Постанова

від 28.02.2011 по справі 518/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 лютого 2011 року                                                                                518/11/1070                                                                                                          

          Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді         Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом  

Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області

до

товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Киян»

про

стягнення податкового боргу,

                                                              ВСТАНОВИВ:

Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області (надалі - прокурор) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі  Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Киян»(надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу зі сплати орендної плати за землю у розмірі 117279, 30 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 17.01.2011  відповідач має податковий борг у розмірі 117279, 30 грн., який виник внаслідок несплати ним орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік (з урахуванням часткової сплати у розмірі 547, 04 грн.)

Прокурор та представник позивача у судове засідання 28.02.2011 не з’явилися. Водночас, матеріали справи містять письмове клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

           Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, двічі у судові засідання не з’являвся.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

           Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у письмовому провадженні та на підставі наявних у справі доказів.

             Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

                  Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є юридичною особою та зареєстрований виконавчим комітетом Печерської районної у місті Києві Державної адміністрації Київської області 06.10.2006, про що зроблено відповідний запис за                     № 1 070 102 0000 022866 та перебуває на податковому обліку у Бориспільській об’єднаній державній податковій інспекції Київської області як платник податків з 09.10.2006  за            № 42535. У зв’язку із зміною місцезнаходження 02.10.2008 відповідачеві видано нове свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, про що зроблено відповідний запис за                     № 1 070 107 0004 022866.

21 січня 2010 року відповідачем до Бориспільської об‘єднаної державної податкової інспекції  Київської області подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (а.с. 12), у якій самостійно визначив суму податкового зобов‘язання з орендної плати у розмірі 117826, 34 грн. на 2010 рік.

В силу положень статті 14 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992  №2535-ХІІ, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, (надалі - Закон  України № 2535-ХІІ) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. 

   Приписами статті 17 Закону України № 2535-ХІІ передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, відповідач у 2010 році мав сплачувати щомісячно орендну плату за землю у розмірі 9818, 86 грн., до 30 числа кожного місяця, наступного за звітним.

Відповідно до абзацу 1 статті 26 Закону України № 2535-ХІІ за порушення Закону України "Про плату за землю" платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 № 2181-III, чинний на момент виникнення спірних правовідносин, (надалі –Закон України № 2181).

         Платник податків, відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України №2181, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті та подає її до податкового органу за базовий податковий (звітний) період у строки, встановлені підпунктом 4.1.4 Закону України № 2181.

         Водночас, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України № 2181, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Суму податкового зобов’язання, яка зазначена у поданій до контролюючого органу платником податку податковій декларації, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181).

Однак, як вбачається з розрахунку податкової заборгованості відповідача (а.с. 48), станом на 28 лютого 2011 року, у відповідача наявна податкова заборгованість зі сплати узгодженої суми орендної плати за землю за 2010 рік  у розмірі 117279, 30 грн. (з урахуванням її часткової сплати у розмірі 547, 04 грн.).

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України  № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

В силу положень пункту 1.3 статті 1 Закону України № 2181 податковим боргом (недоїмкою) вважається податкове зобов’язання (з урахування штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого  податкового зобов’язання.

За твердженням позивача, сума податкового зобов’язання у розмірі 117279, 30 грн. відповідачем у встановлений законодавством строк не сплачена, у зв’язку з чим, враховуючи приписи Закону України № 2181, набула статусу податкового боргу.

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Позивач, керуючись пунктом 6.2 статті 6 Закону України № 2181, надіслав відповідачеві першу податкову вимогу форми «Ю1»№ 1/551 від 07.09.2009 у розмірі       9259, 20 грн. та другу податкову вимогу форми «Ю2» № 2/661 від 07.12.2009  у розмірі 37074,66 грн.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, у зв’язку з неможливістю вручення першої податкової вимоги відповідачеві, вона, на підставі приписів підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181, була розміщена на дошці податкових оголошень, про що свідчить наявний у матеріалах справи Акт позивача від 02.11.2009 .

Відповідно до абзацу 4 підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181,  день  розміщення  податкового повідомлення –рішення або податкової вимоги на дошці податкових оголошень вважається днем її вручення. За таких обставин, суд вважає, що позивач вжив всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про прийняте ним рішення.

          Друга податкова вимога була вручена відповідачеві 04.01.2010, про що свідчить підпис його уповноваженої особи на копії її корінця.

                    Доказів щодо оскарження в адміністративному чи судовому порядку вказаних податкових вимог суду не надано, як і доказів про їх скасування у спосіб та відповідно до процедури, що регламентована статтями 5 та 6 Закону України № 2181.                 

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача суду не надано.

На підставі зазначеного, на день розгляду справи, виходячи з меж заявлених позовних вимог, судом встановлений факт наявності у відповідача податкового боргу у розмірі    117279, 30 грн.

У  відповідності до положень пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на податкові органі покладено функції щодо стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та з огляду на те, що податковий борг у розмірі 117279, 30 грн. відповідачем у самостійному порядку не погашений, його існування підтверджується доказами наявними у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

 Керуючись статями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд       

                                                           ПОСТАНОВИВ:

            Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Киян»(код ЄДРПОУ 34614394) до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 117279 (сто сімнадцять тисяч двісті сімдесят дев’ять) грн. 30 коп.

              Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

              Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд  протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                        Колеснікова І.С.