донецький апеляційний го сподарський суд
Постанова
Іменем України
30.08.2011 р. справа №19/47/2011
Донецький апеляційний г осподарський суд у складі ко легії суддів:
Головуючого: Діброви Г.І.
суддів Акулової Н.В., Чернота Л.Ф.
при секретарі Ложка Н.Л.
від позивача: ОСОБА_1. - за дов. № 36 від 01. 01.11 р.
від відповідача: ОСОБА_2. - за дов. № 1/11 від 23 .05.11 р.
Розглянув у відкритому су довому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лисичанська наф това інвестиційна компанія", м. Лисичанськ Луганської обл асті
на рішення господарськог о суду Луганської області
від 04.07.2011 року
у справі № 19/47/2011 (суддя Косенко Т.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Лисичанська наф това інвестиційна компанія", м. Лисичанськ Луганської обл асті
до відповідача Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Підриємств о Оіл Брідж", м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 258943 грн. 32 коп.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Підриємств о Оіл Брідж", м. Сєвєродонецьк Луганської області
до Приватного акціонерного товариства "Лисичанська наф това інвестиційна компанія", м. Лисичанськ Луганської обл асті
про визнання пункту договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
У 2011 році Приватне акц іонерне товариство "Лисичанс ька нафтова інвестиційна ком панія", м. Лисичанськ Луганськ ої області звернулося до гос подарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відп овідальністю "Підриємство Оі л Брідж", м. Сєвєрод онецьк Луганської області пр о стягнення 258943 грн. 32 коп.
Ухвалою господарського су ду Луганської області від 27.05.11 р. було прийнято до розгляду з устрічну позовну заяву Това риства з обмеженою відповіда льністю "Підриємство Оіл Брі дж", м. Сєвєродонецьк Лу ганської області до Приватно го акціонерного товариства " Лисичанська нафтова інвести ційна компанія", м. Лисичанськ Луганської області про визн ання пункту договору недійсн им.
Рішенням господарського с уду Луганської області від 04.0 7.11 р. позовні вимоги Приватног о акціонерного товариства „Л исичанська нафтова інвестиц ійна компанія”, м. Лисичанськ Луганської області, до Товар иства з обмеженою відповідал ьністю „Підприємство Оіл Брі дж”, м. Сє вєродонецьк Луганської обла сті були задоволені частково . Стягнуто з Товариства з обме женою відповідальністю „Під приємство Оіл Брідж” на кори сть Приватного акціонерного товариства „Лисичанська наф това інвестиційна компанія” пеню у розмірі 129471грн. 66 коп. В решті позовних вимог за первісним позовом було ві дмовлено. У задоволенні зуст річних позовних вимог Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Підприємство Оіл Брід ж", м. Сєвєродоне цьк Луганської області до Пр иватного акціонерного товар иства "Лисичанська нафтова і нвестиційна компанія", м. Лиси чанськ Луганської області пр о визнання пункту договору н едійсним було відмовлено.
Позивач за первісним позов ом, Приватне акціонерне това риство "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія", м. Лис ичанськ Луганської області, з прийнятим рішенням не згод ен, вважає його прийнятим з по рушенням норм матеріального та процесуального права Укр аїни. Тому він звернувся з апе ляційною скаргою, якою проси ть Донецький апеляційний гос подарський суд рішення госпо дарського суду Луганської об ласті від 04.07.11 р. скасувати та пр ийняти нове рішення, яким зад овольнити позовні вимоги в п овному обсязі.
Відповідач за первісним по зовом усно надав заперечення на апеляційну скаргу, якими п росив суд залишити рішення г осподарського суду без змін, апеляційну скаргу - без зад оволення.
В судовому засіданні предс тавники сторін підтримали св ої вимоги та заперечення щод о апеляційної скарги.
Судова колегія Донець кого апеляційного господ арського суду вважає за необхідне розглянути апе ляційну скаргу, оскільки д ля з' ясування фактичних об ставин справи достатньо мат еріалів, що знаходяться в мат еріалах справи № 19/47/2011 та надан их представниками сторін поя снень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарськог о суду у відповідності до ст. 1 01 Господарського процесуаль ного кодексу України, на підс таві встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матері ального та процесуального пр ава, що мають значення для спр ави. Апеляційний господарськ ий суд не зв'язаний доводами а пеляційної скарги і перевіря є законність і обґрунтованіс ть рішення місцевого господа рського суду у повному обсяз і.
