Постанова

від 01.08.2011 по справі 5015/1123/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5015/1123/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.11                                                                                 Справа  № 5015/1123/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого-судді                                Р. Марко

суддів                                           Т. Процик

                                                Х. Мурська

При секретарі                                    Сидорак Г.Б.

за участю представників сторін:

Від позивача - з”явився

Від відповідача - не з”явився

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ ”Ексімтранспостач”

на рішення господарського суду Львівської області від 04.05.11

у справі №5015/1123/11

за позовом – ТзОВ ”Ексімтранспостач”

до відповідача – ВАТ ”Жидачівський ЦПК”

про стягнення боргу

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.05.11 у справі № 5015/1123/11 позовні вимоги ТзОВ «Ексімтранспостач»задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «Жидачівський ЦПК»46 400 грн. основного боргу, 464 грн. інфляційних втрат, 116 грн. 3% річних, 470 грн. державного мита та 219,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати у частині відмови у стягненні штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних за прострочення грошового зобов'язання.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. Вказує, що суд неправильно застосував норми ст. 638 ЦК України. Зазначає, що судом не взято до уваги наявність договору на поставку товару - соди каустичної №15/04/10 від 16.04.2010, укладеного між позивачем та відповідачем.

Відповідач не забезпечив в судове засідання явки повноважного представника, поважності причини неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення апелянта, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

Предметом спору є вимога ТзОВ «Ексімтранспостач»про стягнення з ВАТ «Жидачівський ЦПК»заборгованості на суму 50 478,86 грн., з них 46 400,00 грн. –основний борг, 1 217,53 грн. –інфляційні втрати, 464,00 грн. –3% річних та 2 397,33 грн. –пеня.

Як встановлено судом, 16.04.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №15/04/10-01 на поставку соди каустичної (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник (позивач) продає, а покупець (відповідач) купує соду каустичну (товар) в кількості і по ціні відповідно до специфікацій, оформлених у вигляді додатків, що є невід'ємною частиною даного Договору. Умовами Договору визначено, що специфікаціями визначається кількість і ціна товару, а п.3.1 договору встановлено, що загальна вартість Договору складається із сум специфікацій, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт специфікацій не надав, а згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору, а тому умови договору №15/04/10-01 судовою колегією до уваги не беруться.

Згідно з накладною № 081001 від 08.10.2010 позивачем було поставлено відповідачу соду каустичну в кількості 8 тон на загальну суму 46 400 грн.

В судовому засіданні апелянт зазначив, що 13.12.10 ним направлено відповідачу претензію №357 від 10.12.2010 з вимогою оплатити вартість поставленого товару на суму 46 400 грн. протягом 7-ми днів з моменту отримання претензії.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань по оплаті поставленого товару не виконав, внаслідок чого в нього виникла заборгованість на суму 46 400,00 грн. У листі №619 юр від 09.03.2011 відповідач суму основного боргу визнав.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевстановлене, суд першої інстанції правомірно задоволив позов в частині 464,00 грн. та 3% річних в розмірі 116 грн. за січень місяць 2011 року.

Крім того, судом першої інстанції надано вірну правову оцінку вимогам позивача щодо стягнення пені в розмірі 2 397,33 грн. та правомірно відмовлено в їх задоволенні.

З огляду на встановлені обставини справи та досліджені у справі докази, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи та не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

          Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

                                        Постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 04.05.11 у справі №5015/1123/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Головуючий-суддя                              Р. Марко

Суддя                                         Т. Процик

Суддя                                         Х. Мурська