Рішення

від 30.04.2008 по справі 10/198пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

30.04.08 р.                                                                              

Справа № 10/198пд                              

Господарський суд Донецької області

у складі колегії суддів

Головуючий суддя  Радіонова О.О., суддя Подколзіна, Л.Д., суддя

Новікова Р.Г.

при секретарі судового засіданні

Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому

засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Прокурора

Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління

міського майна  Маріупольської міської

ради  м. Маріуполь

до відповідача 1: Регіонального

відділення Фонду державного майна України в Донецькій області

до відповідача 2: Товариства з

обмеженою відповідальністю “Оріль” м. Маріуполь Донецької області;

за участю у справі в якості третіх

осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

СПД-ФО ОСОБА_1 м. Маріуполь

Донецької області

СПД-ФО ОСОБА_2 м. Маріуполь

Донецької області

СПД-ФО ОСОБА_3 м. Маріуполь

Донецької області

Про визнання недійсним договору

купівлі-продажу № 1354 від 21.12.1995р., посвідченого Четвертою Маріупольською

державною нотаріальною конторою 27.12.1995р. за реєстром № 2-6667 в частині

продажу Регіональним відділенням Фонду державного майна України Товариству з

обмеженою відповідальністю “Оріль” 74,1 кв. м площі підвалу літер А житлового

будинку № 21/46 по вул. Пашковського в м. Маріуполі

за участю

представників сторін:

від прокурора: не з”явився

від позивача: Степанчук О.В.

представник за дов. б/н від 25.01.2008р.

від відповідача 1: Сорокіна В.В.

гол. спец. юрисконсульт за дов № 8 від 29.01.2008р.

від відповідача 2: Шкіря Л.М.,

директор, Швець Л.Г. представник за дов. № 380 від 30.04.2008р.

від третьої особи 1: ОСОБА_2 представник

за дов. № 1481 від 02.04.2007р.

від третьої особи 2: ОСОБА_2

представник за дов. № 1481 від 02.04.2007р.

від третьої особи 3: ОСОБА_2

представник за дов. № 1481 від 02.04.2007р.

У судовому засіданні оголошувалася

перерва з 23.04.2008р.до 30.04.2008р. згідно вимог ст. 77 ГПК України

Суть спору:

Прокурор Орджонікідзевського

району  м. Маріуполя в інтересах держави

в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради  м. Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського

суду з позовом до відповідача 1- Регіонального відділення

Фонду державного майна України в

Донецькій області, до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю

”Оріль” м. Маріуполь Донецької області 

за  участю у справі в якості

третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: СПД-ФО

ОСОБА_1 м. Маріуполь Донецької області, СПД-ФО ОСОБА_2  м. Маріуполь Донецької області, СПД-ФО

ОСОБА_3 м. Маріуполь Донецької області про визнання недійсним договору

купівлі-продажу №1354 від 21.12.1995р., посвідченого Четвертою Маріупольською

державною нотаріальною конторою 27.12.1995р. за реєстром №2-6667, в частині

продажу Регіональним відділенням Фонду державного майна України Товариству з

обмеженою відповідальністю “Оріль” 74,1м І площі підвалу літер А житлового

будинку №21/46 по вул. Пашковського в м. Маріуполі.

19.02.2008р. розпорядженням заступника голови господарського суду

Донецької області справу № 10/198пд передано на розгляд колегії у складі

суддів: Радіонова О.О. - головуючий суддя, Мартюхіна Н.О. -суддя, Подколзіна

Л.Д. - суддя.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області

від 04.03.2008р. змінено склад судової колегії по справі №10/198пд: замість

судді Мартюхіної Н.О. призначено суддю Новікову Р.Г.

Прокурор у судовому засіданні 05.03.2008р. надав суду пояснення від

03.03.2008р. № 118/22пн-08, в яких, зокрема зазначив про таке.

Позов заявлено прокурором в інтересах держави - територіальної громади

Маріуполя, представницькі функції якої по володінню, користуванню,

розпорядженню належної їй комунальної власності та її захист здійснюється

Управлінням міського майна Маріупольської міської ради.

До листопада 1997р. житловий

будинок № 21/46 по вул. Пашковського в м. Маріуполі входив до складу відомчого

житлового фонду Металургійного комбінату “Азовсталь”. Рішенням виконкому

Маріупольської міської ради № 289/3 від 19.11.1997р. відомчий житловий фонд МК

“Азовсталь” було передано місцевій раді та він став комунальною власністю.  Відповідно до цього рішення у місцевої ради

виникло право на включення до комунальної власності приміщень підвалу житлового

будинку № 21/46 по вул. Пашковського в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя,

за виключенням приміщень підвалу № 14,15, які правомірно продані ТОВ “Оріль”.

Прокурор вважає, що був порушений

порядок та умови приватизації шляхом викупу, передбаченого Указом Президента

України від 30.12.1994р. “Про заходи щодо прискорення процесів малої

приватизації в Україні”, а саме п. 5, згідно якого власник приватизованого

об”єкту малої приватизації має право на приватизацію приміщення, в якому це

підприємство знаходилось до приватизації, а також п.4 ст. 6 Закону України “Про

приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію)” № 2171-ХП

від 06.03.1992р., відповідно до якого покупці подають до органу приватизації

заяву про включення до переліків об”єктів, що підлягають приватизації, ТОВ

“Оріль” у 2005р. звернулося до РВ ФДМУ в Донецькій області із заявою про

приватизацію нежитлового приміщення, розташованого по вул. Пашковського 21/46.

У подальшому було укладено угоду купівлі-продажу № 1354 від 21.12.1995р. про

придбання ТОВ “Оріль” приміщень загальною площею 388,27 кв. м.

          Розмір площі приміщень, які були

придбані Товариством не зазначені у заяві, яка передувала укладенню договору №

1354, а також відсутній конкретний перелік приміщень.

На підтвердження статусу раніше

приватизованого об”єкту Товариством на адресу Фонду держмайна було надано

посвідчену копію договору № 233 від 21.07.1995р. та Статут від 10.08.1995р., згідно

якого ТОВ “Оріль” є правонаступником майна державного підприємства “Ноктюрн”.

Однак, в даному договорі не було зазначено розмір площі, так як за даним

договором товариство набувало власності безпосередньо на майно ліквідованого

державного підприємства “Ноктюрн”.

