Постанова

від 14.03.2008 по справі 5/332-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан

Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"14" березня 2008 р.                                                           

Справа №5/332-А

Господарський суд Хмельницької

області у складі головуючого судді Грамчук І.В., при секретарі Яроцькому А.М. у

попередньому судовому засіданні позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом Прокурора

Теофіпольського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду

України в Теофіпольському районі, смт. Теофіполь 

до Приватного підприємця ОСОБА_1,

смт. Теофіполь

про стягнення 233,82 грн.

заборгованості

Представники сторін:

від позивача -        Казюк А.Л. - за довіреністю № 2485/07

від 07.08.2007р.

від відповідача -    не з'явився.

від 

Прокуратури області - не з'явився.         

У судовому засіданні 14.03.2008р.

прийнято постанову, оскільки у засіданні суду 13.02.2008р. оголошувалась

перерва.

Суть спору: Прокурор

в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України  в Теофіпольському районі, смт. Теофіполь

звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - приватного

підприємця  ОСОБА_1, смт.

Теофіполь 233,82 грн. заборгованості по сплаті фіксованого розміру страхового

внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Повноважний представник позивача у

судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні,

обґрунтовуючи останні обставинами викладеними у позовній заяві та доданих до

неї документах.  Крім того, на вимогу

ухвали суду від 19.02.2008р., у судовому засіданні повноважним представником

позивача надано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців на ОСОБА_1, яка 

значиться АДРЕСА_1.

Відповідач, незважаючи на належне

повідомлення про дату, час та місце засідання суду (повідомлення про вручення

поштового відправлення (рекомендоване), вимог ухвал суду від 11.01.2008 р.,

30.01.2008р. та 19.02.2008р.  не виконав,

письмового пояснення щодо позовних вимог не надав, повноважного представника

для участі у засіданні суду не направив, причин неявки не повідомив. Копії

ухвал, повістки та копію позовної заяви з додатками відповідачу направлено

рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглядом матеріалів справи  встановлено наступне.

ОСОБА_1,  значиться АДРЕСА_1, ідентифікаційний  НОМЕР_1, 

зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа.

Підприємець є страхувальником та

платником страхових внесків, зобов'язаний подавати звітність територіальному

органу Пенсійного фонду України у строки, в порядку та за формою, встановленими

Пенсійним фондом, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки

та в повному обсязі страхові внески.    

За період з 01.01.2005р. по

31.03.2005р. у відповідача утворилась заборгованість до Пенсійного Фонду

України в сумі 233,82 грн. згідно акту позивача, у якому проведений розрахунок

суми доплати до мінімального страхового внеску, а саме: за перший квартал

2005р. належало до сплати  248,82 грн.

фіксованого розміру страхового внеску (83,84 грн. за січень та лютий , 81,14

грн. за березень ). При цьому відповідачем 

сплачено 150,00 грн. єдиного податку . Частина єдиного  податку в розмірі 15,00 грн. (10%) не була

зарахована на особовий рахунок ПФУ Держказначейством, тому до сплати належить

різниця між належним до сплати розміром фіксованого страхового внеску та

сплаченою сумою страхового внеску у складі єдиного податку, яка становить

233,82 грн. Дана сума заборгованості відповідає картці особового рахунку

громадянина-підприємця (фізичної особи).

Відповідно до вимог Закону України

“Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” 06.11.2007р. позивачем

було виставлено відповідачу вимогу про сплату боргу №Ф-128-У, яку відповідно до

підпису на повідомленні про вручення поштового відправлення останнім отримано

10.11.2007 р. Зазначена вимога  залишена

відповідачем без реагування.

Зважаючи на те, що добровільному

порядку суму боргу протягом встановленого десятиденного строку з дня отримання

вимоги приватним підприємцем сплачено не було, прокурор в інтересах позивача

звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 233,82 грн.

заборгованості

На день розгляду справи по суті

заборгованість у розмірі 233,82 грн. відповідачем  не сплачена, доказів про протилежне суду не

надано.  

Досліджуючи  надані сторонами  докази, аналізуючи наведені  міркування 

та  заперечення, оцінюючи  їх 

в  сукупності, судом  враховується 

наступне.

За змістом ст. 58 Закону України

“Про загальнообов'язкове  державне

пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. Пенсійний фонд є органом, який

провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та

підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі

фінансування та виплату пенсій.

Відповідно до прикінцевих положень

та преамбули вказаного Закону цей Закон набирає чинності з 01.01.2004 р., зміна

умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування  здійснюється виключно шляхом внесення змін до

цього Закону. Крім того, згідно ст. 5 цього Закону  передбачено, що Закон регулює відносини, що

виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного

страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці

відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не

суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначається, зокрема, платники

страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та

сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідач, як платник єдиного

податку відповідно до Указу Президента „Про спрощену систему оподаткування,

обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” у  2005 році сплачував страхові внески до ПФ

України в складі єдиного податку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.14  Закону України „Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування” страхувальниками є, серед інших,  фізичні особи - суб'єкти підприємницької

діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів

підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування

(фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок,

придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб

на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених

законодавством,  або за договорами

цивільно-правового характеру. Дані суб'єкти 

згідно ст.15 Закону є платниками страхових внесків.             

Відповідно до пп.4 п.8 Прикінцевих

положень Закону  фізичні особи -суб'єкти

підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування

(фіксований податок, єдиний податок), на період дії законодавчих актів з питань

особливого оподаткування сплачують страхові внески у порядку, визначеному цим

Законом у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.45 Закону України

„Про Державний бюджет України на 2005 рік” 

фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності за період з 01.01.05

по 31.03.05 повинні були сплатити до ПФУ фіксований розмір страхових внесків за

січень, лютий та 30 днів березня 2005р. в розрахунку 83,84 грн. за місяць з

урахуванням частини єдиного та фіксованого податків, перерахованих Державним

казначейством у грудні 2004 р. за 2005р. (в березні -81,14 грн.)

З прийняттям Закону України

"Про  вирішення  питання щодо заборгованості суб'єктів

господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку

та звітності, у зв'язку з не перерозподілом Державним казначейством України

частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з

тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок

безробіття протягом 2004 року - І кварталу 2005 

року"  установлено, що

фізичні   особи   -   

суб'єкти підприємницької діяльності, які у I кварталі 2005 року

працювали за  спрощеною системою

оподаткування, зобов'язані сплатити до Пенсійного фонду фіксований розмір

страхового внеску, розрахований як 

різниця між встановленою ставкою внеску та частиною єдиного або

фіксованого податків, що не надійшли до ПФ України.

Тому згідно вимог чинного

законодавства за перший квартал 2005р. відповідачу належало сплатити 248,82

грн.  фіксованого страхового внеску.  При цьому ним 

сплачено 15,00 грн. в складі єдиного податку, які не були

перерозподілені Державним казначейством на рахунки ПФ України, однак не

вважаються заборгованістю і враховуються в рахунок сплати страхових

внесків. 

Відповідно за перший квартал 2005р.

(січень, лютий) відповідачу належить сплатити до ПФ України різницю між

установленим розміром фіксованого страхового внеску та  сумою страхових внесків, сплачених в складі

єдиного податку, яка складає 233,82 грн.

Відповідно до ст. 106 Закону

України “Про загальнообов'язкове 

державне пенсійне страхування” суми страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не

сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому

числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,

передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою

заборгованістю із сплати страхових внесків 

і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових

санкцій.  При цьому  згідно 

пункту 3  даної статті   територіальні органи Пенсійного фонду за

формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають

страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату

недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня

одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суму

недоїмки.

У разі якщо страхувальник, який

одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і

протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі

суму недоїмки, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду,

або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник

узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих

днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду

звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки

до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках

орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського

суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду

з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені

законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Як вбачається з матеріалів справи,

відповідач протягом десяти днів із дня отримання вимоги про сплату боргу не

сплатив зазначену у ній суму та  не

оскаржив вимогу до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її

вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Тому

суд вважає, що прокурор в інтересах позивача обґрунтовано  просить 

стягнути  з  відповідача  

заборгованість  по  страхових внесках.

За таких обставин позов заявлений

обґрунтовано, підтверджений належними доказами, відповідає чинному

законодавству та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 104,

105, 158-163, 167, 254-255, п.6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення”

Кодексу адміністративного судочинства України, СУД

П О С Т А Н О

В И В :

Позов Прокурора Теофіпольського

району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в

Теофіпольському районі, смт. Теофіполь до Приватного підприємця ОСОБА_1, смт.

Теофіполь  про стягнення 233,82 грн.

заборгованості задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця

ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 / на користь Управління

Пенсійного фонду України в  Теофіпольському

районі, смт. Теофіполь / вул. Щорса, 25, код 04864507 / 233,82 грн. / двісті

тридцять три гривні 82 коп. / заборгованості.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України

сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в

апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне

оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга

подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Подаються до Львівського  апеляційного

адміністративного  суду через суд першої

інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України

Постанова, якщо інше не встановлено КАС України 

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву

про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,

постанова  суду першої інстанції набирає

законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги

судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                 

І.В. Грамчук

Віддрук. 3 прим.:

1 -до справи,

2 -позивачу,

                3 -відповідачу