ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т
А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13"
травня 2008 р.
Справа
№ 9/709/07
Одеський
апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого
судді: Шевченко В.В.
суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко
М.А.
при
секретарі судового засідання:
Волощук О. О.
за
участю представників сторін:
від
ОСОБА_1: ОСОБА_2 -за дорученням
від
ВАТ „Бузькі пороги”: Козлов В.О. -за дорученням
від
ТОВ „Корта плюс”: не з'явився
розглянувши
у відкритому судовому засіданні
в м. Одесі
апеляційну
скаргу ОСОБА_1, м.
Первомайськ, Миколаївської області
на
рішення господарського суду Миколаївської області
від
19 березня 2008 року
у справі № 9/709/07
за
позовом ОСОБА_1, м. Первомайськ, Миколаївської
області
до
Відкритого
акціонерного товариства „Бузькі пороги”, м. Первомайськ, Миколаївської області
третьої
особи без
самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з
обмеженою відповідальністю „Всеукраїнська реєстраційна компанія „Корта плюс”,
м. Миколаїв
про
скасування рішення
сумісного засідання Спостережної ради та Правління від 21.09.2004 р. та про
визнання недійсним рішення загальних зборів від 14.05.2005 р.
В
С Т А Н О В И Л А:
23.07.2007 р. громадянин ОСОБА_1 (далі
Акціонер), що є акціонером Відкритого акціонерного товариства „Бузькі пороги”
(далі ВАТ) та власником 18207 простих акцій сумарною номінальною вартістю 4551
грн. 75 коп. з часткою в статутному фонді ВАТ в розмірі 0,284218% звернувся до
господарського суду Миколаївської області з позовом до ВАТ -про визнання
недійсним рішення Правління від 21.09.2004 р., що прийняте на засіданні
Правління з запрошенням Спостережної ради ВАТ щодо викупу акцій власного
випуску у акціонерів та визнання недійсним рішення загальних зборів останнього
від 14.05.2005 р.
За ініціативи місцевого суду до участі в
розгляді справи в якості 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет
спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю
„Всеукраїнська реєстраційна компанія „Корта плюс” (далі ТОВ).
Ухвалою суду першої інстанції від 11.01.2008
р., що набрала законної сили, позовні вимоги Акціонера в частині визнання
недійсним рішення правління ВАТ від 02.08.2007 р. щодо викупу акцій власного
випуску у акціонерів ВАТ та рішення членів Спостережної ради від 21.09.2004 р.
щодо викупу акцій власного випуску у акціонерів ВАТ -залишені без розгляду.
Остаточні позовні вимоги мотивовані тим, що
право Акціонера на управління справами в товаристві шляхом голосування на
загальних зборах акціонерів та право на отримання частки прибутку (дивідендів)
порушені посадовими особами ВАТ. Так, приймаючи рішення від 21.09.2004 р. про
викуп власних акцій емітованих самим ВАТ, Спостережна рада та члени Правління
перевищили свої повноваження, надані їм згідно діючого на той час Статуту та не
мали права без рішення Загальних зборів акціонерів витрачати кошти ВАТ, а саме
його прибуток, на придбання власних акцій. Загальні збори від 14.05.2005 р.
проведено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки порушено право
позивача, як акціонера, на участь у зборах ВАТ, так як Акціонер не був
повідомлений про проведення Загальних зборів, у зв'язку з чим позовні вимоги
підлягають задоволенню.
У відзиві на позов ВАТ позовні вимоги
Акціонера вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відзив на позов від ТОВ не надходив та його
представник в судове засідання суду першої інстанції не з'явився.
Рішенням господарського суду Миколаївської
області від 19.03.2008 р. (суддя Цвєткова П. В.) у задоволенні позову
відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що рішення
Правління від 21.09.2004 р., що прийняте на засіданні Правління з запрошенням
Спостережної ради ВАТ щодо викупу акцій власного випуску у акціонерів та
рішення загальних зборів останнього від 14.05.2005 р. прийняті відповідно до
вимог законодавства України та не порушують права та охоронювані законом
інтереси Акціонера, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
В апеляційній скарзі Акціонер просить
рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно прийнято без достатніх на це
підстав, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено
з порушенням норм матеріального права та
прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
В судовому засіданні представник Акціонера доводи апеляційної скарги
підтримав.