В подальшому екземпляри угоди № 233 від 21.07.1995р. з вказанням різних

розмірів площ приміщень, що займало підприємство “Ноктюрн” посадовими особами

товариства надавалися у різні органи. Прокуратурою Орджонікідзевського району

м. Маріуполя щодо зазначеного питання було проведено перевірку, однак у зв”язку

з відсутністю достатніх підстав, які б свідчили про наявність у діях посадових

осіб Донецького РВ ФДМУ та ТОВ “Оріль” 13.12.2005р. винесено постанову про

відмову у порушенні кримінальної справи.

Згідно договору купівлі-продажу № 1354 від 21.12.1995р. ТОВ “Оріль” було

викуплено нежитлове приміщення загальною площею 388,27 кв. м Причому, в

договорі відсутні найменування площ, а зазначено, що характеристика приміщень

приводиться у технічному паспорті, який видається БТІ. Право власності на

приміщення переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі.

Таким чином, на думку прокурора, договором № 1354 не конкретизовано, яка

ж площа приміщень складає 1 поверх будівлі та яка по підвалу, як і така

обставина, які конкретно приміщення увійшли у предмет угоди. У зв”язку з цим,

укладений договір повинен був відповідати вимогам Указу Президента № 827/94,

тобто предметом угоди могла бути лише площа, на якій розташовувалося товариство.

 Площа, яка увійшла у договір купівлі-продажу №

1354 у частині площі 74,1 кв. м, це приміщення № 13 розміром 48,62 кв.  (сараї жильців), № 16 - 15,59 кв.м та 9,89

кв. м, помилково включена у результаті підрахування площі БТІ.

 Внаслідок порушення порядку та умов

приватизації шляхом викупу РВ ФДМУ в Донецькій області за спірним договором

незаконно здійснено відчуження 74,1 кв. м нежитлової площі підвалу, чим

порушено право комунальної власності на зазначену площу Маріупольської міської

ради.

Відповідач 1 у судове засідання з”явився та надав суду пояснення, які

отримані 25.03.2008р. через канцелярію суду, в яких зазначив, що між РВ ФДМУ по

Донецькій області та ТОВ “Оріль” був укладений договір купівлі-продажу від

21.12.1995р. № 1354 на нежитлові приміщення загальною площею 388,27 кв. м., у

тому числі: площа першого поверху - 177,04 кв. м, площа підвального приміщення

211.23 кв. м.

 ТОВ “Оріль був наданий до РВ ФДМУ по Донецькій

області технічний паспорт, який був виданий БТІ м. Маріуполя 23.11.1992р., згідно

з яким експертом Поляковим А.С. директором фірми “Веда-Консалтинг” була

проведена експертна оцінка об”єкта. У відповідності з експлікацією до

техпаспорту експертом були оцінені, а покупцем викуплені підвальні приміщення

загальною площею 201,34 кв. м.

 У експлікації БТІ при розрахунку загальної

площі підвалу припущена помилка на 9,89 кв. м. Фактично площа придбаного

підвального приміщення складає 201,34 кв. м, але експерт оцінив згідно

експлікації до техпаспорту - 211,23 кв. м.

 Вказані приміщення підвалу та площа першого

поверху у розмірі 177,04 кв. м. у відповідності з технічним паспортом,

договором купівлі-продажу від 21.12.1995р. № 1354 та актом прийому-передачі від

05.12.1996р. були передані покупцю з вказівкою загальної площі 388,27 кв. м. та

вартості 1260510 тис крб.

 На підставі наведеного, відповідач 1 вважає,

що дії РВ ФДМУ по Донецькій області були законними.

Відповідач 2 ТОВ “Оріль” у судові

засідання не з”являвся.

Як вбачається з матеріалів справи,

відповідач 2 представив суду відзив ( т.1 а.с. 61-64), в якому позовні вимоги

не визнає, посилаючись на наступне.

21.12.1995р. між ТОВ “Оріль та РВ

ФДМУ по Донецькій області було укладено договір № 1354 купівлі-продажу

приміщень загальною пл. 388,27 кв. м, розташованих за адресою м. Маріуполь,

вул.. Пашковського, 21, до числа яких входили і підвальні приміщення під літ

16. За умовами договору продавець гарантував, що продані приміщення нікому не

продані, не закладені, тобто вільні та можуть експлуатуватися ТОВ “Оріль”.

14.11.2002р. Господарський суд Донецької

області задовольнив позов ТОВ “Оріль та зобов”язав Регіональне відділення ФДМУ

по  Донецькій області передати за актом

прийму-передачі приміщення під літ 16, розташовані у м. Маріуполя по вул.

Пашковського, 21, які були предметом купівлі-продажу договору № 1354.

Рішення по справі набрало чинності,

в касаційному перегляду сторонам було відмовлено.

Згідно законодавства про

приватизацію, план приватизації об”єкта затверджується державними органами, в

даному випадку наказом № 6105 від 10.11.1995р. РВ ФДМУ, відповідальними за

приватизацію, а не ТОВ “Оріль”, як покупцем за договором купівлі-продажу.

13.08.1997р. Арбітражний суд

Донецької області прийняв рішення, яким у позовних вимогах прокурора відмовив,

чим фактично підтвердив законність та обґрунтованість договору купівлі-продажу

№ 1354 від 21.12.19995р. у повному обсязі.

Доводи про те, що дане приміщення

не могло бути продано ТОВ “Оріль” в процесі приватизації з тієї причини, що літ

16 не було про інвентаризовано БТІ в м. Маріуполі та входило до житлового фонду

Маріупольського металургійного комбінату “Азовсталь” не можуть бути причиною

визнання договору  в частини покупки літ

16 недійсним, оскільки довідки БТІ при оформленні купівлі-продажу у 1995р. не

вимагалося, предмет договору був оглядений інвентаризаційною (оціночною)

комісією, створеною для приватизації даного конкретного приміщення, а

належність спірного приміщення Маріупольському комбінату “Азовсталь” тільки

підтверджує те, що воно на момент продажу було державною, а не комунальною

власністю.

При розгляді у Господарському суді

Донецької області спору про усунення перешкод у користуванні літ. 16 ТОВ

“Оріль” узнало про незаконну передачу Маріупольським комітетом міського майна

даного приміщення підприємцю ОСОБА_4 та про те, що замість куплених ТОВ “Оріль”

приміщень, БТІ в м. Маріуполі незаконно зареєструвало за ТОВ “Оріль” підвали

жителів, а із літ. 16 зареєструвало за ТОВ “Оріль” всього лише лістничну

клітину та коридор.

На підставі наведеного, відповідач

2 просив суд, керуючись ст. 80 ГПК України, припинити провадження у справі,

оскільки є рішення Господарського суду, яке набрало чинності, яким суд відмовив

прокурору м. Маріуполя у визнанні правочину недійсним, в тому числі і на тих

підставах, на які вказує прокурор Орджонікідзевського району м. Маріуполя.

Відповідач 2 у судове засідання

23.04.2008р. з”явився та надав відзив.

У відзиві, зокрема,  відповідач 2 повідомив про те, що прокурор

вийшов за межі своїх повноважень стосовно представлення інтересів держави в

особі управління міського майна м. Маріуполя. На думку відповідача 2,

управління міського майна Маріупольської міської ради у свою чергу неправомірно

з порушенням ст. 29 ГПК України придбало статус позивача у цій справі; прокурор

не навів, у чому саме були порушені інтереси держави, яка шкода була заподіяна

державі, коли законний власник майна РВ ФДМУ в Донецькій області уклав договір

купівлі-продажу № 1354 від 21.12.1995р. з покупцем ТОВ “Оріль”, який повністю

розрахувався за придбане майно по цінам, що діяли на момент здійснення цієї угоди.

Крім того, відповідач вважає, що

позивач Управління міського майна Маріупольської міської ради не доповів, яке

відношення він має до майна, чи він був або його власником, чи має якісь

майнові інтереси по відношенню до спірного майна.

Отже, відповідач 2 позов вважає

безпідставним та просить суд відмовити у позовних вимогах.

Представник третіх осіб у судове

засідання з”явився та пояснив, що підтримує позовні вимоги та посилається на

пояснення, які були надані раніше в матеріали справи, зокрема, зазначивши, що

при укладанні договору купівлі-продажу № 1354від 21.12.19995р. були порушені

порядок та умови приватизації, передбачені ст. 5 Указу Президента України №

827/94 від 20.12.19994р. “Про заходи по прискоренню процесу малої приватизації

в Україні”. Крім того, треті особи пояснили, що помилково в експлікації

внутрішніх приміщень підвалу будинку було завищено загальну площу на 9,89 кв.

м.

З матеріалів справи вбачається, що

по справі було призначено та проведено 

будівельно-технічну експертизу ( т.4 а.с. 13-21) щодо вирішення питання

стосовно наявної площі спірного приміщення.

Витрати експертизи склали 430 грн.

Зазначена сума сплачена третьою особою ОСОБА_2 ( квитанція до прибуткового

касового ордера серії 02 БР № 147749 від 19.10.2004р.) , яка підлягає поверненню.

          У судовому засіданні 23.04.2008р.

прокурор надав уточнення позовної заяви від 23.03.2006р. № 118/36пр-06, в яких

просить суд визнати недійсним договір № 1354 від 21.12.1995р., укладений між

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області і

Товариством з обмеженою відповідальністю “Оріль” м. Маріуполь, засвідчений

Четвертою Маріупольською нотаріальною конторою 27.12.1995р. по реєстру № 6667,

у частині включення в загальну площу 388,27 кв. м. і продажу площі 74,10 кв. м,

встановивши, що предметом договору № 1354 від 21.12.1995р. є загальна площа

нежилих приміщень у розмірі 314,17 кв. м, розташованих у будинку № 21/46 по

вул. Пашковського в м. Маріуполі.

          Відповідач 1 РВ ФДМУ в Донецькій

області у судовому засіданні звернулося із клопотанням про залучення до

матеріалів справи доказів у підтвердження повноважень особи, що підписала

договір купівлі-продажу № 1354 від 21.12.1995р. від імені Фонду, яке судом

розглянуто, прийнято до уваги та залучено до матеріалів справи.

Справа слуханням відкладалась у

зв'язку з неявкою сторін та необхідністю представлення сторонами документів,

необхідних для розгляду спору по суті.

Перед початком розгляду справи по

суті представників сторін  було

ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

Судом було здійснено фіксування

судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно

вимог ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК

України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи,

дослідивши докази по справі та вислухавши 

уповноважених представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          Спірне приміщення знаходиться на

першому поверсі та у підвальному приміщенні трьох поверхового житлового будинку

21 по вул. Пашковського 21/46 у м. Маріуполі.

          Документи, в яких визначено

“приміщення по вул. Пашковського 21/46” та “по вул. Пашковського 21” стосуються

одного і того ж приміщення.

          На підставі Закону України “Про

приватизацію державного житлового фонду” від 19.06.1992р. № 2482 та рішення

Маріупольської міської ради від 19.11.1997р. № 289/3 відомчий житловий будинок

№ 21/46 по вул. Пашковського м. Маріуполя у складі інших житлових будинків був

переданий у комунальну власність (т.1.а.с. 38, 39). Відповідно до довідки ЖКП

“Азовжилкомплекс” по інвентарній картці № 217 обліку основних засобів значиться

будинок по вул. Пашковського, 21/46, що обслуговується  ЖЄУ № 2 у складі комунальній власності ( т.2

а.с. 97).

Товариство з обмеженою

відповідальністю “Оріль” (далі - Товариство) зареєстровано розпорядженням

виконавчого комітету Маріупольської міської ради                   № 673р від 10.08.1995р.

Вказане Товариство створено на базі

викупленого товариством покупців майна ліквідованого державного підприємства

“Магазин “Ноктюрн” на підставі договору купівлі-продажу № 233 від 21.07.1995р.

і є правонаступником державного підприємства “Магазину “Ноктюрн” ( п.3.3 договору)

( т.1 а.с.18-24).

Згідно п.1.1 договору № 233 від

21.07.1995р. Товариство придбало державне майно ліквідованого державного

підприємства “Магазин “Ноктюрн”, розташованого за адресою: 341002, м.

Маріуполь, вул. Пашковського, 21 (без приміщення) на земельній ділянці, яка

знаходиться у веденні міської Ради народних депутатів. Об”єкт розташований на

першому поверсі жилого будинку. Загальна площа  

285, 2 кв. м ( т.2 а.с. 184)в одному екземплярі договору, в іншому -  308,8 кв.м., а в оригіналі, наданому в

судовому засіданні, не вказана взагалі.

Пунктом 3.2 договору № 233 від

21.07.1995р. передбачено, що передача об”єкта приватизації продавцем та

прийняття об”єкта приватизації покупцем засвідчується актом передачі майна,

який підписується сторонами. В матеріалах справи такий акт відсутній,

Відповідач 2 такий акт суду не представив.

