Постанова

від 01.04.2008 по справі 22-а-146/2008

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                  Справа: № 22-а-146/08                                 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальська І.А.

                              Суддя - доповідач:

Межевич М.В.     

П О С Т А Н О В А

Іменем         України

 1

квітня 2008 року                                                                                       м. Київ      

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Межевича М.В., суддів Бараненка І.І. та Маслія В.І., при

секретарі Кірієнко І.Г., розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової

адміністрації у Вінницькій області на постанову Замостянського районного суду

м. Вінниці від 26 березня 2007 року у справі за адміністративним позовом

ОСОБА_1до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області про визнання

відмови в виплаті одноразової компенсаційної допомоги протиправною та

зобов'язання адміністрації ДПА у Вінницькій області виплатити одноразову

допомогу у розмірах, передбачених колективним договором та до первинного

профспілкового комітету ДПА у Вінницькій області про визнання бездіяльності по

захисту членів профспілки та контролю за виконанням адміністрацією ДПА у

Вінницькій області умов «Колективного договору між адміністрацією Державної

податкової адміністрації у Вінницькій області і первинною профспілковою

організацією (2004-2005 рр.)», - протиправною, -

в с т а н о в и л а:

В серпні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом, який пізніше уточнив та в остаточному варіанті

просив визнати протиправною відмову ДПА у Вінницькій області щодо не виплати

одноразової компенсаційної допомоги у відповідності до колективного договору та

здійснити вказані виплати, крім того визнати протиправною бездіяльність

первинного профспілкового комітету ДПА у Вінницькій області по захисту членів

профспілки та контролю за виконанням адміністрацією ДПА у Вінницькій області умов

Колективного договору між адміністрацією ДПА у Вінницькій області і первинною

профспілковою організацією (2004-2005 р.р.) .

Постановою Замостянського районного

суду м. Вінниці від 26 березня 2007 року позов у вказаній справі задоволений.

Рішення суду вмотивоване тим, що відповідачем не виконані вимоги чинного на

момент виникнення спірних правовідносин законодавства. 

Не погоджуючись з прийнятим рішенням

ДПА у Вінницькій області подала апеляційну скаргу, яку в послідуючому доповнила

та просила скасувати постанову суду першої інстанції та  ухвалити нове рішення про відмову в

задоволенні позову, посилаючись на неповне з»ясування фактичних обставин

справи, а також на порушення матеріального та процесуального права. Апелянт

зазначив, що при винесенні рішення місцевим судом було застосовано до спірних

правовідносин норми загального законодавства, в той час, як вони регулюються

спеціальним законом.

          Позивач

направив заперечення, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення,

а рішення суду - без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованіть.

Також просив розгляд справи провести за його відсутності.   

   Заслухавши

суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, обговоривши доводи

апеляційної скарги та заперечення, а також перевіривши матеріали справи,

колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає

задоволенню з наступних підстав.

   Згідно зі ст.198

ч.1 п. 3 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову

суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо встановить порушення норм

матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення

справи або питання.

   Судом першої

інстанцій встановлено: що позивач перебував на службі в спеціальному підрозділі

податкової служби - податковій міліції; що 02.09.2005 року відповідач в зв'язку

зі звільненням зі служби на пенсію направив позивача для проходження медичного

огляду в спеціальну медичну установу - військово-лікарську комісію УМВС України

у Вінницькій області, яка встановила захворювання пов'язані з проходженням

служби, видавши відповідне свідоцтво № (г)-120 від 26.09.2005 року; що

06.10.2005 року позивачу при проходженні огляду у Вінницькій міській соціальній

експертній комісії №2, встановлено ступінь втрати професійної придатності в

зв'язку з захворюванням, отриманим під час проходження служби в УПМ ДПА у

Вінницькій області.

   Колегія суддів

вважає за необхідне зауважити, що вказані довідки ніким не оскаржувалися,   а отже правдивість інформації, яка в них

міститься не ставлять під сумнів судом і може бути прийнята при винесенні

рішення.

   Відповідно до

ст. 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції чинній на час виникнення

спірних правовідносин) працівник міліції підлягає обов'язковому державному

страхуванню на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку

він займає, за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також коштів, що

надходять на підставі договорів від міністерств, відомств, підприємств, установ

і організацій.

Порядок та умови

страхування працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України. Так, пунктом 1 Положення «Про порядок і умови державного

обов'язкового особистого страхування осіб

рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України», затвердженого

постановою КМУ в редакції від 19.11.1992 № 627 (із змінами та

доповненнями, далі - Положення) встановлює, що страхові платежі з державного

обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів

внутрішніх справ, джерелом яких є кошти державного бюджету, включаючи витрати

страховиків, уповноважених для

здійснення цього виду страхування, на його проведення в розмірі 6

відсотків загальної суми цих платежів, вносяться МВС на спеціальний рахунок страховиків,

уповноважених для здійснення цього виду страхування.

Платежі з державного

обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та

вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ, джерелом яких є кошти, отримані від їх госпрозрахункової

діяльності на підставі цивільно-правових

угод, вносяться ними на спеціальні рахунки обраних страховиків, які отримали відповідну ліцензію

Державної комісії з регулювання ринків

фінансових послуг, з додержанням порядку їх використання, термінів розрахунків

та виплат страхових сум, передбачених цим Положенням.

Відповідно до підпункту б) пункту 2

Положення Страховик виплачує страхові

суми: особам рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів

і підрозділів внутрішніх справ (їхнім

спадкоємцям) у разі загибелі (смерті), поранення, (контузії,

травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби, - у

розмірах, передбачених постановою КМУ № 488 від 19.08.1992 р.

Відповідно до підпункту б) пункту 6 Умов

державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і

військовозобов'язаних, призваних на збори, і

порядок виплат їм та членам їх сімей страхових сум, затверджених постановою

КМУ від 19.08.1992 № 488, Національна акціонерна страхова компанія

«ОРАНТА" виплачує страхові суми у разі втрати застрахованим

працездатності, що сталася внаслідок

поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних в

період проходження служби (зборів), - у розмірі залежно від ступеня втрати

працездатності, що визначається у процентному відношенні до загальної суми

страхування на випадок загибелі або смерті.

             Виплата зазначених страхових сум,

в зв'язку за настанням страхової події, провадиться за вирахуванням раніше виплачених страхових сум за цю ж саму страхову подію. При цьому страхова

сума з даного виду страхування виплачується незалежно від виплат за іншими видами страхування і

виплат у порядку відшкодування збитків.

           Виплати застрахованим НАСК "ОРАНТА" здійснює за заявою

за формою, копією довідки медико-соціальної експертної комісії про розмір втрати працездатності

та документом, що засвідчує особу.

 Позивач свої вимоги обґрунтовує порушенням

норм КЗпП України, Закону України „Про

загальнообов'язкове державне страхування від нещасного

випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які не регулюють

правові відносини стосовно осіб рядового і начальницького складу внутрішніх справ, а тому і не можуть і не могли

бути порушення щодо зазначеної категорій осіб.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про охорону праці" від

14.10.1992 №2694-ХП (із змінами)

законодавство про охорону праці складається з цього Закону КЗпП України, Закону України „Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного

випадку на виробництві та

професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових

актів, а тому посилання позивача на зазначені норми безпідставні,

оскільки у випадках, наведених у статті 23 Закону України „Про міліцію" і

Положенні, у разі каліцтва, інвалідності або

загибелі (смерті) працівника органів внутрішніх справ у зв'язку з виконанням

службових обов'язків відшкодування шкоди провадиться в порядку, визначеному зазначеними

нормативно-правовими актами, тобто Законом України „Про міліцію", Положенням.

Посилання позивача та місцевого суду при задоволенні позовних вимог на

пункт 4.1.11 Колективного договору щодо обов'язку  адміністрації встановлення розміру та виплати

одноразової допомоги на лікування потерпілим

від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у разі тимчасової непрацездатності згідно з чинним

законодавством посадовим особам податкової міліції є безпідставними.

             Положення щодо правового і соціального

захисту працівників, визначені в Колективному

договорі, ґрунтуються на законодавстві про охорону праці і стосуються посадових осіб державної

податкової служби, за виключенням підпункту 4.1.8. пункту

4.1. стосовно забезпечення правового і соціального захисту осіб начальницького

складу податкової міліції, в тому числі з питань охорони праці, відповідно до

статей 20-23 Закону України „Про міліцію".

Таким чином, у ДПА у Вінницькій області не має жодних правових підстав

та зобов'язань щодо виплати

позивачу одноразової компенсаційної допомоги, передбаченої додатком 3 до Колективного договору на 2004-2005 роки, а у

суду першої інстанції не було підстав для задоволення позову та зобов'язання

адміністрацію ДПА у Вінницькій області виплатити ОСОБА_1. одноразову

компенсаційну допомогу у відповідності до п.4.1.11 «Колективного договору між

адміністрацією ДПА у Вінницькій області і первинною профспілковою організацією

(2004-2005 р.р.)», п.2 додатку 3 до нього в розмірі 27,5 середньомісячного

заробітку.

             Колегією суддів також

встановлено, що місцевим судом при винесенні оскаржуваної постанови за основу

було взято постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 11.04.2006

року, залишеною без змін ухвалою Вінницького Апеляційного суду від 21.06.2006

року, якими задоволено вимоги позивача про встановлення надбавки за вислугу

років та проведення відповідних перерахунків заробітної плати та інших  виплат, а також вихідної допомоги при

звільненні. Проте, як вбачається з постанови Вищого адміністративного суду

України від 12.04.2007 року рішення судів попередніх інстанцій скасовані та

винесено нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1. - відмовлено.

            Відповідно до ч.1 ст. 72

КАС України підставами звільнення від доказування є обставини, встановлені

судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що

набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть

участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.     

          Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1. про:

визнання протиправним дій ДПА у Вінницькій області щодо невиконання вимог ст.

117 КЗпП України; зобов'язання ДПА у Вінницькій області виплати ОСОБА_1. кошти

в розмірі середнього заробітку за весь час затримки проведення розрахунку по

день фактичного розрахунку з 01.09.2005 р. по 12.09.2006 року; зобов'язання ДПА

у Вінницькій області провести відповідні перерахунки та виплати заробітної

плати (грошового забезпечення) за січень-серпень 2005 року, допомоги на оздоровлення

вихідної допомоги з врахуванням щомісячної доплати за п.5.1 «Г» Постанова  КМУ від 31.12.1996 року № 1592, видати

ОСОБА_1. оновлену довідку про розмір заробітної плати за 2005 рік, розрахунок

(грошовий атестат) при звільненні та направити оновлений грошовий атестат до

Пенсійного відділу ДПА України для проведення перерахунку з 01.09.2005 року

розміру встановленої пенсії - є похідними від позовних вимог про встановлення

надбавки за вислугу років та проведення відповідних перерахунків заробітної плати

та інших  виплат, а також вихідної

допомоги при звільненні, в задоволенні яких, як зазначалося вище постановою

Вищого адміністративного суду України від 12.04.2007 року відмовлено, то

місцевий суд при задоволенні позовних вимог позивача діяв в порушення норм

спеціального законодавства, які регулюють дані правовідносини.

          Що стосується задоволення

позовних вимог ОСОБА_1. в частині визнання протиправною бездіяльності

профспілкового комітету ДПА у Вінницькій області по захисту членів профспілки

та контролю за виконанням адміністрацією ДПА у Вінницькій області умов

«Колективного договору між адміністрацією ДПА у Вінницькій області і первинною

профспілковою організацією (2004-2005 рр.), то колегія суддів вважає їх

безпідставними, виходячи з наступного.

          Як вбачається з матеріалів

справи та встановлено місцевим судом, що на протязі 2005-2006 років на адресу

профспілкового комітету ДПА у Вінницькій області від позивача надходили заяви,

в яких він просив виплатити йому страхові суми, захистити від порушення умов

колективного договору. На всі його звернення профкомом було надано обґрунтовані

та вмотивовані відповіді.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки постанова Замостянського районного суду м. Вінниці від 26.03.2007

року  ухвалена з

порушенням норм матеріального права, то підлягає скасуванню з постановленням

нового рішення, яким в

задоволенні позову ОСОБА_1. відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212,

254 КАС

України, колегія суддів

  П О С Т А Н

О В И Л А :

          Апеляційну скаргу Державної

податкової адміністрації у Вінницькій області на постанову Замостянського районного

суду м. Вінниці від 26 березня 2007 року задовольнити.

          Постанову Замостянського районного суду

м. Вінниці від 26 березня 2007 року скасувати.

          Постановити нову постанову, якою в

задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Вінницькій

області про визнання відмови в виплаті одноразової компенсаційної допомоги

протиправною та зобов'язання адміністрації ДПА у Вінницькій області виплатити

одноразову допомогу у розмірах, передбачених колективним договором та до

первинного профспілкового комітету ДПА у Вінницькій області про визнання

бездіяльності по захисту членів профспілки та контролю за виконанням

адміністрацією ДПА у Вінницькій області умов «Колективного договору між

адміністрацією Державної податкової адміністрації у Вінницькій області і

первинною профспілковою організацією (2004-2005 рр.)», - протиправною- відмовити.

Постанова

набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом

одного місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого

адміністративного суду України.

              Головуючий:

  Судді: