Рішення

від 05.09.2011 по справі 4/105-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 т ел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2011 р. Справа № 4/105-11

Господарський суд Київсь кої області у складі судді Що ткіна О.В. розглянувши у відк ритому судовому засіданні сп раву

за позовом Приватного акціонерного товариства "Лік увально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпроф оздоровниця", м. Київ

до Виконавчого комітет у Ірпінської міської ради, м. І рпінь

за участю Прокуратури К иївської області, м. Київ та Пр окуратури міста Ірпеня, м. Ірп інь

про визнання рішення не дійсним

за участю представникі в сторін:

представник позивача - ОС ОБА_1 - предст., дов. № 19-07/01 від 19.07 .2011 р.;

ОСОБА_2 - предст., дов . № 11-07/01 від 11.07.2011 р.;

представник відповідача - ОСОБА_3 - предст., д ов. № 01/17/2760

від 01.08.2011р.

прокурор - Галезник О.І. - посв. № 34 від 14.09.2007р.

Обставини справи:

Приватне акціонерне тов ариство "Лікувально-оздоровч их закладів профспілок Украї ни "Укрпрофоздоровниця" звер нулось до господарського суд у Київської області з позово м до Виконавчого комітету Ір пінської міської ради про ви знання недійсним рішення Вик онавчого комітету Ірпінсько ї міської ради №139 від 14.06.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що за результатами роз гляду протесту прокурора м. І рпінь від 10.06.2011 р. №4587, виконавчий комітет Ірпінської міської ради прийняв рішення від 14 чер вня 2011 року №139 про задоволення вказаного протесту та скасу вання рішення виконавчого ко мітету Ірпінської міської ра ди від 25.07.2000 р. №207/1 „Про визнання п рава власності на об'єкти нер ухомого майна дочірнього під приємства санаторію „Україн а" за ЗАТ „Укрпрофоздоровниц я", у зв'язку з чим, за словами позивача, відповідач поруши в вимоги чинного законодавст ва щодо позбавлення права вл асності на об'єкти нерухомо го майна дочірнього підприєм ства санаторію «Україна» за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»шл яхом скасування раніше видан ого рішення про визнання пра ва власності.

Ухвалою господарського су ду Київської області від 15.07.2011 р. у справі № 4/105-11 розгляд справ и було призначено на 08.08.2011р.

Ухвалами суду від 08.08.2011р. та ві д 22.08.2011р. розгляд справи відклад ався, у зв'язку з неявкою в су дове засідання представника відповідача.

23.08.2011р. через загальний відді л господарського суду Київсь кої області виконавчим коміт етом Ірпінської міської ради було подано письмовий відзи в на позов, в якому останній пр оти задоволених вимог запере чує в повному обсязі.

Також на адресу суд 23.08.2011р. від відповідача надійшли клопот ання про залучення до участі у даній справі прокурора міс та Ірпеня Київської області та клопотання про розгляд да ної справи за відсутності пр едставника відповідача. Вказ ане взято судом до уваги.

02.09.11р. через загальний відділ господарського суду Київськ ої області від прокуратури К иївської області надійшло по відомлення про вступ у дану с праву.

02.09.11р. через загальний відділ господарського суду Київськ ої області від прокуратури К иївської області надійшло кл опотання про зупинення прова дження у даній справі до розг ляду господарським судом Киї вської області пов'язаної с прави №9/106-11. Вказане клопотанн я мотивоване тим, що господар ським судом Київської област і у справі №9/106-11 буде визначати сь законність рішення викона вчого комітету Ірпінської мі ської ради №207/1 від 25.07.00р., яке в по дальшому, 14.06.11р., було скасовано рішенням №139 виконавчого комі тету Ірпінської міської ради за результатами розгляду пр отесту прокурора.

