Постанова

від 27.09.2011 по справі 5005/4396/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5005/4396/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2011 року                                    Справа №  5005/4396/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Чус О.В. (доповідач)

суддів   Павловського П.П., Швеця В.В.,

при секретарі судового засідання  Литвин А.П.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги  Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Феррит", м. Дніпропетровськ   на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  05.07.11 р. у справі №5005/4396/2011

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Металург", м. Донецьк   

до: відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Феррит", м. Дніпропетровськ  

про  стягнення заборгованості в розмірі 475 912грн. 66 коп.

ВСТАНОВИВ:

           В квітні 2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Металург" звернулося в господарський суд Дніпропетровської області позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Феррит"  про  стягнення заборгованості в розмірі 475912 грн. 66 коп.

Рішенням  господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.11р. у справі №  5005/4396/2011 (суддя –Рудовська І.А.) позовні вимоги задоволенні частково.

Стягнуто   з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Феррит на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Металург" 242 000 грн. 00 коп. –основного боргу, 1912   грн. 66 коп. пені,  2 439 грн.12 коп.- державного мита, 120(сто двадцять) грн. 95 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

          В решті позовних вимог відмовлено.

          Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач по справі звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 1 912,66 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить суд залишити рішення господарського суду в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи 27.08.2008 р. між Товариством  з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Металург" та  Товариством з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Феррит" було укладено договір  № 27-08/08-1.

Згідно умов укладеного договору позивач взяв на себе зобов'язання здійснити поставку у кількості по ціні, в строки і на умовах поставок, які зазначені в специфікаціях , а відповідач отримати товар і оплати за нього.

27.10.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено мирову угоду .

Відповідно до п.1 мирової угоди сторони погодили, що відповідач зобов'язується сплатити позивачу по договору № 27-08/08-1 від 27.08.2001 р. за поставлений шлак у розмірі 499 640, 99 грн. у встановленому порядку (т.1 а.с. 22).

          27.10.2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано протокол розбіжностей  до мирової угоди до договору № 27-08/08-1 від 27.08.2008 р.

Згідно протоколу розбіжностей внесено зміни: п.1 боржник зобов'язується виплатити кредитору заборгованість по договору № 27-08/0/-1 від 27.08.2008 р. за поставлений товар у розмірі в порядку визначеному в мировій угоді  - до 31.12.2011 в сумі 31 000 грн. , до п.4 мирової угоди: у разі прострочки боржником погашення кредитору заборгованості  по договору (у відповідності з графіком погашення зазначеному в пункті 1 мирової угоди )  відповідач зобов'язаний виплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше 10% від суми простроченої заборгованості .

З матеріалів справи вбачається відсутність доказів виконання умов, згідно графіку мирової угоди, що ним не заперечується.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно

до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

        Кожна із сторін мирової угоди, яка вважає порушеними свої права, які виникли з мирової угоди, може звернутись з позовом про зобов'язання виконати зобов'язання в натурі, або з позовом про захист своїх прав іншим способом, передбачених законом.

На підставі проведених розрахунків господарським судом, колегія суддів погоджується  з висновками, викладеними в оскарженому рішенні та вважає правомірним часткове задоволення позовних вимог щодо суми основного боргу  - 242 000 грн.

Пунктом 4 вказаної мирової угоди, зазначено, що у разі прострочення Відповідачем строків оплати, Відповідач зобов'язується сплатити Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ  від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше 10% від суми простроченої заборгованості.

Також колегія суддів погоджується з розмірами пені, стягнутої з відповідача на користь Позивача, у зв'язку з простроченням строків виконання зобов'язання, а саме –1912 грн. 66  коп.

Відповідно до  ст. 33 Господарського процесуального  кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, господарський  суд  дійшов вірного висновку  про часткову  доведеність позивачем  обставин, на які він посилаються як на підставу своїх вимог.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов правильних  висновків, щодо  часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Металург", так як вони відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, нормам матеріального права, а доводи апеляційної  скарги ці висновки не спростовують.

За таких обставин, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Феррит" слід залишити без задоволення,  а рішення  господарського суду Дніпропетровської області від  05.07.20011 року у справі № 5005/4396/2011  - без змін.

Керуючись ст. ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

           Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Феррит", м.Дніпропетровськ – залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 05.07.11 р. у справі № 5005/4396/2011 –залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      О.В. Чус

Суддя                                                                                          П.П.Павловський

Суддя                                                                                          В.В. Швець