Заслухавши пояснення пред ставників сторін, обговоривш и доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту ї х встановлення, дослідивши п равильність застосування су дом першої інстанції норм ма теріального та процесуально го права, колегія суддів вваж ає, що апеляційна скарга не пі длягає задоволенню, а рішенн я суду відповідає вимогам чи нного законодавства України , виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріал ів справи, 01.10.09 року між Товарис твом з обмеженою відповідаль ністю „Підприємство Оіл Брід ж” (продавець) та Закритим акц іонерним товариством „Лисич анська нафтова інвестиційна компанія” (покупець) було укл адено договір купівлі-продаж у № АХ 6-1064, згідно умов якого про давець зобов' язався переда ти у власність покупця товар .
У відповідності до п. 2.1 дого вору, загальна ціна товару ск лала 2589433,20 грн.
Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що продавець зо бов' язаний протягом 240 кален дарних днів з моменту підпис ання договору за свій рахуно к доставити товар за місцезн аходженням покупця та переда ти його в повному обсязі.
Згідно п. 3.4 договору, датою п ередачі товару покупцеві вва жається дата, зазначена в акт і приймання-передачі товару або в накладних, або в товарно -транспортних накладних, під писаних сторонами.
Матеріалами справи підтве рджено, що за накладною № 100623 то вар в повному обсязі на суму 25 89433 грн. 20 коп. було передано пози вачу лише 16.06.10 р., тобто з поруше нням встановленого п.3.1 догово ру строку передачі товару на 16 календарних днів.
Позивач 01.11.10 р. направив на ад ресу відповідача вимогу № 18/1-079 6 про сплату пені, на що останн ій листом № К-1011 визнав факт пор ушення строків передачі това ру за договором, однак суму пе ні не сплатив.
Враховуючи наведене, позив ач звернувся із позовом до го сподарського суду Лугансько ї області про стягнення з від повідача пені у розмірі 258943 грн . 32 коп.
Дослідивши фактичні обст авини справи, оцінивши доказ и на їх підтвердження, надавш и правову кваліфікацію відно синам сторін і виходячи з фак тів, встановлених у процесі р озгляду справи, правових нор м, які підлягають застосуван ню, та матеріалів справи, судо ва колегія дійшла висновку, щ о:
Згідно ст. 173 Господарсько го кодексу України, господа рським визначається зобов' язання, що виникає між суб' єктом господарювання та ін шим учасником відносин у с фері господарювання з підст ав, передбачених господарсь ким кодексом, в силу якого один суб' єкт (зобов' язана сторона, у тому числі боржн ик) зобов' язаний вчинити п евну дію господарського чи управлінсько-господарсько го характеру на користь ін шого суб' єкта (виконати р оботи, передати майно, сплати ти гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від пе вних дій, а інший суб' єкт (у правлена сторона, у тому чис лі кредитор) має право вима гати від зобов' язаної сто рони виконання її обов' яз ку.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено , що суб'єкти господарювання т а інші учасники господарськ их відносин повинні виконува ти господарські зобов'язання належним чином відповідно д о закону, інших правових акті в, договору, а за відсутності к онкретних вимог щодо викона ння зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах з вичайно ставляться.
Згідно норми ст. 712 Цивільно го кодексу України, за догов ором поставки продавець (по стачальник), який здійснює п ідприємницьку діяльність, з обов'язується передати у вс тановлений строк (строки) т овар у власність покупця д ля використання його у підпр иємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з о собистим, сімейним, домашні м або іншим подібним викорис танням, а покупець зобов'язує ться прийняти товар і сплати ти за нього певну грошову сум у.
У відповідності до приписі в ст. 509 Цивільного кодексу Ук раїни, зобов' язанням є прав овідношення, в якому одна с торона (боржник) зобов' язан а вчинити на користь друго ї сторони (кредитора) певну дію (передати майно, викона ти роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або ут риматись від певної дії, а кредитор має право вимагат и від боржника виконання йо го обов' язку
Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивіль ного кодексу України, одност ороння відмова від зобов'яза ння або одностороння зміна й ого умов не допускається, якщ о інше не встановлено догово ром або законом. Зобов'язання має виконуватися належним ч ином відповідно до умов дого вору та вимог цього Кодексу, і нших актів цивільного законо давства, а за відсутності так их умов та вимог - відповідно д о звичаїв ділового обороту а бо інших вимог, що звичайно ст авляться.
Пунктом 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено , якщо у зобов' язанні встано влений строк (термін) його ви конання, то воно підлягає вик онанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 598 Циві льного кодексу України, зобо в' язання припиняється част ково або у повному обсязі на п ідставах, встановлених догов ором або законом.
Пунктом п. 9.3. договору сторо ни передбачили, що у разі пору шення продавцем строків пере дачі товару, він зобов' язан ий сплатити на користь покуп ця пеню у розмірі 0,4 % від вартос ті непереданого в строк това ру, за кожен день простроченн я. У разі затримання передачі товару покупцеві більш ніж н а 10 днів, продавець починаючи з одинадцятого дня, зобов' я заний сплатити на користь по купця пеню у розмірі 1% від вар тості непереданого в строк т овару, за кожен день простроч ення.
Враховуючи наведене, судо ва колегія вважає, що суд перш ої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги п озивача за первісним позовом є доведеними та такими, що під лягають до задоволення.
Пунктом 3 ст. 83 Господарськ ого процесуального кодексу У країни передбачено, що госпо дарський суд, приймаючи ріше ння, має право зменшувати у ви няткових випадках розмір неу стойки (штрафу, пені), яка підл ягає стягненню зі сторони, що порушила зобов' язання.
Згідно приписів 233 Господар ського кодексу України, у раз і якщо належні до сплати штра фні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредит ора, суд має право зменшити р озмір санкцій. При цьому пови нно бути взято до уваги: ступ інь виконання зобов' язання боржником; майновий стан сто рін, які беруть участь у зобов ' язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що зас луговують на увагу. Якщо пору шення зобов' язання не завда ло збитків іншим учасникам г осподарських відносин, суд м оже з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір нал ежних до сплати штрафних сан кцій.
Як вбачається, відповідач з а первісним позовом надав до суду першої інстанції клопо тання про зменшення суми пен і, яке судом першої інстанції задоволено частково в силу п риписів ст. 43 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни.
В даному випадку, ос кільки заявлена до стягнення сума пені надмірно велика, в м атеріалах справи відсутні до кази того, що прострочка пост авки товару на 16 днів завдала будь-яких збитків позивачеві , в державі є наявною фінансов о-економічна криза, в зв' язк у з чим на підприємстві наявн е важке фінансове становище і стягнення штрафних санкцій у великому розмірі призведе до негативних наслідків для підприємства та його робітн иків, то розмір цієї штрафної санкції не відповідає наслі дкам здійсненого відповідач ем правопорушення.
Судова колегія вваж ає, що господарським судом пр авомірно задоволено наведен е клопотання відповідача, вр аховуючи незначний строк прострочення виконання зобо в»язань за договором, у зв»яз ку з чим правомірно стягнуто з відповідача на користь поз ивача пеню лише у розмірі 129471 г рн. 66 коп. (50%).
Також судова колегія вважа є, що судом першої інстанції п равомірно відмовлено Товари ству з обмеженою відповідаль ністю "Підриємство Оіл Брідж ", м. Сєвєродонецьк Луганської області у задоволенні зустр ічних позовних вимог про виз нання пункту 9.3 договору недій сним з огляду на наступне:
Пунктом п. 9.3. договору сторо ни передбачили, що у разі пору шення продавцем строків пере дачі товару, він зобов' язан ий сплатити на користь покуп ця пеню у розмірі 0,4 % від вартос ті непереданого в строк това ру, за кожен день простроченн я. У разі затримання передачі товару покупцеві більш ніж н а 10 днів, продавець починаючи з одинадцятого дня, зобов' я заний сплатити на користь по купця пеню у розмірі 1% від вар тості непереданого в строк т овару, за кожен день простроч ення.
Згідно приписів ст. 215 Цивіль ного кодексу України однією з підстав недійсності правоч ину є недодержання в момент вчинення правочину стороно ю (сторонами) вимог, які встан овлені частинами першою - тре тьою, п'ятою та шостою ст. 203 ц ього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 203 Ц ивільного кодексу України, з міст правочину не може супе речити цьому Кодексу, іншим а ктам цивільного законодавс тва, а також моральним заса дам суспільства.
Статтею 627 Цивільного кодек су України передбачено, що ст орони є вільними в укладенні договору, виборі контрагент а та визначені умов договору з урахуванням вимог цього ко дексу, інших актів цивільног о законодавства, звичаїв діл ового обороту, вимог розумно сті та справедливості.
