Постанова

від 19.09.2011 по справі 2а-3671/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІ СТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2011 року 2а-3671/11/1070

приміщення суду за адресо ю: м. Київ, бул. Лесі Українки , 26, зал судових засідань № 1022

час прийняття постанови: 13 год. 53 хв.

Київський окружний адміні стративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М .

при секретарі - Воронюк М.М.

за участю представників ст орін

від позивача: ОСОБА_2 (за дові реністю)

від відповідача 1: ОСОБА_3 (за д овіреністю)

від відповідача 2: не прибув

розглянувши у відкритому с удовому засіданні адмініст ративну справу

за позовом

до

про Білоцерківської об' єднаної державної податково ї інспекції Київської област і

Приватного підприємств а «Градбудсервіс»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінв ест С-ЛТД»

стягнення коштів за нік чемним правочином,

В С Т А Н О В И В:

Білоцерківська об' єднана державна податкова ін спекція Київської області (д алі по тексту - позивач) звер нулася до Київського окружно го адміністративного суду з позовом до Приватного підпри ємства «Градбудсервіс» (далі по тексту - відповідач 1), Тов ариства з обмеженою відповід альністю «Техноінвест С-ЛТД» (далі по тексту - відповідач 2) про стягнення коштів, отрим аних за нікчемним правочином в розмірі 3 592 354,00 грн.

В обґрунтування позо вних вимог позивач зазначив, договір укладений між відпо відачами не зумовлений харак тером виробничої або іншої г осподарської діяльності, оск ільки має на меті виключно фо рмування первинних документ ів, які дають змогу зменшити п одаткову базу та здійснити н езаконну мінімізацію сплати податків, а тому є нікчемним в ідповідно до вимог чинного з аконодавства України. Крім т ого, як зазначив представник позивача, вчинений ПП «Градо будсервіс»та ТОВ «Техноінве ст»правочин не відповідає ко нституційним основам правоп орядку у сфері господарюванн я, що ґрунтуються на дотриман ні суб' єктом господарюванн я актів законодавства, не від повідає економічній, зокрема , податковій, політиці держав и, яка спрямована на забезпеч ення дотримання принципу соц іальної справедливості при о податкуванні, що в цілому об' єктивно призводить до поруше ння інтересів держави та сус пільства. Відтак, на думку пре дставника ДПІ, укладений від повідачами договір, вчинено з метою, яка завідомо супереч ить інтересам держави і сусп ільства, водночас суперечить моральним засадам суспільст ва, а тому згідно з частиною 1 с татті 203, статті 215 Цивільного к одексу України, є нікчемним.

З урахуванням клопот ання про уточнення позовних вимог, просив суд стягнути з П П «Градобудсервіс»кошти в су мі 3 592 354 грн., як вартість майна, отриманого за нікчемним прав очином.

Ухвалою Київського окруж ного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року відкрито п ровадження у справі та призн ачено справу до судового роз гляду на 22 серпня 2011 року.

У судове засідання, признач ене на 22 серпня 2011 року, з' явив ся представник відповідача 1 . Представник позивача та від повідача 2 у судове засідання не з' явились, у зв' язку з чи м та враховуючи приписи стат ті 128 Кодексу адміністративно го судочинства України суд в ідклав розгляд справи на 5 вер есня 2011 року.

У судовому засіданні, призн аченому на 5 вересня 2011 року, су дом оголошено перерву до 12 вер есня 2011 року.

У судовому засіданні пред ставник позивача позовні вим оги підтримав повністю, про сив суд позов задовольнити.

Представник відповідача 1 заперечив проти заявлених п озовних вимог.

Представник відповідача 2 я вку своїх представників в су дові засідання не забезпечив , хоча про час та місце розгляд у справи був повідомлений на лежним чином. У зв' язку з нез ' явленням представників ві дповідача та ненаданням витр ебуваних доказів розгляд спр ави відкладався, ухвала про п ризначення розгляду справи т а повістки направлялися відп овідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного дер жавного реєстру юридичних ос іб та фізичних осіб-підприєм ців. Відповідно до змісту час тини 2 статті 17, частини 1 статті 18 Закону України «Про державн у реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємц ів»та з урахуванням положень частини 8 статті 35 Кодексу адм іністративного судочинства України така адреса вважаєт ься достовірною, а повістка, н аправлена за нею, врученою юр идичній особі.

