Рішення

від 16.08.2011 по справі 18/062-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/062-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" серпня 2011 р.                                                                  Справа № 18/062-11

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верум Статикон Лтд», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд Вест», Київська обл., смт. Гостомель

про стягнення 32 291,04 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

за участю представників сторін:

від позивача: Бородавко С.С.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Верум Статикон Лтд» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд Вест» (далі - відповідач) про стягнення 32 291,04 грн.

Провадження у справі №18/062-11 порушено відповідно до ухвали суду від 20.07.2011 року та призначено справу до розгляду на 04.08.2011 року.

Відповідач у судове засідання 04.08.2011 року не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Позивач надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №650122 станом на 01.08.2011 року, відповідно до якого місцезнаходженням відповідача є: 08290, Київська обл., місто Ірпінь, с.м.т. Гостомель, Бучанське шосе, будинок 20. Розгляд справи відкладався на 16.08.2011 року.

В судовому засіданні 16.08.2011 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з підстав, викладених у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 31.07.2008 року ним було помилково перераховано на рахунок відповідача кошти в сумі 25 200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №812 від 31.07.2008 року, однак, не зважаючи на неодноразові звернення, відповідач не повернув безпідставно набуті кошти, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 25 200,00 грн. помилково перерахованих коштів та проценти за користування безпідставно отриманими коштами в сумі 7 091,04 грн.

Відповідач в судове засідання 16.08.2011 року не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.    

Згідно зі  ст. 75 Господарського процесуального кодексу  України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалами господарського суду Київської області, які направлялися на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та в ЄДР. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.      

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши подані ним докази, судом встановлено.

Позивачем на банківський рахунок відповідача були перераховані грошові кошти у сумі 25 200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №812 від 31.07.2008 року.

Відповідно до зазначеного платіжного доручення призначенням платежу є «оплата за послуги вантажного митного терміналу згідно рах. №СФ-0000085 від 30.07.2008 року, ПДВ 4 200,00 грн.».

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем будь-яких договорів та угод, в тому числі  щодо замовлення послуг вантажного митного терміналу, не укладалось.

Представник позивача в ході розгляду спору зазначив, що кошти в сумі 25 200,00 грн. були перераховані відповідачу згідно платіжного доручення №812 від 31.07.2011 року внаслідок помилки бухгалтера позивача. Зокрема, позивачем було оплачено виставлений відповідачем рахунок №СФ-0000085 від 30.07.2008 року, який жодним чином не стосується позивача і виставлений ТОВ «Белла Трейд»згідно договору №ДГ-06/06-1 від 06.06.2008 року. Крім того, між позивачем та відповідачем не існувало будь-яких усних домовленостей та договірних відносин, послуги, зазначені в рахунку-фактурі позивачу відповідачем не надавались.

Відповідні обставини відповідачем не заперечені та не спростовані.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем було помилково перераховано на рахунок відповідача кошти у сумі 25 200,00 грн.

Як повідомив позивач, він неодноразово звертався до відповідача та 01.08.2008 року, 22.08.2008 року, 08.04.2011 року листами з вимогою повернути помилково перераховані кошти в сумі 25 200,00 грн. (копії вимог та доказів відправлення/отримання вимог містяться в матеріалах справи). Однак, відповідач залишив зазначені лис ти без відповіді та задоволення.

Також, позивачем надано суду довідки ПАТ «Укрсоцбанк»від 13.05.2011 року та ПАТ «Промінвестбанк»від 12.05.2011 року, що за період з 31.07.2008 року по 06.05.2011 року кошти від ТОВ «Норд Вест»на рахунки позивача в ПАТ «Укрсоцбанк»та ПАТ «Промінвестбанк»не надходили.

Глава 13 Цивільного кодексу України, зокрема стаття 192, визначає гроші (грошові кошти), як майно.

Відповідно до ст. 400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. В разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Згідно положень частини першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України»від 16.03.1995 року №227/95 підприємства незалежно від форм власності повинні повертати в п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їхні рахунки кошти. При виявленні фактів такого порушення з керівника підприємства і головного бухгалтера стягується до Державного бюджету України штраф у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати.

Таким чином, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, Указу Президента України №227/95 від 16.03.1995 року «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України»  та постанови Національного Банку України №22 від 21.01.2004 року, відповідач у п'ятиденний строк - до 05.08.2011 року зобов'язаний був повернути помилково перераховані позивачем кошти у сумі 25 200,00 грн., проте, відповідач зобов`язання з повернення помилково отриманих коштів не виконав.

Отже, безпідставне і незаконне володіння та утримання відповідачем грошових коштів, які є власністю позивача, порушує права і законні інтереси останнього.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали справи, та враховуючи, що грошові кошти у сумі 25 200,00  грн. знаходяться у відповідача без достатніх правових підстав, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідач станом на час прийняття рішення кошти у сумі 25 200,00 грн. позивачу не повернув.

Частина 2 статті 1214 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Таким чином, право позивача на нарахування та отримання процентів за користування чужими грошовими коштами передбачено законом. Оскільки розмір процентів за користування чужими грошовими коштами чинним законодавством не встановлений, до вказаних правовідносин слід застосовувати аналогію закону щодо розміру стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, оскільки статтею 8 ЦК України передбачено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону), а в даному випадку подібність відносин полягає в користуванні грошовими коштами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 10.06.2008 року по справі №22/249, постанові Вищого господарського суду України від 13.04.2010 року по справі №4/273-09, постанові Вищого господарського суду України від 06.07.2010 року по справі №16/46, постанові Вищого господарського суду України від 23.11.2010 року по справі №40/254, постанові Вищого господарського суду України від 09.06.2011 року по справі №5002-15/4167-2010.

За таких обставин з відповідача підлягають стягненню проценти за користування чужими грошовими коштами, що обчислюються від помилково перерахованої суми (25200,00 грн.), яка підлягала поверненню позивачу, на рівні облікової ставки Національного банку України за період з 05.08.2008 року по 23.05.2011 року, що становить 7 091, 04 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  позивача щодо стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 25 200,00 грн. та процентів за користування у сумі 7 091,04 грн. доведені та обґрунтовані, тому підлягають  задоволенню  в повному  обсязі.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.  Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд Вест»(08290, Київська обл., місто Ірпінь, с.м.т. Гостомель, Бучанське шосе, будинок 20, ідентифікаційний код 35412939) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верум Статикон Лтд» (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, оф. 111, ідентифікаційний код 30185064) 25 200, 00 (двадцять п`ять тисяч двісті) грн. безпідставно набутих коштів, 7 091,04 (сім тисяч дев`яносто одна) грн. процентів, 322,91 (триста двадцять дві) грн. державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість) грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ  видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                    Кошик А.Ю.