Постанова

від 24.09.2008 по справі 9/709/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 24 вересня 2008 р.                                                                                   

№

9/709/07 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

судді     

Кривди

Д.С. -(доповідача у справі),

суддів:

Уліцького

А.М., Шаргала В.І.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ОСОБА_1 

на

постанову

Одеського

апеляційного господарського суду від 13.05.2008 року

у

справі

№9/709/07

господарського суду Миколаївської області   

за

позовом

ОСОБА_1

до

ВАТ

“Бузькі пороги”    

третя

особа

ТОВ

“Всеукраїнська реєстраційна компанія “Корта плюс”   

про

скасування

рішення сумісного засідання Спостережної ради і Правління від 21.09.2004р. та

визнання недійсним рішення загальних зборів,

за

участю представників сторін від:

позивача:

не

з'явились

відповідача:

ОСОБА_2.

-за довіреністю від 23.10.2007р.

третьої

особи:

не

з'явились

Згідно

розпорядження В.о. Голови судової палати Першикова Є.В. від 23.09.2008р.

розгляд касаційної скарги здійснюється у складі колегії суддів: Кривда Д.С.

(головуючий), Уліцький А.М., Шаргало В.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду Миколаївської області від 19.03.2008р. (суддя Цвєткова

П.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду

від 13.05.2008р. (судді Шевченко В.В. -головуючий, Бєляновський В.В.,

Мирошниченко М.А.), в задоволенні позову про скасування рішення сумісного

засідання Спостережної ради і Правління від 21.09.2004р. та визнання недійсним

рішення загальних зборів від 14.05.2005р., відмовлено.

Позивач

в касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі судові рішення і

прийняти нове рішення, посилаючись на неправильне застосування норм

матеріального та процесуального права.

У

відзиві на касаційну скаргу відповідач спростовує доводи скарги і просить

постанову залишити без змін, а скаргу -без задоволення.

Колегія

суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет

правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права,

заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача,

дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних

підстав.

Як

встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи,

позивач, який є власником 18207 простих акцій сумарною номінальною вартістю

4551,75грн. з часткою в статутному фонді відповідача в розмірі 0,284218%,

звернувся до господарського суду з позовом до ВАТ “Вузькі пороги” про визнання

недійсним рішення Правління від 21.09.2004р., що прийняте на засіданні

Правління з запрошенням Спостережної ради ВАТ щодо викупу акцій власного

випуску у акціонерів та визнання недійсним рішення загальних зборів останнього

від 14.05.2005р. На думку позивача, рішення Правління від 21.09.2004р. ухвалено

з порушенням вимог ч. 2 ст. 8 Закону України „Про цінні папери і фондову

біржу”, ст. 32 Закону України „Про господарські товариства” та ст. ст. 92, 159

ЦК України, оскільки прийняте без врахування вимог закону щодо можливості

викупу акціонерним товариством власних акцій лише за наявності відповідного

джерела фінансування -прибутку товариства та на правленням його на підставі

рішення загальних зборів акціонерного товарис тва на викуп власних акцій.

Згідно

ч. 2 ст. 8 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу” -підприємства,

установи і організації можуть придбати акції за рахунок коштів, що надходять у

їх розпорядження після сплати податків та процентів за банківський кредит.

При

цьому суди встановили, що спірне рішення Правління ВАТ “Вузькі пороги” не

порушує вимог зазначеної норми, оскільки взагалі не містить положень про

джерела викупу товариством власних акцій, а позивачем не доведено, що викуп

акцій проводився за рахунок коштів, що надійшли до відповідача до сплати

останнім податків та процентів за банківський кредит.

Згідно

ст. 32 Закону України „Про господарські товариства” (в редакції, яка діяла на

час прийняття оскар жуваного рішення) акціонерне товариство має право викупити

у акціонера оплачені ним акції тільки за рахунок сум, що переви щують статутний

фонд, для їх наступного перепродажу, розповсюдження се ред своїх працівників

або анулювання, тобто при викупі акцій товариство повинно дотримуватись названих

вимог закону, а саме: придбання акцій може здійснюватись товариством тільки за

рахунок сум, що перевищують розмір статутного фонду та товариство має право

викупити акції тільки для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх

працівників або анулювання.

 Як правильно визначилися суди, будь-яких інших

обмежень щодо процедури викупу товариством власних акцій зазначена норма не

містить. Зокрема, дана норма, а також інші но рмативно-правові акти, не містять

застережень про те, що викуп товариством акцій обов'язково повинен

здійснюватись за рахунок чистого прибутку това риства та на підставі рішення

загальних зборів акціонерів про спрямування коштів товариства на викуп акцій.

Актом

Миколаївського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та

фондового ринку від 17.08.2007р. встановлено, що ВАТ “Вузькі пороги” в

2004-2006 роках мало достатньо коштів, які перевищували статутний капітал, та

за рахунок яких товариство мало право викупляти акції власного випуску.

Проведення товариством викупу акцій за рахунок коштів, що переви щують

статутний фонд також підтверджується балансом та фінансовим звітом ВАТ “Вузькі

пороги”  за 2004 рік.

Приймаючи

до уваги п.1 протоколу №7 від 21.09.2004р., згідно якого Правління прийняло

рішення викупати акції для їх розповсюдження серед працівників товариства або

перепродажу, суди дійшли висновку про те, що оскаржене рішення Правління щодо

викупу товариством акцій власного випуску відповідає положенням чинного

законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 8 Закону України „Про цінні папери і фондову

біржу” та ст. 32 Закону України „Про господарські товариства”.

Правлінням

взагалі не вирішувалось питання, за рахунок яких коштів буде проводитись викуп

акцій, що не суперечить чинному законодавству, яким не передбачена необхідність

визначення цим рішенням джерел фінансування господарської операції по викупу

товариством акцій власного випуску.

Суди

обґрунтовано відхилили твердження позивача про те, що до прийняття Правлінням

рішення про викуп акцій є обов'язковим прийняття загальними зборами акціонерів

рішення про направлення чистого прибутку на викуп власних акцій, оскільки

вимога щодо викупу товариством власних акцій лише за рахунок чистого прибутку

чинним законодавством не передбачена.

Згідно

ст.15 Закону України „Про господарські товариства” та п. 7.1 Статуту

відповідача прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської

діяльності після покриття матеріальних та при рівняних до них витрат і витрат

на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по

кредитах банків та по облігаціях, а та кож вносяться передбачені законодавством

України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після

зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, яке

відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Відповідно

до п.3 ч. 1 ст. 159 ЦК України, п. „д” ч. 5 ст. 41 Закону України „Про

господарські товариства”, під.„д” п. 8.2.3. Статуту відповідача до компетенції

загальних зборів належить затвердження річних результатів діяльності

акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження

звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та

порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків.

Згідно

п.8.4.3 Статуту відповідача Правління товариства розпоряджається всім його

майном, включаючи грошові кошти, з урахуванням обмежень, встановлених Статутом.

Таким

чином, кошти на покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, а також

витрат на оплату праці, спрямовує Правління товариства, а чистий прибуток

розподіляють загальні збори акціонерів товариства.

Що

стосується доводів позивача про те, що загальні збори відповідача, що відбулися

14.05.2005р., є нелегітимними, оскільки в них взяли участь акціонери, що мають

менше 60% голосів від кількості голосів визначеної Статутом товариства, суди

відхилили з посиланням на наступне.

На

підставі ч. 1 ст. 41 Закону України „Про господарські товариства”, акціонери

(їх представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із

зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Згідно протоколу № 8

загальних зборів ВАТ та журналу реєстрації акціонерів товариства присутніх на

загальних зборах акціонерів, які проводились 14.05.2005 року, на них було

зареєстровано 94 акціонера, що володіють 2 003 077 акціями, що складає 76% від

кількості акцій, які згідно ст.32 Закону України „Про господарські товариства”

та    ч. 4 ст.8 Закону України „Про цінні

папери і фондову біржу” враховуються при голосуванні та визначенні кворуму на

загальних зборах  акціонерів ВАТ “Вузькі

пороги”.

Також

суди відхилили твердження позивача про прийняття загальними зборами рішення з

питання, яке не включено до порядку денного.

Так,

відповідно до п. 6 порядку денного, зазначеного в протоколі загальних зборів

акціонерів № 8 від 14.05.2005 р., на вирішення зборів ставилось питання

затвердження рішення Наглядової ради та Правління про викуп влас них акцій.

Згідно

п. 6 протоколу загальних зборів, по шостому питанню про затвердження рішення

Наглядової ради та Правління про викуп власних акцій виступив ОСОБА_3Він

повідомив, що на сумісному засіданні Наглядової ради та Правління ВАТ (протокол

№ 7 від 21.09.2004 р.) було прийнято рішення про викуп власних акцій. З

28.09.2004 року почалася ску пка акцій і на даний момент в акціонерів

господарства викуплено 3 770 448 штук акцій та запропонував затвердити рішення

Правління про викуп власних акцій та пого дити дії останнього здійснені для

скупки акцій, що розпочалися 28.09.2004 р.

По

даному питанню збори ухвалили: 1) Рішення про викуп влас них акцій ВАТ

затвердити; 2) Погодити дії правління, вико нані для скупки акцій, що

розпочалася 28 вересня 2004 року.

Чинне

законодавство не визначає кількість рішень, які можуть бути прийняті загальними

зборами для вирішення одного питання. Головною умовою є включення питання, з

якого приймаються рішення, до порядку денно го.

Суди,

дослідивши протокол, встановили, що ухвалені з шостого питання рішення

спрямовані на вирішення питання по затвердженню дій Правління з прийняття

рішення про викуп товариством акцій власного випуску та дій, які проведені

Правлінням, у зв'язку з прийняттям цього рішення, внаслідок чого ці рішення є

взаємопов'язаними та вирішують питання зазначене в порядку денному.

Також

суди попередніх інстанцій підтвердили, що відповідачем була додержана процедура

повідомлення позивача про чергові збори акціонерів ВАТ, що відбулися

14.05.2005р., оскільки персональне запрошення на збори позивачеві було

надіслано на адресу, вказану в Сертифікаті акцій, а останній не довів, що він

своєчасно повідомив відповідача про зміну своєї адреси.

Згідно

ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких

господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність

обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші

обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно

ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суди

попередніх інстанцій встановили, що позивач не підтвердив, як того вимагають

вищенаведені норми, належними доказами обставини, на яких ґрунтуються його

позовні вимоги.

Таким

чином, судова колегія відзначає, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи по

суті спір у цій справі, дійшли вірного висновку щодо відсутності правових

підстав для задоволення позову.

Згідно

імперативних вимог ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція

перевіряє на підставі вже встановлених фактичних обставин справи лише

застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та

процесуального права. При цьому касаційна інстанція не має права встановлювати

або вважати доведеними обставини, що були встановлені у рішенні суду або

відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про

перевагу одних доказів над іншими.

Доводи

касаційної скарги зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що

суперечить вимогам статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

За

таких обставин, переглянута у справі постанова апеляційного господарського суду

відповідає приписам  чинного  законодавства,  а 

доводи касаційної скарги 

визнаються  непереконливими.

Керуючись

ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2008 року у справі  №9/709/07 залишити без змін, а касаційну

скаргу -без задоволення.

Головуючий

суддя                                                                  

Д.Кривда

           Судді                                                                                      

А.Уліцький

   В.Шаргало