Постанова

від 13.10.2011 по справі 2а-3872/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2011 року                                                                                   2а-3872/11/1070                                                                                                          

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Сампіта»до Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області про скасування вимоги та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Сампіта»(далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області (далі –відповідач) про скасування вимоги від 05.08.2011 №Ю 983 та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 29.09.2011, зобов’язання вчинити наступні дії:

- внести до картки особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників, за якою обліковується нарахування та сплата страхових внесків ТОВ «Аудиторська фірма «Сампіта», інформацію про відсутність заборгованості станом на 01.01.2011 та здійснити перерахунок сплачених сум;

- визнати відсутність заборгованості у ТОВ «Аудиторська фірма «Сампіта»перед Управлінням Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області станом на 01.01.2011 шляхом складання акту звірки розрахунків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2011 в адміністративній справі 2а-9653/11/1070 станом на 01.11.2010 позивач не мав перед відповідачем заборгованості щодо сплати страхових внесків. В той же час, у листопаді та грудні 2010 року позивач нарахував та сплатив передбачені законодавством страхові внески, що підтверджується копіями платіжних доручень, наявними в матеріалах справи.

Відповідач жодних заперечень проти позову суду не подав.

Суд,  дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Сампіта»зареєстровано як юридичну особу 12.11.2003, що підтверджується довідкою №1731/2006 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області.

Позивачем отримано вимогу про сплату боргу від 05.08.2011 № Ю 983 щодо сплати недоїмки зі страхових внесків відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»9 липня 2003 року N 1058-IV (далі –Закон N 1058-IV) на загальну суму 2 056 грн. 69 коп. Як вбачається з даної вимоги, станом на 01.08.2011 у позивача відповідно до даних картки особового рахунку платника виникла заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на вказану суму.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2011 в адміністративній справі №2а-9653/11/1070, яка набрала законної сили, позивач своєчасно нарахував та сплатив на користь відповідача страхові внески за період з 01.01.2009 по 01.11.2010 у повному обсязі. Зокрема,вказаною постановою повністю задоволено позов ТОВ «Аудиторська фірма «Сампіта» та скасовано вимогу відповідача про сплату боргу від 05.11.2010 №983 зі страхових внесків у сумі 2 060 грн. 94 коп., тим самим встановивши, що станом на 01.11.2010 позивач не мав перед відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків.

В той же час, судом встановлено, що позивач у листопаді та грудні 2010 року нарахував та сплатив страхові внески на загальну суму 2 003 грн. 88 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №№ 127, 129, 150, 152, 161, 163, прийнятих банківською установою.

Таким чином, позивач своєчасно та в повному обсязі нараховував та сплачував суми страхових внесків за період з 01.01.2009 по 01.01.2011.

З 01.01.2011 вступив в силу Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464-VI, відповідно до положень якого позивач став платником єдиного внеску та не може мати заборгованість зі сплати страхових внесків перед відповідачем за період з 01.01.2011 по 01.08.2011.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР (далі –Закон N 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з ст. 1 Закону N 1058-IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 6 ст. 20 Закону N 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з частиною 9 ст. 20 Закону N 1058-IV днем сплати страхових внесків вважається:

у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;

у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду та/або Накопичувального фонду.

Як вбачається із Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N2181-III (далі –Закон N2181-III), цей закон є  спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Із положень підпункту 16.3.1 ч. 3 ст. 16 Закону N2181-III вбачається, що моментом виконання платником податків своїх податкових зобов’язань є день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу.

Згідно з підпунктом 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону N2181-III днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Судом встановлено, що відповідно до викладених положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства позивачем подано до установи банку платіжні доручення №№ 127, 129, 150, 152, 161, 163, якими відраховано в Пенсійний фонд України страхові внески за листопад-грудень 2010 року. Доручення прийняті обслуговуючим банком до виконання.

Відповідно до підпункту 16.5.1. пункту 16.5 ст. 16 Закону N2181-III за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2011 в адміністративній справі №2а-9653/11/1070, яка набрала законної сили, позивач своєчасно нарахував та сплатив на користь відповідача страхові внески за період з 01.01.2009 по 01.11.2010 у повному обсязі. Таким чином, відсутність у позивача заборгованості станом на 01.11.2010 зі сплати страхових внесків не підлягає доказуванню.

Відповідно до вимог частини 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В той же час, частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що жодних доказів правомірності та обгрунтованості прийняття вимоги від 05.08.2011 №Ю983 відповідачем не надано, а відсутність у позивача заборгованості зі сплати страхових внесків перед відповідачем за період з 01.01.2009 по 01.01.2011 доведена наявними у справі доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 - 163, 254 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області про сплату боргу від 05.08.2011 №Ю 983.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області (код ЄДРПОУ 20577500) внести до картки особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників, за якою обліковується нарахування та сплата страхових внесків Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Сампіта» (код ЄДРПОУ 32628599), інформацію про відсутність заборгованості станом на 01.01.2011 та здійснити перерахунок сплачених сум.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області (код ЄДРПОУ 20577500) визнати відсутність заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Сампіта» станом на 01.01.2011 шляхом складання акту звірки розрахунків.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Сампіта» (код ЄДРПОУ 32628599) судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                  Спиридонова В.О.