У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ просить
рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні представник ВАТ доводи відзиву на апеляційну скаргу
підтримав.
ТОВ був своєчасно та належним чином
повідомлений про день, час і місце розгляду справи, але його представник в
судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в
розгляді справи апеляційним судом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та
заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і
процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів
вважає, що апеляційна скарга необґрунтована і не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і
правильно встановлено судом першої інстанції Акціонер є власником 18207 простих
акцій сумарною номінальною вартістю 4551 грн. 75 коп. з часткою в статутному
фонді ВАТ в розмірі 0,284218%.
На думку Акціонера, рішення Правління від
21.09.2004 р. ухвалено з порушенням вимог ч. 2 ст. 8 Закону України „Про цінні
папери і фондову біржу”, ст. 32 Закону України „Про господарські товариства” та
ст. ст. 92, 159 ЦК України, оскільки прийняте без врахування вимог закону щодо
можливості викупу акціонерним товариством власних акцій лише за наявності
відповідного джерела фінансування -прибутку товариства та на правленням його на
підставі рішення загальних зборів акціонерного товарис тва на викуп власних
акцій.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України „Про цінні
папери і фондову біржу” -підприємства, установи і організації можуть придбати
акції за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків
та процентів за банківський кредит.
Оскаржене Акціонером рішення Правління ВАТ
не порушує вимог зазначеної норми права, так як взагалі не містить положень про
джерела викупу товариством власних акцій, а Акціонером взагалі не доведено, що
викуп акцій проводився за рахунок коштів, що надійшли до ВАТ до сплати останнім
податків та процентів за банківський кредит.
Апелянт стверджує про невідповідність
прийнятого Правлінням рішення вимогам ст. 32 Закону України „Про господарські
товариства” (в редакції, яка діяла на час прийняття оскар жуваного рішення),
якою передбачено, що акціонерне товариство має право викупити у акціонера
оплачені ним акції тільки за рахунок сум, що переви щують статутний фонд, для
їх наступного перепродажу, розповсюдження се ред своїх працівників або
анулювання, тобто при викупі акцій товариство повинно дотримуватись названих
вимог закону, а саме: придбання акцій може здійснюватись товариством тільки за
рахунок сум, що перевищують розмір статутного фонду та товариство має право викупити
акції тільки для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх
працівників або анулювання.
Будь-яких інших обмежень щодо процедури
викупу товариством власних акцій зазначена норма не містить. Зокрема, дана
норма, а також інші но рмативно-правові акти, не містять застережень про те, що
викуп товариством акцій обов'язково повинен здійснюватись за рахунок чистого
прибутку това риства та на підставі рішення загальних зборів акціонерів про
спрямування коштів товариства на викуп акцій.
Актом Миколаївського територіального
управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.08.2007
р. встановлено, що ВАТ в 2004-2006 роках мало достатньо коштів, які
перевищували статутний капітал, та за рахунок яких товариство мало право викупляти
акції власного випуску. Проведення товариством викупу акцій за рахунок коштів,
що переви щують статутний фонд також підтверджується балансом та фінансовим
звітом ВАТ за 2004 рік, що міститься в матеріалах справи.
Оскаржене рішення Правління відповідає
вимогам ст. 32 названого Закону і в частині мети викупу акцій, так як
відповідно до п. 1 протоколу № 7 від 21.09.2004 р. Правлінням прийнято рішення
викупати акції саме для їх розповсюдження серед працівників товариства або
перепродажу, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до правильного та
обґрунтованого висновку про те, що оскаржене рішення Правління щодо викупу
товариством акцій власного випуску відповідає положенням чинного законодавства,
зокрема ч. 2 ст. 8 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу” та ст. 32
Закону України „Про господарські товариства”, внаслідок чого протилежні доводи
скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.
