Постанова

від 09.06.2008 по справі 10/198пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний

господарський суд

Постанова

Іменем України

09.06.2008

р.                                                                       

справа №10/198пд

Донецький

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Величко  Н.Л.

суддів

Алєєвої  І.В. , М'ясищева  А.М.

за

участю представників сторін:

від

позивача:

Степанчук

О.В. - за дов. від 29.05.2008р.

від

відповідача 1: від

відповідача 2:  від третіх осіб

прокурор

не

з"явились  ОСОБА_4.- директор,

ОСОБА_5. -за дов. № 341 від 06.06.2008р. ОСОБА_6. - за дов.   ОСОБА_7 -посвідчення № 2708

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства

з обмеженою відповідальністю "Оріль" м.Маріуполь

на

рішення господарського суду

 Донецької області

від

30.04.2008

року

по

справі

№10/198пд

(головуючий суддя Радіонова О.О., судді Подколзіна, Л.Д., Новікова Р.Г.)  

за

позовом

Прокурора

Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах державив особі Управління

міського майна Маріупольської міської ради

до

відповідачів   за участю третіх осіб, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору,  на

стороні позивача:

1.Регіонального

відділення Фонду державного майна України в Донецькійобласті м.Донецьк 2.

Товариства з обмеженою відповідальністю ”Оріль”                        м. Маріуполь  1. Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 м. Маріуполь  2. Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_2  м.

Маріуполь  3. Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 м. Маріуполь

про

визнання

недійсним договору купівлі-продажу № 1354 від 21.12.1995р., посвідченого 4-ою

Маріупольською державною нотаріальною конторою 27.12.1995р. за реєстром №

2-6667, в частині продажу Регіональним відділенням Фонду державного майна

України ТОВ ”Оріль” 74,1м2 площі підвалу літер А житлового будинку № 21/46 по

вул. Пашковського в м. Маріуполі

В С Т А Н О В И В:

1.Стислий

виклад суті рішення господарського суду

  15.04.2003 року Прокурор Орджонікідзевського

району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради та

Управління міського майна м. Маріуполь звернувся з позовом до Регіонального

відділення Фонду державного майна України в Донецькій області  та Товариства з обмеженою відповідальністю

”Оріль” м. Маріуполь , за  участю у

справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання недійсним договору

купівлі-продажу №1354 від 21.12.95, відповідно до якого продавець продав, а

покупець купив приміщення площею 388,27 кв.м , розташовані в житловому будинку

№21/46 по вул.Пашковського в м. Маріуполі.

 Рішенням господарського суду від 09.03.2005р.

(судді Приходько І.В., Підченко Ю.О., Сковородіна О.М.) позов прокурора

Орджонікідзевського району м.Маріуполя в інтересах держави в особі Управління

міського майна Маріупольської міської ради до Регіонального відділення фонду

державного майна України по Донецькій області та Товариства з обмеженою

відповідальністю "Оріль" м.Маріуполь (треті особи: СПД ОСОБА_1.; СПД

ОСОБА_2.; СПД ОСОБА_3.) задовольнив та визнав частково недійсним договір

купівлі-продажу №1354 від 21.12.1995р. (т.4л.с.190-193).

Постановою

Донецького апеляційного господарського суду (головуючий Мирошниченко  С.В., судді Гуреєв  Ю.М., Скакун 

О.А.)  від 03.06.2005 рішення

місцевого суду від 09.03.2005 скасовано. В позові прокурору відмовлено. Постанова

мотивована тим, що договір був укладений на підставі чинних актів органу

приватизації та з дотриманням процедури, встановленої Законом України “Про

приватизацію невеликих державних підприємств”.

Постановою

Вищого господарського суду України від 22.11.05р. по справі №10/198пд постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.05р. та рішення

господарського суду Донецької області від 09.03.05р. скасовано, а справу

направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Розпорядженням  заступника голови суду від 23.01.2006р.

(т.5.с.232) для розгляду справи був призначений колегіальний склад суддів:

(головуючий суддя Арсірій Р.О., судді Татенко В.М., Донець О.Є.).

Ухвалою

суду від 26.01.2006р. справа була прийнята до розгляду.

10.03.2006р.

Прокурор Орджонікідзевського району м. Маріуполя уточнив позовні вимоги та

просив  визнати недійсним договір

купівлі-продажу № 1354 від 21.12.1995р., укладений між Регіональним відділенням

Фонду державного майна України і Товариством з обмеженою відповідальністю

”Оріль”, засвідчений 4-ою Маріупольською державною нотаріальною конторою

27.12.1995р. за реєстром № 6667, у частині включення в загальну площу

388,27кв.м і продажу 74,1 кв.м, розташованих у будинку № 21/46 по вул.

Пашковського в м. Маріуполі (т.6л.с.31-40).

Ухвалою

господарського суду Донецької області 

від 11.04.2006р. у справі № 10/198пд (головуючий суддя Арсірій Р.О.,

судді Татенко В.М., Донець О.Є.) позов Прокурора Орджонікідзевського району м.

Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської

міської ради м. Маріуполь залишений без розгляду на підставі п.1 ст.81 ГПК України,

оскільки не доведено, що позовна заява відписана прокурором у справі де

позивачем є державний орган, тобто прокурор не мав права підписувати позовну

заяву в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської

міської ради м. Маріуполь.

Постановою

Донецького апеляційного господарського суду від 21.06.2006 року по справі

№10/198пд (головуючий суддя Стойка О.В., судді Діброви Г.І., Дзюби О.М.)

апеляційне подання Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя та  апеляційні скарги Управління міського майна

Маріупольської міської ради м.Маріуполь Донецької області та Суб"єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_2 м.Маріуполь Донецької області задоволенні.

Ухвала  господарського суду Донецької

області від 11.04.2006р. по справі №10/198пд скасована та  справа  

передана до господарського  суду

Донецької  області для  розгляду 

по суті.

Під

час нового розгляду справа була прийнята до провадження ухвалою від

17.07..2006р. колегією суддів (головуючий суддя Марченко О.А., судді Черноти

Л.Ф., Будко Н.В.) (т.7л.с.1). Неодноразово склад колегії судів змінювався.