Відповідно до положень ста тті 128 Кодексу адміністративн ого судочинства України спра ва вирішується на підставі н аявних в ній доказів.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представників пози вача та відповідача 1, всебічн о і повно з' ясувавши фактич ні обставини, на яких ґрунтує ться позов, оцінивши докази, я кі мають юридичне значення д ля розгляду справи і вирішен ня спору по суті, врахувавши н орми закону, які діяли на моме нт виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає вст ановленими наступні обстави ни та відповідні їм правовід носини.

Приватне підприємство «Г радобудсервіс»зареєстрова не відділом державної реєстр ації Виконавчого комітету Бі лоцерківської міської ради 2 3 березня 2001 року.

На податковому обліку в Біл оцерківській об' єднаній де ржавній податковій інспекці ії Київської області перебув ає з 29 березня 2001 року. Свідоцтв о про реєстрацію платника по датку на додану вартість від 30.03.2001р. № 14163878.

Як вбачається з мате ріалів справи, Білоцерківськ ою об' єднаною державною под атковою інспекцією Київсько ї області відповідно до нака зу від 27.01.2011р. № 75 проведено докум ентальну позапланову невиїз ну перевірку ПП «Градобудсер віс»з питань дотримання вимо г податкового законодавства за період з 01.04.2003р. по 30.09.2010р., за рез ультатами якої складено акт 166/23-011/00951770 від 05.04.2011р. ( далі по тексту - Акт перевірки).

Відповідно до висновків А кту перевірки позивачем вста новлено, що ПП «Градобудсерв іс» порушено вимоги підпункт у 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпунку т 5.2.1 пункту 5.2 статті 5,підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.6.1 пункту 5.6 статті 5, підпункут 5.7.1 пункту 5.7 статті 5, абзацу 4 під пункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, пун кту 10.1 статті 10, підпункту 11.2.1 пун кту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, в результаті чого занижено п одаток на прибуток у періоді , що перевірявся, на суму 787876 грн ., у тому числі: за 4 квартал 2007 ро ку на суму 49 332 грн., у 2008 році на су му 738 544 грн., занижено відємне зн ачення об' єкта оподаткуван ня податком на прибуток за 2009 р ік на суму 21 159 грн., за 3 квартали 2010 роуц на суму 5 769 грн.; підпункт у 7.4.5, пункту 7.4, пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 1 68/97-ВР, в результаті чого заниже но податок на додану вартіст ь всього на уму 598 726 грн., у тому ч ислі, за липень 2008 року на 583 109 гр н., за серпень 2008 року на 15 617 грн.

Частиною 2 статті 19 Конститу ції України передбачено, що о ргани державної влади та орг ани місцевого самоврядуванн я, їх посадові особи зобов' я зані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосі б, що передбачені Конституці єю та законами України.

Відповідно до частини 3 стат ті 2 Кодексу адміністративно го судочинства України у спр авах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб' є ктів владних повноважень адм іністративні суди перевіряю ть, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноваж ень та у спосіб, що передбачен і Конституцією та законами У країни; з використанням повн оваження з метою, з якою це пов новаження надано; обґрунтов ано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення д ля прийняття рішення (вчинен ня дії); безсторонньо (неупере джено); добросовісно; розсудл иво; з дотриманням принципу р івності перед законом, запоб ігаючи несправедливій дискр имінації; пропорційно, зокре ма з дотриманням необхідного балансу між будь-якими неспр иятливими наслідками для пра в, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких сп рямоване це рішення (дія); з ур ахуванням права особи на уча сть у процесі прийняття ріше ння; своєчасно, тобто протяго м розумного строку.

З урахуванням вищез азначеного, суд вважає за нео бхідне зазначити наступне.

Правовідносини, що виникл и у зв' язку з формуванням пл атником податку на додану ва ртість податкового кредиту в регульовано Законом України «Про податок на додану варті сть»вiд 03.04.1997р. № 168/97-ВР в редакції , чинній на час здійснення гос подарських операцій (далі по тексту - Закон України вiд 03.04. 1997р. № 168/97-ВР).

Як вбачається з матеріалів справи, 16 червня 2008 року між від повідачем 1 та відповідачем 2 у кладено договір підряду № ТС -08\06-14 про виконання будівельно -оздоблювальних робіт.