Як вбачається з тексту оскарженого рішення,
Правлінням взагалі не вирішувалось питання за рахунок яких коштів буде
проводитись викуп акцій, що не суперечить чинному законодавству, яким не
передбачена необхідність визначення цим рішенням джерел фінансування
господарської операції по викупу товариством акцій власного випуску.
Крім того, згідно п. 8.4.3 Статуту ВАТ (в
редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення) -Правління
приймає рішення про придбання товариством акцій, що випускаються ним, розпоря
джається всім майном товариства, включаючи грошові кошти. Будь-яких обмежень
щодо заборони Правлінню спрямовувати кошти на викуп акцій власного випуску
Статут ВАТ не містить, у зв'язку з чим ухвалення Правлінням, з цього питан ня,
окремого рішення не є обов'язковим.
Помилковими є ствердження Акціонера що до
прийняття Правлінням рішення про викуп акцій є обов'язковим прийняття
загальними зборами акціонерів рішення про направлення чистого прибутку на викуп
власних акцій, оскільки жодний нормативно-правовий акт не містить вимоги щодо
викупу товариством власних акцій лише за рахунок чистого прибутку.
Згідно ст. 15 Закону України „Про
господарські товариства” та п. 7.1 Статуту ВАТ -прибуток товариства утворюється
з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та при
рівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку
товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а та кож
вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до
бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у
повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів
визначає напрями його використання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 159 ЦК України,
п. „д” ч. 5 ст. 41 Закону України „Про господарські товариства”, під. „д” п.
8.2.3. Статуту ВАТ до компетенції загальних зборів належить затвердження річних
результатів діяльності акціонерного, товариства, включаючи його дочірні
підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку
розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів),
визначення порядку покриття збитків.
На підставі п. 8.4.3 Статуту ВАТ -Правління
товариства розпоряджається всім його майном, включаючи грошові кошти, з
урахуванням обмежень, встановлених Статутом.
Таким чином, відповідно до названого законодавства
та Статуту ВАТ -кошти на покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, а
також витрат на оплату праці, спрямовує Правління товариства, а чистий прибуток
розподіляють загальні збори акціонерів товариства.
Згідно протоколу № 8 від 14.05.2005 р.
загальних зборів акціонерів ВАТ з першого питання прийнято рішення про
затвердження звіту голови правління ВАТ за 2004 рік, з четвертого питання
прийнято рішення „результати фінансово-господарської діяльності, баланс та
фінансовий звіт ВАТ „Бузькі пороги” за 2004 рік затвердити”, з п'ятого питання
прийнято рішення „порядок розподілу прибутку ВАТ „Бузькі пороги” за 2004 рік
затвердити”, з шостого питання прийнято рішення „погодити дії Правління,
виконані для скупки ак цій, що розпочалася 28 вересня 2004 року.”, що свідчить
про те, що загальними зборами акціонерів ВАТ погоджено рішення та дії
Правління, спрямовані на викуп акцій товариства, та кож затверджено матеріальні
витрати товариства понесені протягом 2004 року, у тому числі витрати понесені на
викуп власних акцій, а також затверджено та розподілено чистий прибуток за 2004
рік, який склав 485000 грн.
При викладених обставинах, Акціонером,
всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не доведено, що викуп товариством акцій
власного випуску повинен здій снюватися лише за рахунок сум чистого прибутку та
лише на підставі рішен ня загальних зборів про спрямування цих коштів на викуп
акцій.
В апеляційній скарзі Акціонер вважає, що
загальні збори ВАТ, що відбулися 14.05.2005 р. є нелегітимними, оскільки в них
взяли участь акціонери, що мають менше 60% голосів від кількості голосів
визначеної Статутом товариства.
