Рішення

від 22.04.2008 по справі 15/192-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.08

          Справа № 15/192-08.

за позовом Фізичної особи

- підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до відповідача Фізичної

особи - підприємця ОСОБА_2, смт. Високий, Харківський район, Харківська область

про визнання права

власності

СУДДЯ                   

Резниченко О.Ю.

За участю представників

сторін:

Від позивача: ОСОБА_3,

довіреність  від 30.11.2006р., б/н

Від відповідача: ОСОБА_4,

довіреність від 10.12.2007р., б/н

Суть спору: Позивач

просить визнати за ним право приватної власності на нерухоме майно - нежитлове

примі щення АДРЕСА_1 в місті Суми за гальною площею 97,9 м2 з технічними

характеристиками, визначеними у технічному паспорті, складеному 03 січня 2008

року комунальним підприємством "Сумське мі ське бюро технічної

інвентаризації".

В судове засідання

позивач подав клопотання про долучення до матеріалів копії договору про спільну

діяльність від 15.11.2007р., яка була оглянута судом та долучена до матеріалів

справи.

Відповідач письмовий

відзив на позов не подав, в судовому засіданні усно пояснив, що заперечення

проти рішення позивача щодо використання вказаного нерухомого майна для

розміщення офісних приміщень мали місце і він вважає, що правовідносини між

сторонами врегульовані договором про спільну діяльність від 15.11.2007р., який

повинен ними виконуватися, тому у вирішенні питання про правомірність позовних

вимог він покладається на розсуд суду.

Розглянувши матеріали

справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача та відповідача,

оцінивши надані докази по справі, суд     

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 є власником квартир АДРЕСА_1в

місті Суми, які він придбав на підставі нотаріально посвідченого договору

купівлі-продажу від 14 листопада 2007 року, що підтверджується змістом витягу з

державного реєстру прав власності на нерухоме майно № 17032137, виданого 13

грудня 2007 року державним реєстратором.

Дане майно належить до

складу нерухомих речей через те, що відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до

нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а

також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим

без їх знецінення та зміни їх призначення.

При цьому, вказане

нерухоме майно у відповідності до технічного паспорту, виданого 10 травня 2006

року комунальним підприємством "Сумське міське бюро технічної

інвентаризації", розташоване на 1-у поверсі, має загальну площу 92 м2 і

складається з приміщення загальною площею 13,3 м2, приміщення загальною пло щею

19,2 м2, приміщення загальною площею 19,6 м2, кухні загальною площею 8,6 м2 та

8,6 м2, коридору загальною площею 12,8 м2, ванної кімнати загальною площею 3,2

м2 та 3,2 м2, туалету загальною площею 1,5 м2та 1,6 м2, шафи загальною площею

0,4 м2.

Позивач, після набуття

права власності на вказане нерухоме майно, прийняв рішення про його

використання для здійснення власної підприємницької діяльністю, а саме

розміщення офісних приміщень. Тобто, позивачем прийнято рішення про зміну

цільового призначення даного нерухомого майна з житлового на нежитлове.

Позивач зареєстрований

державним реєстратором виконавчого комітету Сум ської міської ради в якості

фізичної особи - підприємця з видачею свідоцтва про державну реєстрацію

фізичної особи - підприємця серії "НОМЕР_1.

Відповідно до ч. 1 ст.

320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення

підприємницької діяльності, крім випадків, встанов лених законом.

Таким чином, прийняте

позивачем рішення щодо використання вказаної не рухомості для здійснення

підприємницької діяльності відповідає вимогам ЦК України.

Відповідно до частини 1

ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона

здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України деталізовано конституційний прин цип, встановлений ст.

41 Конституції України, згідно якого права володіння, корис тування та

розпоряджання своїм майном належать власникові.

Право власності є абсолютним,

необмеженим та гарантованим державою і вчинення будь-яких перешкод власнику у

володінні, користуванні та розпорядженні належним йому майном як з боку органів

держави, так і з боку третіх осіб є незакон ним. Таким чином, позивач, як

власник вказаного нерухомого майна має всі повно важення щодо володіння,

користування та розпорядження належним йому майном і вчинення будь-яких

перешкод у здійсненні його експлуатації з боку третіх осіб або державних

органів є незаконним, оскільки держава гарантує захист права власності (ст. 386

ЦК України).