На виконання умов договору підряду № ТС-08\06-14 про виконання будівельно-оздоблювальних р обіт від 16.06.2008р. відповідачем 1 в ідображено у бухгалтерськом у та податковому обліку прид бання у відповідача 2 підрядн их робіт, про що складено акти приймання виконання підрядн их робіт на загальну суму 3 421 956 грн., в тому числі ПДВ - 2 851 630 гр н.

Виконання зазначено го договору підтверджується наступними документами:

- локальний кошторис № 2-4-1 на офіси 124,7 кв.м;

- локальний кошторис № 2-2-4 на електроосвітлення та вн утрішнє електрообладнання;

- локальний кошторис № 2-4-6 на опалення (корег);

- локальний кошторис № 2-4-5 на внутрішнє електроосві тлення;

- локальний кошторис № 2-2-2 на водопровід В1п;

- локальний кошторис № 2-1-1 на будівельні роботи прод уктового магазину 463,5 кв.м.;

- локальний кошторис № 2-3-6 на опалення (корег);

- локальний кошторис № 2-3-5 на електроосвітлення;

- локальний кошторис № 2-3-3 на водопровід;

- локальний кошторис № 2-3-1 на будівельні роботи прод уктового магазину 463,5 кв.м.;

- локальний кошторис № 2-2-3 на каналізацію К3;

- локальний кошторис № 7-1-1 на благоустрій в межах діля нки;

- локальний кошторис № 2-1-2 на будівельні роботи - ДОД (фарбування фасадів);

- локальний кошторис № 7-1-1 на благоустрій;

- локальний кошторис № 2-1-1 на будівельні роботи (вироб ничий корпус);

- локальний кошторис № 2-1-1 на будівельні роботи вище 0 ,0 м (багатоквартирний житлови й будинок);

- довідка про вартість виконаних підрядних робіт з а липень 2008 року на суму 93 702 грн.;

- довідка про вартість виконаних підрядних робіт з а липень 2008 року на суму 20307936 грн. ;

- довідка про вартість виконаних підрядних робіт з а липень 2008 року на суму 1981836 грн.;

- платіжне доручення в ід 04.08.2008р. на суму 1642440 грн.;

- платіжне доручення в ід 07.07.2008р. № 37 на суму 198183 грн.;

- платіжне доручення в ід 18.07.2008р. № 38 на суму 1658028,60 грн.;

- податковою накладн ою від 31.07.2008р. № 310722;

- податковою накладн ою від 18.07.2008р. № 180708;

- податковою накладн ою від 08.07.2008р. № 80712;

- податковою накладн ою від 31.07.2008р. № 310721;

Оплата товару ТОВ «Те хноінвест С-ЛТД»підтверджує ться інформацією щодо руху к оштів по рахунку, відкритого в АППБ «Аваль»з 29 березня 2001 ро ку.

На думку позивача, укл адений між «Градбудсервіс» т а ТОВ «Техноінвест С-ЛТД» дог овір є нікчемний, в зв' язку з чим позивач просить стягнут и все отримане за вказаним до говором в дохід держави.

Відтак, предметом суд ового розгляду в даній адмін істративній справі є стягнен ня коштів та речей, отриманих за договором, який, на думку п озивача, є нікчемним.

Порядок визнання пра вочину недійсним регулюєтьс я Цивільним кодексом України та Господарським кодексом У країни.

Відповідно до частин и 1 статті 202 Цивільного кодекс у України правочином є дія ос оби, спрямована на набуття, зм іну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чиннос ті правочину.

Так, відповідно до час тини 1 статті 203 Цивільного код ексу України зміст правочину не може суперечити цьому Код ексу, іншим актам цивільного законодавства, а також морал ьним засадам суспільства.

Частиною 2 статті 203 Цив ільного кодексу України вста новлено, що особа, яка вчиняє п равочин, повинна мати необхі дний обсяг цивільної дієздат ності.

Згідно з частиною 3 ста тті 203 Цивільного кодексу Укра їни волевиявлення учасника п равочину має бути вільним і в ідповідати його внутрішній в олі.

Відповідно до частин и 4 статті 203 Цивільного кодекс у України правочин має вчиня тися у формі, встановленій за коном.

Частиною 5 статті 203 Цив ільного кодексу України пере дбачено, що правочин має бути спрямований на реальне наст ання правових наслідків, що о бумовлені ним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено , що підставою недійсності пр авочину є недодержання в мом ент вчинення правочину сторо ною (сторонами) вимог, які вста новлені частинами першою - тр етьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є п равочин, якщо його недійсніс ть встановлена законом (нікч емний правочин). У цьому разі в изнання такого правочину нед ійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочи н може бути визнаний судом ді йсним. Якщо недійсність прав очину прямо не встановлена з аконом, але одна із сторін або інша заінтересована особа з аперечує його дійсність на п ідставах, встановлених закон ом, такий правочин може бути в изнаний судом недійсним (осп орюваний правочин).

Таким чином, відповід но до вимог Цивільного кодек су України, підставами недій сності правочину є:

- суперечність змісту право чину Цивільному кодексу Укра їни, іншим актам цивільного з аконодавства, а також мораль ним засадам суспільства;

- вчинення правочину особою , яка не має необхідного обсяг у цивільної дієздатності;

- відсутність вільного воле виявлення учасника правочин у та відповідності його внут рішній волі;

- правочин, що укладається, н е спрямований на реальне нас тання правових наслідків, що ним обумовлені;

- правочин, що вчиняється ба тьками (усиновлювачами), супе речить правам та інтересам ї хніх малолітніх, неповнолітн іх чи непрацездатних дітей.

Загальні умови уклад ання договорів, що породжуют ь господарські зобов' язанн я, встановлений статтею 179 Гос подарського кодексу України .

Так, відповідно до час тини 7 статті 179 Господарськог о кодексу України господарсь кі договори укладаються за п равилами, встановленими Циві льним кодексом України з ура хуванням особливостей, перед бачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорі в.

Відповідно до частин и 1 статті 207 Господарського ко дексу України господарське з обов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечи ть інтересам держави і суспі льства, або укладено учасник ами господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції ( спеціальної правосуб'єктнос ті), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного о ргану державної влади визнан о судом недійсним повністю а бо в частині.

Таким чином, серед під став недійсності оспорювани х зобов' язань, передбачених Господарським кодексом Укра їни, законодавець виділяє на ступні:

- невідповідність вимогам з акону;

- вчинення з метою, яка завід омо суперечить інтересам дер жави і суспільства;

- укладення їх учасниками го сподарських відносин з поруш енням хоча б одним із них госп одарської компетенції (спеці альної правосуб' єктності).

Згідно з частиною 1 ста тті 208 Господарського кодексу України якщо господарське з обов'язання визнано недійсни м як таке, що вчинено з метою, я ка завідомо суперечить інтер есам держави і суспільства, т о за наявності наміру в обох с торін - у разі виконання зоб ов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням с уду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання одні єю стороною з другої сторони стягується в доход держави в се одержане нею, а також все на лежне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержан е нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане ос танньою або належне їй на від шкодування виконаного стягу ється за рішенням суду в дохо д держави.

Цивільне законодавст во України передбачає презум пцію правомірності правочин у (стаття 204 Цивільного кодекс у України). Якщо недійсність п равочину прямо не встановлен а законом, але одна із сторін а бо інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених зак оном, такий правочин може бут и визнаний судом недійсним (о спорюваний правочин). До оспо рюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру ство рення правових наслідків, як і обумовлювалися цим правочи ном. Фіктивний правочин визн ається судом недійсним (стат тя 234 ЦК України).

Вирішуючи спір про за стосування наслідків нікчем ного правочину, суд повинен з 'ясувати наявність тих обста вин, з якими закон пов'язує виз нання угод недійсними і наст ання відповідних юридичних н аслідків.

До угод, укладених з ме тою, завідомо суперечною інт ересам держави і суспільства , зокрема, належать угоди, спря мовані на приховування фізич ними та юридичними особами д оходів від оподаткування.

За вчинення правочин у з метою, яка завідомо супер ечить інтересам держави і су спільства, застосовуються са нкції, передбачені частиною 1 статті 208 Господарського код ексу України. Для стягнення т аких санкцій є необхідною на явність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо су перечить інтересам держави і суспільства.