Відповідно до ч. 1 статті 79 Го сподарського процесуальног о кодексу України, господарс ький суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вир ішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається інш им судом, а також у разі зверне ння господарського суду із с удовим дорученням про наданн я правової допомоги до інозе много суду або іншого компет ентного органу іноземної дер жави.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду , який розглядає справу, встан овлює обставини, що впливают ь на збирання та оцінку доказ ів у даній справі, зокрема, фак ти, що мають преюдиціальне зн ачення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значенн я для даної справи.

Неможливість розгляду дан ої справи до вирішення справ и іншим судом полягає в тому, щ о обставини, які розглядають ся іншим судом, не можуть бути встановлені господарським с удом самостійно у даній спра ві. Йдеться про те, що господар ський суд не може розглянути певну справу через обмежені сть своєї юрисдикції щодо ко нкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеж еності предметом позову; в) не можливості розгляду тотожно ї справи; г) певної черговості розгляду вимог.

Суд, розглянувши подане кло потання, а також проаналізув авши докази в його обґрунтув ання, прийшов до висновку, що с прави № 9/106-11 та № 4/105-11 не пов'язан і між собою, у зв'язку з чим в ідмовляє в задоволенні подан ого Прокуратурою Київської о бласті та виконавчого коміте ту Ірпінської міської ради к лопотання про зупинення пров адження у справі.

05.09.2011р. в судовому засіданні б уло оголошено вступну та рез олютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення при сутніх в судовому засіданні представників сторін, оцінив ши докази, які мають значення для вирішення спору, суд, -

встановив:

На підставі рішення вик онавчого комітету Ірпінсько ї міської ради №207/1 від 25.07.2000 року "Про визнання права власност і на об'єкти нерухомого майна дочірнього підприємства сан аторію "Україна" за ЗАТ "Укрпро фоздоровниця", визнано право власності на об'єкти нерухом ого майна, дочірнього підпри ємства санаторію "Україна", як е знаходиться в смт. Ворзель, в ул. К. Лібкнехта, 26, І відділення та право власності на II відді лення за адресою: смт. Ворзель , вул. Червоноармійська, 33 за ЗА Т "Укрпрофоздоровниця".

Пунктом другим вказаного р ішення зобов'язано Ірпінське МБТІ оформити та видати прав овстановлюючі документи акц іонерному товариству (вказан ому в п. 1 даного рішення), на об' єкти нерухомого майна згідно з матеріалами технічної док ументації, крім жилого будин ку по вул. Артема, 6, який підляг ає передачі в комунальну вла сність Ворзельської територ іальної громади.

10.06.11р. на адресу виконавчого к омітету Ірпінської міської р ади Київської області надійш ов протест прокурора м. Ірпен я датований 10.06.11р. №4587, відповідн о до якого останній вимагав с касувати рішення виконавчог о комітету Ірпінської місько ї ради від 25.07.2000р. №207/1 "Про визнанн я права власності на об'єкт и нерухомого майна дочірньог о підприємства санаторію "Ук раїна" за ЗАТ "Укрпрофоздоров ниця".

14.06.11р. виконавчим комітетом І рпінської міської ради Київс ької області було прийнято р ішення №139 "Про розгляд протес ту прокурора м. Ірпінь на ріше ння виконавчого комітету Ірп інської міської ради від 25.07.2000р . №207/1 "Про визнання права власн ості на об'єкти нерухомого майна дочірнього підприємст ва санаторію "Україна" за ЗАТ " Укрпрофоздоровниця", яким за доволено протест прокурора м . Ірпінь від 10.06.11р. №4587 та скасова но рішення виконавчого коміт ету Ірпінської міської ради від 25.07.2000р. №207/1 "Про визнання прав а власності на об'єкти неру хомого майна дочірнього підп риємства санаторію "Україна" за ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"; д оручено юридичному відділу І рпінської міської ради повід омити прокурора міста Ірпеня про наслідки розгляду проте сту.