Рішенням   господарського  суду 

від 12.02.2007р. (головуючий суддя Марченко О.А., судді Плотніцький

Б.Д., Морщагіна Н.С.) позов задоволений та визнаний частково недійсним договір

купівлі-продажу №1354 від 21.12.1995р. в частині 74,10 м2 від загальної площі

388,27м2 приміщення, що розташоване по вул. Пашковського, 21 у м. Маріуполі,

укладений Регіональним відділенням Фонду Державного майна України у Донецькій

області, м. Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Оріль”, м.

Маріуполь (встановивши її 314,17 м2, у тому числі перший поверх площею 177,04

м2, підвал лит 14, 15 площею 137,13 м2).

Постановою

Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2007 року по справі

№10/198пд (головуючий суддя Волков Р.В.,                    судді Запорощенко М.Д.,

Старовойтова Г.Я.) рішення місцевого суду від 12.02.2007р. залишено без змін

(т.9л.с.87-91).

Постановою

Вищого господарського суду України від 24.07.07р. по справі № 10/198пд рішення

господарського суду Донецької області від 22.02.07р. та постанову Донецького

апеляційного господарського суду від 17.04.07р. скасовано, а справу  передано на новий розгляд до господарського

суду Донецької області (т.9л.с.188-194).

Постанова

Вищого господарського суду України мотивована тим, що судові інстанції не

дослідили рішення судів з чотирьох справ, якими вже були встановлені факти, які

суди встановлювали у даній справі, зокрема рішення господарського суду

Донецької області від 14.11.2002р. у справі № 12/671пд. Під час нового розгляду

справи суду необхідно повністю дослідити обставини справи, надати їм правильну

юридичну оцінку, вказати з яких підстав відхиляються доводи позивача або

відповідача, винести обґрунтоване та законне рішення.

Розпорядженням

заступника голови суду від 07.08.2007р. для розгляду справи на новому розгляді

призначений колегіальний склад суддів: 

головуючий суддя Забарющий М.І., судді Богатир К.В., Гринько С.Ю.)  

Ухвалою

від 07.08.2007р. колегія суддів прийняла справу до провадження (т.10.л.с.2).

Склад

колегії суддів неодноразово змінювався (т.10л.с.72,80).

Ухвалою

господарського суду від 20.12.2007р. по справі № 10/198пд (головуючий суддя

Забарющий М.І., судді Богатир К.В., Ломовцева Н.В.) позов прокурора залишено

без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу

України.

Постановою

Донецького апеляційного господарського суду від 11.02.08р. ухвала

господарського суду Донецької області 

від 20.12.2007р. у справі № 10/198пд скасована, а справа направлена до господарського

суду Донецької області для розгляду по суті.

Розпорядженням

заступника голови суду від 19.02.2008р. для розгляду справи на новому розгляді

призначений колегіальний склад суддів: 

(головуючий суддя Радіонова О.О., судді Мартюхіна Н.О., Новікова Р.Г.

  Розпорядженням заступника голови

господарського суду Донецької області від 04.03.2008р. змінено склад судової

колегії по справі №10/198пд: замість судді Мартюхіної Н.О. призначено суддю

Новікову Р.Г.

          23.04.2008р. прокурор надав уточнення

позовної заяви від 23.03.2006р. № 118/36пр-06 (т.11,а.с.146-155), в яких просив

суд визнати недійсним договір № 1354 від 21.12.1995р., укладений між

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області і

Товариством з обмеженою відповідальністю “Оріль” м. Маріуполь, засвідчений

Четвертою Маріупольською нотаріальною конторою 27.12.1995р. по реєстру № 6667,

у частині включення в загальну площу 388,27 кв. м. і продажу площі 74,10 кв. м,

встановивши, що предметом договору № 1354 від 21.12.1995р. є загальна площа

нежилих приміщень у розмірі 314,17 кв. м, розташованих у будинку № 21/46 по

вул. Пашковського в м. Маріуполі.

Рішення

господарського суду  Донецької

області від 30.04.2008р. у справі № 10/198пд (головуючий суддя Радіонова О.О.,

судді Подколзіна, Л.Д., Новікова Р.Г.) позовні вимоги прокурора

Орджонікідзевського району Маріуполя в інтересах держави в особі Управління

міського майна Маріупольської міської ради м. Маріуполь задоволенні.

Визнано

недійсним договір купівлі-продажу № 1354 від 21.12.1995р., посвідчений

Четвертою Маріупольською державною нотаріальною конторою 27.12.1995р. за

реєстром № 2-6667 в частині продажу Регіональним відділенням Фонду державного

майна України Товариству з обмеженою відповідальністю “Оріль” 74,1 кв.м площі

підвалу літер А житлового будинку № 21/46 по вул. Пашковського в м. Маріуполі.

Стягнуто

з Регіонального відділення Фонду Державного майна України в Донецькій області

на користь Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита у сумі

42,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у

сумі 59 грн.

Стягнуто

з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оріль” на користь державного бюджету

України витрати по сплаті державного мита у сумі 42, 50 грн. та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59 грн.

Стягнуто

з Регіонального відділення Фонду Державного майна України в Донецькій на корись

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м.Маріуполь,

витрати, пов'язані з проведенням будівельно-технічної експертизи у сумі 215

грн.

Стягнуто

з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оріль”,                           м. Маріуполь, на

користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м.

Маріуполь витрати, пов'язані з проведенням будівельно-технічної експертизи у

сумі 215 грн.

Загальний

строк розгляду справи склав 5 років 15 днів, а на новому розгляді 2 місяці

11днів.

2.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення

Не

погодившись з прийнятим рішенням суду від 30.04.2008р. відповідача 2,

Товариство з обмеженою відповідальністю ”Оріль”, м. Маріуполь,  подав апеляційну скаргу  в якій просить його скасувати  та у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна

скарга мотивована тим, що рішення прийнято судом з порушенням діючого

законодавства та протирічить фактичним обставинам справи.

Посилається

на те, що прокурор подав позов проти держави України в особі її органу -

Регіонального відділення Фонду державного майна України. Жоден нормативний

документ не надає прокурору права звертатися з позовом до держави.

Вважає,

що прокурор не навів доказів у чому були порушені інтереси держави, коли

власник державного майна - Регіональне відділення Фонду державного майна

України продав приміщення ТОВ "Оріль". Продавець виконував завдання

держави - передав у приватну власність об'єкт нерухомості який не є прибутковим

для держави, держава отримала за цей об'єкт гроші. Ціну об'єкту встановлював

експерт, ТОВ "Оріль" вчасно розрахувалось з державою за придбаний

об'єкт нерухомості.

Зазначає,

що діюче законодавство України (ст.ст. 229-234 ЦК, Постанова Пленуму Верховного

Суду України №3 від 28.04.1978р. зі змінами від 25.12.1992р., 25.05.1998р.)

встановлює повний обсяг випадків коли угода може бути визнана недійсною.

Недійсними мають бути визнані угоди, що були здійсненні під впливом помилки,

оману, насилля, злочинної змови, тяжких обставин, без наміру створити правові

наслідки.

Вважає,

що ніхто не має права розширювати цей перелік -ні прокурор, ні органи місцевого

самоврядування, а ні суд. Жодної з цих ознак не зміг навести прокурор.

Посилається

на те, що в матеріалах справи наявне рішення арбітражного суду Донецької

області по справі 2/4-25 пд від 13.08.1997р. яке набуло законної сили

(т.9,а.с.115). Цим рішенням прокурору міста Маріуполя було відмовлено у позові,

так як прокурор не надав доказів, що угода купівлі-продажу № 1354 від

21.12.1995р. була укладена під впливом омани, насилля, погрози, злочинної змови

продавця з покупцем (абз. 4 стор.3 рішення). Факт встановлений рішенням

господарського суду при розгляді справи не встановлюється знов при розгляді

других спорів за участю тих самих сторін (ст. 35 ГПК України).Скаржник вважає,

що по суті прокурор звернувся з тим самим позовом який був розглянутий

Арбітражним судом Донецької області у 1997 році.

Також

посилається на рішення Господарського суду Донецької області від 14.11.2002р.

по справі № 12/671 пд (т.9,а.с.120), котрим господарський суд зобов'язав

регіональне відділення Фонду державного майна України в Донецькій області

передати ТОВ "Оріль" нежитлове приміщення, купівлю-продаж якого

оскаржує прокурор. Це рішення також набуло законної сили.

На

думку скаржника, прокурор та позивач не приймають до уваги рішення

господарського суду Донецької області, яке є обов'язковим для виконання всіх

громадян та установ України.

Зазначає,

що прокурор у своєму позові просить визнати недійсним договір купівлі-продажу №

1354 від 21.12.1995р. в частині продажу ТОВ "Оріль" 74,1 м2 площі

підвалу літер А житлового будинку № 21/46 по вулиці Пашковського в місті Маруполі.

Однак апелянт зазначає, що ТОВ "Оріль" не купувало підвал за літером

А, тому не може бути відповідачем за цим позовом.

Господарський

суд Донецької області сам розтлумачив позовні вимоги прокурора - це той самий

підвал, який ТОВ "Оріль" придбало за іншим літером. Вважає, що суд не

має право уточнювати позовні вимоги замість позивача. Якщо позовні вимоги не

відповідають дійсності, вони взагалі не можуть бути розглянуті судом.

Також

зазначає, що ст. 1 ГПК України надає особам право звертатися до Господарського

суду за захистом своїх порушених прав та інтересів, що означає, що тільки та

особа, права та інтереси якої були порушені має право бути позивачем.

Вважає,

що позивач, Управління міського майна Маріупольської міської ради, на даний

момент не має майнових прав на об'єкт нерухомості про який йдеться у справі,

тому що продав цей об'єкт нерухомості приватному підприємцю. Тому не зрозуміло

які майнові права та інтереси захищає Управління міського майна Маріупольської

міської ради у даному судовому процесі, якщо воно таких прав за законом не має.

Управління

міського майна Маріупольської міської ради не надало суду доказів про те що

воно було власником спірного об'єкту нерухомості у минулому. Управління

міського майна не має документу про те, що спірне не житлове приміщення було

передане державою у комунальну власність.

3.Доводи

викладені у відзиві на апеляційну скаргу

Позивач

вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду

законним та обґрунтованим. Зазначає, що площа, яка увійшла у договір

купівлі-продажу № 1354 у частині площі 74,1 кв. м, це приміщення № 13 розміром

48,62 кв.  (сараї жильців), № 16 -15,59

кв.м та 9,89 кв. м, помилково включена у результаті підрахування площі БТІ.

 Внаслідок порушення порядку та умов

приватизації шляхом викупу РВ ФДМУ в Донецькій області за спірним договором

незаконно здійснено відчуження 74,1 кв. м нежитлової площі підвалу, чим

порушено право комунальної власності на зазначену площу Маріупольської міської

ради.

Вважає,

що були порушенні норми закону, а саме ст. 5 Указу Президента України № 827/94

від 20.12.19994р. “Про заходи по прискоренню процесу малої приватизації в

Україні” та п.4 ст.6 Закону України “Про приватизацію невеликих державних

підприємства (малу приватизацію)"

Прокурор

підтримав доводи та заперечення позивача.

          02.06.2008р. відповідачем 1,

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області м.

Донецьк, надано клопотанням  про слухання

справи без участі його представника за наявними матеріалами справи, у

зв"язку з виробничою завантаженістю.     

Представник

третіх осіб надав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що скарга є

необґрунтованою та посилається на те, що при укладанні договору купівлі-продажу

№ 1354від 21.12.19995р. були порушені порядок та умови приватизації,

передбачені ст. 5 Указу Президента України № 827/94 від 20.12.19994р. “Про

заходи по прискоренню процесу малої приватизації в Україні”. Крім того,

пояснив, що помилково в експлікації внутрішніх приміщень підвалу будинку було завищено

загальну площу на 9,89 кв. м.

Рішення

у справі 12\671пд не підпадає під вимоги ст..35 ГПК України.

Позиція

апелянта про неможливість пред'явлення позову прокурором до державних

органів,суперечить нормам діючого законодавства.

4.Апеляційною

інстанцією встановлено:

4.1.Обставини,

які відповідно до ст.35 ГПК України звільнені від доказування.

