Рішення

від 26.09.2011 по справі 41/273

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/273

26.09.11

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Крю»  

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «Олмі»

Про

стягнення 14 360,27 грн.   

                                                                                                       Суддя  Спичак О.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран Крю»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олмі»про стягнення 12 147,30 грн. –основного боргу, 1 652,03 грн. –пені, 425,16 грн. –інфляційних втрат та 135,78 грн. –3% річних.   

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару за Договором купівлі –продажу товарів № 08/10-10/2 від 08 жовтня 2010 року.

Ухвалою від 03.08.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 05.09.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 05.09.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання 05.09.2011 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив,  про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 05.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 26.09.2011 року.

В судове засідання 26.09.2011 року представник позивача не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 26.09.2011 року не з’явився,  вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.09.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи,  Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАН КРЮ»(далі –продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛМІ» (далі –покупець, відповідач) був укладений договір купівлі –продажу товарів № 08/10-10/2 (далі –Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що продавець зобов’язується здійснювати продаж лікеро-горілчаних виробів та інших товарів народного споживання (в подальшому - «товар»), а покупець зобов’язується приймати зазначений вище товар і оплачувати його вартість згідно умов та протягом терміну дії даного Договору.

Пунктом  2.1 та 2.2 Договору сторони узгодили, що продаж товару здійснюється партіями. Продавець здійснює продаж окремої партії товару покупцю згідно заявки останнього. Товар вважається заявленим покупцем, а заявка прийнята до виконання продавцем, після оформлення продавцем видаткової накладної.

Відповідно до пункту 2.4 Договору загальна ціна Договору визначається шляхом додавання вартості товару, що постачається, по всім видатковим накладним в рамках даного Договору.

Пунктом 4.4 Договору сторони узгодили, що по завершенню прийому товару за відсутності претензій по кількості і якості уповноважений представник покупця ставить свій підпис у видатковій накладній, як доказ того, що товар прийнятий.

Згідно з пунктом 2.6 Договору, датою продажу товару вважається дата підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної продавця в прийманні товару.

Відповідно до пункту 3.1 Договору  оплата товару по даному Договору здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту продажу товару.

Пунктом 3.2 Договору сторони попередньо погодили, що розрахунки по даному Договору здійснюються в національній валюті України - гривні.

Згідно до пункту 3.3 Договору обов’язок покупця по оплаті проданого товару вважається виконаним  з моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п.9.2 Договір вступає в силу з дати підписання і діє до повного виконання сторонами зобов’язань по Договору.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 51 994,14 грн.,  що засвідчується видатковими накладними № РН-0003137 від 03.12.2010 року на суму 1 382,40 грн., №  РН-0000363 від 21.02.2011 року на суму 6 504,00 грн., № РН-0000461 від 03.03.2011 року на суму 7 606,85 грн., № РН-0003226 від 26.04.2011 року на суму 1 490,05 грн., № РН-0003218 від 21.04.2011 року на суму 1 848,00 грн., № РН-0003025 від 16.11.2010 року на суму 1 448,14 грн., № РН-0003130 від 02.12.2010 року на суму 2 952,00 грн., № РН-0002932 від 03.11.2010 року на суму 22 078,70 грн. , № РН-0003085 від 24.11.2010 року на суму 6 684,00 грн. та додатком № 1 від 08.10.2010 року до Договору, копії яких містяться у матеріалах справи.

В свою чергу, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, на доказ чого надано банківські виписки (копії в матеріалах справи), у зв’язку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 12 147,30 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 12 147,30 грн.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму(оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття  762 Цивільного кодексу України встановлює, що з користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 12 147,30 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 6.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати вартості отриманого товару Покупець зобов’язаний сплатити Продавцю пеню з розрахунку 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати Товару.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 6.2 Договору  нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 652,03 грн. за період з 08.03.2011 року по 21.07.2011 року.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, здійснених поставок, проплат, а також обмеживши нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 582,45 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів здійснених позивачем з урахуванням порядку розрахунків погодженого сторонами.   

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 135,78 грн. за період з 08.03.2011 року по 21.07.2011 року та 425,16 грн. –інфляційних втрат за період з 08.03.2011 року по 21.07.2011 року.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, дат поставок товару та проплат, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення  3 % річних та  інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме 3 % - в сумі 112,74 грн., інфляційні втрати - в сумі 119,20 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем з урахування порядку розрахунків погодженого сторонами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олмі»(юридична адреса: 02088, м. Київ, Дарницький  р-н, вул. Леніна, буд 34, фактична адреса: 02088, м. Київ, вул. Лютнева, 10, код ЄДРПОУ 30530080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Крю»(юридична адреса: 04060, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Щусєва, буд. 24-А;  фактична адреса: 01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3, оф.101, код ЄДРПОУ 33194422) 12 147 (дванадцять тисяч сто сорок сім) грн. 30 коп. - основного боргу,  582 (п’ятсот вісімдесят дві) грн. 45 коп. –пені, 112 (сто дванадцять) грн. 74 коп. –3 % річних, 119 (сто дев’ятнадцять) грн. 20 коп. –інфляційних втрат, 129 (сто двадцять дев’ять) грн. 62 коп. - державного мита та 213 (двісті тринадцять) грн. 02 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

         Суддя                                                                                                 Спичак О.М.

Дата підписання рішення

      03.10.2011 року