З такими доводами скаржника колегія суддів
погодитися не може, так як на час проведення загальних зборів акціонерним
товариством було викуплено 3 770 448 акцій. Акціонери, які продали свої акції
товариству позба вились статусу акціонеру, оскільки згідно ч. 2 ст. 41 Закону
України „Про господарські товариства” -право участі у загальних зборах
акціонерів мають особи, які є власниками акцій на день проведення загальних
зборів.
На день проведення загальних зборів
акціонерами ВАТ залишилось 218 осіб, які володіли 2 635 552 акціями, у зв'язку
з чим лише ці особи мали право скористатися своїм правом на участь у загальних
зборах з пра вом голосу.
На підставі ч. 1 ст. 41 Закону України „Про
господарські товариства”, акціонери (їх представники), які беруть участь у
загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний
учасник. Згідно протоколу № 8 загальних зборів ВАТ та журналу реєстрації
акціонерів товариства присутніх на загальних зборах акціонерів, які проводились
14.05.2005 року на них було зареєстровано 94 акціонера, що володіють 2 003 077
акціями.
Відповідно до ч. 8 ст. 41 Закону України
„Про господарські товариства” та п. 8.2.7. Статуту ВАТ -загальні збори
визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери або їх представни
ки, що мають понад 60 відсотків голосів.
Згідно ст. 32 Закону України „Про
господарські товариства” -акціонерне товариство має право викупити у акціонера
оплачені ним акції тільки за рахунок сум, що перевищують статутний фонд, для їх
наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання.
Вказані акції повинні бути реалізовані або анульовані у строк не більше одного
року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і
визначення кворуму на загальних зборах акціонерів провадиться без урахування
придбаних акціонерним товариством власних акцій.
Частиною 4 статті 8 Закону України „Про
цінні папери і фондову біржу” (в редакції, що діяла на час проведення загальних
зборів) передбачено, що акціонерне товариство може викуповувати в акціонера
акції, що належать йому, для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед
своїх працівників або анулювання. Ці акції повинні бути реалізовані або
анульовані в строк не бі льше одного року. Протягом цього періоду розподіл
прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах
акціонерів про вадиться без урахування придбаних акціонерним товариством власних
акцій.
Ретельно дослідивши матеріали справи суд
першої інстанції дійшов до правомірного висновку про те, що з 218 акціонерів
товариства, які мають право голосу та володіють 2 635 552 акціями, для участі у
зборах зареєструвалось 94 акціонера, які володіють 2 003 077 акціями, а
викуплені товариством акції в кількості 3 770 448 штук не приймають участь при
визначенні кворуму, загальні збо ри акціонерів, які відбулися 14.05.2005 року є
правомочними, оскільки зареєстровані акціонери мали 76% голосів від кількості
голосів, що мають право приймати участь у голосуванні, внаслідок чого
протилежні ствердження скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.
Згідно ч. 1 ст. 98 ЦК України загальні збори
учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності
товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до ком
петенції виконавчого органу, у зв'язку з чим посилання Акціонера на те, що
рішення загальних зборів з питання шостого порядку денного суперечать ч. 2 ст.
8 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу”, ст. ст. 32, 41 Закону
України „Про господарські товарист ва”, ст. ст. 92, 159 ЦК України та
положенням п. 8.2.3 Статуту ВАТ є безпідставними, оскільки дані рішення не
містять положень які б суперечили названим нормативно-правовим актам та
компетенції загальних зборів.
Необґрунтованими є твердження позивача про
прийняття загальними зборами рішення з питання, яке не включено до порядку
денного.
Відповідно до п. 6 порядку денного,
зазначеного в протоколі загальних зборів акціонерів № 8 від 14.05.2005 р. на
вирішення зборів ставилось питання затвердження рішення Наглядової ради та
Правління про викуп влас них акцій.
Згідно п. 6 протоколу загальних зборів, по
шостому питанню про затвердження рішення Наглядової ради та Правління про викуп
власних акцій виступив ОСОБА_3 Він повідомив, що на сумісному засіданні
Наглядової ради та Правління ВАТ (протокол № 7 від 21.09.2004 р.) було прийнято
рішення про викуп власних акцій. З 28.09.2004 року почалася ску пка акцій і на даний
момент в акціонерів господарства викуплено 3 770 448 штук акцій та запропонував
затвердити рішення Правління про викуп власних акцій та пого дити дії
останнього здійснені для скупки акцій, що розпочалися 28.09.2004 р.