Суд звертає увагу на т е, що, обґрунтовуючи нікчемні сть укладеного між сторонами договору, представник позив ача посилався на наступні фа кти:

- пояснення директора та зас новника ТОВ «Техноінвест С-Л ТД»ОСОБА_4 викладені в поя сненнях, відповідно до яких н іякого відношення до реєстра ції даного підприємства не м ає, про фінансово-господарсь ку діяльність підприємства н ічого не знає, будь-яких докум ентів не підписувала, будь-як их ліцензій на зайняття певн ими видами господарської дія льності відповідно до проток олу допиту від 01.12.2010р. не мала;

- висновок почеркознавчого дослідження № 160 від 02.08.2010р., яким підтверджено, що підписи в ра хунках-фактурах, видаткових та податкових накладних вико нані не ОСОБА_4, а іншою осо бою.

Враховуючи вищезазна чене, суд звертає увагу на нас тупне.

Відповідно до частин и 4 статті 70 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и обставини, які за законом по винні бути підтверджені певн ими засобами доказування, не можуть підтверджуватися нія кими іншими засобами доказув ання, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає сп ору.

Частиною 1 статті 70 Код ексу адміністративного судо чинства України визначено, щ о належними є докази, які міст ять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до ро згляду докази, які не стосуют ься предмету доказування.

Предметом доказуванн я є обставини, якими обґрунто вуються позовні вимоги чи за перечення або які мають інше значення для вирішення спра ви (причини пропущення строк у для звернення до суду тощо) т а які належить встановити пр и ухваленні судового рішення у справі (частина 1 статті 138 Ко дексу адміністративного суд очинства України).

Суд звертає увагу на т е, що в даній адміністративні й справі, позивачем, який поси лається на нікчемність уклад еного між відповідачами дого вору та просить застосувати наслідки нікчемного правочи ну, повинно бути надано належ ні докази на обґрунтування н ікчемності укладеного право чину.

Крім того, для визнанн я правочину недійсним на тій підставі, що його укладено з м етою завідомо суперечною інт ересам держави та суспільств а, суд досліджує в чому конкре тно полягало завідомо супере чна інтересам держави і сусп ільства мета укладення право чину, якою із сторін і в якій м ірі виконано правочин, а тако ж вину сторін у формі умислу.

Під наявністю умислу у сторін (сторони) правочину с уд розуміє те, що вони (вона), ви ходячи з обставин справи, усв ідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправніс ть правочину, який укладався , і суперечність його мети інт ересам держави та суспільств а і прагнули або свідомо допу скали настання протиправних наслідків.

Враховуючи вищезазна чене, суд звертає увагу на те, що представником позивача на підтвердження позиції щодо фіктивності оскаржуваного п равочину не надано, як того ви магають положення чинного за конодавства України, належни х доказів, які б свідчили про т е, що документи, виписані на ви конання договору, були сфаль сифікованими, як і не надано д оказів притягнення до відпов ідальності (в тому числі крим інальної) відповідних посадо вих осіб у зв' язку з занесен ням до звітності даних, що не в ідповідають дійсності.

Необґрунтованими суд вважає посилання представни ка позивача на протокол допи ту директора та засновника Т ОВ «Техноінвест С-ЛТД», з огля ду на наступне.

Відповідно до статті 84 Кримінально-процесуальног о кодексу України при провад женні слідчих дій під час дос удового слідства і дізнання, в судових засіданнях суду пе ршої інстанції та апеляційно го суду ведуться протоколи.

В протоколі про кожну слідчу дію повинні бути зазн ачені: місце і дата його склад ання; посади і прізвища осіб, щ о проводять дію; прізвища осі б, які брали участь у проведен ні слідчої дії, адреси цих осі б; роз'яснення їх прав і обов'я зків; зміст проведеної слідч ої дії, час її початку і закінч ення; всі істотні для справи о бставини, виявлені при викон анні даної слідчої дії. З мето ю нерозголошення даних про о собу, щодо якої застосовані з аходи безпеки, у протоколах с лідчих дій, передбачених ста ттями 95, 96, 107, 145, 170, 171, 173 та 176 цього Коде ксу, обмежуються відомості п ро цю особу в порядку, передба ченому статтею 523 цього Кодекс у (стаття 85 Кримінально-процес уального кодексу України).

Статтею 145 Кримінально -процесуального кодексу Укра їни визначено, що про кожний д опит обвинуваченого слідчий складає протокол з додержан ням вимог статті 85 цього Кодек су.

В протоколі допиту за значаються місце і дата допи ту; посада та прізвище особи, я ка проводила допит, і осіб, які були присутні при допиті; час початку і закінчення допиту ; прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рік, місяць, д ень і місце його народження; г ромадянство, національність , освіта, сімейний стан, місце роботи, рід занять або посада , місце проживання, судимість обвинуваченого та інші відо мості про нього, що виявлятьс я необхідними за обставинами справи. Показання обвинувач еного та відповіді на постав лені йому запитання викладаю ться в першій особі і по можли вості дослівно. По закінченн і допиту слідчий пред'являє п ротокол обвинуваченому для п рочитання. За проханням обви нуваченого він може бути про читаний йому слідчим, про що з азначається в протоколі. Обв инувачений має право вимагат и доповнення протоколу і вне сення до нього поправок. Ці до повнення і поправки підлягаю ть обов'язковому занесенню в протокол. Протокол підписую ть обвинувачений і слідчий. Я кщо протокол написаний на кі лькох сторінках, обвинувачен ий підписує кожну сторінку о кремо. Якщо в допиті обвинува ченого брали участь прокурор , експерт, спеціаліст, перекла дач, захисник або інші особи, в они також підписують протоко л (стаття 145 Кримінально-проце суального кодексу України).

В той же час, відповідн о до частини 2 статті 74 Криміна льно-процесуального кодексу України показання обвинувач еного, в тому числі й такі, в як их він визнає себе винним, під лягають перевірці. Визнання обвинуваченим своєї вини мож е бути покладено в основу обв инувачення лише при підтверд женні цього визнання сукупні стю доказів, що є в справі.

Згідно з статтею 65 Кри мінально-процесуального код ексу України доказами в крим інальній справі є всякі факт ичні дані, на підставі яких у в изначеному законом порядку о рган дізнання, слідчий і суд в становлюють наявність або ві дсутність суспільно небезпе чного діяння, винність особи , яка вчинила це діяння, та інш і обставини, що мають значенн я для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюють ся: показаннями свідка, показ аннями потерпілого, показанн ями підозрюваного, показання ми обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами , протоколами слідчих і судов их дій, протоколами з відпові дними додатками, складеними уповноваженими органами за р езультатами оперативно-розш укових заходів, та іншими док ументами.

Таким чином, поясненн я директора ТОВ «Техноінвест С-ЛТД» зафіксовані в протоко лі допиту, є лише одним із засо бів доказування в кримінальн ій справі, однак вони не є нале жними документами, які встан овлюють відповідні юридичні факти.

В розумінні кримінал ьно-процесуального законода вства України, належними зас обами, які б підтверджували в ідповідні юридичні факти (зо крема, вину службових осіб ТО В «Техноінвест С-ЛТД»у фальс ифікації бухгалтерських чи і нших документів), є відповідн і судові рішення, що набрали з аконної сили.

Відтак, необґрунтова ним є посилання представника позивача на протокол допиту директора ТОВ «Техноінвест С-ЛТД», як на доказ нікчемност і укладеного між відповідача ми правочину.

Стосовно посилання п редставника позивача на висн овок почеркознавчого дослід ження № 160 від 02.08.2010р., суд вважає з а необхідне зазначити наступ не.

Як випливає зі змісту дослідницької частини зазна ченого експертного висновку , експерт дійшов висновку, що п ідписи від імені ОСОБА_4 й мовірно не нею, а іншою особою з наслідуванням підпису ОС ОБА_4

Відтак, суд звертає у вагу на те, що вказаний виснов ок почеркознавчого дослідже ння № 160 від 02.08.2010р. містить лише п рипущення експерта, який про водив почеркознавче дослідж ення, однак не встановлює фак тів, які мають юридичне значе ння.

Крім того, висновок ек сперта, відповідно до статті 65 Кримінально-процесуальног о кодексу України є лише одни м із засобів доказування та а налізується поряд з іншими д оказами у справі.

В той же час, частиною 4 статті 75 Кримінально-процесу ального кодексу України вста новлено, що висновок експерт а для особи, яка провадить діз нання, слідчого, прокурора і с уду не є обов'язковим, але незг ода з ним повинна бути мотиво вана у відповідних постанові , ухвалі, вироку.

За таких обставин, ана ліз наданих суду доказів сві дчить про те, що позивачем не д оведено належним чином, в чом у саме полягала завідомо суп еречна інтересам держави і с успільства мета укладання до говору між відповідачами, і ч и була вона спрямована на фор мування первинних документі в, які дають змогу зменшити по даткову базу та здійснити не законну мінімізацію сплати п одатків, а також наявність в д іях відповідачів вини у форм і умислу.

