Постанова

від 07.09.2011 по справі 17/266

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний го сподарський суд

Постанова

Іменем України

06.09.2011 р. справа №17/266

Донецький апеляційний г осподарський суд у складі ко легії суддів:

Головуючого: Діброви Г.І.

суддів Акулової Н.В., Чернота Л.Ф.

при секретарі Ложка Н.Л.

від позивача: ОСОБА_1. - за дов. № 12-01-135/1136 ві д 21.07.11 р

від відповідача: ОСОБА_2. - за дов. № 25 від 26.0 5.10 р., Калітієвський М .М. - директор

Розглянув у відкритому су довому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Калита", м. Сєвєродонецьк Луга нської області

на рішення господарсько го суду Луганської області

від 06.07.2011 року

у справі № 17/266 (суддя Фонова О.С.)

за позовом Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектр оцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Калита", м. Сєвєродонецьк Луга нської області

про стягнення 25792 грн. 34 коп.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Державне під приємство "Сєвєродонецька те плоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області звернуло ся до господарського суду Лу ганської області з позовною заявою до Товариства з обмеж еною відповідальністю "Калит а", м. Сєвєродонецьк Лугансько ї області про стягнення 25792 грн . 34 коп.

Ухвалою господарського су ду Луганської області від 28.10.10 р. провадження по справі було зупинено до вирішення справ и № 17/317пд.

Позивач 02.11.10 року надав до су ду заяву про збільшення позо вних вимог, якою просив суд ст ягнути з відповідача на його користь заборгованість у ро змірі 12942 грн. 86 коп., пеню у розмі рі 12506 грн. 53 коп., інфляційні у ро змірі 270 грн. 64 коп. та 3% річних у р озмірі 179 грн. 30 коп.

Ухвалою господарського су ду від 02.06.11 р. провадження по спр аві № 17/266 було поновлено.

29.06.11 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимо г, якою просив стягнути з відп овідача на користь позивача заборгованість у розмірі 12942 г рн. 86 коп., пеню у розмірі 11229 грн. 30 коп., інфляційні у розмірі 1464 грн. 79 коп. та 3% річни х у розмірі 483 грн. 94 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.07.11 р. позовні вимоги Державно го підприємства "Сєвєродонец ька теплоелектроцентраль", м . Сєвєродонецьк Луганської о бласті були задоволені частк ово. Стягнуто з Товариства з о бмеженою відповідальністю “ Калита”, м. Сєвєрод онецьк Луганської області на користь Державного підприєм ства “Сєвєродонецька теплое лектроцентраль”, м. Сєвєродо нецьк Луганської області бор г у розмірі 8393 грн. 06 коп., пеню у р озмірі 7399 грн. 38 коп., інфляційні у розмірі 898 грн. 77 коп. та 3% річн их у розмірі 311 грн . 80 коп. В решті позовних вимог б уло відмовлено.

Відповідач, Товариство з об меженою відповідальністю "Ка лита", м. Сєвєродонецьк Луганс ької області, з прийнятим ріш енням не згоден, вважає його п рийнятим з порушенням норм м атеріального права України. Тому він звернувся з апеляці йною скаргою, якою просить До нецький апеляційний господа рський суд рішення господарс ького суду Луганської област і від 06.07.11 р. скасувати та прийн яти нове рішення, яким відмов ити у задоволенні позовних в имог позивача.

Позивач усно надав запер ечення на апеляційну скаргу, якими просив суд залишити рі шення господарського суду бе з змін, апеляційну скаргу - б ез задоволення.

