Постанова

від 08.09.2011 по справі 29/411-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2011 р. Справа № 29/411-10

Колегія суддів у ск ладі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Гурдісовій Н .В.

за участю представників с торін:

позивача - Качанова Є.О.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу Фізичної особи - п ідприємця ОСОБА_3, м. Харкі в (вх. № 2547 Х/3) на рішення г осподарського суду Харківсь кої області від 14.02.11р. у справі № 29/411-10

за позовом Дочірнього підприємства "Сляпчук" ТОВ "Ин .Кол", м. Харків

до Фізичної особи - під приємця ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 164553,50 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарськ ого суду Харківської області від 14.02.2011р. по справі № 29/411-10 (суддя Тихий П.В.) позовні вимоги зад оволені повністю. Стягнуто з відповідача на користь пози вача 125000,00 грн. основного боргу, 16745,00 грн. пені, 17487,50 грн. інфляційн их, 5321,00 грн. річних, 1654,54 грн. держа вного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу.

Відповідач з даним рішення м господарського суду не пог одився, подав апеляційну ска ргу, в якій посилаючись на пор ушення та неправильне застос ування судом норм матеріальн ого та процесуального права, просить рішення господарсь кого суду Харківської област і від 14.02.2011р. по справі № 29/411-10 скас увати повністю та припинити провадження у справі.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить р ішення господарського суду у даній справі залишити без зм ін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Обговоривши доводи апеляц ійної скарги в межах вимог, пе редбачених ст. 101 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, перевіривши наявні у с праві матеріали на предмет ї х юридичної оцінки судом пер шої інстанції, проаналізував ши правильність застосуванн я господарським судом норм м атеріального та процесуальн ого права при винесенні оска рженого рішення, колегія суд дів дійшла висновку про част кове задоволення апеляційно ї скарги, виходячи з наступни х обставин.

Як свідчать матеріали спра ви відповідач у 1995 році у встан овленому законом порядку наб ув статусу Фізичної особи-пі дприємця, що підтверджується наявним у справі Витягом з Є ДРПОУ станом на 29 серпня 2011 рок у.

Враховуючи те, що спірні пра вовідносини виникли в процес і здійснення господарської діяльності двох суб'єктів го сподарювання, колегія суддів визначає, що даний господарс ький спір відноситься до ком петенції господарських суді в.

Приймаючи оскаржене рішен ня господарський суд Харківс ької області виходив з резул ьтатів встановлення та дослі дження документально підтве рджених матеріалами справи о бставин спору за якими з' яс ував, що 15 квітня 2009 року між поз ивачем та відповідачем був п ідписаний договір поставки з а № ДГ-0000010 (далі - Договір), відпов ідно до пункту 1.1. якого постач альник (позивач) прийняв на се бе зобов' язання виготовити , а замовник (відповідач) прийн яти та оплатити цю продукцію (аркуші справи 10-12).

Даний договір є підставою д ля виникнення у його сторін п рав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою прир одою є договором поставки.

У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу Украї ни за договором поставки про давець (постачальник), який з дійснює підприємницьку дія льність, зобов'язується пер едати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання й ого у підприємницької діяльн ості або в інших цілях, не пов 'язаних з особистим, сімейним , домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зо бов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну гро шову суму.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповід ач прийняв, продукцію на зага льну суму 135000,00 грн., про що свідч ить наявна у справі належним чином завірена копія видатк ової накладної № РН-0000002 від 16.04.2009р . (аркуш справи 13).

Пунктом 5.1. Договору сторона ми обумовлено, що оплата прод укції здійснюється замовник ом наступним чином: замовник здійснює оплату протягом 90 ка лендарних днів після відвант аження продукції в сумі 135000,00 гр н. (100% від суми договору).

Згідно зі статтею 692 Цивільн ого кодексу України покупець зобов'язаний оплатити това р після його прийняття або прийняття товаророзпорядчи х документів на нього, якщо д оговором або актами цивільно го законодавства не встановл ений інший строк оплати това ру.

В силу приписів частини 1 ст атті 530 Цивільного кодексу Укр аїни, якщо у зобов' язанні, вс тановлений строк його викона ння, то воно підлягає виконан ню у цей строк, а відповідно до статті 525 цього ж Кодексу одно стороння відмова від викона ння зобов' язання не допуска ється.

Згідно зі статтею 193 Господа рського кодексу України суб' єкти господарювання та інші учасники господарських від носин повинні виконувати гос подарські зобов'язання належ ним чином відповідно до зако ну та договору, яке в силу вимо г статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господар ського кодексу України припи няється виконанням, проведен им належним чином. Частиною 3 с татті 509 Цивільного кодексу Ук раїни встановлено, що зобов'я зання має ґрунтуватися на за садах добросовісності, розум ності та справедливості.

