Рішення

від 19.09.2011 по справі 3178-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Нев ського/Річна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

19.09.2011 Справа №5002-34/3178-2011

за позовом Орендного підприємства "Кримтеплокому ненерго"

(95026, АР Крим, м. Сімферопо ль, вул. Гайдара, 3а)

в особі Феодосійсько ї філії Орендного підприємст ва "Кримтеплокомуненерго"

(98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 67а)

до відповідача Приват ного підприємства "Тамарикс"

(98114, АР Крим, м. Феодосія, вул. Чкалова, 82)

про стягнення 6 438,30 грн.

Суддя А.Р. Ейвазова

п р е д с т а в н и к и :

від позивача - ОСОБА_1. з а довіреністю № 20-3/6265 від 30.12.2010р.;

від відповідача - ОСОБА _2. за довіреністю б/н.

Суть спору: Орендне підприє мств "Кримтеплокомуненерго" в особі Феодосійської філії Орендного підприємства "Крим теплокомуненерго" звернулос я до господарського суду Авт ономної Республіки Крим з по зовом та просило суд стягнут и з відповідача - Приватного підприємства "Тамарикс" 6 438,30 гр н., у т.ч. 5 760,29 грн. основної забор гованості за спожиту теплову енергії за період з квітня 2008р . по 01.03.2011р., 1 744,73 грн. збитків від ін фляції, 524,56 грн. процентів, 153,45 гр н. пені.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається н а порушення відповідачем взя тих на себе зобов' язань за у мовами договору від 31.03.2004р. № 403 н а постачання теплової енергі ї у вигляді гарячої води для п отреб опалення в частині опл ати відпущеної теплової ене ргії в установлені таким дог овором строк та розмірі (а.с. 3-4) .

До початку розгляду справи по суті представником позив ача подано заяву, відповідно до якої фактично збільшено р озмір заявлених ним вимог. Та к, відповідно до такої заяви п озивач просить суд стягнути з відповідача - Приватного пі дприємства "Тамарикс" 22434,68грн., у т.ч. 20 011,94 грн. основної заборгов аності за спожиту теплову ен ергії станом на 01.05.2011р., 1 744,73 грн. зб итків від інфляції, 524,56 грн. про центів, 153,45 грн. пені.

Відповідач у справі - ПП "Т амарикс" у відзиві визнав зая влені вимоги (а.с.31).

Представник позивача в суд овому засіданні заявлені вим оги підтримав у повному обся зі, представник відповідача заявлені вимоги визнав та пр осив розстрочити виконання р ішення згідно з наданим ним г рафіком.

Дослідивши зібрані у справ і докази, заслухавши пояснен ня представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

31.03.2004р. між сторонами у справі - Орендним підприємством «Кр имтеплокомуненерго» в особі директора Феодосійсокго рай ону електричних мереж та При ватним підприємством "Тамари кс" укладено договір № 403 поста чання теплової енергії (а.с. 8-11, далі - договір).

Укладений сторонами догов ір є підставою для виникненн я у його сторін господарськи х зобов'язань, а саме майново-г осподарських зобов'язань в с илу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України .

Враховуючи, що вищевказани й договір від імені позивача у справі - ОП "Кримтеплокому ненерго" укладено директором структурного підрозділу, як ий діяв у межах довіреності № 20-3/3532 від 29.12.2003р. (а.с.100), виданої пози вачем у справі, такий договір є підставою для набуття прав та обов' язків безпосереднь о позивачем у даній справі.

Так, в силу ст.239 ЦК України, пр авочин (договір, за змістом ч.2 ст.202 ЦК України, є видом правоч ину), вчинений представником , створює, змінює, припиняє цив ільні права та обов'язки особ и, яку він представляє.

За умовами договору, позива ч (постачальник) взяв на себе з обов'язання постачати відпов ідачу (споживачу) теплову ене ргію у вигляді гарячої води у необхідних йому обсягах, а сп оживач - прийняти та розпод ілити теплову енергію в обся гах, передбачених даним дого вором та сплатити її за діючи ми тарифами в порядку та стро ки, передбачені договором.