По даному питанню збори ухвалили:
1.
Рішення про викуп влас них акцій ВАТ затвердити.
2.
Погодити дії правління, вико нані для скупки акцій, що розпочалася 28 вересня
2004 року.
Чинне законодавство не визначає кількість
рішень, які можуть бути прийняті загальними зборами для вирішення одного
питання. Головною умовою є включення питання, з якого приймаються рішення, до
порядку денно го.
Як слідує з протоколу, ухвалені з шостого
питання рішення спрямовані на вирішення питання по затвердженню дій Правління з
прийняття рішення про викуп товариством акцій власного випуску та дій, які
проведені Правлінням, у зв'язку з прийняттям цього рішення, внаслідок чого ці
рішення є взаємопов'язаними та вирішують питання зазначене в порядку денному, у
зв'язку з чим ствердження Акціонера про те, що питання про погодження дій
Правління по викупу акцій повинно було бути окремо включено до порядку денного
є помилковими, а тому до уваги прийнятими бути не можуть.
Вищенаведене свідчить про те, що оскаржені
рішення Правління та загальних зборів не суперечать чинному законодавству
України в тому числі і Принципам корпоративного управління, затверджених
рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондовому ринку від 11 грудня
2003 року № 571, що прийняті на виконання вимог п. 4 Указу Президента України №
280/2002 від 21.03.2002 року „Про заходи щодо розвитку корпоративного
управління в акціонерних товариствах”, оскільки інформація про акціонерне
товариство була та є відкри тою, не приховувалася та не спотворювалася органами
управління товарист ва та завжди, у відповідності з положеннями діючого
законодавства та стату тних документів ВАТ, доводилася до відома акціонерів
товариства, в тому числі і до Акціонера та інших зацікавлених осіб, у зв'язку з
чим протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.
Необґрунтованими є посилання Акціонера і на
порушення рішеннями Правління та загальних зборів його суб'єктивних прав на
участь в управлінні товариством та на отримання більшого розміру дивідендів,
так як ним не доведено, що він міг отримати більший розмір дивідендів та
взагалі не визначений їх розмір. Крім того, рішення Правління та загальних
зборів не містять положень, які обмежують права позивача як акціонера, зокрема
його право на участь в управлінні справами товариства.
Як правильно встановлено судом першої
інстанції на адресу Акціонера: с. Мигія, Первомайського району Миколаївської
області рекомендованим листом було направлено повідомлення, яким він
запрошувався на чергові збори акціонерів товариства 14.05.2005 р. з зазначенням
порядку денного зборів, часу та місця їх проведення. Поштове повідомлення
повернулося ВАТ без вручення з відміткою пошти „адресат не проживає”, що
свідчить про те, що ВАТ була додержана процедура повідомлення Акціонера про
чергові збори акціонерів ВАТ, що відбулися 14.05.2005 р., так як персональне
запрошення на збори Акціонеру було надіслано на адресу, вказану в Сертифікаті
акцій, а останній не довів, що він своєчасно повідомив ВАТ про зміну своєї
адреси.
Таким чином, колегія суддів вважає, що
рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і
процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а
підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування
відсутні.
Керуючись
ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -
П
О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Миколаївської
області від 19.03.2008 року у справі № 9/709/07 -залишити без змін, а
апеляційну скаргу ОСОБА_1, м. Первомайськ, Миколаївської області -без
задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її
прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського
суду України.
Головуючий суддя
В. В. Шевченко
Судді В.
В. Бєляновський
М. А. Мирошниченко
Постанову
підписано 14.05.2008 р.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2008 |
Оприлюднено | 06.08.2008 |
Номер документу | 1866536 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Шевченко В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні