Постанова

від 14.07.2011 по справі 2а-5542/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 14 липня 2011 року           16:48           № 2а-5542/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання  Гладій А.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Товариство з обмеженою відповідальністю "Електромет"

до

 Київська регіональна митниця

 Головне управління Державного казначейства України в м.Києві

про

 скасування Рішення №100000006/2011/740189/1 від 08.02.2011

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Електромет” (надалі –позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом про визнання неправомірним та скасування Рішення Київської регіональної митниці (надалі –Митниця, відповідач 1) про визначення митної вартості товарів № 100000006/2011/740189/1 від 08 лютого 2011 року(надалі - Рішення) та до Головного управління Державного казначейства України в м. Києва про стягнення з державного бюджету коштів, сплачених позивачем у зв’язку із Рішенням та витрат, пов’язаних із судовим оскарження зазначеного Рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2011 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів № 100000006/2011/740189/1 від 08 лютого 2011 року є неправомірним, оскільки воно було прийняте на основі шостого (резервного) методу без обґрунтування неможливості застосування інших методів визначення митної вартості, як це встановлено частинами 1, 2 статті 266 Митного Кодексу України, а також без здійснення консультацій з декларантом, як це встановлено частиною 3 статті 266 Митного Кодексу України.

Представник Київської регіональної митниці в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи на правомірність зазначеного Рішення та застосування шостого (резервного) методу, оскільки застосування інших методів унеможливлювало би правильного визначення митної вартості товару.

Представник Головного управління Держаного казначейства України в м. Києві в письмових запереченнях проти позову вказував, що підставою для повернення коштів , що були помилково або надмірно зараховані до бюджету є відповідне підтвердження контролюючого органу, а оскільки, у даному випадку таке підтвердження відсутнє, то позовні вимоги до Відповідача 2 є необґрунтованими.

Також представник Відповідача 2 просив слухати справу за його відсутності.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

07 лютого 2011 року для здійснення митного оформлення та митного контролю отриманої Позивачем продукції згідно Контракту СІМ 04/2008 на адресу Київської регіональної митниці була надана вантажно-митна декларація № 100130001/2011/364446, в якій було визначено митну вартість товару, що імпортується за ціною договору (метод 1) на загальну суму 145 477, 12 грн.

Так, не погоджуючись із визначеною Позивачем вартістю товару, Рішенням Відповідача від 08 лютого 2011 року № 100000006/2011/740189/1 із застосуванням шостого методу було визначено іншу митну вартість товару на суму 168 560,72 грн.

На підставі зазначеного Рішення митним органом було відмовлено в митному оформленні товару, в зв’язку з чим Позивач звернувся із письмовою заявою про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов’язаня після сплати ним до державного бюджету України донарахованої вартості у сумі 23 083,60 грн.

Після випуску товару у вільний обіг Позивач звертався до Київської регіональної митниці разом з офіційним лисом представника Постачальника, прайс-листом на продукцію та калькуляцію товару із пропозицією залишити в силі ціну митного оформлення, визначену Товариством за першим методом, однак рішення Відповідача відкликане не було.

В судових засіданнях, заперечуючи проти позову Відповідач 1 зазначає, що Київською регіональною митницею було проведено співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем ідентичних або подібних товарів після чого митний орган прийшов до висновку про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом (метод 1), а також про неможливість визначення митної вартості за методами 2, 3, 4, 5.

Також Відповідач 1 вказує, що ним були запрошені додаткові документи а саме: прайс-лист фірми виробника та експертне заключення спеціалізованої організації, але вони представлені декларантом не були, тому митний орган прийшов до висновку про самостійне визначення митної вартості товару за резервним шостим методом.

Проте, суд не може погодитися із таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Митного кодексу України митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення за правильністю митної оцінки товарів.

Зі змісту частин 1-5 ст. 266 Митного кодексу України вбачається, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості; 6) резервного.

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Електромет»імпортувало на територію України водорозчинні змазочно - охолоджувальні рідини LB», FC 160»та mtube H 15»вироблені в Нідерландах.

Позивач є постійним імпортером зазначеного товару, і за весь час імпорту ціна товару збільшувалась відповідно до умов закупівель.

Для митного оформлення товару Позивачем до Київської регіональної митниці були подані попередня митна декларація, накладна CMR, книжка МДП, інвойси, зовнішньоекономічні договори, доповнення до них, некласифікований внутрішній договір, внутрішній договір про зберігання товарів, договір перевезення, сертифікати відповідності, довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, акт прийняття- передання товарів на зберігання під митним контролем. Також, як вже було зазначено, після випуску товару у вільний обіг, Товариством було долучено офіційний лист представника постачальника, прайс-лист на продукцію та калькуляцію собівартості товару.

З наведеного вбачається, що у Відповідача 1 були наявні всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за першим методом.

Також суд звертає увагу, що документально митним органом не підтверджено виконання свого обов’язку щодо послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товару.

Крім того, при визначені митної вартості товару за шостим методом, Київською регіональною митницею було співставлено товари, які імпортувались позивачем з товарами, які, на думку податкового органу, є найбільш схожими з першими.

Так, згідно інформації, наявної в матеріалах справи мастильно-охолоджувальні рідини FC 160», mtube H 15»та LB», які були імпортовані позивачем є водними емульсіями мінерального масла (30-40 %) з додаванням емульгаторів-неіногенних ПАР (1-5 %), містять бактерициду-формальдегіду 1-5 %, використовується для обробки металів.

Товари ж, які використовувала митниця для визначення митної вартості товару за шостим методом є засобами змащувальними “ACMOS 36-615H” –речовина, виготовлена на основі мастильних матеріалів: поліорганоксилоксантів, органічних домішок, в органічних летких сполуках, які складають 98,26 % від загальної маси, які застосовуються при виробництві фільтрів внутрішнього згорання.

З аналізу складових компонентів порівняльних речовин суд приходить до висновку про відсутність ознак їхньої подібності та аналогічності, а відтак про необґрунтованість їх співставлення митним органом, оскільки за своїм хімічним складом це різні речовини із неоднаковим предметом застосування їхніх корисних властивостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 2 зазначеного Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, а також те, що Відповідачем 1, всупереч вимогам Митного кодексу України не було послідовно застосовано методи визначення митної вартості товару від першого до шостого, застосування резервного методу відбулось із співставленням невідповідних товарів,

керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати Рішення .Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів № 100000006/2011/740189/1 від 08 лютого 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромет»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34288647) суму надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 5 397,24 грн. (п’ять тисяч триста дев’яносто сім гривень, 24 копійки) шляхом перерахування вказаних коштів на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромет»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34288647, п/р № 26000053109824 в Київському Головному Регіональному Управлінні ПАТ КБ «Приватбанк»МФО 321842).

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромет»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34288647) суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 17 686,36 грн. (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят шість грн., 36 копійок) шляхом перерахування вказаних коштів на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромет»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34288647, п/р № 260 в Київському Головному Регіональному Управлінні ПАТ КБ «Приватбанк»МФО 321842).

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромет»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34288647, п/р № 260 в Київському Головному Регіональному Управлінні ПАТ КБ «Приватбанк»МФО 321842) судовий збір в розмірі 234,24 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                Н.Г. Вєкуа