Рішення

від 22.07.2008 по справі 13/103-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/103-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-05-65

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 липня 2008 р.                                    Справа 13/103-08

Господарський суд Вінницької області  у складі:

Головуючий  суддя                             С. Тісецький

Секретар судового засідання              Л. Новожилова

Представники :

позивача :      Башинський В.П., Перевознюк Ю.М.  

відповідача:   Малашкін М.А.

Місце розгляду справи: приміщення суду, кімн. №1115.

розглянувши справу за позовом Малого приватного підприємства "Руслана" (21004, вул. Липовецька, 1, м. Вінниця, код 13337853) до Виконавчого комітету Вінницької міської ради (21050, вул. Соборна, 59, м. Вінниця) про визнання права власності на самовільне будівництво, -          

В С Т А Н О В И В:

Посилаючись на Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України позивач просить визнати за Малим приватним підприємством "Руслана" право власності на самочинно побудовані будівлі складів, що розташовані по вул. Липовецькій, 1 в м. Вінниці та відображені у виготовленому 07.12.07 КП "ВООБТІ" технічному паспорті:

- за літерою "І", що складаються з приміщень: 1-1 склад –257,7 кв.м., 1-2 побутова кімната –3,1 кв.м., всього загальною площею 260,8 кв.м., в т.ч. основна –257,7 кв.м., допоміжна –3,1 кв.м.;

-  за літерою "К", що складаються з приміщень: 1-1 склад –351,8 кв.м., 1-2 кабінет –6,2 кв.м., 1-3 побутова кімната –6,4 кв.м., всього загальною площею 364,4 кв.м., в т.ч. основна –358,0 кв.м., допоміжна –6,4 кв.м.;

- за літерою "Л", що складаються з приміщень: 1-1 склад –198,7 кв.м., всього загальною площею 198,7 кв.м., в т.ч. основна –198,7 кв.м.;

- за літерою "М", що складаються з приміщень: 1-1 склад –445,6 кв.м., всього загальною площею 445,6 кв.м., в т.ч. основна –445,6 кв.м.

Позов мотивовано тим, що позивач позбавлений можливості реалізовувати своє право власності, відповідно і здійснювати свою господарську діяльність, оскільки не має можливості оформити правовстановлюючі документи на збудоване та перебудоване ним нерухоме майно, у зв'язку з відмовою виконавчого комітету Вінницької міської ради розглянути питання щодо прийняття самочинного будівництва до експлуатації.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, однак у клопотанні від 08.07.08 та представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що відповідач не претендує на збудоване позивачем майно, а тому при вирішенні даного питання покладається на розсуд суду.

          Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, судом встановлено наступне.

          Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН  №004041 від 16.04.01, виданого Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області, МПП "Руслана" на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,1160 га з цільовим призначенням "промислове виробництво".

На зазначеній земельній у 2007 році позивачем побудовано приміщення складу "І" загальною площею 260,8 кв.м., приміщення складу "К" загальною площею 364,4 кв.м., приміщення складу "Л" загальною площею 198,7 кв.м., приміщення складу "М" загальною площею 445,6 кв.м., що відображено у технічному паспорті на складські приміщення від 07.12.07 виготовленому КП "ВООБТІ".

Листом №135 від 04.03.08 МПП "Руслана" звернулось до голови Вінницької міської ради, в якому просило дати вказівку голові комісії по розгляду конфліктних питань та апеляцій в сфері містобудування, розглянути документи про самовільну побудову на приватній території МПП "Руслана" чотирьох тимчасових, легко збірно-розбірних споруд і реконструкцію двох складів в цех полімерпіщаних виробів та узаконити їх будівництво та реконструкцію.

У відповідь Виконавчий комітет Вінницької міської ради, листом №04-3-10-1423 від 11.03.08, повідомив позивача, що у зв'язку з реорганізацією міської інспекції державного архітектурно-будівельного контролю управління містобудування і архітектури міської ради, комісія по розгляду конфліктних питань та апеляцій в сфері містобудування, яка розглядала питання самочинного будівництва, призупинила свою роботу і планується відновити її  роботу орієнтовно в квітні 2008 р.

Дослідивши надані докази та матеріали справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 1 п.п. б п. 1 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

Постановою КМУ від 22 вересня 2004 р. N1243 Про Порядок прийняття в експлуатацію                 закінчених будівництвом об'єктів затверджено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, який визначає основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва.

Згідно абз. 2 п. 1 вказаного Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом  об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі - закінчені будівництвом об'єкти), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

В силу пункту 27 наведено Порядку за результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, форма якого затверджується Мінрегіонбудом. Акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню у 15-денний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.

Відповідно до п.п. 6.1 п. 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07.02.02, оформлення права власності фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.

Однак, акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом складів, в матеріалах справи відсутній.

Таким чином, позивачем не дотримано порядку введення в експлуатацію новопобудованих об'єктів (складів).

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля,  споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частино 2 вказаної статті визначено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.                  

Крім того, в силу ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх порушених прав або охоронюваний законом інтересів.

Однак, в чому полягає порушення прав, та як і ким оспорюються охоронювані законом інтереси позивача, останнім не вказано та відповідних доказів не надано.

Відповідно до ст. 33  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

З урахуванням вищевикладеного, у задоволенні позову, з підстав викладених ньому, слід відмовити.

          На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на позивача.

          Керуючись ст.ст.33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116  ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Рішення направити сторонам.

Суддя                                   С. Тісецький

          Резолютивну частину рішення оголошено 22.07.2008 р.

          Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 25.07.2008 р.

           Суддя                                  С. Тісецький

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 –відповідачу.

25 липня 2008 р.