Договором встановлено, що в ін діє з 01.01.2004р. по 01.01.2005р. Також, сто рони дійшли згоди щодо автом атичної пролонгації дії дого вору на наступні роки, у разі я кщо жодна сторона не заявить про свої наміри розірвати до говір або переглянути його у мови (п. 10.1. договору).

Оскільки сторонами не нада но доказів направлення іншій стороні заяви про розірванн я такого договору, суд дійшов висновку про те, що умовами ві дповідного договору регулюв ались відносини сторін з пос тавки теплової енергії у спі рний період.

Згідно п. 2.3. договору фактичн е споживання теплової енергі ї, при наявності приладу облі ку, підтверджується актом-до відкою, підписаною повноважн ими представниками сторін не пізніше 25-го числа місяця та є невід' ємною частиною даног о договору.

Спору між сторонами щодо об сягу спожитої теплової енерг ії не має.

Відповідно до п. 5.1. договору облік спожитої теплової енер гії здійснюється приладами о бліку тепла та гарячої води, в становленими споживачем на в водах в будівлю у відповідно сті з «Тимчасовими правилами обліку та спожиття теплової енергії» та проектом, узгодж еним з постачальником, а у вип адку відсутності приладу обл іку кількість теплової енерг ії визначається постачальни ком, як виключення, розрахунк овим способом.

Як встановлено судом, позив ач виконував зобов' язання з а договором, а саме здійснюва в поставку теплової енергії у гарячій воді у спірний пері од. При цьому, як стверджує поз ивач відповідачем частково н е виконано зобов' язання по оплаті такої теплової енергі ї, а саме у розмірі 20011,94 грн.

Предметом спору у даній спр аві є виконання відповідачем обов' язку щодо оплати забо ргованості за отриману тепло ву енергію у гарячій воді та з астосування до відповідача в ідповідальності, передбачен ої умовами договору та діючи м законодавством, за порушен ня відповідного зобов' язан ня.

Майнові зобов'язання, які ви никають між учасниками госпо дарських відносин, регулюють ся ЦК України з урахуванням о собливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та і нші учасники господарських в ідносин повинні виконувати г осподарські зобов'язання нал ежним чином відповідно до за кону, інших правових актів, до говору, а за відсутності конк ретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до в имог, що у певних умовах звича йно ставляться. При цьому, до в иконання господарських дого ворів застосовуються відпов ідні положення ЦК України з у рахуванням особливостей, пер едбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зо бов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК Укр аїни, інших актів цивільного законодавства, а за відсутно сті таких умов та вимог - відпо відно до звичаїв ділового об ороту або інших вимог, що звич айно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщ о у зобов'язанні встановлени й строк (термін) його виконанн я, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором визначено, що роз рахунки за спожиту теплову е нергію здійснюються в грошов ій формі згідно із встановле ними тарифами в строк до 20 чис ла місяця, що настав; розрахун ковим періодом є календарний місяць (п. 6 договору).

Як встановлено судом відпо відачу виставлені позивачем рахунки, копії яких долучено до матеріалів справи, однак, в они, як вказує позивач, частко во не оплачені, у зв' язку з чи м існує заборгованість у від повідача перед позивачем у с умі 20 011,94грн. Відповідач доказі в на спростування тверджень позивача не надав, поряд з цим факт наявності заборгованос ті у такому розмірі перед поз ивачем визнав.

Згідно ст. 610 ЦК України, пору шенням зобов'язання є його не виконання або виконання з по рушенням умов, визначених зм істом зобов'язання (неналежн е виконання).