Судова колегія Донець кого апеляційного господ арського суду вважає за необхідне розглянути апе ляційну скаргу, оскільки д ля з' ясування фактичних об ставин справи достатньо мат еріалів, що знаходяться в мат еріалах справи № 17/266 та надани х представниками сторін пояс нень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарськог о суду у відповідності до ст. 1 01 Господарського процесуаль ного кодексу України, на підс таві встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матері ального та процесуального пр ава, що мають значення для спр ави. Апеляційний господарськ ий суд не зв'язаний доводами а пеляційної скарги і перевіря є законність і обґрунтованіс ть рішення місцевого господа рського суду у повному обсяз і.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, обговоривш и доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту ї х встановлення, дослідивши п равильність застосування су дом першої інстанції норм ма теріального та процесуально го права, колегія суддів вваж ає, що апеляційна скарга не пі длягає задоволенню, а рішенн я суду відповідає вимогам чи нного законодавства України , виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріал ів справи, 15.10.08 року між Держав ним підприємством „Сєвєродо нецька теплоелектроцентрал ь” (позивач) та Товариством з о бмеженою відповідальністю “ Калита” (відповідач) було укл адено договір № 252 про постача ння теплової енергії в гаряч ій воді в приміщення за адрес ою: м. Сєвєродонецьк, пров. Гва рдійський, буд. 35, кв.33-34, згідно у мов якого Енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов' язання постачат и Споживачеві (відповідач) те плову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згі дно з умовами та режимами теп лоспоживання на межі балансо вої належності тепломереж Ен ергопостачальної організац ії та Споживача, а Споживач з обов' язується оплачувати о держану теплову енергію за в становленими тарифами (цінам и) в терміни, передбачені цим д оговором.

Відповідно до п. 2.2 договору, позивач постачає відповідач у в період з 15.10.08 р. по 15.10.09 р. тепло ву енергію в гарячій воді в ме жах Qрік = 46 Гкал/рік.

Пунктами 6.1 та 6.2 договору пе редбачено, що розрахунки за т еплову енергію, що споживаєт ься, проводяться за рахункам и, виписаними на підставі пок азань приладів обліку або ро зрахунковим способом, виключ но в грошовій формі відповід но до діючих тарифів за розра хунковий період (місяць), вста новлених виконавчим комітет ом Сєвєродонецької ради. Роз рахунковим періодом є календ арний місяць.

Згідно п. 6.6 договору, спожив ачі, що не мають приладів облі ку, різницю між заявленою та ф актично спожитою тепловою ен ергією сплачують не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач на виконання умов договору, надав відповідачу послуги з поставки теплової енергії в гарячій воді та вис тавив для оплати рахунки за л истопад 2009 року - квітень 2010 ро ку та червень 2010 року на загаль ну суму 12942 грн. 86 коп. Однак відп овідач виставлені рахунки не сплатив, у зв»язку з чим за ни м утворилася заборгованість у розмірі 12942 грн. 86 коп.

Враховуючи наведене, позив ач звернувся із позовом до го сподарського суду Лугансько ї області про стягнення з від повідача заборгованості у ро змірі 12942 грн. 86 коп., пені у розмі рі 11229 грн. 30 коп., інф ляційних у розмірі 1464 грн. 79 коп . та 3% річних у розмірі 483 грн. 94 ко п. (з урахуванням заяви про уто чнення позовних вимог).

Дослідивши фактичні обста вини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію віднос инам сторін і виходячи з факт ів, встановлених у процесі ро згляду справи, правових норм , які підлягають застосуванн ю, та матеріалів справи, судов а колегія дійшла висновку, що :

Згідно ст. 173 Господарськог о кодексу України, господар ським визначається зобов' язання, що виникає між суб' єктом господарювання та ін шим учасником відносин у с фері господарювання з підст ав, передбачених господарсь ким кодексом, в силу якого один суб' єкт (зобов' язана сторона, у тому числі боржн ик) зобов' язаний вчинити п евну дію господарського чи управлінсько-господарсько го характеру на користь ін шого суб' єкта (виконати р оботи, передати майно, сплати ти гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від пе вних дій, а інший суб' єкт (у правлена сторона, у тому чис лі кредитор) має право вима гати від зобов' язаної сто рони виконання її обов' яз ку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено , що суб'єкти господарювання т а інші учасники господарськ их відносин повинні виконува ти господарські зобов'язання належним чином відповідно д о закону, інших правових акті в, договору, а за відсутності к онкретних вимог щодо викона ння зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах з вичайно ставляться.

У відповідності до приписі в ст. 509 Цивільного кодексу Ук раїни, зобов' язанням є прав овідношення, в якому одна с торона (боржник) зобов' язан а вчинити на користь друго ї сторони (кредитора) певну дію (передати майно, викона ти роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або ут риматись від певної дії, а кредитор має право вимагат и від боржника виконання йо го обов' язку

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивіль ного кодексу України, одност ороння відмова від зобов'яза ння або одностороння зміна й ого умов не допускається, якщ о інше не встановлено догово ром або законом. Зобов'язання має виконуватися належним ч ином відповідно до умов дого вору та вимог цього Кодексу, і нших актів цивільного законо давства, а за відсутності так их умов та вимог - відповідно д о звичаїв ділового обороту а бо інших вимог, що звичайно ст авляться.

Відповідно до ст. 11 Цивіль ного кодексу України, підст авами виникнення цивільних прав та обов' язків є зокре ма договори та інші правоч ини.

Як правомірно визначився с уд першої інстанції, оскільк и сторони в договорі не погод или строк внесення плати за н адані послуги, то для визначе ння моменту, з якого настає об ов»язок з оплати отриманих в ідповідачем послуг, слід зас тосовувати положення ч.2 ст. 530 Ц ивільного кодексу України.

Згідно норми ст. 530 Цивільн ого кодексу України, якщо у зо бов' язанні встановлений ст рок (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у це й строк (термін). Якщо строк (те рмін) виконання боржником об ов' язку не встановлений або визначений моментом пред' я влення вимоги, кредитор має п раво вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повин ен виконати такий обов' язок у семиденний строк від дня пр ед'явлення вимоги, якщо обов' язок негайного виконання не випливає із договору або акт ів цивільного законодавства .

Судова колегія вважає, що г осподарський суд дійшов вірн ого висновку, що належним чин ом виставленими вимогами, в р озумінні статті 530 Цивільного кодексу України, є виставлен ий позивачем рахунок за бере зень 2010 року на суму 1828 грн. 81 коп. та претензії від 19.04.10р. № 16-20-198 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді на суму 2252 грн. 98 коп., що відповідає сумі , виставленій в рахунку за лют ий 2010 р., від 21.01.10 р. № 16-6-109 на суму 1536 г рн. 76 коп., що відповідає сумі, в иставленій в рахунку за лист опад 2009 року та від 17.03.10 р. № 16-20-97 на суму 2774 грн. 51 коп., що відповіда є сумі, виставленій в рахунку за січень 2010 р., оскільки в мате ріалах справи відсутні належ ні докази направлення позива чем відповідачу інших рахунк ів та претензій.

Враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інста нції рішення по справі, відпо відач, відповідно до вимог ст атей 33, 34, 36 Господарського проц есуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів погаше ння боргу за належним чином в иставленими вимогами, Донець кий апеляційний господарськ ий суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зробле ний висновок про неналежне в иконання відповідачем його д оговірних зобов' язань всуп ереч вимогам статей 525, 526, 530 Циві льного кодексу України.

Таким чином, судова колегі я вважає, що судом першої інст анції правомірно стягнуто з відповідача на користь позив ача заборгованість лише у ро змірі 8393 грн. 06 коп. з відмовою в іншій частині позову про стя гнення заборгованості.

При зверненні до суду позив ач також просив стягнути з ві дповідача на його користь пе ню у розмірі 11229 грн. 30 коп.

Згідно п. 7.2.3 договору, за несв оєчасне виконання розрахунк ів за теплову енергію, нарахо вується пеня за 1 рік в розмірі 1% належної до сплати суми за к ожен день прострочення.

Такий розмір пені передбач ено також ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб' єктів підприємницької діяль ності за несвоєчасне внесен ня плати за спожиті комуналь ні послуги та утримання приб удинкових територій”, згідно якої, суб' єкти підприємниц ької діяльності, які викорис товують нежилі будинки і пр иміщення, належні їм на праві власності або орендовані ни ми на підставі договору, дл я провадження цієї діяльност і за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні пос луги сплачують пеню в розмір і одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день простроченн я, якщо інший розмір пені не в становлено угодою сторін, ал е не більше 100 відсотків загал ьної суми боргу .

Отже судова колегія вважає , що судом першої інстанції пр авомірно стягнуто з відповід ача на користь позивача пеню лише у розмірі 7399 грн. 38 коп. за п еріод з 04.02.10 р. по 21.06.10 р., зважаючи н а дати відправлення рахунку та претензій та виникнення у відповідача прострочки вико нання його договірного грошо вого зобов»язання у цей пері од, зважаючи на погодження ст оронами в добровільному поря дку, без заперечень та зауваж ень, іншого порядку нарахува ння пені, ніж передбачено нор мами ч.6 ст.232 Господарського ко дексу України.

Також позивач, звертаючись до суду із позовом просив стя гнути з відповідача на корис ть позивача інфляційні у роз мірі 1464 грн. 79 коп. та 3% річних у ро змірі 483 грн. 94 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного ко дексу України передбачено, щ о боржник, який прострочив ви конання грошового зобов' яз ання, на вимогу кредитору зоб ов' язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також три п роценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір пр оцентів не встановлений дого вором або законом.

Отже, господарський суд, п еревіривши наданий позиваче м розрахунок, правомірно стя гнув з відповідача на корист ь позивача інфляційні лише у розмірі 898 грн. 77 коп., як збільше ння суми основного боргу в пе ріод прострочки виконання ві дповідачем його грошового зо бов»язання з причини девальв ації грошової одиниці Україн и за період з березня 2010 р. по тр авень 2011 р. та 3% річних лише у роз мірі 311 грн. 80 коп., як плату за ко ристування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання за п еріод з 04.02.10 р. по 29.06.11 р.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інста нції правомірно задоволено п озовні вимоги позивача лише частково та правомірно стягн уто з відповідача на користь позивача борг у розмірі 8393 грн . 06 коп., пеню у розмірі 7399 грн. 38 ко п., інфляційні у розмірі 898 грн. 77 коп. та 3% річних у розмі рі 311 грн. 80 коп. з відмовою в інші й частині позову.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегіє ю до уваги, оскільки не підтве рджені матеріалами справи та не впливають на правомірніс ть прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, відпо відачем не доведені належним и та допустимими доказами по справі його ствердження щод о невідповідності якісним по казникам наданих позивачем п ослуг (рішення суду тощо), та п ов»язаність цього з можливіс тю не виконувати його догові рне грошове зобов»язання (ви кладення такої дії в умовах д оговору).

Отже, відповідно до статт і 47 Господарського процесуал ьного кодексу України, судов е рішення прийняте суддею за результатами дослідження ус іх обставин справи.

З урахуванням вищевикл аденого, судова колегія Доне цького апеляційного господа рського суду дійшла висновку , що відповідно до вимог ст. 43 Го сподарського процесуальног о кодексу України рішення го сподарського суду Лугансько ї області від 06.07.2011 р. у справі № 17/266 ґрунтує ться на всебічному, повному т а об' єктивному розгляді всі х обставин справи, які мають с уттєве значення для вирішенн я спору, відповідає нормам ма теріального та процесуально го права України, а доводи апе ляційної скарги не спростову ють висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Госпо дарського процесуального ко дексу України витрати по спл аті державного мита по апеля ційній скарзі покладаються н а скаржника.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Го сподарського процесуальног о кодексу України, Донецький апеляційний господарський с уд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу То вариства з обмеженою відпові дальністю "Калита", м. Сєвєродо нецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 06.07.2011 р. у справі № 17/266 залишити без зад оволення, рішення господарсь кого суду Луганської області від 06.07.2011 р. у справі № 17/266 - без зм ін.

Постанова набирає зако нної сили з дня її прийняття, н аправляється сторонам по спр аві в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого гос подарського суду України чер ез Донецький апеляційний гос подарський суд у двадцятиден ний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді Н.В. Акулова

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Луг. обл.

Ложка Н.Л.