Рішення

від 29.09.2011 по справі 20/114-24/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/114-24/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29 вересня 2011 р.   Справа № 20/114-24/84   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі Дичковській І. М., за участю представника позивача Чежегової І. П. та представника відповідача Ошколуп Л. С., у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олафсон" про стягнення 35 743 грн 90 коп. з приватного підприємства "Ясини ліс".

ТОВ "Олафсон" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ПП "Ясини ліс" 35 743 грн 90 коп. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в порушення умов укладеного між сторонами договору оренди обладнання відповідач не сплачував орендну плату за користування майном позивача у період з 03 листопада 2008 р. по 31 грудня 2009 р., що спричинило виникнення боргу в сумі 30 000 грн.     У зв'язку із наявністю цього боргу, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач також нарахував відповідачу 4 770 грн інфляційних втрат та 973 грн 90 коп. три проценти річних.

18 жовтня 2010 р., господарський суд Івано-Франківської області (суддя Кобецька С. М.) порушив провадження у справі № 20/114.

Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від                        01 листопада 2010 р., у зв'язку з перебуванням судді Кобецької С. М. на лікарняному,                 справу № 20/114 було передано на розгляд судді Ткаченко І. В., у зв'язку з чим справі присвоєний № 20/114-24/84.

04 листопада 2010 р., господарський суд Івано-Франківської області зупинив провадження у справі № 20/114-24/84, до вирішення пов'язаної з нею справи № 3/109 за позовом ТОВ "Олафсон" про визнання недійсним акту зарахування однорідних вимог, складеного між ТОВ "Олафсон" і ПП "Ясини ліс" 02 квітня 2009 р.

01 серпня 2011 р., відповідною ухвалою суд поновив провадження у даній справі у зв'язку із вирішенням справи № 3/109.

09 серпня та 13 вересня 2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи суд відкладав на 13 і 27 вересня 2011 р. відповідно.

27 вересня 2011 р., на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України суд виніс ухвалу про продовження строку розгляду даного спору на п'ятнадцять днів, а в засіданні - оголосив перерву до                29 вересня 2011 р.

Представник відповідача направив суду відзив на позов (а. с. 15), із змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає та просить суд у його задоволенні відмовити мотивуючи це тим, що у ПП "Ясини ліс" відсутня будь-яка заборгованість перед                    ТОВ "Олафсон" (а. с. 31).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

03 листопада 2008 р., між ТОВ "Олафсон" (орендодавець) та ПП "Ясини ліс" (орендар) було укладено договір оренди обладнання № 01/11 (а. с. 8).

Згідно розділів 1, 2 і 4 Договору, орендодавець передає, а орендар бере для промислового використання у тимчасове володіння обладнання (верстат двохдисковий KPN-A - 1 шт.; верстат торцювальний QBO - 1 шт.; верстат багатодисковий PKSN31-A - 1 шт.), за яке зобов'язується сплачувати встановлену договором орендну плату.

За змістом п. 3.2 Договору він набирає чинності з моменту підписання двома сторонами і діє до 31 грудня 2009 р.

На виконання умов договору оренди, 03 листопада 2008 р., позивач передав відповідачу обумовлене договором обладнання, що підтверджується даними накладної № 98 (а. с. 9).

Однак, в порушення узятих на себе договірних зобов'язань, відповідач не сплачував орендні платежі за користування обладнанням, що спричинило виникнення боргу відповідача перед позивачем на суму 30 000 грн.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за оренду обладнання.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень, викладених у ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як визначено у ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Відповідно до умов статей 759 та 762 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування даним майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно положень статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В ході розгляду даної справи доказів, які б свідчили про те, що орендар не користувався переданим йому позивачем обладнанням, суду надано не було.

Крім того, в засіданні представник відповідача суду підтвердив, що орендних платежів відповідач не сплачував керуючись даними, зазначеними в акті зарахування зустрічних однорідних вимог від 02 квітня 2009 р.

Разом з тим, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25 січня   2011 р. (а .с. 45) у справі № 3/109 згаданий акт був визнаний недійсним. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24 травня 2011 р. це рішення суду першої інстанції залишено без змін.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач не виконав свої договірні зобов'язання по сплаті орендних платежів, чим допустив порушення укладеного між сторонами договору оренди і це спричинило виникнення боргу відповідача перед позивачем в сумі 30 000 грн. Розмір цього боргу відповідає фактичним обставинам справи, встановленим у ході її розгляду судом, тому вимогу позивача про стягнення з відповідача 30 000 грн основного боргу слід задовольнити.

Крім того, у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання, на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України про те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, позивач нарахував відповідачу 4 770 грн інфляційних втрат і три проценти річних на суму 973 грн 90 коп. Зроблений судом арифметично правильний розрахунок інфляційних втрат становить 4 920 грн, а три проценти річних - 1 043 грн. Проте, враховуючи межі позовних вимог, вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат і трьох процентів річних слід задовольнити у розмірі 4 770 грн і 973 грн 90 коп. відповідно.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно вимог ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити;

стягнути приватного підприємства "Ясини-ліс" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинський промвузол; ідентифікаційний код 34084565) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Олафсон" (76018, м. Івано-Франківськ, площа Ринок, 7; ідентифікаційний код 13657960): 30 000 (тридцять тисяч) грн основного боргу, 4 770 (чотири тисячі сімсот сімдесят) грн інфляційних втрат, 973 (дев'ятсот сімдесят три) грн 90 коп. три проценти річних, 357 (триста п'ятдесят сім) грн 44 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

          Суддя                                                                                                     І. В. Ткаченко

                                                                                                  повне рішення складено 03 жовтня 2011 р.

ст. 82