Отже, у зв' язку з тим, що від повідач належним чином не ви конував обов' язки по своєча сній оплаті спожитої теплово ї енергії, він допустив поруш ення зобов' язання, у зв' яз ку з чим заявлені позовні вим оги про стягнення заборгован ості є обґрунтованими та під лягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК Укра їни, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'я зання, на вимогу кредитора зо бов'язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також три п роценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір пр оцентів не встановлений дого вором або законом.

Враховуючи встановлення ф акту прострочення грошового зобов' язання відповідачем , заявлені вимоги в частині ст ягнення процентів та збитків від інфляції є обґрунтовани ми та підлягають задоволенню у розмірі, заявленому позива чем, відповідно: 524,56 грн. та 1744,73 гр н.

В силу ч. ст. 216, ч.1 ст. 218 ГК Україн и, підставою господарсько-пр авової відповідальності у ви гляді застосування господар ських санкцій є вчинене учас ником господарських відноси н правопорушення у сфері гос подарювання. Одним з видів го сподарських санкцій, згідно ч.2 ст. 217 ГК України, є штрафні са нкції, до яких віднесені, у т.ч . штраф та пеня (ч.1 ст. 230 ГК Украї ни).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦК Укра їни, у разі якщо розмір штрафн их санкцій законом не визнач ено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому дог овором.

В силу п. 7.1.3. договору, сторона ми встановлена відповідальн ість за порушення строків оп лати у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період виникн ення заборгованості, від сум и простроченого платежу.

Отже, враховуючи встановле ння факту прострочення грошо вого зобов' язання відповід ачем, заявлені вимоги в части ні стягнення пені у сумі 153,45 гр н. підлягають задоволенню з н аступних підстав.

Щодо клопотання відповіда ча про погашення заборговано сті згідно наданого ним граф іку (а.с. 102), суд вважає, що останн є не підлягає задоволенню, з о гляду на наступне.

Порядок та підстави розстр очення виконання рішення гос подарського суду визначені с т.121 ГПК України.

Відповідно до вказаної нор ми підставою для розстроченн я виконання рішення суду є на явність обставин, що ускладн юють виконання рішення або р облять його неможливим. Відп овідачем жодних доказів в об ґрунтування неможливості ви конання рішення суду не нада но. Крім того, відповідне ріше ння ще не виконується, тому вв ажати, що будуть у наявності о бставини, які будуть перешко джати його виконанню або роб ити виконання його неможлив им, передчасно. Також, сума, як у відповідач зобов' язуєтьс я погасити за період з жовтня 2011р. по жовтень 2014р. відповідно до наданого суду графіку є бі льшою заявлених позивачем ви мог у даній справі.

Враховуючи викладене, суд н е вбачає підстав для задовол ення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду у даній справі.

При цьому, суд зазначає, що в ідповідач не позбавлений пра ва звернутися із заявою про р озстрочку виконання рішення суду у порядку, передбаченом у ст. 121 ГПК, після прийняття ріш ення у даній справі та пред' явлення наказу на його викон ання, у разі, якщо під час його виконання будуть встановлен і обставини, які свідчать про неможливість або ускладненн я його виконання.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни, судові витрати, понесені п озивачем у зв' язку з оплато ю позову державним митом та с платою витрат на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу підлягають відш кодуванню позивачу за рахуно к відповідача.

В судовому засіданні оголо шена вступна та резолютивна частини рішення, повний текс т рішення складено та підпис ано 21.09.2011р.

На підставі викладеного, ке руючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарсь кого процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватног о підприємства "Тамарикс" на к ористь Орендного підприємст ва «Кримтеплокомуненерго» 20 011,94 грн. основної заборгованос ті, 1 744,73 грн. збитків від інфляці ї, 524,56 грн. процентів, 153,45 грн. пені , 224,34 грн. в рахунок відшкодуван ня витрат на оплату державно го мита та 236,00 грн. витрат на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу.

3. Наказ видати після на брання рішенням законної сил и.

Суддя Господарсько го суду

Автономної Республіки Кр им Ейв азова А.Р.