Господарським судом обгру нтовано встановлено, що відп овідач свої зобов' язання що до оплати вартості отриманог о товару виконав лише частко во, сплативши позивачеві 10000,00 г рн., про що свідчить наявне у с праві платіжне доручення №@PL48 5031 від 17.04.2009р. (аркуш справи 34). Забо ргованість становить 125000,00 грн .

Отже, матеріали справи свід чать про те, що відповідач сво їми подальшими діями, а саме о триманням у відповідача това ру на підставі накладної, в ко трій є посилання на укладени й Договір № ДГ-0000010 від 15.04.2009р. та ча стковою оплатою отриманого т овару схвалив укладений прав очин та діяв як фізична особа - підприємець. Вказані обст авини не спростовані відпові дачем жодними належними та д опустимими доказами.

Проаналізувавши наявні в м атеріалах справи документал ьні докази в їх сукупності су д першої інстанції дійшов ви сновку обґрунтованого про за доволення позову в частині с тягнення з відповідача на ко ристь позивача 125000,00 грн. заборг ованості, оскільки зазначені позивачем доводи та надані н а їх підтвердження документа льні матеріали не спростован і відповідачем в порядку ста тті 33 Господарського процесу ального кодексу України, згі дно з якою обов' язок доказу вання законодавчо покладени й на сторони.

Колегія суддів повністю по годжується з даними висновк ами господарського суду та в важає їх законними та обґрун тованими.

Відповідач в якості доказу оплати вартості отриманого від позивача товару надав до додаткових пояснень (вх. № 8620 в ід 06.09.2011р.) копію розписки ОСОБ А_4 від 15.08.2008р., відповідно до як ої останній позичив 20 тис. дол арів США у ОСОБА_5 та зобов 'язався віддати позичені кош ти до 10.02.2009р. Відповідач при цьо му, пояснює, що за домовленіст ю між ним та позивачем ці кошт и повинні були бути зарахова ні останнім за поставлені пр ес-форми, але цього не зробив. Окрім цього, відповідач дода в, що оплата коштів згідно ная вного у справі платіжного до ручення була здійснена гр. ОСОБА_3 в якості доплати до р аніше сплаченої суми в 20 тис. д оларів США, а тому на його думк у заявлена до стягнення забо ргованість не підтверджена п озивачем документально.

Однак надана відповідачем копія розписки не приймаєть ся колегією суддів до уваги, о скільки жодного зв'язку цьог о документа зі спірним Догов ором відповідачем не наведен о. Більше того, дана розписка н е була предметом розгляду в с уді першої інстанції, а відпо відач не обґрунтував неможли вість його подання суду перш ої інстанції з причин, що не за лежали від нього.

Відповідно до статей 33 та 34 Г осподарського процесуально го кодексу України сторони з обов'язані довести обставини , на які вони посилаються, як н а підставу своїх вимог та зап еречень, належними та допуст имими у справі доказами; за ст аттею 36 Господарського проце суального кодексу України пи сьмовими доказами є документ и та матеріали, які містять да ні про обставини, що мають зна чення для правильного виріше ння спору.

Згідно зі статтями 43, 47 Госпо дарського процесуального ко дексу України господарськи й суд оцінює докази за своїм в нутрішнім переконанням, що ґ рунтується на всебічному, по вному і об' єктивному розгля ді в судовому процесі всіх об ставин справи в їх сукупност і, керуючись законом, а судове рішення по справі приймає за результатами обговорення ус іх обставин справи.

У відповідності з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу У країни боржник, який простро чив виконання грошового зобо в'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму б оргу з урахуванням встановле ного індексу інфляції за вес ь час прострочення, а також тр и проценти річних від простр оченої суми, якщо інший розмі р процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначену норм у місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні в имоги в частині стягнення з в ідповідача на користь позива ча у даній справі інфляційни х в сумі 17487,50 грн. та 3 % річних в су мі 5321,00 грн. правомірні, обґрунт овані і підлягають задоволен ню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами ч инного законодавства.

Перевіривши правильність нарахування заявлених позив ачем до стягнення сум інфляц ійних та 3% річних, а також врах овуючи наданий відповідачем в апеляційній скарзі контрр озрахунок цих нарахувань кол егія суддів, дійшла висновку , що рішення суду в частині стя гнення 1237,00 грн. інфляційних є н еправомірним та підлягає ска суванню, через що в цій частин і слід прийняти нове рішення , яким в задоволенні позову в ц ій частині повинно бути відм овлено. Рішення суду в частин і стягнення 3 % річних в сумі 5321,00 грн. є законним та обґрунтова ним, тому залишається без змі н.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції заявн ик апеляційної скарги стверд жує, що розрахунок 3 % річних пр оведений позивачем з порушен ням умов Договору та норм чин ного законодавства.

Однак вказані посилання не можуть бути підставами для с касування прийнятого у справ і цілком законного та обґрун тованого рішення в цій части ні, оскільки господарський с уд при прийнятті рішення дав вичерпну правову оцінку при роді 3% річних, які за своєю пра вовою природою не є штрафним и санкціями, а тому нараховую ться за весь період простроч ення. Між тим, колегія суддів в важає необхідним зазначити, що нарахування 3% річних по гро шових розрахунках є визначен ою законом платою боржника з а користування грошовими кош тами кредитора, а вимога спла тити борг з урахуванням проц ентів річних є способом захи сту майнового права та інтер есу кредитора, суть яких пол ягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за корист ування утримуваними ним грош овими коштами, належними до с плати кредиторові.

Пунктом 8.3. Договору сторони встановили відповідальніст ь за несвоєчасне виконання г рошових зобов'язань у вигляд і пені в розмірі подвійної об лікової ставки НБУ заборгова ності за кожен день допущено го прострочення.

Враховуючи порушення з бок у відповідача строків оплати вартості наданих послуг, поз ивач на підставі пункту 8.3. Дог овору нарахував відповідаче ві пеню в розмірі 16745,00 грн. та за явив вимогу про стягнення ці єї суми, яка була задоволена г осподарським судом у повному обсязі.

У процесі повторного перег ляду справи за наявними в ній і додатково поданими доказа ми колегія суддів перевіривш и правильність нарахування п ені, керуючись нормами ст. 549 Ц К України та ст. 232 ГК України, а також з урахуванням обмежен ь, встановлених Законом Укра їни “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошо вих зобов' язань“ дійшла вис новку, що розмір пені, яка підл ягає стягненню з відповідача за договором № ДГ-0000010 від 15.04.2009р. становить 11449,00 грн., в зв'язку з ч им рішення суду першої інста нції у даній справі в частині стягнення 5296,00 грн. пені підляг ає скасуванню як необґрунтов ане, а позові в цій частині пов инно бути відмовлено.

Статтею 44 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що до складу судових витрат входить опл ата послуг адвоката. В контек сті цієї норми, судові витрат и за участь адвоката при розг ляді справи підлягають сплат і лише в тому випадку, якщо вон и сплачені адвокату стороною , котрій такі послуги надавал ись, та їх сплата підтверджує ться відповідними фінансови ми документами.

Отже, відшкодування витрат на оплату послуг адвоката зд ійснюється господарським су дом насамперед за наявності документального підтвердже ння цих витрат, зокрема надан ням заінтересованою стороно ю відповідного договору про надання послуг адвоката щодо ведення справи у суді, належн о оформленої довіреності на ім' я представника, а також п латіжного документу про спла ту адвокатських послуг.

Враховуючи вищевикладені вимоги колегія суддів вважає безпідставними висновки гос подарського суду про задовол ення позову в частині стягне ння з відповідача на користь позивача витрат на оплату по слуг адвоката у розмірі 16455,00 гр н., оскільки господарський су д не взяв до уваги те, що позив ачем не надано до матеріалів справи жодних документально доказів сплати адвокатських послуг.

За таких обставин, рішення г осподарського суду в частині стягнення 16455,00 грн. адвокатськ их витрат підлягає скасуванн ю, а позов в цій задоволенню не підлягає.

Задовольняючи частково ви моги апеляційної скарги коле гія суддів вважає необхідним здійснити перерозподіл судо вих витрат по справі пропорц ійно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 47, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 3 ст. 104, ст. 105 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, колегія суддів Харків ського апеляційного господа рського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фіз ичної особи - підприємця ОС ОБА_3, м. Харків задовольнити частково.

Рішення господарського су ду Харківської області від 14.0 2.2011р. у справі № 29/411-10 в частині стя гнення 5296,00 грн. пені, 1237,00 грн. інфл яційних, 16455,00 грн. адвокатських послуг та 229,88 грн. державного м ита скасувати та в цій частин і прийняти нове рішення, яким у позові в цій частині відмов ити.

Стягнути з Дочірнього підп риємства "Сляпчук" ТОВ "Ин.Кол" (61052, м. Харків, пров. Сімферополь ський, 6, код ЄДРПОУ 32951487) на корис ть Фізичної особи - підприємц я ОСОБА_3 (61124, АДРЕСА_1, ко д ЄДРПОУ НОМЕР_1)114,94 грн. дер жавного мита по скарзі.

Доручити господарському с уду Харківської області вида ти відповідний наказ.

Рішення господарського су ду в частині стягнення з відп овідача на користь позивача 125000,00 грн. основного боргу, 11449,00 гр н. пені, 16250,50 грн. інфляційних, 5321,00 грн. 3% річних, 1424,66 грн. державног о мита та 236,00 грн. витрат на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу залишит и без змін.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена до Вищого го сподарського суду України в двадцятиденний термін.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст пост анови підписано 08 вересня 2011 ро ку.