Здійснення права

власності регламентується приписами ст. 319 ЦК України, якою, в тому числі,

передбачено що власник володіє, користується, розпоряджа ється своїм майном на

власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не

суперечать закону, а при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник

зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства і усім власникам

забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Таким чином, позивач має

право використовувати належне йому нерухоме майно на свій розсуд, а саме

здійснювати його ремонт, що і було ним зроблено.

03 січня 2008 року

комунальним підприємством "Сумське міське бюро технічної

інвентаризації" за замовленням позивача проведено поточну технічну інвента

ризацію вказаного нерухомого майна, про що складено технічний паспорт.

Відповідно до змісту

даного технічного паспорту вказане нерухоме майно розташоване на 1-у поверсі,

має загальну площу 97,9 м і складається з приміщення за гальною площею 52,6 м2,

приміщення загальною площею 36,5 м2, коридору загальною площею 4,1 м2, ванної

кімнати загальною площею 3,2 м2, туалету загальною площею 1,5 м2.

10 квітня 2008 року

спеціалістом - будівельником ОСОБА_5, який є судовим експертом по спеціальності

"Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матері алів, конструкцій і

відповідних документів" та діє на підставі свідоцтва про присво єння

кваліфікації № 1017, виданого 29 вересня 2006 року Міністерством юстиції

України, проведено дослідження вказаного нерухомого майна і виготовлено

висновок №28, що зроблене в цьому приміщенні перепланування відповідає

державним будівель ним нормам, не порушує несучої спроможності будівлі і

дозволяє використовувати вищезазначене приміщення в якості офісного (копія

вказаного висновку долучена до матеріалів справи).

Однак, як пояснив

представник позивача, відповідач не визнає права власності позивача на нерухоме

майна, визначене у вказаному технічному паспорті, посилається на домовленість

між ним та позивачем про те, що вказане нерухоме майно буде використовуватися

для задоволення спільних інтересів позивача та відповідача, що випливає із

договору про спільну діяльність від 15 листопада 2007 року.

Таким чином, позивач

просить визнати право приватної власності на нерухоме майно - нежитлове примі

щення, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Суми,АДРЕСА_1.

Частина 2 ст. 16 ГПК

України встановлює, що справи у спорах 

про право власності на майно розглядаються господарським судом за

місцезнаходженням майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 16

ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого

особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч. 2 вказаної статті

ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та ін тересів визначено

визнання права.

При цьому, ч. 1 ст. 392

"Визнання права власності" ЦК України визначено, що власник майна

може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право

оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним

документа, який засвідчує його право власності.

Приймаючи до уваги, що

позивач, будучи власником вказаного неру хомого майна має право у відповідності

до вказаних вище вимог ЦК України вчиняти щодо даного майна будь-які дії, які

не супере чать закону, то його рішення про використання вказаного нерухомого

майна для розміщення офісних приміщень, не суперечать закону, не може завдати

шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погі ршення

екологічної ситуації та природних якостей землі.

З огляду на

вищевикладене, права та інтереси відповідача не порушені, а права та інтереси

позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання права власності на вказане

майно. Тому, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають

задоволенню.

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, 

суд -  

В И Р І Ш И В :

        1. 

Позов задовольнити повністю.

        2. Визнати за фізичною особою -

підприємцем ОСОБА_1 40034, місто Суми,АДРЕСА_2, ідентифікаційний но мер НОМЕР_2)

право приватної власності на нерухоме майно - нежитлове примі щення АДРЕСА_1 в

місті Суми за гальною площею 97,9 м2 з технічними характеристиками, визначеними

у технічному паспорті, складеному 03 січня 2008 року комунальним підприємством

"Сумське мі ське бюро технічної інвентаризації" (40030, Сумська

область, місто Суми, вулиця Садова, 33, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03352478).

Суддя                                                                                        

О.Ю. Резниченко

В судовому засіданні

оголошено вступну та резолютивну  частину

рішення.

Повний текст рішення

підписано 23.04.2008 року.