На думку позивача, скасовую чи своє попереднє рішення, ви конавчий комітет порушив вим оги чинного законодавства що до позбавлення права власнос ті на об'єкти нерухомого ма йна дочірнього підприємства санаторію «Україна»за ЗАТ « Укрпрофоздоровниця», оскіль ки не мав достатніх на те повн оважень, визначених Законом України «Про місцеве самовря дування в Україні»щодо скасу вання раніше прийнятого ним рішення.

В обґрунтування своїх дово дів позивач посилається на р ішення Конституційного суду України у справі за конститу ційним поданням Харківської міської ради щодо офіційног о тлумачення положень частин и другої статті 19, статті 144 Кон ституції України, статті 25, ча стини чотирнадцятої статті 4 6, частин першої, десятої статт і 59 Закону України "Про місцев е самоврядування в Україні" (с права про скасування актів о рганів місцевого самоврядув ання) від 16 квітня 2009 року № 7-рп/200 9.

Суд, розглянувши докази ная вні в матеріалах справи, проа налізувавши докази, на які по силається позивач як на підс таву своїх позовних вимог, а т акож заслухавши пояснення ві дповідача та інших учасників процесу, встановив, що позовн і вимоги не підлягають задов оленню, виходячи з наступног о.

Відповідно до статті 19 Конс титуції України органи держа вної влади та органи місцево го самоврядування, їх посадо ві особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та закона ми України.

Організація та діяльність органів місцевого самовряду вання регулюється Законом Ук раїни “Про місцеве самовряду вання в Україні” (розділ II). Том у ненормативні правові акти органів місцевого самовряду вання правозастосовного та ю рисдикційного змісту прийма ються на основі Конституції і Законів України, а самі ці ор гани як носії публічної влад и є відповідальними за свою д іяльність перед територіаль ною громадою, державою, юриди чними і фізичними особами (ча стина перша статті 74 Закону Ук раїни “Про місцеве самовряду вання в Україні”).

На виконання Постанови Рад и Міністрів УРСР від 23.04.1960р. № 606 "П ро передачу профспілкам сана торіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров 'я УРСР" усі діючі госпрозраху нкові санаторії, будинки від починку та пансіонати Мініст ерство охорони здоров'я зобо в'язане було передати до 1 трав ня 1960 року Українській респуб ліканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і са наторно-курортного обслугов ування трудящих і підвищення ролі профспілок. Згідно з п. 2 в казаної постанови майно пере давалося профспілковим орга нам у відання.

Постановою Верховної ради Української РСР "Про захист с уверенних прав власності Укр аїнської РСР" від 29.11.90р. №506 введе но мораторій на території ре спубліки на будь-які зміни фо рми власності і власника дер жавного майна до введення в д ію Закону Української РСР пр о розпорядження майна.

Статтею 1 Закону України "Пр о підприємства, установи та о рганізації союзного підпоря дкування, розташованих на те риторії України" від 10.09.91р. №1540-ХІ І встановлено, що майно підпр иємств, установ і організаці й та інших об'єктів союзного п ідпорядкування є державною в ласністю.

Постановою Верховної Ради України від 04.02.94 № 3943-ХІІ "Про май но загальносоюзних громадсь ких організацій колишнього С оюзу PCP" визначено, що тимчасов о, до законодавчого визначен ня суб'єктів права власності майна загальносоюзних грома дських організацій колишньо го Союзу PCP, розташованого на т ериторії України останнє є з агальнодержавною власністю . Пунктом 3 зазначеної постано ви також передбачено, що до за конодавчого визначення прав онаступників майна загально союзних громадських організ ацій колишнього Союзу PCP Фонд державного майна України зді йснює право розпорядження ци м майном у процесі приватиза ції та повноваження орендода вця майнових комплексів підп риємств та організацій (їх ст руктурних підрозділів).

З викладеного вище виплива є, що об'єкти нерухомого майна дочірнього підприємства сан аторію „Україна" є державною власністю, і здійснювати роз порядження таким майном могл а лише держава в особі відпов ідного органу.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону Украї ни "Про прокуратуру" вимоги пр окурора, які відповідають чи нному законодавству, є обов'я зковими для всіх органів, під приємств, установ, організац ій, посадових осіб та громадя н і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Зако ну України "Про прокуратуру" п редметом нагляду за додержан ням і застосуванням законів є відповідність актів, які ви даються всіма органами, підп риємствами, установами, орга нізаціями та посадовими особ ами, вимогам Конституції Укр аїни та чинним законам.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 20 Зако ну України "Про прокуратуру" п ри виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції ма ють право вносити подання аб о протест на рішення місцеви х Рад залежно від характеру п орушень.

Згідно положень статті 21 За кону України «Про прокуратур у», протест на акт, що суперечи ть закону, приноситься проку рором, його заступником до ор гану, який його видав, або до в ищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься проте ст на незаконні рішення чи ді ї посадової особи.

У протесті прокурор ставит ь питання про скасування акт а або приведення його у відпо відність з законом, а також пр ипинення незаконної дії поса дової особи, поновлення пору шеного права.

Як вбачається з матеріалів справи, протест прокурора (ви х.. номер 4587) від 10.06.2011р. було напра влено Ірпінському міському г олові Скаржинському В.Д. (отри мано 10.06.2011р. № 2684/01-21) та на підставі статті 42 ЗУ «Про місцеве само врядування», яким визначені повноваження сільського, сел ищного, міського голови. пере дано на розгляд Виконавчого комітету Ірпінської міської ради.

Згідно статті 21 ЗУ «Про прок уратуру», протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковом у розгляду відповідним орган ом або посадовою особою у дес ятиденний строк після його н адходження. Про наслідки роз гляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

З вказаних норм права вбача ється, що прокурор має право п одати до органів місцевого с амоврядування протест на йог о рішення або її посадової ос оби, які не відповідають вимо гам Конституції та законам У країни, та вимагати скасуван ня таких рішень, протест прок урора є обов'язковим для розг ляду, у разі обґрунтованості протесту прокурора орган мі сцевого самоврядування скас овує прийняте рішення, яке су перечить законодавству Укра їни.

Відповідно до ч. 2 статті 11 ЗУ «Про місцеве самоврядування », виконавчі органи сільськи х, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольни ми і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення д елегованих їм повноважень ор ганів виконавчої влади - тако ж підконтрольними відповідн им органам виконавчої влади.

Так, з вищевикладеного вбач ається, що прийнятий для розг ляду виконавчим комітетом Ір пінської міської ради протес т прокурора про скасування п рийнятого ним рішення мав бу ти розглянутий цим же органо м, та за наслідком якого викон авчий комітет повинен був ви нести рішення, яким відмовит и в задоволенні вказаного пр отесту та залишити попереднє рішення без змін, або ж задово льнити поданий прокурором пр отест та скасувати власне рі шення, що і було здійснено вик онавчим комітетом.

Крім того, суд звертає увагу , що позивачем протест прокур ора оскаржено не було, у зв'я зку з чим у суду є підстави вва жати, що останній погодився з зауваженнями, які були викла дені в ньому.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самовря дування в Україні" органи міс цевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважен ь та у спосіб, передбачені Кон ституцією і законами України , та керуються у своїй діяльно сті Конституцією і законами України, актами Президента У країни, Кабінету Міністрів У країни, а в Автономній Респуб ліці Крим - також нормативно-п равовими актами Верховної Ра ди і Ради міністрів Автономн ої Республіки Крим, прийняти ми у межах їхньої компетенці ї.

Висновок позивача про те, що відповідач не мав права скас овувати своє раніше прийняте рішення спростовуються поло женнями Рішення Конституцій ного суду України у справі за конституційним поданням Хар ківської міської ради щодо о фіційного тлумачення положе нь частини другої статті 19, ст атті 144 Конституції України, с татті 25, частини чотирнадцято ї статті 46, частин першої, деся тої статті 59 Закону України "П ро місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасуван ня актів органів місцевого с амоврядування) від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009, яким визначено пра во органу місцевого самовряд ування за власною ініціативо ю або ініціативою інших заін тересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним прав овий акт (у тому числі і з моти вів невідповідності Констит уції чи законам України).

Відповідно до даного рішен ня закріплені у статті 144 Конс титуції України і статті 59 Зак ону України "Про місцеве само врядування в Україні" норми п ро акти органів місцевого са моврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і ф ункцій, визначають порядок п рийняття і перевірки рішень органів місцевого самовряду вання.

У Законі передбачено, що ріш ення виконавчого комітету ра ди з питань, які належать до ко мпетенції виконавчих органі в ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді н алежить право скасовувати ак ти виконавчих органів ради, я кі не відповідають Конституц ії чи законам України, іншим а ктам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (части на дев'ята статті 59, пункт 15 час тини першої статті 26).

Що стосується посилань поз ивача на той факт, що тільки ра да має права скасовувати ріш ення, не береться судом до ува ги, оскільки дане твердження стосується того випадку, кол и рада сама виявила дане пору шення або ці порушення були в иявлені третьою особою, що ні яким чином не пов'язано з по рушеннями виявленими при пер евірці прокуратуром.

Системний аналіз наведени х положень Конституції і зак онів України дає підстави вв ажати, що за органами місцево го самоврядування законодав цем закріплюється право на з міну та скасування власних р ішень. Таке право випливає із конституційного повноважен ня органів місцевого самовря дування самостійно вирішува ти питання місцевого значенн я шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, ос кільки вони є суб'єктами прав отворчості, яка передбачає п раво формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасува ння. Це узгоджується із право вою позицією Конституційног о Суду України, викладеною у Р ішенні від 3 жовтня 1997 року N 4-зп у справі про набуття чинност і Конституцією України, що ко нкретна сфера суспільних від носин не може бути водночас в регульована однопредметним и нормативними правовими акт ами однакової сили, які за змі стом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли на ступний у часі акт містить пр яме застереження щодо повног о або часткового скасування попереднього. Загальновизна ним є й те, що з прийняттям нов ого акта, якщо інше не визначе но самим цим актом, автоматич но скасовується однопредмет ний акт, який діяв у часі раніш е (абзац п'ятий пункту 3 мотиву вальної частини вказаного Рі шення).

Отже, орган місцевого самов рядування був вправі, за насл ідками розгляду протесту про курора, скасувати своє власн е рішення.

Аналогічної позиції також дотримується Вищий адмініст ративний суд України, що викл адено у справах № К-11038/08 (постан ова від 22.12.2010р.) та № К-9815/07 (постанов а від 25.02.2009р.).

Згідно ст. 33 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни кожна сторона повинна д овести ті обставини на які во на посилається, як на підстав у своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господар ського процесуального кодек су України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Об ставини справи, які відповід но до законодавства повинні бути підтверджені певними за собами доказування, не можут ь підтверджуватись іншими за собами доказування.

Згідно із п. 2 Роз'яснень п резидії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 р. «Пр о деякі питання практики вир ішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»о бов'язковою умовою визнанн я акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відп овідного акта прав та охорон юваних законом інтересів під приємства чи організації - по зивача у справі.

Проте, в ході розгляду справ и позивачем належними та доп устимими доказами не доведен о того факту, що рішення Викон авчого комітету Ірпінської м іської ради №139 від 14.06.2011р. є неза конним, прийнятим з порушенн ям норм чинного законодавств а та суперечить діючому зако нодавству України, і відпові дно господарський суд вважає , що позов задоволенню не підл ягає.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 129 Конститу ції України, статтями 33, 34 49, 82-85, Го сподарського процесуальног о кодексу України, господарс ький суд,

вирішив:

В задоволенні поз ову відмовити повністю.

Суддя О.В. Щ откін

Дата підписання повно го тексту рішення: 14.09.2011р.