Рішення

від 31.05.2011 по справі 6/048-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2011 р.                                                                  Справа № 6/048-11

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІМІЛК” до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу № 20/10 від 01 квітня 2010 року,

представники:

позивача:               ОСОБА_2 (довіреність від 18.03.2010 року);

відповідача:           не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮНІМІЛК”           (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення боргу за договором купівлі-продажу № 20/10 від 01 квітня 2010 року.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором купівлі –продажу № 20/10 від 01 квітня 2010 року щодо неповної оплати отриманого товару. У зв’язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 479 475,25 грн основного боргу.

Ухвалою  господарського суду Київської області від 07 квітня 2011 року порушено провадження у справі № 6/048-11 та призначено її до розгляду на 22 квітня 2011 року.

22 квітня 2011 року суд оголосив перерву в засіданні до 31 травня 2011 року.

У судовому засіданні 31 травня 2011 року представник позивача подав заяву від 31 травня 2011 року, якою в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог з підстав того, що відповідач частково погасив заявлену до стягнення суму основного боргу. Згідно зазначеної заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача залишок боргу в розмірі 461 475,25 грн.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 461 475,25 грн основного боргу.

Відповідач свого представника в судове засідання 31 травня 2011 року знову не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом на повідомленні про перерву судового засідання від 22 квітня 2011 року.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відтак, на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі представників відповідача, за наявними в ній матеріалами, так як їх нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд  

Установив:

01 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮНІМІЛК” (далі –продавець, позивач у справі) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (далі –покупець, відповідач у справі) було укладено договір поставки купівлі продажу № 20/10 (далі –договір).

Відповідно до умов договору (п. 1.1.) продавець зобов'язується поставляти, а покупець приймати і оплачувати молочну продукцію та інші товари (далі іменовані «товар») окремими партіями у відповідності з погодженими сторонами заявками (специфікаціями), а також забезпечувати просування товару на ринок.

Сторонами погоджено (п. 1.3. договору), що продавець зобов'язаний передати, а покупець прийняти товари з товарно-супровідними документами, що містять інформацію про кількість, асортимент і ціною переданих товарів, шляхом підписання відповідних товарно-супровідних документів уповноваженими представниками сторін.

Як визначено п. п. 1.3.1. та 1.5. договору при поставці кожної партії товару позивач зобов'язаний представляти відповідачу товарно-транспортну накладну. Право власності на товар переходить від позивача до Дистриб'ютору з моменту передачі товару Дистриб'ютору за товарно-транспортною накладною.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2010 року. Якщо за місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить у письмовій формі про його розірвання, договір вважається пролонгованим до кінця кожного наступного календарного року на колишніх умовах (п. 8.1. договору).

Водночас, 01 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮНІМІЛК” та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду про відстрочення оплати № А-1 до договору купівлі –продажу № 20/10 від 01 квітня 2010 року (далі - додаткова угода).

Відповідно до п. 2.3. додаткової угоди, з моменту підписання сторонами цієї угоди оплата товару здійснюється в наступному порядку:

- відповідач у повному обсязі оплачує поставлений постачальником товар в строк не пізніше 12 календарних днів з моменту поставки товару.

Господарським судом встановлено, що після закінчення строку дії договору, жодна із сторін не зверталась одна до одної із заявами про припинення дії договору в порядку, визначеному п. 8... договору, а відтак договір купівлі продажу № 20/10 від 01 квітня 2010 року був пролонгованим сторонами, і є чинним на момент розгляд у спору у господарському суді.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму з ПДВ 509 801,74 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними:

ТТН № квнк 320567 від 16.12.2010 на суму 34 149,48 грн

ТТН № квнк 324327 від 20.12.2010 на суму 44 215,84 грн

ТТН № квнк 325061 від 21.12.2010 на суму 26 797,99 грн

ТТН № квнк 327433 від 23.12.2010 на суму 25 637,23 грн

ТТН № квнк 329199 від 24.12.2010 на суму 14 203,78 грн

ТТН № квнк 332197 від 27.12.2010 на суму 37 219,81 грн

ТТН № квнк 333479 від 28.12.2010 на суму 29 899,40 грн

ТТН № квнк 335247 від 30.12.2010 на суму 22 701,97 грн

ТТН № квнк 002263 від 04.01.2011 на суму 39 641,29 грн

ТТН № квнк 004309 від 06.01.2011 на суму 29 323,49 грн

ТТН № квнк 006675 від 09.01.2011 на суму 9 673,40 грн

ТТН № квнк 008233 від 11.01.2011 на суму 34 470,14 грн

ТТН № квнк 009511 від 12.01.2011 на суму 14 901,05 грн

ТТН № квнк 010481 від 13.01.2011 на суму 26 15,92 грн

ТТН № квнк 011465 від 14.01.2011 на суму 12 741,78 грн

ТТН № квнк 013079 від 16.01.2011 на суму 15 377,93 грн

ТТН № квнк 014107 від 17.01.2011 на суму 40 767,46 грн

ТТН № квнк 015045 від 18.01.2011 на суму 30 892,85 грн

ТТН № квнк 015819 від 19.01.2011 на суму 12 112,73 грн

ТТН № квнк 018197 від 21.01.2011 на суму 8 618,20 грн, які підписані та скріплені штемпелями позивача та відповідача (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи).

Також судом встановлено, що копії товарно-транспортних накладних, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку»затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов’язкових в них реквізитів, а саме:

·          найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ;

·          назву документа(форми);

·          дату і місце складення документа;

·          зміст та обсяг господарської операції;

·          одиницю виміру господарської операції(у натуральному та\або вартісному виразі);

·          посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

·          особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, факт передання відповідачу матеріальних цінностей підтверджується товарно-транспортними накладними, про що свідчать підписи сторін договору та за відсутності у відповідача заперечень щодо найменування (номенклатури), кількості, якості та щодо ціни отриманої продукції.

Крім того, згідно з товарно-транспортними накладними було повернуто товар на загальну суму 370,93 грн:

ТТН № квнк 002735 від 04.01.2011 на суму (- 98,88 грн)

ТТН № квнк 004619 від 06.01.2011 на суму  (- 43,09 грн)

ТТН № квнк 008709 від 11.01.2011 на суму (- 228,96 грн).

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги положення п. 2.3. додаткової угоди, відповідач зобов’язаний був оплатити вартість отриманого по товарно - транспортним накладним товару не пізніше 12 календарних днів з моменту поставки товару.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 530, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Проте, як зазначає позивач, відповідач належним чином не виконав свої зобов’язання за договором купівлі-продажу № 20/10 від 01 квітня 2010 року щодо повної оплати отриманого товару, сплативши його вартість частково у сумі 29 955,56 грн.

Відтак, станом на 28 лютого 2011 року вартість неоплаченого відповідачем товару складала 479 475,25 грн, що підтверджується, в тому числі актом звірки розрахунків від 28 лютого 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що в подальшому, відповідачем частково оплачено вартість отриманого товару у розмірі 18 000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями з банківських виписок ПАТ «УніКредит Банк”.

Отже, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді борг відповідача перед позивачем за договором  купівлі-продажу № 20/10 від 01 квітня 2010 року становить –461 475,25 грн.

Водночас, у зв’язку з частковою оплатою вартості отриманого відповідачем товару за договором купівлі-продажу № 2010 від 01 квітня 2010 року, позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог в частині здійснених відповідачем оплат та просить суд стягнути з останнього борг у сумі 461 475,25 грн.

Відтак, суд в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 461 475,25 грн основного боргу.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України  та ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв   ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, господарський суд зазначає, що цивільні права і обов’язки виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, а саме безпосередньо з правочинів, господарських договорів та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Суд  зазначає, що відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.  

Зважаючи на те, що в порушення вимог ст.ст. 525, 526,  ст. 655 ЦК України та п. 2.3. додаткової угоди основний борг у сумі 461 475,25 грн відповідачем не погашений, розмір боргу відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 461 475,25 грн основного боргу за отриманий товар згідно товарно-транспортних накладних є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІМІЛК” (код 33543684) 461 475,25 грн основного боргу, а також судові витрати: 4614,75 грн державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

             Суддя                                                                                                 Черногуз А.Ф.