Рішення

від 10.09.2009 по справі 2-14972009

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЛУГАНСЬК

2-1497 2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2009р. Ленінський ра йонний суд м. Луганська, у скла ді:

головуючого - судді Матвє йшиної О.Б.

при секретарі Поповій М.В.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні цивільну с праву за позовом ОСОБА_1 д о ЗАТ „Германос Телеком У країна" про визнання противо правним відсторонення від ро боти, забов'язання звільнен ня зі скороченням штату,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суд у з позовом до відповідач ЗАТ „ Германос Телеком Украї на", в якому послалася, що вона з 2005 року перебувала у трудови х відносинах з відповідачем, працювала на посаді завідую чої магазином № 27 у м. Луганськ у. Наказом відповідача №1 l-з ві д 22 грудня 2008 року, з яким вона то ді ж була ознайомлена, вона бу ла попереджена про те, що її по сада з 23 лютого 2009 року скорочу ється. Однак, починаючи з 29 січ ня 2009 року у зв'язку з підозро ю у здійсненні співробітника ми торгової точки №27 грубих по рушень процедури оформлення контрактних підключень абон ентів до мережі „ Київстар" та шахрайстві з метою отриманн я прибутку наказом відповіда ча № 10/1-к від 28 січня 2009 року вона була відсторонена від роботи без збереження заробітної п лати до завершення розслідув ання та прийняття рішення в р езультаті розгляду справи у суді, і до теперішнього часу в она не працює. Вважає, що вказа ний наказ не відповідає вимо гам ст.. 46 КЗпП України, яка регу лює випадки та порядок відст оронення працівника від робо ти, оскільки ніякої кримінал ьної справи щодо неї не існує , а у разі підозри адміністрац ії працівника у скоєні злочи ну, відсторонення може прово дитися лише на пропозицію сл ідчих органів. У зв'язку з та кими діями відповідача вона вважає недоречним продовжув ати з ним трудові відносини. О скільки наказ про скорочення її посади на даний час не скас овано, вона вважає, що відпові дач повинен був звільнити її з 23 лютого 2009 року за п. 1 ст. 40 КЗпП України, що ним не зроблено. Т ому просить визнати незаконн им зазначене відсторонення ї ї від роботи, визнати її звіль неною з вказаної посади на пі дставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з д ати постановления рішення су ду.

У подальшому позивачка доп овнила свої вимоги, також про сить зобов'язати відповіда ча видати їй трудову книжку з відповідним записом.

У судовому засіданні позив ачка та її представник підтр имали свої позовні вимоги, да ли суду пояснення, аналогічн і викладеному у позовній зая ві.

Представник відповідача п роти позову заперечував, пос лався, що підстави для відсто ронення позивачки від роботи були, звільнення її не було пр оведено у зв'язку з тим, що во на хворіла, крім того, наказ пр о скорочення її посади скасо вано, вона про своє звільненн я не зверталася, тому підстав для її звільнення немає.

Заслухавши пояснення стор ін, дослідивши надані докази , суд приходить до наступного .

Згідно зі ст.. 40 п.1 КЗпП Украї ни трудовий договір, укладен ий на невизначений строк, а та кож строковий трудовий догов ір до закінчення строку його чинності можуть бути розірв ані власником або уповноваже ним ним органом у випадках зм ін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідац ії, реорганізації, банкрутст ва або перепрофілювання підп риємства, установи, організа ції, скорочення чисельності або штату працівників.

У відповідності зі ст.. 46 КЗпП України відсторонення праці вників від роботи власником або уповноваженим ним органо м допускається у разі: появи н а роботі в нетверезому стані , у стані наркотичного або ток сичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язко вих медичних оглядів, навчан ня, інструктажу і перевірки з нань з охорони праці та проти пожежної охорони; в інших вип адках, передбачених законода вством.

Згідно зі ст.. 147 КПК України у ході розслідування кримінал ьної справи, слідчий може вин ести постанову про відсторон ення особи від роботи, яка під лягає обов'язковому викона нню роботодавцем.

Судом встановлено, що позив ачка з 2005 року перебуває у труд ових відносинах з відповідач ем, працювала на посаді завід уючої магазином № 27 у м. Луганс ьку. Наказом відповідача №1 l-з від 22 грудня 2008 року, з яким вона тоді ж була ознайомлена, вона була попереджена про те, що її посада з 23 лютого 2009 року скоро чується. Однак, до спливу стро ку попередження, починаючи з 29 січня 2009 року наказом відпов ідача № 10/1-к від 28 січня 2009 року по зивачка була відсторонена ві д роботи без збереження заро бітної плати до завершення р озслідування та прийняття рі шення в результаті розгляду справи у суді, і до теперішньо го часу вона на цій посаді не п рацює.

Вказані обставини підтвер джуються наказом про прийнят тя позивачки на посаду, наказ ом про наступне скорочення п осади, наказом про відсторон ення її від роботи.

Суд вважає, що посилання від повідача у наказі про відсто ронення позивачки від роботи на строк до завершення розсл ідування та прийняття рішенн я в результаті розгляду спра ви у суді та на лист контраген та про підозру у здійсненні с півробітниками торгової точ ки №27 грубих порушень процеду ри оформлення контрактних пі дключень абонентів до мережі „ Київстар" та шахрайства з ме тою отримання прибутку стосо вно позивачки, носить характ ер створення видимісті закон ності відсторонення, оскільк и ніяких доказів про наявніс ть будь-якою кримінальної сп рави щодо позивачки у правоо хоронних органах та вимоги ц их органів стосовно відсторо нення позивачки від роботи, н е надано.

Доказів того, що мали місце інші обставини, з якими ст.. 46 КЗ пП України пов'язується пра во роботодавця відсторонити працівника від займаної пос ади, суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що у даному випадку з боку відпов ідача має місце завуальоване звільнення позивачки з займ аної посади у зв'язку зі ско роченням цієї посади до спли ву встановленого законом стр оку попередження про наступн е звільнення, з 21 січня 2009 року.

Посилання відповідача про те, що наказ про скорочення по сади, яку займала позивачка, с касовано 21 лютого 2009 року, на ув агу не заслуговує, оскільки д оказів того, що вказаний нака з № ІЗ-з від 21 лютого 2009 року було видано до спливу строку попе редження позивачки про насту пне звільнення і вона була з н им ознайомлена, суду не надан о, позивачка заперечує цю обс тавину. Крім того, 21 лютого 2009 ро ку є суботою, тобто, вихідним д нем, доказів того, що у відпові дача у встановленому порядку цей день субота була робочим днем, суду не надано.

За таких обставин, суд вважа є, що оскаржуваний наказ щодо відсторонення позивачки від роботи є незаконним, фактичн о має місце її звільнення з по сади з підстав, зазначених у н аказі №11-з від 22 грудня 2008 року у зв'язку зі скороченням шта ту, тому суд вважає можливим з адовольнити її вимоги щодо в изнання її не відстороненою від роботи, а звільненою за п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з і скороченням штату, визнавш и в цій частині частково неза конним № 10/1-к від 28 січня 2009 року у частині, що стосується позив ачки, що не є виходом за межі п озовних вимог, оскільки у дан ому випадку має місце трудов ий спір, який має бути вирішен ий у повному обсязі.

Підстав для визнання цього наказу незаконним у повному обсязі не вбачається, оскіль ки вказаний наказ видано і ст осовно інших осіб, чим права п озивачки не порушено, а тому в она не може оскаржувати нака з з питань, які не порушують її прав та інтересів, і правом ос каржувати наказ в інтересах інших осіб позивачка не воло діє.

Суд вважає встановленим, що зазначене звільнення позива чки проведене відповідачем з порушенням порядку такого з вільнення, тобто, як зазначен о вище, до спливу строку попер едження про наступне звільне ння, однак оскільки позивачк ою не заявлено вимоги про пон овлення на роботі у зв'язку з незаконним звільненням, су д вважає можливим задовольни ти її вимоги в частині визнач ення дати такого звільнення, та вважати її звільненою з да ти винесення судом рішення.

Згідно зі ст.. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний видати звільненому працівни кові належним чином оформлен у трудову книжку у день звіль нення.

Судом встановлено, що трудо ва книжка до теперішнього ча су знаходиться у відповідача , а тому її вимоги про внесення в неї записів про прийом і її звільнення, та повернення тр удової книжки їй, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 10, 15, 57, 60, 212 ЦПК Укра їни, ст.. 40, 46, 47 КЗпП України, ст.. 147 К ПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним відсто ронення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної п лати на підставі наказу відп овідача ЗАТ „ Германос Теле ком Україна" за № 10/1-к від 28 січ ня 2009 року.

Визнати ОСОБА_1 звільне ною з посади завідуючої мага зином № 27 у м. Луганську за п.1 ст . 40 КЗпП України у зв'язку зі с короченням штату з дати вине сення судом рішення - 10 вересн я 2009р., визнавши в цій частині ч астково незаконним наказ від повідача ЗАТ „ Германос Тел еком Україна" за № 10/1-к від 28 сі чня 2009 року у частині стосовно ОСОБА_1.

Зобов'язати відповідача ЗАТ „ Германос Телеком Ук раїна" видати ОСОБА_1 труд ову книжку з відповідними за писами про прийом та звільне ння з роботи.

В іншій частині позовних в имог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржен е в апеляційному порядку до а пеляційного суду Луганської області, шляхом подачі до суд у першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протя гом десяти днів з дня його про голошення, та апеляційної ск арги протягом двадцяти днів після подання заяви про апел яційне оскарження.