Згідно норми ст. 628 Цивільног о кодексу України, зміст дого вору становлять умови (пунк ти), визначені на розсуд стор ін і погоджені ними, та умови , які є обов'язковими відпов ідно до актів цивільного зак онодавства.
Частиною 1 ст. 230 Господарськ ого кодексу України зазначен о, що штрафними санкціями у ць ому кодексі визначаються гос подарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штр аф, пеня), яку учасник господар ських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ни м правил здійснення господар ської діяльності, невиконанн я або неналежного виконання господарського зобов"язання .
Відповідно до приписів ч. 4 с т. 231 Господарського кодексу У країни, у разі, якщо розмір штр афних санкцій законом не виз начено, санкції застосовують ся в розмірі, передбаченому д оговором. При цьому розмір са нкцій може бути встановлено договором у відсотковому від ношенні до суми невиконаної частини зобов"язання або у пе вній, визначеній грошовій су мі, або у відсотковому віднош енні до суми зобов"язання нез алежно від ступеня його вико нання.
Згідно ст. 180 Господарського кодексу України, зміст госпо дарського договору становл ять умови договору, визначен і угодою його сторін, спрямов аною на встановлення, зміну а бо припинення господарських зобов'язань, як погоджені ст оронами, так і ті, що приймают ься ними як обов'язкові умо ви договору відповідно до за конодавства. Господарський договір вважається укладе ним, якщо між сторонами у пер едбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо у сіх його істотних умов. Істот ними є умови, визнані такими з а законом чи необхідні для до говорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу од нієї із сторін повинна бути д осягнута згода.
Як правомірно встановлено судом першої інстанції, пози вач за зустрічним позовом не надав належних та допустими х доказів недосягнення згоди щодо п. 9.3 договору і зміст дано го пункту не суперечить норм ам діючого законодавства.
Враховуючи наведене, госпо дарський суд правомірно відм овив Товариству з обмеженою відповідальністю "Підриємст во Оіл Брідж", м. Сєвєродонецьк Луганської області у задово ленні зустрічних позовних ви мог про визнання пункту 9.3 дог овору недійсним.
Доводи апеляційної скарг и не прийняті судовою колегі єю до уваги, оскільки не підтв ерджені матеріалами справи т а не впливають на правомірні сть прийнятого господарськи м судом рішення. Наявна в резо лютивній частині рішення тех нічна описка про задоволення позовних вимог позивача в по вному обсязі не призвела до п рийняття неправильного ріше ння і може бути виправлена су дом першої інстанції в поряд ку ст. 89 Господарського процес уального кодексу України.
Отже, відповідно до статт і 47 Господарського процесуал ьного кодексу України, судов е рішення прийняте суддею за результатами дослідження ус іх обставин справи.
З урахуванням вищевикладе ного, судова колегія Донецьк ого апеляційного господарсь кого суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Госп одарського процесуального к одексу України рішення госпо дарського суду Луганської об ласті від 04.07.2011 р. у справі № 19/47/2011 ґрунтуєтьс я на всебічному, повному та об ' єктивному розгляді всіх об ставин справи, які мають сутт єве значення для вирішення с пору, відповідає нормам мате ріального та процесуального права України, а доводи апеля ційної скарги не спростовуют ь висновку суду.
Відповідно до статті 49 Госп одарського процесуального к одексу України витрати по сп латі судових витрат по справ і покладаються на скаржника.
Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Го сподарського процесуальног о кодексу України, Донецький апеляційний господарський с уд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Пр иватного акціонерного товар иства "Лисичанська нафтова і нвестиційна компанія", м. Лиси чанськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 04.07.2011 р. у справі № 19/47/2011 залишити без за доволення, а рішення господа рського суду Луганської обла сті від 04.07.2011 р. у справі № 19/47/2011 - б ез змін.
Постанова набирає зако нної сили з дня її прийняття, н аправляється сторонам по спр аві в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого гос подарського суду України чер ез Донецький апеляційний гос подарський суд у двадцятиден ний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді Н.В. Акулова
Л.Ф. Чернота
Надр. 5 прим:
1 - у справу;
2 - позивачу;
3 - відповідачу;
4 - ДАГС;
5- ГС Луг. обл.
Ложка Н.Л.
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 31.08.2011 |
Оприлюднено | 14.10.2011 |
Номер документу | 18548453 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Діброва Г.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні