Постанова

від 11.08.2011 по справі 15/5009/1939/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/5009/1939/11

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.08.2011 р.           справа №15/5009/1939/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Ломовцевої Н.В.,

суддівПриходько І.В., Скакуна О.А.

за участю представників сторін:

від позивача:не з'явився

від відповідача:не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейт Проект»м. Запоріжжя

на рішення   господарського судуЗапорізької області

від06.06.2011 року

у справі№15/5009/1939/11 (суддя Горохов І.С.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейт Проект»м. Запоріжжя

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Веб»м. Запоріжжя

простягнення 17 135,01 грн., визнання договору припиненим та зобов'язання звільнити приміщення    

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.06.2011 року у справі №15/5009/1939/11 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейт Проект»м. Запоріжжя  (далі –ТОВ «Ріел Істейт Проект») до товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Веб»м. Запоріжжя   (далі –ТОВ «Нью Веб») про стягнення заборгованості в розмірі 11 423,35 грн., визнання договору оренди нежитлового приміщення №187 від 20.11.2009р. припиненим та зобов'язання повернути приміщення із підписанням акта приймання –передачі –відмовлено. В частині позовних вимог про стягнення орендної плати за договором №187 від 20.11.2009р. в розмірі 5711,66 грн. суд першої інстанції на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинив провадження за відсутності предмета спору.

Вищевказане рішення мотивоване недоведеністю позовних вимог.

Позивач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його частково скасувати  як таке, що прийнято з порушенням норм  матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання договору оренди нежитлового приміщення №187 від 20.11.2009р. припиненим та зобов'язання повернути приміщення, а в решті рішення залишити без змін.

Апеляційні вимоги позивач мотивує тим, що  факт несплати відповідачем протягом трьох місяців орендної плати є підставою для визнання оспорюваного договору припиненим із відповідними наслідками такого припинення (звільнення нежитлового приміщення тощо).

В заяві №26/07/1 від 26.07.2011р. позивач просив розглянути справи за відсутності його повноважного представника.

Представник відповідача  під час судового засідання не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності позивача та  просив оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення як безпідставно заявлену.

Виходячи з наведеного, керуючись вимогами ст.75 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням строків, передбачених ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що відсутність позивача не є перешкодою  для подальшого розгляду  справи за наявними  в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між ТОВ «Ріел Істейт Проект»(Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нію Веб»(Орендар) 20.11.2009р. укладено договір оренди нежитлового приміщення №187, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в платне користування частину нежитлового приміщення, яка складається з приміщень №№435-445, 447-449, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна буд. 158.

Відповідно до п.2.1 договору, передача приміщення в оренду здійснюється за актом приймання-передачі.

Факт передачі відповідачу спірного приміщення в оренду підтверджується актом приймання–передачі від 20.11.2009р.

Згідно п. 4.1 договору, ставка орендної плати за 1 місяць оренди всього приміщення становить –4234 грн. з урахуванням ПДВ. Ціна за оренду одного квадратного метру приміщення становить –20,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п.п. 4.3, 4.4 договору, орендна плата сплачується щомісячно до 10-го банківського дня розрахункового місяця шляхом безготівкових розрахунків на розрахунковий рахунок Орендодавця, або іншим чином що не суперечить законодавству України.   

Орендар самостійно сплачує платежі за користування електроенергією, за послуги зв'язку, в тому числі доступу до мережі Інтернет.

Згідно п.3.1 договору, строк оренди становить 2 роки та 364 календарні дні і відлік його починається з моменту підписання акта приймання-передачі приміщення.

Додатковою  угодою від  01.12.2009р. до договору оренди №187 від 20.11.2009р. сторони дійшли згоди про викладення пункту 4.1 договору в наступній редакції: «Ставка орендної плати за місяць оренди всього приміщення становить 5711,67 грн. з урахуванням –20%».

З матеріалів справи вбачається, що на сплату  орендних платежів за договором оренди №187 від 20.11.2009р.  позивачем за період з січня по березень 2011 року виставлені наступні рахунки: №31 від 0101.2011р. на суму 5711,66 грн., №156 від 01.02.2011р. на суму 5711,66 грн., №284 від 01.03.2011р. на суму 5711,66 грн.

01.03.2011р. позивачем надіслано на адресу відповідача лист №01/03/4 з вимогою сплатити протягом 7 днів заборгованість в розмірі 11 423,32 грн.

Однак, відповідач своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати належним чином не виконав, в зв'язку з чим за ним виникла  заборгованість перед орендодавцем по орендній платі в сумі  17 135,01 грн. за період з січня по березень 2011 року.

У зв'язку з тим, що відповідачем зобов'язання щодо погашення вищезазначеної заборгованості не були виконані своєчасно та в повному обсязі, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовними вимогами до ТОВ «Нью Веб»” про стягнення заборгованості в розмірі 11 423,35 грн., визнання договору оренди нежитлового приміщення №187 від 20.11.2009р. припиненим та зобов'язання повернути приміщення із підписанням акта приймання –передачі.

В подальшому, позивач звернувся до суду з заявою №19/05/1 від 19.05.2011 року про зміну предмету та розміру заборгованості за позовом, в якій в частині майнових вимог просив стягнути 11423,32 грн. заборгованості з орендної плати за період з березня по квітень 2011 року.

Господарський суд Донецької області, відхиливши вищевказану заяву позивача №19/05/1 від 19.05.2011р. як таку, що суперечить приписам ст.22 ГПК України, розглянув первісні позовні вимоги та припинив провадження у справі в частині  стягнення орендної плати в розмірі 5711,66 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а в решті позовних вимог відмовив за необґрунтованістю.  

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представника відповідача, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржуване рішення  скасуванню  не підлягає  з наступних підстав.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає правомірним висновок щодо неприйняття до розгляду заяви №19/05/1 від 19.05.2011 року про зміну предмету та розміру заборгованості за позовом з огляду на те, що остання була подана після початку розгляду судом справи по суті, що суперечить приписам ст. 22 ГПК України.

Отже, предметом даного спору є стягнення заборгованості в розмірі 11 423,35 грн., визнання договору оренди нежитлового приміщення №187 від 20.11.2009р. припиненим та зобов'язання повернути приміщення із підписанням акта приймання –передачі.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.  

Аналогічний припис міститься в ст. 526 ЦК України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем за наступними платіжними документами перераховано орендну плату в розмірі 17 134,98 грн. а саме: квитанцією №2126.501.3 від 29.03.2011р. на суму 5711,66 грн.; платіжним дорученням №47 від 07.04.2011р. на суму 3000 грн.; платіжним дорученням №48 від 12.04.2011р. на суму 2711,66 грн.; платіжним дорученням №49 від 15.04.2011р. на суму 200 грн.; платіжним дорученням №56 від 26.04.2011р. на суму 1920 грн.; платіжним дорученням №58 від 27.04.2011р. на суму 3591,66 грн.

Враховуючи те, що позов подано до суду 13.04.2011р., а борг з орендної плати за січень та лютий 2011 року сплачено відповідачем до подання позову, що визнається позивачем  в заяві від №19/05/1 від 19.05.2011 року (а.с.63-64), тому суд першої інстанції  правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 11 423,32 грн.

В частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 5711,66 грн.  господарський суд припинив провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку зі сплатою вказаних коштів відповідачем після порушення провадження у справі (платіжні доручення №49 від 15.04.2011р., №56 від 26.04.2011р., №58 від 27.04.2011р.).   При цьому позивач не заперечував проти отримання зазначених платежів та в апеляційній скарзі не оспорював ці факти.

Також, зважаючи на те, що за рахунками заборгованість відповідача з орендної плати становить 17 134,98 грн., тоді як в позові заявлено 17 135,01 грн., суд першої інстанції правомірно відмовив в  задоволенні вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 0,03 грн. за їх безпідставністю, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком господарського суду про зміну предмету позову у заяві позивача від 19.05.2011р. як така, що суперечить ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин. Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.  Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачають права позивача на зміну предмету позову після початку розгляду господарським судом справи по суті.

Вимога про визнання припиненим договору оренди нежитлового приміщення №187 від 20.11.2009р. не може бути задоволена, з огляду на те, що вона є вимогою про встановлення юридичного факту. За змістом ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, встановлення юридичних фактів не відноситься до компетенції господарського суду.  Крім того, способи захисту  порушеного права визначені  ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, суд може захистити цивільне право або інтерес сторони лише способом, що встановлений договором  або законом. Визнання договору припиненим не відноситься до встановлених законом способів захисту цивільних прав. При невірно обраному способі захисту в позові слід відмовити. Тому судом першої інстанції  в цій частині правомірно відмовлено в позові.

Враховуючи ті обставини, що договір оренди №187  від 20.11.2009р. не розірвано та він не є таким, що припинив свою дію,  суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення та повернути його позивачу шляхом підписання акта повернення –передачі, з чим погоджується судова колегія апеляційної інстанції.

Зазначений висновок також випливає з того, що позивач не надав доказів відмови від договору в розумінні ст. 782 Цивільного кодексу України та ліквідації ТОВ «Ріел Істейт Проект»в установленому порядку.

Доводи скаржника щодо наявності підстав для визнання припиненим оспорюваного договору та звільнення відповідачем нежитлового приміщення до уваги апеляційним судом не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

При перевірці оскарженого рішення апеляційним судом не було встановлено порушення або неправильного застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права. Тому судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 06.06.2011 року у справі №15/5009/1939/11  є законним, обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються  на заявника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,  Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

        Рішення господарського суду Запорізької області від 06.06.2011 року у справі №15/5009/1939/11  - залишити без змін.

        Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейт Проект»м. Запоріжжя - залишити без задоволення.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий          Н.В.Ломовцева

Судді:          І.В.Приходько

          О.А.Скакун            

 Надруковано: 5 прим.:

1. позивачу; 2. відповідачу; 3. у справу; 4 ДАГС; 5.ГСЗО.