27.10.1995р. Товариство, керуючись

п. 5 Указу Президента України “Про заходи щодо прискорення процесів малої

приватизації в Україні” від 30.12.1994р. № 827/94, згідно якого власник

приватизованого об'єкта малої приватизації має право на приватизацію

приміщення, в якому це підприємство знаходилося до приватизації, та п. 4 ст. 6

Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємства (малу

приватизацію), відповідно до якого покупці подають до органу приватизації заяву

про включення до переліків об'єктів, що підлягають приватизації, звернулося до

Регіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області із

заявою про приватизацію нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м.

Маріуполь, вул. Пашковського, 21 ( т.1 а.с. 25).

Відповідно до п.5 ст. 6 Закону

України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”

орган приватизації розглядає заяву і у разі відсутності підстав для відмови у

приватизації включає підприємство до переліку на приватизацію. Відповідно до

ст. 9 Закону за рішенням органу приватизації проводиться інвентаризація майна

об”єкта малої приватизації та здійснюється оцінка його вартості. Після цього на

підставі ст. 23 Закону укладається договір купівлі-продажу.

Наказом ДРВ ФДМУ  в Донецькій області № 6692 від 27.11.1995р.

було створено комісію з оцінки вартості об'єкта та зобов'язано Товариство

надати необхідні документи        ( т.1

а.с.43).

Оцінка вартості інвентарного

об'єкту підтверджена актом РВ ФДМУ в Донецькій області, затверджена

18.12.1995р. ( т.1 а.с.30).

Оцінка технічного стану об'єкта

здійснювалася приватною фірмою “Веда-консалтинг”. До акта оцінки увійшли

приміщення: перший поверх магазину площею 177,04 кв. м та підвальні приміщення

загальною площею 211,23 кв. м без уточнення приміщень ( т.2 а.с.26).

Наказом РВ ФДМУ від 18.12.1995р. №

7165 затверджено акт оцінки вартості інвентарного об'єкта у розмірі 1260510

тис. крб. з посиланням на акт оцінки вартості приміщення від 18.12.1995р. ( т.1

а.с.28).

Разом з тим, вказаний акт не

містить площі спірного об'єкта ( т.1 а. с. 28-30).

З пояснень представника МКП

“Маріупольське бюро технічної інвентаризації” при приватизації спірних

приміщень, довідка-характеристика на об”єкти в МКП “Маріупольське бюро

технічної інвентаризації” не замовлялась та не видавалась ( т.4 а. с. 110).

Наказом РВ ФДМУ від 19.12.1995р. №

7201  передбачено укласти договір

купівлі-продажу з Товариством на спірне приміщення, яке ним орендується, в

якому також не вказано площу приміщення, яке підлягає продажу. ( т.1 а. с. 29).

В цьому ж наказі передбачено, що

укладання договору купівлі-продажу доручено провідному спеціалісту Донецького

РВ ФДМ України Тюнякіной Т.Г.

Слід зазначити, що  ТОВ “Оріль” договір оренди на приміщення по

вул. Пашковського, 21 не укладало.

За твердженням відповідача 1-  РВ ФДМУ, відповідачем 2 - ТОВ “Оріль” був

наданий до Регіонального відділення техпаспорт, який був виданий МКП

“Маріупольське бюро технічної інвентаризації” м. Маріуполя 23.11.1992р., на

підставі якого експертом була проведена експертна оцінка об”єкта. У

відповідності з експлікацією до техпаспорту експертом були оцінені, а покупцем

викуплені підвальні приміщення загальною пл. 211,23 кв. м.

21.12.1995р. між Регіональним

відділенням Фонду Державного майна України по Донецькій області та Товариством

з обмеженою відповідальністю “Оріль” м. Маріуполь укладено договір

купівлі-продажу приміщення № 1354 ( далі - договір), згідно якого продавець

(відповідач 1) передав у власність покупця ( відповідач 2) приміщення загальною

площею 388,27 кв. м, що знаходяться на першому поверсі та у підвальному

приміщенні триповерхового житлового будинку № 21 по вул. Пашковського у м.

Маріуполі.

Предмет угоди не конкретизовано.

Проте, у п.1.2 договору сторони дійшли згоди про те, що право власності на

приміщення переходить до покупця з моменту підписання акта приймання -

передачі. При цьому, сторони також визначили, що характеристика приміщення

надається у технічному паспорті, який видається Бюро технічної інвентаризації.

Стосовно площі першого поверху

приміщення, яка складає 177,04 кв. м між сторонами спору не виникало.

Згідно даних МКП “Маріупольське

бюро технічної інвентаризації” , які містяться в матеріалах справи та

інвентарної справи № 29018 від 17.03.1959р. на житловий будинок № 21/46 по вул.

Пашковського, зміни в поверхові плани підвалу будинку та плану першого поверху

будинку до січня 1998р. не вносились.

Станом на 1995р. площа приміщень

підвалу житлового будинку складала:

№ 1 сходова клітка -4,5 кв.м;

№ 13-1 - сараї та коридор - 44.12

кв.м

№ П- сходова клітка - 3,58 кв.м.;

№ 14-1 - склад - 20,09 кв.м.;

№ 14-2 - склад - 22, 13 кв.м;

№ 14-3 - коридор - 17,4 кв.м;

№ 14-4 - склад 13,76 кв.м.;

№ 14-5 - склад - 15,12 кв.м.;

№ 14-6 - коридор - 4, 32 кв.м.;

№ 14-7- склад - 17,0 кв. м.;

№ 14-8 - склад - 13,84 кв.м.;

№ 15-1 - сарай - 9,89 кв.м;

№ Ш- сходова клітка - 3,16 кв.м;

№ 16-1 - сарай - 7,45 кв.м;

№ 16-2 -сарай - 4, 98 кв.м

Разом по всьому підвалу 201, 34 кв.

м , що складає різницю 9,89 кв. м  від

211. 23 кв. м

За даними Маріпольського БТІ з

питання видачі техпаспорта відносно нежитлових приміщень та підвалу дома №

21/46 по вул. Пашковського в м. Маріуполі у період 1992-1995рр.  за даними інвентарної справи інші організації,

в т.ч. Донецьке РВ ФДМУ в Донецькій області, не зверталися.

Наведена експлікація зазначається в

оціночному акті МКП “Маріупольське бюро технічної інвентаризації” від

18.11.1992р., в якому відображені відомості з оціночного акту МКП

“Маріупольське бюро технічної інвентаризації” від 17.03.1959р. Наведене

підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи № 4578/22 від

18.10.2004р.                 ( т.4

а.с.14-21), який не суперечить іншим, зібраним по справі доказам та приймається

судом до уваги.

          В подальшому  відповідно до рішення Маріупольського

міськвиконкому № 289/3 від 19.11.1997р. житловий фонд, у тому числі буд. 21 по

вул. Пашковського 21/46, був переданий до комунальної власності Маріупольської

міської ради.

          Господарським судом ухвалою від

10.10.2003р. по справі було призначено будівельно-технічну експертизу для

вирішення питання щодо наявної площі спірного приміщення. Провадження у справі

було зупинено. Витрати судового експерта відповідно до наданої квитанції склали

430 грн. Зазначена сума сплачена третьою особою ОСОБА_5 відповідно до квитанції

до прибуткового касового ордера серії 02 БР № 147749 від 19.10.2004р. ( т. 4 а.

с. 12), яка підлягає поверненню.

          З висновків будівельно-технічної

експертизи від 18.10.2004р. встановлено, що державне підприємство “Магазин

“Ноктюрн” площею 177,04 кв. м могло використовувати підвал загальною пл. 137,13

кв. м.

Відповідно до того ж висновку

експертизи, загальна площа підвалу з урахуванням помилки, припущеної у

підрахуванні площі підвального приміщення, складає 201,34 кв. м.

Тобто, крім центральної частини

підвалу площею 137,13 кв. м, що розташована під першим поверхом магазину та має

з нього окремий вхід, на час приватизації об”єкта помилково було

інвентаризовано лівий блок підвалу площею 15,59 кв. м - частина бомбосховища (

літ 16-1,16-2 літ 11), які не могли бути включені до об”єктів приватизації та

правий блок площею 48,62 кв. м - сараї мешканців будинку ( літ №13).

21.12.1998р. між Управлінням

міського майна м. Маріуполя (органом уповноваженим управляти комунальною

власністю територіальної громади м. Маріуполя) та СПД ОСОБА_4 (в подальшому

ОСОБА_1) був укладений договір купівлі-продажу № 474 патенту на право оренди

нежитлового приміщення загальною пл. 85,90 кв. м, що розташоване у підвальному

приміщенні ( літ А-3, прим. 16, ком. 1-6Ш) по вул. Пашковського, 21 у м.

Маріуполі.

15.10.1999р. між Управлінням та СПД

ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу № 70 на приміщення загальною пл.

85,90 кв. м.

Рішенням господарського суду

Донецької області по справі № 1/221пд від 13.05.2002р. договір купівлі-продажу

№ 70 визнано недійсним в частині продажу нежитлового приміщення 15,54 кв. м.

19.07.2000р. ОСОБА_1 та ОСОБА_6

уклали договір купівлі-продажу б/н на вказане приміщення літ 16 загальною

площею 85,90 кв.м.

28.12.2002р. ОСОБА_6 дарувала

ОСОБА_2 нежитлове приміщення № 16 загальною площею 11,05 кв. м, що розташоване

у м. Маріуполі по вул. Пашковського, 21/46.

Відповідно до свідоцтва про

державну реєстрацію ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2 є суб”єктами підприємницької

діяльності.

Отже, як зазначено у позові

прокурора, внаслідок порушення порядку та умов приватизації шляхом викупу,

передбаченого діючим Указом Президента України, РВ ФДМУ у Донецькій області за

договором купівлі-продажу № 1354 від 21.12.1995р. незаконно здійснено

відчуження 74,1 кв. м нежитлової площі підвалу літер А ( за інвентаризаційною

справою № 29018 спірного будинку ( т.8 а. с. 10) житлового будинку           № 21/46 по вул. Пашковського у м.

Маріуполі, чим порушено право комунальної власності на зазначену площу

Маріупольської міської ради, що і стало причиною звернення прокурора до суду.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач посилається на пояснення та

документи, що містяться у матеріалах справи, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач 1 посилається на

пояснення від 25.03.2008р. та матеріали справи, правовстановлюючі документи

тощо.

Відповідач 2 на відзив від

23.04.2008р. № 380, матеріали справи, 

правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд

оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,

повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх

сукупності, керуючись законом.

Частина 2 ст. 2 ГПК України

зобов”язує прокурора самостійно визначити, в чому полягає порушення інтересів

держави та обгрунтувати необхідність їх захисту, а також визначити орган,

уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави є відмінними від

інтересів інших учасників суспільних відносин і даючи офіційне тлумачення

положень ст. 2 ГПК України Конституційний Суд України у Рішенні від

08.04.1999р. у справі № 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення справи у

суді є заява, у якій прокурор обгрунтовує порушення чи загрозу порушення

інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати

відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до ст.ст.6, 7, та

143 Конституції України потрібно розуміти орган державної влади чи орган

місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої

влади, а не підприємства, установи і організації, незалежно від їх

підпорядкування і форми власності.

Відповідно до  п. п. 1.1, 2.1 Положення про Управління

міського майна, з урахуванням внесених змін від 22.03.2005р. № 957,, Управління

є виконавчим органом міської ради та йому підзвітне, виконує від імені та в

інтересах територіальних громад повноваження по володінню, користуванню та

розпорядженню об”єктами прав комунальної власності”.

Відповідно до п.31 ст. 26 Закону

України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради

вправі приймати рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо

управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної

територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Згідно п.1 ст.10 Закону України

“Про місцеве самоврядування” міська рада є органом місцевого самоврядування, що

представляє відповідні територіальні громади та здійснює від їх імені та в їх

інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування, визначені

Конституцією України, цим та іншими законами.

Отже, з наведеного випливає, що

позивач Управління міського майна Маріупольської міської ради м. Маріуполь, є

органом місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу

виконавчої влади, тому  прокурор

правильно визначився стосовно  інтересів

держави в особі  позивача  Управління міського майна Маріупольської

міської ради м. Маріуполь.

Договором купівлі-продажу № 1354

від 21.12.1995р., а саме п.3.2 встановлено, що передача об”єкта підтверджується

актом прийому-передачі, підписаним сторонами.

05.02.1996р. між сторонами договору

був підписаний акт прийому-передачі (т.3 а.с. 150), яким сторони підтвердили

передачу приміщення вартістю 12 605 010 тис. крб., факт сплати за це приміщення

грошових коштів та те, що передача майна проводилася відповідно до договору

купівлі-продажу № 1354 від 21.12.1995р., який був засвідчений нотаріально

27.12.1995р. державним нотаріусом та зареєстрований виконкомом міської ради

народних депутатів м. Маріуполя 29.12.1995р. № 287.