Рішенням  Арбітражного суду Донецької області у справі

№ 2\4-25 від 13.08.97р. за позовом Прокурора м. Маріуполя в інтересах

Донецького Регіонального Фонду  держмайна

України до відповідача ТОВ «Оріль»про визнання договору купівлі-продажу

нежитлового приміщення, яке знаходиться у м. Маріуполі по вул. Пашковського,21

недійсним на підставі ст.49,57 ЦК України встановлено:

Товариство

покупців громадян України, утворене трудовим колективом магазину

"Оріль", на конкурсі по продажу об'єктів  міської власності викупило майно

ліквідованого державного підприємства магазину "Ноктюрн", яке

знаходиться за адресою м. Маріуполь вул.. Пашковського,21.

За

умовами конкурсу та у відповідності з Указом Президента України №827 від

30.12.94р. майно продавалося з орендою приміщення строком на 10 років. Умови

конкурсу були опубліковані у газеті «Приазовский рабочий»27.05.1995р.

Спірне

приміщення знаходиться на першому поверсі та у підвальному приміщенні трьох

поверхового житлового будинку по вул. Пашковського 21/46 у м. Маріуполі.

Товариство

покупців громадян України утворили Товариство з обмеженою відповідальністю

“Оріль”, яке зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Маріупольської

міської ради № 673р від 10.08.1995р.

ТОВ

“Оріль” звернулося до АП "Азовсталь" з претензіями від 10.08.95р.та

27.10.95р. про надання оренди приміщення терміном на 10 років,оскільки

приміщення знаходилося на балансі ЖКХ "Азовсталь" та знаходилося у

загальнодержавній власності. Комбінат "Азовсталь" відмовив ТОВ

“Оріль” у оренді листом від 3.11.95р.

Донецьке

регіональне відділення Фонду держмайна України видав наказ №6105 від

10.11.95р.,яким дозволив приватизацію шляхом викупу приміщень власникам

приватизованих об'єктів малої приватизації відповідно до Указу Президента

України № 827\94 від 30.12.94р. “Про заходи щодо прискорення процесів малої

приватизації в Україні”

У

наказі зазначено приміщення орендуєме ТОВ “Оріль”,хоча у заяві зазначено, що

ТОВ “Оріль” просить укласти договір оренди або надати згоду на приватизацію

приміщення розташованого за адресою м. Маруіполь,вул. Пашковського,21

19.12.95р.

процес приватизації було завершено шляхом продажу згідно договору

купівлі-продажу №1354, який нотаріально посвідчений 27.12.95р.

ТОВ

“Оріль” став власником об'єкта приватизації у відповідності до ст. 24 Закону

«Про малу приватизацію».

Рішенням

господарського суду Донецької області по справі № 1\221пд від 13.05.02р. за

позовом ТОВ “Оріль” до відповідачів Міського управління комунального майна м.

Маріуполь, приватного підприємця ОСОБА_1 м. Маріуполь, приватного підприємця

ОСОБА_2. м. Маріуполь  про визнання

недійсними договорів купівлі-продажу № 70 від 15.10.99р., №2238 від 19.10.99р.

нежитлового приміщення розташованого за адресою м. Маріуполь вул.

Пашковського,21 встановлено:

21.12.95р.

Донецьке регіональне відділення Фонду державного майна України продав ТОВ

“Оріль” нежитлове приміщення площею 388,27кв.м.,розташоване у м. Маріуполі,вул.

Пашковського,21 про що укладено договір №1354. Згідно з актом прийому передачі

від 5.02.96р. приміщення було передане покупцю та видано реєстраційне

свідоцтво.

Згідно

з експлікацією на нежитлові будинки регіональним відділенням ФДМУ продано

177,04 кв.м. на першому поверсі та 211,23кв.м підвальних приміщень.

У

рішенні судом зроблено висновок про те,що позивач не довів права власності на

підвальне  приміщення площею 70,31

кв.м. 

Відповідно

до ст. 35 ГПК України для суду обов'язкові факти встановлені судом підчас

розгляду справи ,тому висновки суду у конкретній справі не є обов'язковими при

розгляді інших справ.

Рішенням

Господарського суду Донецької області від 14.11.2002р. по справі  № 12/671пд (т.1,а.с.88-89), яке  не було оскаржено та набрало чинності, позов

ТОВ “Оріль” до РВ ФДМУ в Донецькій області про спонукання виконати договір

купівлі-продажу № 1354 від 21.12.1995р. був задоволений та  РВ ФДМУ в Донецькій області зобов'язано

виконати умови договору купівлі-продажу від 21.12.1995р. № 1354 та передати ТОВ

"Оріль" нежитлові приміщення за літ.16 розташовані за адресою: м.

Маріуполь, вул. Пашковського, 21 за актом прийому-передачі.

Цим

рішенням встановлено:

18.12.1995р.

РВ ФДМУ затверджено акт оцінки нежитлового приміщення,яке займає ТОВ

"Оріль".Вартість нежитлового приміщення складає 12605010 тис.карб.

Між

регіональним відділенням ФДМУ та ТОВ “Оріль” було укладено договір№1354

купівлі-продажу приміщення,згідно якого останньому у власність передавалося

приміщення площею 388,27 кв.м. за адресою м. Маріуполь вул. Пашковського, 21.

Характеристика

приміщень надана у технічному паспорті,який видається бюро технічної

інвентаризації.

5.02.1996р.

між сторонами був підписаний акт прийому-передачі, яким сторони підтвердили

передачу приміщення вартістю 12605010 тис.карб.,факт сплати за це приміщення

грошових коштів,та що передача майна проводилася відповідно до договору

купівлі-продажу №1354 від 21.12. 1995р.

Згідно

експлікації внутрішніх площ до плану будівлі «А-1,подвал»по вул.

Пашковського,21 сума площ вказаних в лит.14,лит.15,лит.16 складає 211,23 кв.м.

Експерт

здійснював оцінку зазначених приміщень,при визначені ціни приміщення,

приміщення були вільні на час проведення приватизації.

Згідно

доказів долучених до матеріалів справи встановлено:

Документи,

в яких визначено “приміщення по вул. Пашковського 21/46” та “по вул.

Пашковського 21” стосуються одного і того ж приміщення.

Листом

від 06.02.1996р. № 09-476 Донецьке регіональне відділення Фонду державного

майна України звернулося до начальника ЖКГ "Азовсталь" про зняття з

балансу приміщення та передачі його новому власнику, у зв'язку з укладанням

договору купівлі-продажу  № 1354 та акту

приймання-передачі від 05.02.1995р. на приміщення, орендуєме ТОВ

"Оріль", яке розташоване за адресою: м. Маріуполь, по вул.

Пашковського, 21 (т.1,а.с.77).

          Маріупольською міською радою прийнято рішення

від 19.11.1997р. № 289/3 «Про передачу відомчого жилого фонду металургійного

комбінату "Азовсталь" на баланс місцевим радам за яким ВАТ

"Металлургійний комбінат "Азовсталь" повинен був передати

відомчий житловий фонд у кількості 261 житловий будинок загальною площею

23,9тис.кв.м. у строк до 1.01.98р. Згідно з додатком №1 до цього рішення  відомчий житловий будинок № 21/46 по вул.

Пашковського м. Маріуполя  включений у

перелік  житлових будинків, які підлягали

передачі на баланс місцевих рад.

            Згідно зі зведеним актом

приймання-передачі основних фондів від 19.12.1997р. ВАТ "Металлургійний

комбінат "Азовсталь" передав АП "Азовжитлосервіс" житловий

фонд у кількості 201 будинку загальною площею 172,0тис.кв.м.

         Відповідно до довідки ЖКП

“Азовжилкомплекс” по інвентарній картці № 217 обліку основних засобів значиться

будинок по вул. Пашковського, 21/46, що обслуговується  ЖЄУ № 2 у складі комунальної власності

(т.2,а.с.94-97).

Стосовно

площі першого поверху приміщення, яка складає 177,04 кв.м між сторонами спору

не має.

Згідно

даних МКП “Маріупольське бюро технічної інвентаризації” , які містяться в

матеріалах справи та інвентарної справи № 29018 від 17.03.1959р. на житловий

будинок № 21/46 по вул. Пашковського (т.8,а.с.2-127), зміни в поверхові плани

підвалу будинку та плану першого поверху будинку до січня 1998р. не вносились.

Станом

на 1995р. площа приміщень підвалу житлового будинку складала:

№ 1

сходова клітка -4,5 кв.м;

№

13-1 -сараї та коридор -44.12 кв.м

№ П-

сходова клітка -3,58 кв.м.;

№

14-1 -склад -20,09 кв.м.;

№

14-2 -склад -22, 13 кв.м;

№

14-3 -коридор -17,4 кв.м;

№

14-4 -склад 13,76 кв.м.;

№

14-5 -склад -15,12 кв.м.;

№

14-6 -коридор -4, 32 кв.м.;

№

14-7- склад -17,0 кв. м.;

№

14-8 -склад -13,84 кв.м.;

№

15-1 -сарай -9,89 кв.м;

№ Ш-

сходова клітка -3,16 кв.м;

№

16-1 -сарай -7,45 кв.м;

№

16-2 -сарай -4, 98 кв.м

Разом

по всьому підвалу 201, 34 кв. м , що складає різницю 9,89 кв. м  від 211,23 кв. м

Наведена

експлікація зазначається в оціночному акті МКП “Маріупольське бюро технічної

інвентаризації” від 18.11.1992р., в якому відображені відомості з оціночного

акту МКП “Маріупольське бюро технічної інвентаризації” від 17.03.1959р.

Наведене підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи № 4578/22

від 18.10.2004р. ( т.4 а.с.14-21).

21.12.1998р.

між Управлінням міського майна м. Маріуполя (органом уповноваженим управляти

комунальною власністю територіальної громади м. Маріуполя) та СПД ОСОБА_8. (в

подальшому ОСОБА_1.) був укладений договір купівлі-продажу № 474 патенту на

право оренди нежитлового приміщення загальною площею 85,90 кв.м, що розташоване

у підвальному приміщенні (літ А-3, прим. 16, ком. 1-6Ш) по вул. Пашковського,

21 у м. Маріуполі (т.1,а.с.45).

15.10.1999р.

між Управлінням міського майна м. Маріуполя та СПД ОСОБА_1 був укладений

договір купівлі-продажу № 70 нежитлового приміщення літ.А-3 ,розташованого за

адресою м. Маріуполь,                           

вул. Пашковського, 21\48 загальною площею 85,90 кв. м (т.1,а.с.48-52). У

п.1.1.договору купівлі-продажу не конкретизовано, які приміщення згідно з

експлікацією є об'єктом купівлі-продажу.

19.07.2000р.

ОСОБА_1. та ОСОБА_2. уклали договір купівлі-продажу б/н на приміщення за літ.

16 ( а не літ. А-3,як за договором купівлі-продажу №70) загальною площею 85,90

кв.м (т.1,а.с.53).

Рішенням

господарського суду Донецької області по справі № 1/221пд від 13.05.2002р.

договір купівлі-продажу № 70 визнано недійсним в частині продажу нежитлового

приміщення 15,54 кв. м. (т.1,а.с.86-87).

28.12.2002р.

ОСОБА_2. подарувала ОСОБА_2. нежитлове приміщення (яке складається з

нежитлового приміщення літ.А-1, підвалу літ.А-1/п) загальною площею 110,5 кв.

м, що розташоване у м. Маріуполі по вул. Пашковського, 21/46 (т.1,а.с54).

Відповідно

до свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. є суб'єктами

підприємницької діяльності (т.1,а.с.103-105).

Господарським

судом ухвалою від 10.10.2003р. по справі було призначено будівельно-технічну

експертизу для вирішення питання щодо наявної площі спірного приміщення. З

висновків будівельно-технічної експертизи від 18.10.2004р. (т,4,а.с.14-60)

встановлено, що державне підприємство “Магазин “Ноктюрн” площею 177,04 кв.м

могло використовувати підвал загальною пл. 137,13 кв. м.

Відповідно

до того ж висновку експертизи, загальна площа підвалу з урахуванням помилки,

припущеної у підрахуванні площі підвального приміщення, складає 201,34 кв. м.

Тобто,

крім центральної частини підвалу площею 137,13 кв. м, що розташована під першим

поверхом магазину та має з нього окремий вхід, на час приватизації об'єкта  було інвентаризовано лівий блок підвалу

площею 15,59 кв. м -частина бомбосховища ( літ 16-1,16-2 літ 11 та правий блок

площею 48,62 кв. м -сараї мешканців будинку (літ №13).

У

висновку експертизи зазначено,що приміщення бомбосховища  були переведені у підвальні приміщення ,але

дату переведення встановити не можливо.

Згідно

листа БТІ від 21.05.2003р. ( т.1 а.с. 127) довідка-характеристика для укладання

договору № 1354 не видавалася, 04.11.1997р. згідно поетажного плану 1992р.,

наданого ТОВ “Оріль” була здійснена реєстрація договору купівлі-продажу № 1354

площею 378,38 кв. м.( приміщення 12,13,14,15,16 ( у складі 16-1 пл. 7,45 кв.м.,

16-2 пл. 4,98 кв.м., Ш -3,16 кв.м.), замість зазначених у договорі 388,27 кв.

м.

Згідно

експлікації внутрішніх площ до плану будівлі “А-підвал” по вул. Пашковського,

21/46 ( т.1, а.с.115), сума площ, вказаних у літ. 13, літ 14, літ 15, літ 16

складає 201,34 кв.м за інвентаризаційною справою № 29018 спірного будинку (т.8,

а.с.10).

Згідно

листа начальника штабу ГО та ЧС Орджонікідзевського району м. Маріуполя від

26.04.1999р. № 26 (т.2, а.с.119) при приватизації підвальних приміщень по вул.

Пашковського, 21, ТОВ “Оріль” було помилково включені у поверховий план МКП

“Маріупольське бюро технічної інвентаризації” сховища ГО 5 класу № 18159 пл.

15,59 кв.м. без узгодження зі штабом ГО та по ЧС Орджонікідзевського району м.

Маріуполя.

З

листа начальника управління з питань НС та ЦЗН м. Маріуполя від 30.09.2003р.

(т.2,а.с.167) вбачається, що підвальне приміщення, яке знаходиться у житловому

будинку № 21/46 по вул. Пашковського в м. Маріуполя раніш було захисною

спорудою  5 класу № 18159, обліковою пл.

46 кв. м. Ці захисні споруди були переведені в фонд простійших укрить.

Як

вбачається з листа № 1 від 28.01.2003р. (т.4,а.с.148-149) цього органу ГО,

сховища класу № 18159 знаходилося у відомчому житловому будинку комбінату

“Азовсталь” на балансі у ЖКХ “Азовсталь” до 19.12.1997р., тобто до передачі

відомчих будинків до комунальної власності. До 26.11.1998р. це сховище

рахувалося як об'єкт цивільної оборони та до 26.11.1998р. штабом цивільної

оборони району згоди на передачу в оренду приміщень сховища нікому не

видавалось , ані  магазин “Ноктюрн” ані  ТОВ ”Оріль” приміщеннями сховища не

користувалися, у тому числі і коридором зі сходовою кліткою.

5.Мотиви,

з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови:

Судова

колегія вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають

значення для справи, викладені у рішенні висновки, не відповідають фактичним

обставинам справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, тому

підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні

позовних вимог Прокурору Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах держави

в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради.

Відповідно

до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Касаційна

інстанція у постанові від 24.07.2007р. вказувала, що під час нового розгляду

справи суду необхідно дослідити рішення судів з чотирьох справ, якими вже були

встановлені факти, що суди встановлювали під час розгляду справ між тими ж

сторонами, зокрема рішення господарського суду Донецької області від

14.11.2002р. у справі № 12/671пд.

Відповідно

до ст. 11112    ГПК України вказівки, що містяться у

постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду.

Відповідно

до ч.1, 2 ст.35 ГПК України обставини, визнані господарським судом

загальновідомими,не потребують доказування.

Факти,

встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує

господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при

вирішенні інших спорів,в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд

першої інстанції оцінюючи рішення господарського суду Донецької області від

13.05.2002 р. у справі № 1/221пд, рішення господарського суду Донецької області

від 14.11.2002 у справі № 12/671пд, рішення господарського суду Донецької

області від 13.08.1997 р. у справі № 2/4-25пд, рішення Господарського суду

Донецької області від 01.06.2006 р. у справі № 35/469пд, щодо встановлення

обставин, які звільнені від доказування і які мають значення для розгляду даної

справи,  прийшов до помилкового висновку,

що ці рішення не стосуються даної справи пославшись на ч.2 ст.35 ГПК України.

Як

встановлено судовою колегією при дослідженні цих рішень,  рішення у справі № 1/221пд, у справі №

12/671пд, у справі № 2/4-25пд, стосуються 

приміщення, яке було продано за договором № і 1354, який є предметом

даної справи, сторонами у цих справах виступали у справі № 2/4-25пд позивач

Прокурор м. Маріуполя в інтересах Донецького регіонального відділення ФДМУ та

ТОВ "Оріль" предметом позову є визнання недійсним договору

купівлі-продажу №1354, у справі №1\221 позивач ТОВ "Оріль" до

відповідачів Міського управління майна м. Маріуполь, приватний підприємець

ОСОБА_1., приватний підприємець ОСОБА_3 Донецьке регіональне відділення фонду

держмайна предметом позову є захист права власності на приміщення, у справі

12\671 від 14.11.02р. позивач ТОВ "Оріль" відповідач РВ ФДМУ

предметом позову є належне виконання умов договору купівлі-продажу №1354, всі

перелічені позивачі та відповідачі за виключенням Прокурора м. Маріуполя є

учасниками цього процесу,тому обставини встановлені зазначеними рішеннями суду

повинні були враховані судом першої інстанції, як такі, що не підлягають

доведенню.

Частина

2 ст. 2 ГПК України зобов'язує прокурора самостійно визначити, в чому полягає

порушення інтересів держави та обґрунтувати необхідність їх захисту, а також

визначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у

спірних відносинах.

Інтереси

держави є відмінними від інтересів інших учасників суспільних відносин і даючи

офіційне тлумачення положень ст. 2 ГПК України Конституційний Суд України у

Рішенні від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення

справи у суді є заява, у якій прокурор обґрунтовує порушення чи загрозу

порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати

відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до ст.ст.6, 7, та

143 Конституції України потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого

самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а не

підприємства, установи і організації, незалежно від їх підпорядкування і форми

власності.

Відповідно

до  п. п. 1.1, 2.1 Положення про

Управління міського майна, з урахуванням внесених змін від 22.03.2005р. № 957,,

Управління є виконавчим органом міської ради та йому підзвітне, виконує від

імені та в інтересах територіальних громад повноваження по володінню,

користуванню та розпорядженню об'єктами прав комунальної власності ”.

Позовна

заява про недійсність частково укладеної між Донецьким регіональним відділенням

Фонду державного майна України та ТОВ "Оріль" в частині продажу

підвальних приміщень літер А площею 74,1кв.м.угоди на підставі ст.48 ЦК України

прокурором вмотивована тим, що угода укладена з порушенням порядку та умов

приватизації, продані приміщення не підлягали приватизації шляхом викупу згідно

п.5 Указу Президента України № 827/94 від 30.12.1994р. "Про заходи щодо

прискорення процесу малої приватизації", оскільки фактично не займалися

ТОВ "Оріль", чим порушено право комунальної власності на зазначену

площу Маріупольської міської ради.

Судова

колегія дійшла висновку що спірна угода не порушує право комунальної власності

на зазначену площу у особі Маріупольської міської влади та Управління міського

майна з огляду на таке:

Відповідно

до ст.31, ст.32 Закону України "Про власність", який діяв на момент

укладення спірної угоди, до державної власності в Україні належать

загальнодержавна (республіканська) власність і власність

адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

Рішенням

Арбітражного суду Донецької області від 13.08.1997р. по справі № 2/4-25пд

(т.1,а.с.74-76) встановлено, що  житловий

будинок № 21/46 по вул. Пашковського в м. Маріуполя з вбудованими нежилими

приміщеннями належав до загальнодержавної власності і обліковувався на балансі

балансі у ЖКГ комбінату  “Азовсталь”.

Донецьке

регіональне відділення Фонду державного майна України видало наказ № 6105 від

10.11.1995р., яким дозволило викуп приміщень власникам приватизованих об'єктів

малої приватизації відповідно з  Указом

Президента України № 827/94 від 30.12.1994р. "Про заходи щодо прискорення

процесу малої приватизації", у тому числі приміщення, яке розташоване за

адресою: м. Маріуполь, вул., Пашковського, 21 -покупець ТОВ "Оріль".

ТОВ

"Оріль" стало власником об'єкта приватизації відповідно до ст.24

Закону України "Про малу приватизацію"

Сторони

визнають, що саме Донецьке регіональне відділення Фонду державного майна

України є органом, який від імені держави вправі був відчужувати об'єкти

загальнодержавної власності в процесі приватизації.

05.02.06р.

актом приймання передачі майно за договором №1354 було передано у власність

ТОВ"Оріль" та підтверджено проведення повного розрахунку за придбаний

об'єкт.

Листом

від 06.02.1996р. № 09-476 Донецьке регіональне відділення Фонду державного

майна України звернулося до начальника ЖКГ "Азовсталь" про зняття з

балансу приміщення та передачі його новому власнику, у зв'язку з укладанням

договору купівлі-продажу  № 1354 та акту

приймання-передачі від 05.02.1995р. на приміщення, орендуєме ТОВ

"Оріль", яке розташоване за адресою: м. Маріуполь, по вул.

Пашковського, 21 (т.1,а.с.77).

Відповідно

до ст.128 ЦК України, яка діяла на момент купівлі-продажу, право власності у

набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не

передбачено законом або договором.

Згідно

з п.1.2 договору № 1354 право власності на приміщення переходить до покупця з

моменту підписання акту приймання-передачі.

Таким

чином, приміщення загальною площею 388,27кв.м у м. Маріуполі по вул.

Пашковського,21 перейшло у власність ТОВ "Оріль" 5.02.1996р. і

припинилося з цього моменту право загальнодержавної власності на це майно.

Передача

у комунальну власність на підставі рішення міськради   згідно зі зведеним актом приймання-передачі

основних фондів від 19.12.1997р. від ВАТ "Металлургійний комбінат

"Азовсталь" до АП "Азовжитлосервіс" житлового будинку по

вул. Пашковського, 21/46, та обслуговування цього будинку  ЖЄУ № 2 у складі комунальної власності

(т.2,а.с.94-97) не свідчить про намір передати у комунальну власність нежитлові

приміщення площею 388,27 кв.м., проданих за договором №1354 ТОВ

"Оріль", оскільки в рішенні та акті приймання-передачі йдеться про

передачу з державної у комунальну власність саме житлового фонду до якого не

житлові  вбудовані приміщення, які

належать на праві колективної чи приватної власності іншим особам не входять.

  Крім того, згідно Положення про порядок

передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що

перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні

підприємств, установ та організацій, який затверджений  Постановою Кабінету Міністрів України від 6

листопада 1995 р. № 891 акт прийому передачі є додатком до цього порядку. У

акті прийому-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність

передбачена передача окремим рядком підвальних та інших нежитлових приміщень з

посиланням на кількість квадратних метрів кожного з них.

Як

вбачається до матеріалів справи доданий зведений акт прийому-передачі основних

фондів від 19.12.1997р. (т.2,а.с.96) в якому зазначено, що житловий фонд у

кількості 201 будинок загальної площею 172,0 тис.кв.м балансовою вартістю 25

979 572,331грн. був переданий на баланс Орендного підприємства

"Азовжитлосервіс". Цей акт по своїй формі не відповідає зразку акта,

який міститься у додатку до Положення про порядок передачі в комунальну

власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному

господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та

організацій. Іншого акту прийому-передачі, в якому передаються у встановленому

порядку підвальні приміщення будинку № 21 по вул. Пашковського, 21 у м.

Маріуполі до комунальної власності до матеріалів справи не надано.

За таких

підстав, судова колегія вважає, що позов заявлений прокурором неправомірно в

інтересах  держави в особі Управління

міського майна Маріупольської міської ради, оскільки  у позивача не має майнових прав на нежиле

приміщення площею 388,27кв.м. про який йдеться у справі.

У

судовому засіданні прокурор, позивач та представник третіх осіб зазначили, що

укладений договір купівлі-продажу № 1354 від 21.12.1995р. у частині відчуження

74,1 кв. м нежитлової площі підвалу літер А 

суперечить п. 5 Указу Президента України “Про заходи щодо прискорення

процесів малої приватизації в Україні“ 

від 30.12.1994р. № 827/94 та Закону України “Про приватизацію невеликих

державних підприємства (малу приватизацію", ,тому є недійсним в силу

ст.48, ст.60 ЦК України (у редакції 1963р.).

