати комплекс будівельних робіт по  будівництву житлового будинку на об'єкті “Забудова ділянки житлового комплексу в районі кв. Гостра Могила в м. Луганську”, здати роботи замовнику за актами приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2В, КБ-3), підписаними уповноваженими  представниками  сторін, а замовник (відповідач) взяв на себе зобов'язання оплатити виконані роботи протягом 5 банківських  днів  після  підписання  акта  уповноваженими  представниками сторін (п.п. 2.1, 4.1.2, 5.7 Договору). Згідно з п. 12.1 Договір діє з моменту його підписання і до 30.12.2007р. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

З матеріалів справи, а саме копій актів приймання виконаних робіт форми №КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт форми №КБ-3 за  вересень,  листопад, грудень 2007р., січень, лютий, квітень 2008р., що підписані сторонами без зауважень, вбачається, що позивачем було виконано роботи загальною вартістю на суму 1 397 713, 36 грн. (а.с. 17-83).

Враховуючи часткову сплату виконаних робіт на загальну суму 1 229 736,67грн. та зменшення  вартості  виконаних робіт за березень 2010р. на  суму 84 678грн., позивач  підтримує  позовні  вимоги  щодо  стягнення  суми  боргу  за  Договором  № 8  у  розмірі   83 298, 69 грн.  

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Зокрема, приписами ст.837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконану роботу.

Відповідно до ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Як вже встановлено, між сторонами були складені та підписані акти приймання-передачі виконаних робіт за умовами Договору № 8. Проти вказаного факту відповідач у письмових поясненнях та апеляційній скарзі не заперечував.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення міститься в приписах статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 5.7 Договору оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5 банківських днів після підписання акта уповноваженими представниками сторін.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як убачається з матеріалів справи, сторонами були підписані акти за  вересень, листопад, грудень 2007р., січень, лютий, квітень 2008р., але на час розгляду справи своєчасно та у повному обсязі роботи сплачені за ними не були, що по суті відповідачем у судах обох інстанцій не заперечувалось.   

Належних  доказів у  розу міння  ст.ст.32,36  Господарського  процесуального  кодексу  України   щодо  сплати  у  повному  обсязі  виконаних  робіт  за  Договором  № 8    до  суду  надано  не  було.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо доведеності факту неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором.

Враховуючи те, що в актах сторонами не було вказано дату їх підписання, судова колегія виходить з того, що  кінцевим  строком оплати є  п'ятий  банківський  день  після  останнього  дня  місяця, за  який   складався  Акт  прийому  виконаних  робіт.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 83 298, 69 грн., інфляційних в сумі 22 469, 66 грн. та 3% річних в сумі 5 525,10 грн.

При цьому, доводи апелянта в частині неправомірності нарахування інфляційних та 3% річних з посиланням на те, що Договором  № 8 не передбачено їх нарахування, колегія суддів вважає юридично  неспроможними,  оскільки право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 %  річних є способами захисту його майнового права та інтересу і визначені законом (ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України). Отже, відсутність визначення умовами Договору № 8 відповідного обв'язку не є підставою звільнення відповідача від їх сплати.  

Відповідно до умов  п. 11.1 Договору за прострочення однією із сторін зобов'язань за даним Договором вина сторона сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми невиконаних  в строк зобов'язань.  

Позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення за період з 16.11.2008р. (дата підписання акту  звіряння) по 16.05.2009р. на суму  9914,04 грн. у порушення норм ч. 6             ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки згідно положень вказаної статті нарахування за останнім актом повинно припинитись у листопаді 2008р.

З урахуванням зазначеного,  судова  колегія  погоджується  з  рішенням  суду  першої  інстанції  щодо  відмови  у  задоволені позовних  вимог  в  цій  частині  у зв'язку з  неправомірним  розрахунком  суми  позову.   

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 04.04.2011р. у справі №10/20/2011 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьке підприємство «МЖК «МРІЯ»м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 04.04.2011р. у справі №10/20/2011 залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 04.04.2011р. у справі №10/20/2011 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя                                                             І. В. Приходько

                     Судді                                                             О. Є. Донець

 Н. В. Ломовцева                     

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСДО

5-ДАГС