Постанова

від 04.10.2011 по справі 6/048-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2011                                                                                           № 6/048-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Чорної Л.В.

суддів:           

при секретарі:           

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 (представник за довіреністю);

від відповідача – не з‘явився

розглянувши апеляційну скаргу

Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2

на рішення

господарського суду

Київської області

від

31.05.2011 року

у справі

№ 6/048-11 (суддя – Чорногуз А.Ф.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІМІЛК»

до

Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2

про

стягнення 479 475,25 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Київської області від 31.05.2011 року, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІМІЛК» задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІМІЛК» 461 475,25 грн. основного боргу, а також судові витрати: 4 614,75 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дане рішення мотивоване неналежним виконанням Відповідачем умов Договору купівлі-продажу №20/10 від 01.04.2010 року, в частині оплати за Товар.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фізична особа – підприємець ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 31.05.2011 року по справі № 6/048-11 та направити справу до суду першої інстанції.  

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий суд порушив процесуальні права Відповідача, порушивши принцип змагальності, чим позбавив останнього рівних можливостей з Позивачем на учать у досліджені доказів та заявлення клопотань.

Так, Апелянт стверджує, що мав намір скористатися своїм процесуальним правом та заявити клопотання в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України.  

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2011 року прийнято до апеляційного провадження справу № 6/048-11.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІМІЛК» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду Київської області від 31.05.2011 року у справі № 6/048-11 без змін, посилаючись на те, що спірне рішення прийняте у межах чинного законодавства, із дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Фізична особа – підприємець ОСОБА_2 свого представника, чи особисто, в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.            

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІМІЛК» – Продавець та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 – Покупець було укладено договір купівлі-продажу № 20/10, за умовами якого Продавець зобов‘язується поставляти, а Покупець приймати і оплачувати молочну продукцію та інші товари окремими партіями у відповідності з погодженими сторонами заявками (специфікаціями), а також забезпечувати просування товару на ринок – п. 1.1. Договору /т. 1, а.с. 11-19/.

Згідно п. 1.3. Договору Продавець зобов‘язаний передати, а Покупець прийняти товари з товарно-супровідними документами, що містять інформацію про кількість, асортимент і ціною переданих товарів, шляхом підписання відповідних товарно-супровідних документів уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 1.3.1. Договору встановлено, що при поставці кожної партії товару Позивач зобов‘язаний представляти Відповідачу товарно-транспортну накладну.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2010 року. Якщо за місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить у письмовій формі про його розірвання, договір вважається пролонгованим до кінця кожного наступного календарного року на колишніх умовах (п. 8.1. договору).

01 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІМІЛК» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду про відстрочення оплати № А-1 до договору купівлі –продажу № 20/10 від 01 квітня 2010 року, за умовами якої встановлено, що з моменту підписання сторонами цієї угоди оплата товару здійснюється в наступному порядку: Відповідач у повному обсязі оплачує поставлений постачальником товар в строк не пізніше 12 календарних днів з моменту поставки товару /т. 1, а.с. 20-21/.

Місцевим господарським судом було встановлено, що після закінчення строку дії договору, жодна із сторін не зверталась одна до одної із заявами про припинення дії договору в порядку, визначеному п. 8.1. Договору, а відтак строк дії Договору купівлі-продажу № 20/10 від 01 квітня 2010 року пролонговано, тобто Договір чинний.

По товарно-транспортним накладним: № квнк 320567 від 16.12.2010 року; № квнк 324327 від 20.12.2010 року; № квнк 325061 від 21.12.2010 року; № квнк 327433 від 23.12.2010 року; № квнк 329199 від 24.12.2010 року; № квнк 332197 від 27.12.2010 року; № квнк 333479 від 28.12.2010 року; № квнк 335247 від 30.12.2010 року; № квнк 002263 від 04.01.2011 року; № квнк 004309 від 06.01.2011 року; № квнк 006675 від 09.01.2011 року; № квнк 008233 від 11.01.2011 року; № квнк 009511 від 12.01.2011 року; № квнк 010481 від 13.01.2011 року; № квнк 011465 від 14.01.2011 року; № квнк 013079 від 16.01.2011 року; № квнк 014107 від 17.01.2011 року; № квнк 015045 від 18.01.2011 року; № квнк 015819 від 19.01.2011 року; № квнк 018197 від 21.01.2011 року Позивач поставив, а Відповідач отримав товар на загальну суму з ПДВ 509 801,74 грн. /т. 1, а.с. 23-92/.

Згідно з товарно-транспортними накладними № квнк 002735 від 04.01.2011 року; № квнк 004619 від 06.01.2011 року; № квнк 008709 від 11.01.2011 року було повернуто товар на загальну суму 370,93 грн. /т.1, а.с. 93, 95, 97/.

Судом першої інстанції було встановлено, що копії товарно-транспортних накладних, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов’язкових в них реквізитів.

Враховуючи часткову оплату, заборгованість Відповідача перед Позивачем за отриманий товар становить 461 475,25 грн. /т. 1, а.с. 137-144/.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов‘язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов‘язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов‘язаний    передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Доказів оплати матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов‘язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з’ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Щодо клопотання в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України – розстрочка виконання рішення, то Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Заява про розстрочку виконання рішення в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України подається до суду першої інстанції на стадії виконання рішення.     

Крім того, колегія суддів звертає увагу Апелянта, що у відповідності до змісту статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов‘язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Представник Відповідача був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи в господарському суді Київської області, однак про причини неявки 31.05.2011 року суд не повідомив.      

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Київської області               від 31.05.2011 року у справі № 6/048-11.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

  ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 31.05.2011 року у справі № 6/048-11 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

2. Матеріали справи № 6/048-11 повернути господарському суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя

  Судді

 06.10.11 (відправлено)