В той же час, в даному акті

відсутнє посилання як на адресу приміщення, так і на його площу, а також

посилання на те, які саме приміщення передаються за цим договором.

Згідно експлікації внутрішніх площ

до плану будівлі “А-підвал” по вул. Пашковського, 21/46 ( т. 1 а. с. 115), сума

площ, вказаних у літ. 13, літ 14, літ 15, літ 16 складає 201, 34 кв. м ( за

інвентаризаційною справою № 29018 спірного будинку ( т. 8 а. с. 10).

З відповіді директора фірми

“Веда-консалтинг” А.С.Полякова ТОВ “Оріль”( т. 2 а.с.22) вбачається, що  при проведенні оцінки вартості об”єкта

приватизації (вбудованих приміщень), розташованого по вул. Пашковського, 21 м.

Маріуполь, були прийняті дані, представлені БТІ м. Маріуполя. Згідно цих даних,

площа приміщень, які підлягали приватизації складала 1 поверх - 177,04 кв. м,

підвальних приміщень - 211,23 кв. м. Загальна площа об”єкта 388, 27 кв. м. На

момент обстеження приміщень вільними були приміщення, які були зайняті

магазином та частина підвальних приміщень. Друга частина підвалу була зайнята

жителями дома під складські приміщення ( літ 13). Оскільки приватизації підлягали

тільки вільні приміщення, оцінка була здійснена саме цих об”єктів. Перелік

конкретних приміщень повинен був приведений у переоформленому паспорті БТІ та

акті прийому-передачі об”єкту згідно договору купівлі-продажу.

З пояснення Фонду (т. 7 а.с. 47)

вбачається, що у експлікації БТІ при розрахунку загальної площі підвалу

допущена помилка на 9,89 кв. м Фактично площа придбаного підвального приміщення

складає 201,34 кв. м, однак експерт оцінив, згідно експлікації до техпаспорту -

211,23 кв. м.

Частина технічного підвалу була

відведена сараями мешканців житлового будинку і відповідно до Закону України

“Про оренду державного та комунального майна” не відносилась до об”єктів

оренди, які підлягають передачі за Законом України “Про приватизацію державного

житлового фонду” від 19.06.1992р. № 2482-ХП, не могла бути об”єктом

приватизації.

Відповідачем 1 РВ ФДМУ в Донецькій

області не доведено суду факту того, що за договором купівлі-продажу № 1354 від

21.12.1995р. він брав на себе зобов”язання продати та передати ТОВ “Оріль”  саме сараї мешканців будинку.

Необґрунтованість включення до

предмету договору площі приміщення № 13 (сараї мешканців) підтверджена

призначенням вказаного приміщення та прямою забороною на відчуження сараїв

мешканців, що передбачено у Законі України “Про приватизацію державного

житлового фонду” від19.06.1992р. № 2482-ХП

Отже, з огляду на викладене, суд

вважає, що до оцінки помилково була включена саме ізольована вільна площа 48,62

кв. м (літ 13 та сходова клітина (інвентаризаційна справа № 29018 спірного

будинку), яка в подальшому була включена до спірного договору.

На дату укладення договору № 1354

від 21.12.1995р. в предмет угоди також увійшла частина підвалу літ 16 пл. 15,59

кв. м, яка не могла бути предметом договору, оскільки ТОВ “Оріль” у цьому

приміщенні ніколи не знаходилося.

Між тим, ТОВ “Оріль” не довело

суду, що на момент покупки воно було розташовано у підвалі літ. 16 пл. 15,59

кв. м.

Рішенням Господарського суду

Донецької області по справі № 1/221пд від 13.05.2002р. за позовом ТОВ “Оріль”

до Міського управління комунального майна м. Маріуполя, приватних підприємців

ОСОБА_1 та ОСОБА_6 та Донецького регіонального відділення фонду державного

майна в Україні про визнання недійсними договорів купівлі-продажу № 70 від

15.10.1999р., № 2238 від 19.10.1999р. нежитлового приміщення, розташованого у

м. Маріуполі, вул. Пашковського, 21, визнано недійсним договір купівлі-продажу

№ 70 від 15.10.1999р., укладений Управлінням міського майна м. Маріуполя та

суб”єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 в частині продажу нежитлового

приміщення 15,54 кв. м, розташованого в м. Маріуполі, вул. Пашковського, 21. В

іншій частині позову щодо підвального приміщення пл. 70,31 кв. м відмовлено,

оскільки позивач не доказав існування у нього права власності на ці приміщення.

Дане рішення набрало чинності.

Між тим, вказане рішення не

підпадає під вимоги ст. 35 ГПК України тому, що в ньому не конкретизовано, в

частині яких саме приміщень підвалу було визнано недійсним договір

купівлі-продажу № 70 від 15.10.1999р., оскільки за висновком експертизи,

проведеної по цій справі, загальна площа усього підвалу, а це  ( приміщення 1, 13-1, П, 14-1, 14-2, 14-3,

14-4, 14-5, 14-6, 14-7, 14-8, 15-1, Ш, 16-1, 16-2, 16-3, 16-4, 16-5, 16-6)

жилого будинку № 21/46 по вул. Пашковського склала 271,65 кв. м.

          Необґрунтованість включення до

предмету договору № 1354 від 21.12.1995р. приміщення № 16 пл. 15,59 кв. м

підтверджується,  крім того, матеріалами

приватизаційної справи, наданої РВ ФДМУ, згідно якої за планом підвалу та

експлікації на нього, приміщення № 16 складалося зі сходової клітки, приміщення

№ 16-1, № 16-2 заг. пл. 15,50 кв. м; реєстрація МКП “Маріупольське БТІ” за

договором № 1354 від 21.12.1995р. приміщення № 16 пл. 15.59 кв. м у складі

зазначених вище приміщень;  листами

відділу з питань Надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення

Орджонікідзевського району м. Маріуполя.

Так, згідно листа начальника штабу

ГО та ЧС Орджонікідзевського району м. Маріуполя від 26.04.1999р. № 26 ( т. 2

а.с. 119) при приватизації підвальних приміщень по вул. Пашковського, 21, ТОВ

“Оріль” було помилково включені у поверховий план МКП “Маріупольське бюро

технічної інвентаризації” сховища ГО 5 класу № 18159 пл. 15,59 кв.м. без

узгодження зі штабом ГО та по ЧС Орджонікідзевського району м. Маріуполя.