Згідно

п.п.4,9 Тимчасових та перехідних положень Цивільного кодексу України, що набув

чинності з 01.01.2004р., законність договору, який оспорюється та був укладений

до набрання чинності цим Кодексом, має вирішуватися відповідно до вимог

Цивільного кодексу, що діяв до 01.01.2004р., тобто згідно до ст. 48 Цивільного

кодексу УРСР ( в редакції 1963р.).

Згідно

до ст. 48 ЦК УРСР ( в редакції 1963р.) недійсною є та угода, що не відповідає

вимогам закону.

Відповідно

до ст.60 ЦК УРСР (в редакції 1963р.) недійсні частини угоди не спричиняють

недійсності інших іі часин, якщо можна припустити, що угода була б зроблена і

без включення недійсності її частини.

Згідно

п. 5 Указу Президента України “Про заходи щодо прискорення процесів малої

приватизації в Україні ” від 30.12.1994р. № 827/94, приміщення, у яких

розташовані приватизовані до набрання чинності цим Указом об'єкти малої

приватизації, та приміщення, зазначені у статті 4 цього Указу, викуповуються

власником приватизованого об'єкта малої приватизації.

Матеріалами

справи та попередніми рішеннями господарського суду Донецької області у справах

№ № 2/4-25пд,  № 1/221пд, № 12/671пд

встановлений факт, що ТОВ "Оріль", на конкурсі по продажу об'єктів  міської власності викупило майно

ліквідованого державного підприємства магазину "Ноктюрн", яке

знаходиться за адресою м. Маріуполь вул. Пашковського,21.

За

умовами конкурсу та у відповідності з Указом Президента України №827 від

30.12.94р. майно продавалося з орендою приміщення строком на 10 років. ТОВ

“Оріль” зверталося до АП "Азовсталь" з претензіями від 10.08.95р.та

27.10.95р. про надання оренди приміщення терміном на 10 років,оскільки

приміщення знаходилося на балансі ЖКХ "Азовсталь" та знаходилося у

загальнодержавній власності. Комбінат "Азовсталь" відмовив ТОВ “Оріль”

у оренді листом від 3.11.95р. ТОВ “Оріль” звернулося з  заявою до РВ ФДМУ у якому зазначив, що ТОВ

“Оріль” просить укласти договір оренди або надати згоду на приватизацію

приміщення розташованого за адресою м. Маруіполь, вул. Пашковського,21

Донецьке

регіональне відділення Фонду держмайна України видав наказ №6105 від

10.11.95р.,яким дозволив приватизацію шляхом викупу приміщень власникам

приватизованих об'єктів малої приватизації відповідно до Указу Президента

України № 827/94 від 30.12.94р. “Про заходи щодо прискорення процесів малої

приватизації в Україні”, у тому числі ТОВ "Оріль".

Прокурор

вважає порушенням процедури приватизації та підставою для визнання договору

недійсним, ту обставину, що при підрахунку площі проданих нежилих приміщень

було допущено помилку, що площа підвальних приміщень складає разом по всьому

підвалу 201, 34 кв.м, що складає різницю 9,89 кв. м  від 211,23 кв. м, що підтверджено висновком

судової експертизи, що на момент укладення договору підвальне приміщення літ.16

не могло бути приватизоване, оскільки було визначене як бомбосховище.

Але

ці обставини не можуть вважатися підставою для визнання укладеної угоди

недійсною на день подання позову (4.04.2003р.), оскільки арифметична помилка у

підрахунку площі не є підставою для визнання угоди недійсною у цій частині,тим

більш, що рішенням у справі № 1/221пд від 13.05.02р. встановлено згідно з

експлікацією на житлові будинки, яка була надана Регіональним відділенням ФДМУ

площа підвальних приміщень складає 211,23 кв.м. Арифметична помилка допущена у

підрахунках загальної площі є підставою для внесення змін до укладеного

договору за ініціативою сторін.

На

момент звернення прокурора з позовом спірні приміщення вже не мали статусу

бомбосховища. Згідно висновку судової експертизи визначити конкретну дату

переведення приміщень бомбосховища у звичайне підвальне приміщення неможливо у

зв'язку з відсутністю документів, рішенням суду у справі в № 12/671пд від

14.11.2002р встановлено, що на момент проведення оцінки підвальних приміщень

для продажу у 1995р. ці приміщення були вільними.

За

таких підстав, доводи прокурора та позивача про те, що умовам приватизації не

відповідає предмет договору купівлі-продажу № 1354 від 21.12.1995р., порушений

порядок та умови приватизації, не відповідає обставинам справи та фактам, які

вже були встановлені рішеннями господарського суду Донецької області.

Керуючись

ст.99, ст.101,ст.102, п.2 ст.103, п.1,4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського

процесуального кодексу України судова колегія, -

П

О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ”Оріль” м. Маріуполь

задовольнити.

Рішення

господарського суду Донецької області 

від 30.04.2008р. у справі № 10/198пд скасувати.

У

позові Прокурору Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах держави в

особі Управління міського майна Маріупольської міської ради до Регіонального

відділення Фонду державного майна України в Донецькій області  та Товариства з обмеженою відповідальністю

”Оріль” м. Маріуполь, за  участю у справі

в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання недійсним договору купівлі-продажу

№1354 від 21.12.1995р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду

державного майна України по Донецькій області і Товариством з обмеженою

відповідальністю “Оріль” м. Маріуполь, у частині включення в загальну площу

388,27 кв.м. і продажу площі 74,10 кв.м, встановивши, що предметом договору №

1354 від 21.12.1995р. є загальна площа нежилих приміщень у розмірі 314,17 кв.м,

розташованих у будинку № 21/46 по вул. Пашковського в м. Маріуполі, відмовити.

Постанова

набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може

бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку

через апеляційний господарський суд.

Головуючий          Н.Л. 

Величко

Судді:          І.В. 

Алєєва

          А.М. 

М'ясищев

Постанова підписана

13.06.2008р.

Надруковано 11

примірників:

  4 -сторонам по  справі

  3 -третім особам

  1 - прокурору

          1 - у справу

           1-господарському суду                                                                                                                                                       

1-апеляц..господ. суду