Суд також звертає ува гу на те, що, як зазначено в Пос танові Пленуму Вищого господ арського суду України від 25 ли пня 2002 року «Про заходи щодо за безпечення однакового і прав ильного застосування законо давства про податки», доказа ми спрямованості умислу суб' єкта оспорюваних угод на при ховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, докази про визн ання недійсними в установлен ому чинним законодавством по рядку установчих (статутних) документів, про неподання по даткової звітності до органі в державної податкової служб и, про скасування державної р еєстрації суб'єкта підприємн ицької діяльності та інше.

Позивачем не надано д оказів визнання недійсними у становчих документів відпов ідачів, не зазначено доказів , які б свідчили, що відповідач ем-1 та відповідачем-2 не сплач ено податки за договором.

Таким чином, проаналі зувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавств а України, суд приходить до ви сновку про те, що представник ом позивача не надано жодних належних доказів на підтвер дження нікчемності укладено го відповідачами договору.

Частиною 1 статті 11 Код ексу адміністративного судо чинства України визначено, щ о розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здій снюється на засадах змагальн ості сторін та свободи в нада нні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх пе реконливості, а частиною 1 ста тті 71 Кодексу адміністративн ого судочинства України зазн ачено, що кожна сторона повин на довести ті обставини, на як их ґрунтуються її вимоги та з аперечення.

Відповідно до частини 1 ст атті 9 Кодексу адміністратив ного судочинства України, су д при вирішенні справи керує ться принципом законності, в ідповідно до якого: 1) суд вирі шує справи відповідно до Кон ституції та законів України, а також міжнародних договор ів, згода на обов' язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інш і нормативно-правові акти, пр ийняті відповідним органом н а підставі, у межах повноваже нь та у спосіб, передбачені Ко нституцією та законами Украї ни.

Відповідно до статті 70 Коде ксу адміністративного судоч инства України належними є д окази, які містять інформаці ю щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду доказ и, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які з а законом повинні бути підтв ерджені певними засобами док азування, не можуть підтверд жуватися ніякими іншими засо бами доказування, крім випад ків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно частини 1 статті 71 Ко дексу адміністративного суд очинства України кожна сторо на повинна довести ті обстав ини, на яких ґрунтуються її ви моги та заперечення, крім вип адків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Код ексу передбачено, що в адміні стративних справах про проти правність рішень, дій чи безд іяльності суб' єкта владних повноважень обов' язок щодо доказування правомірності с вого рішення, дії чи бездіяль ності покладається на відпов ідача, якщо він заперечує про ти адміністративного позову .

Оцінивши докази, я кі є у справі, за своїм внутріш нім переконанням, що ґрунтує ться на їх безпосередньому, в себічному, повному та об' єк тивному дослідженні, та врах овуючи, що податковим органо м недоведена неправомірніст ь та нікчемність укладеного між ПП «Градобудсервіс»та ТО В «Техноінвест С-ЛТД»договор у, а тому, виходячи за межі зая влених позовних вимог, систе много аналізу положень закон одавства України та доказів, наявних у матеріалах справи , адміністративний позов Біл оцерківської об' єднаної де ржавної податкової інспекці ї Київської області задоволе нню не підлягає.

Відповідно до частин и 2 статті 94 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и якщо судове рішення ухвале не на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноваже нь, суд присуджує всі здійсне ні нею документально підтвер джені судові витрати з Держа вного бюджету України (або ві дповідного місцевого бюджет у, якщо іншою стороною був орг ан місцевого самоврядування , його посадова чи службова ос оба).

Керуючись статтями 9, 69-72, 94, 158-1 63 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністр ативного позову відмовити.

Постанова набирає законн ої сили після закінчення стр оку подання апеляційної скар ги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі п одання апеляційної скарги по станова, якщо її не скасовано , набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного пров адження або набрання законно ї сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на поста нову суду подається до Київс ького апеляційного адмініст ративного суду через Київськ ий окружний адміністративни й суд протягом десяти днів з д ня її проголошення, а в разі пр оголошення лише вступної та резолютивної частини постан ови або прийняття постанови у письмовому провадженні - п ротягом десяти днів з дня отр имання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Постанова у повному обсязі виготовлена < Дата >.