           З листа начальника управління з

питань НС та ЦЗН м. Маріуполя від 30.09.2003р.              ( т.2 а.с.167) вбачається, що

підвальне приміщення, яке знаходиться у житловому будинку № 21/46 по вул.

Пашковського в м. Маріуполя раніш було захисною спорудою  5 класу № 18159, обліковою пл. 46 кв. м. Ці

захисні споруди були переведені в фонд простійших укрить.

          Як вбачається з листа № 1 від

28.01.2003р. цього органу ГО, сховища класу № 18159 знаходилося у відомчому

житловому будинку комбінату “Азовсталь” на балансі у ЖКХ “Азовсталь” до

19.12.1997р.,тобто до передачі відомчих будинків до комунальної власності. До

26.11.1998р. це сховище рахувалося як об”єкт цивільної оборони та до

26.11.1998р. штабом цивільної оборони району згоди на передачу в оренду

приміщень сховища нікому не видавалось , ані 

магазин “Ноктюрн” ані  ТОВ ”Оріль”

приміщеннями сховища не користувалися, у тому числі і коридором зі сходовою

кліткою.

          Таким чином,  приміщення № 16  ТОВ “Оріль” за актом прийому-передачі

відповідно до п.3.2 договору не передавалось, що свідчить про те, що право

власності на дане приміщення у відповідача 2 ніколи не виникало.

          Заперечення відповідача 2 ТОВ

“Оріль”  з цього приводу спростовуються

висновком будівельно-технічної експертизи № 4578/22 від 18.10.2004р., де

встановлено, що лівий блок підвалу житлового будинку займали приміщення

бомбосховища та не могли використовуватись магазином під складські приміщення

літ 16-1, 16-2 літ Ш - приміщення входу до сховища, які є його невід”ємною

конструктивною частиною.

Предметом спору є також збільшення

предмету угоди стосовно площі розміром 9,89 кв. м внаслідок арифметичної

помилки, допущеної в експлікації по підвалу будинку, яка спричинила завищення

внутрішньої загальної площі підвалу та, відповідно необґрунтоване включення до

звіту про експертну оцінку вартості приміщення та акту оцінки вартості

інвентарного об”єкта від 18.12.1995р., і як наслідок, до предмету спірного

договору.

Таким чином, факт збільшення

предмету договору № 1354 від 21.12.1995р. в частині площі підвалу 9,89 кв. м

внаслідок допущення арифметичної помилки є безспірним та доведеним матеріалами

справи.

Використання технічного паспорту з

наявною в експлікації помилкою підтверджується листами та поясненнями МКП

“Маріупольське бюро технічної інвентаризації”, а також наявним у матеріалах

справи висновком будівельно-технічної експертизи № 4578/22 від 18.10.2004р.

Згідно листа БТІ від 21.05.2003р. (

т.1 а.с. 127) довідка-характеристика для укладання договору № 1354 не

видавалася, 04.11.1997р. згідно поетажного плану 1992р., наданого ТОВ “Оріль”

була здійснена реєстрація договору купівлі-продажу № 1354 площею 378,38 кв. м.(

приміщення 12,13,14,15,16 ( у складі 16-1 пл. 7,45 кв.м., 16-2 пл. 4,98 кв.м.,

Ш - 3,16 кв.м.), замість зазначених у договорі 388,27 кв. м.

Отже, на підставі викладеного, суд

дійшов висновку про те, що внаслідок порушення порядку та умов приватизації

шляхом викупу, передбаченого діючим Указом Президента України, Регіональним

відділенням Фонду державного майна України в Донецькій області за договором

купівлі-продажу № 1354 від 21.12.1995р. незаконно здійснено відчуження 74,1 кв.

м нежитлової площі підвалу літер А (за інвентаризаційною справою № 29018) ( т.8

а.с.10) житлового будинку № 21/46 по вул. Пашковського в м. Маріуполі, порушено

право комунальної власності на зазначену площу Маріупольської міської ради. При

передачі житлового будинку в комунальну власність саме у територіальної громади

м. Маріуполя в силу закону виникло право власності на вказане приміщення.

Таким чином, з урахуванням площі

першого поверху 177,04 кв. м. площа, яка фактично могла бути приватизована

відповідачем ТОВ “Оріль складає 314,17 кв. м.

Згідно п.п.4, 9 Тимчасових та

перехідних положень Цивільного кодексу України, що набув чинності з

01.01.2004р., законність договору, який оспорюється та був укладений до

набрання чинності цим Кодексом, має вирішуватися відповідно до вимог Цивільного

кодексу, що діяв до 01.01.2004р., тобто згідно до ст. 48 Цивільного кодексу

УРСР ( в редакції 1963р.).

Згідно до ст. 48 ЦК УРСР ( в

редакції 1963р.) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Пунктом 5 Указу Президента України

“Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні” від

30.12.1994р. № 827/94 із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента

України від 02.06.1995р. № 417/95 передбачено, установити, що приміщення, у

яких розташовані приватизовані до набрання чинності цим Указом об”єкти малої

приватизації, та приміщення, зазначені у статті 4 цього Указу, викуповуються

власником приватизованого об”єкта малої приватизації.

Стаття 4 цього Указу стосується

організацій орендарів, товариств покупців, інших юридичних осіб, створених

працівниками орендного підприємства, та не відноситься до ТОВ “Оріль”, оскільки

відповідач 2 не укладав договір оренди.

 Умовам приватизації не відповідає предмет

договору купівлі-продажу № 1354 від 21.12.1995р., порушений порядок та умови

приватизації, внаслідок чого були продані нежилі приміщення, в яких ТОВ “Оріль”

ніколи не знаходилося та право на викуп яких не мала.

Таким чином, позовні вимоги з

урахуванням уточнень прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя в

інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради

про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу № 1354 від

21.12.1995р. є обґрунтованими, доказаними та такими, що підлягають задоволенню.

ТОВ “Оріль спірною частиною

приміщення 74,10 кв. м фактично не користувалося, під час розгляду справи у

суді доказів щодо його користування не надало. Отже з цього приводу суд не

приймає рішення про повернення сторін угоди, що визнано частково недійсною, у

первісний стан.

Посилання відповідача 2 на рішення

Арбітражного суду Донецької області від 13.08.1997р. по справі № 2/4-25пд, яким

було відмовлено у позові прокурора м. Маріуполя в інтересах Фонду державного

майна Донецького відділення до ТОВ “Оріль” про визнання недійсним договору

купівлі-продажу № 1354 від 21.12.1995р., суд не приймає до уваги, оскільки в

даній справі підставою для визнання угоди недійсною були ст.ст. 49, 57 ЦК УРСР(

в редакції 1963р.) та даним рішенням судом встановлено відсутність доказів

укладання договору у порушення ст.ст.49, 57 ЦК УРСР ( в редакції 1963р.).

Отже, вказане рішення не стосується

обставин даної справи та не підпадає під вимоги ст. 35 ГПК України.

Крім того, суд вважає

необгрунтованими твердження відповідача 2 щодо припинення провадження у справі

з посилання на вищевказане рішення, оскільки нормами п.2 ст. 80 ГПК передбачено

припинення провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого

органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж

сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Рішення Господарського суду

Донецької області від 14.11.2002р. по справі                      № 12/671пд за позовом ТОВ “Оріль” до

РВ ФДМУ в Донецькій області про спонукання виконати договір купівлі-продажу №

1354 від 21.12.1995р., яке  не було

оскаржено та набрало чинності не має відношення до даної справи та не підпадає

під вимоги ст. 35 ГПК України,  оскільки

ця справа була розглянута за позовом ТОВ “Оріль” до РВ ФДМУ в Донецькій області

без участі тих осіб, що є сторонами у даній справі.

В силу частини другої ст. 35 ГПК

України, якщо по справі приймають участь інші особи, то для цих сторін факти,

встановлені рішенням суду, поставленим без їх участі, не мають преюдиціального

значення та встановлюються на загальних підставах.

Крім того, слід зазначити, що

вказаним рішенням не встановлено, яка площа підлягає передачі ТОВ “Оріль

приміщення № 16: або пл.15,59 кв. м, яка рахувалася БТІ на момент укладання

договору № 1354 або площа 85,9 кв. м., яку рахувало БТІ у 1998р. Вказання на

конкретну площу приміщення № 16 відсутне у даному рішенні взагалі.

Спір по справі № 35/469пд

стосується позову ТОВ ”Оріль” про визнання недійсними договорів купівлі-продажу

та договору дарування, укладених відносно приміщення № 16.

Постановою ВГСУ від 07.11.2006р.

рішення по справі № 35/469пд від 01.06.2006р. та постанова Донецького

апеляційного господарського суду від 15.08.2006р. по справі                № 35/469пд від 01.06.2006р.

були скасовані та справу направлено на новий розгляд до господарського суду

Донецької області.

Ухвалою суду від 05.12.2007р.

провадження у справі № 35/469пд зупинено до вирішення даної справи.

Суд вважає, що за судові витрати

слід віднести на відповідачів  згідно

вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись

ст.48 ЦК УРСР ( в редакції 1963р.), ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85

Господарського процесуального кодексу України, 

господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги прокурора

Орджонікідзевського району Маріуполя в інтересах держави в особі Управління

міського майна Маріупольської міської ради м. Маріуполь до відповідачів,

Регіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій

області  м. Донецьк та Товариства з

обмеженою відповідальністю “Оріль” м. Маріуполь, за участю третіх осіб, які не

заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Суб”єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 м.Маріуполь, Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2

м.Маріуполь та Суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 м. Маріуполь про

визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1354 від 21.12.1995р.,

посвідченого Четвертою Маріупольською державною нотаріальною конторою

27.12.1995р. за реєстром № 2-6667 в частині продажу Регіональним відділенням

Фонду державного майна України Товариству з обмеженою відповідальністю “Оріль”

74,1 кв.м площі підвалу літер А житлового будинку № 21/46 по вул. Пашковського

в м. Маріуполі, задовольнити.

Визнати недійсним договір

купівлі-продажу № 1354 від 21.12.1995р., посвідчений Четвертою Маріупольською

державною нотаріальною конторою 27.12.1995р. за реєстром № 2-6667 в частині

продажу Регіональним відділенням Фонду державного майна України Товариству з

обмеженою відповідальністю “Оріль” 74,1 кв.м площі підвалу літер А житлового

будинку № 21/46 по вул. Пашковського в м. Маріуполі.

Стягнути з Регіонального відділення

Фонду Державного майна України в Донецькій області ( 83000, м. Донецьк, вул.

Артема, 97, р/р 37187561900001 в УДК у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ

13511245) на користь Державного бюджету України витрати по сплаті державного

мита у сумі 42,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю “Оріль” (87502, Донецька область, м. Маріуполь, вул.

Пашковського 21/46, р/р 26000301360163 у Орджонікідзевському відділенні АК ПІБ

м. Маріуполя, МФО 334389, ЄДРПОУ 13542915) на користь державного бюджету

України витрати по сплаті державного мита у сумі 42, 50 грн.

Стягнути з Регіонального відділення

Фонду Державного майна України в Донецькій області ( 83000, м. Донецьк, вул.

Артема, 97, р/р 37187561900001 в УДК у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ

13511245) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі

59 грн. на користь Державного бюджету                            ( Державний бюджет

м. Донецьк,  Ворошиловський район, ЄДРПОУ

34686537, р/р 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016)

Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю “Оріль” (87502, Донецька область, м. Маріуполь, вул.

Пашковського 21/46, р/р 26000301360163 у Орджонікідзевському відділенні АК ПІБ

м. Маріуполя, МФО 334389, ЄДРПОУ 13542915) витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу у сумі 59 грн. на користь Державного бюджету  ( Державний бюджет м. Донецьк,  Ворошиловський район, ЄДРПОУ 34686537, р/р

31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016)

Стягнути з Регіонального відділення

Фонду Державного майна України в Донецькій області ( 83000, м. Донецьк, вул..

Артема, 97, р/р 37187561900001 в УДК у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ

13511245) на корись Суб”єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) витрати, пов”язані з проведенням

будівельно-технічної експертизи у сумі 215 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю “Оріль” (87502, Донецька область, м. Маріуполь, вул.

Пашковського 21/46, р/р 26000301360163 у Орджонікідзевському відділенні АК ПІБ

м. Маріуполя, МФО 334389, ЄДРПОУ 13542915) на користь Суб”єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) витрати, пов'язані

з проведенням будівельно-технічної експертизи у сумі 215 грн.

Видати накази після набуття

рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено

вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлено та

підписано 30.04.2008р.

          Рішення набирає законної сили у

десятиденний строк з дня його підписання.

Суддя                                                

                        Радіонова

О.О.                              

Надруковано

8 примірників:

1

- до справи

7-сторонам

у справі